Що таке хронічний алкоголізм і як відрізнити хронічний алкоголізм від побутового пияцтва?

Что такое хронический алкоголизм и как отличить хронический алкоголизм от бытового пьянства?

Хронічний алкоголізм – це психічна патологія, спричинена зловживанням спиртних напоїв. Характеризується хворобливим потягом до алкоголю, а також появою характерних соматичних і психічних порушень.

Людство вживає спиртні напої давно, і в усі часи були залежні від них люди. Як відрізнити алкоголізм, який становить загрозу для здоров’я і життя людини, її благополуччя, від побутових випадків пияцтва?

Причини алкоголізму

Для розвитку хронічного алкоголізму необхідно поєднання безлічі чинників.

Генетична схильність до алкоголізму

Етиловий спирт є потенційно небезпечною хімічною сполукою для організму. Для його знешкодження існує біохімічна система, яка виробилася еволюцією і складається з ферментів алкогольдегідрогенази і ацетальдегіддегідрогенази. Перший розщеплює спирт і перетворює його в ацетальдегід, другий завершує процес ферментації, переробляючи цей токсичний продукт в оцтову кислоту з подальшим розщепленням до вуглекислого газу і води. Активність дегідрогеназ залежить від генетичних факторів. Організм одних людей здатний переробити більшу кількість алкоголю, інших – менше. Відповідно, відрізняються і терміни розвитку алкогольної залежності.

І якщо в родині хтось з родичів зловживав спиртними напоями, то, з огляду на спадкові чинники, значно підвищується ризик формування хронічного алкоголізму.

Что такое хронический алкоголизм и как отличить хронический алкоголизм от бытового пьянства?

Великою проблемою є жіночий і підлітковий алкоголізм. Жіноча залежність розвивається швидше, так як у жінок фермент алкогольдегідрогенази менш активний, ніж у чоловіків. Алкогольна залежність у жінок спостерігається і протікає важче по соматичних ускладненнях і характеру алкоголізації. Тому в цьому випадку набагато важче лікувати фізичну і психічну залежність від спиртного. Відповідно, відбувається більша кількість ускладнень і тривалих запоїв.

У підлітків дуже швидко розвивається толерантність і звикання до алкоголю (всього за кілька місяців). Серед підлітків велику роль відіграє фактор психічної незрілості, коли підростаюча особистість не усвідомлює негативного впливу алкоголю і легко піддається навіюванню однолітків.

Соціальний фактор

Ми розвиваємося під впливом оточення. Традиції вживання спиртного в соціумі і сім’ї формують ставлення людини до спиртного. Також слід врахувати однолітків, товаришів по навчанню, колег по роботі і інших людей, під впливом яких людина може почати досить часто вживати алкоголь або повернутися до шкідливої ​​звички після тривалої ремісії.

Індивідуальні особливості

Як би там не було, особистісний фактор і сила волі – головні особливості людини. Вибір між зловживанням алкоголем і тверезим способом життя залежить від індивідуального вибору кожного. Існують люди, більш схильні до алкоголізації або інших форм адиктивної (залежної) поведінки. Найчастіше у них виявляють розлади особистості (психопатії) або акцентуації характеру. Такі люди намагаються впоратися з соціальним дискомфортом і іншими найменшими стресовими ситуаціями шляхом прийняття спиртних напоїв.

Особистісний фактор має велике значення і в періоді лікування хронічного алкоголізму. Існує цілий арсенал медикаментів, які допомагають впоратися з інтоксикацією. Але це лише невеликий етап в боротьбі з хронічним алкоголізмом. Найважливіше і головне – усвідомлення людиною своєї хвороби і бажання вести тверезий спосіб життя, розуміючи наявність залежності.

Психогенний фактор

У нашому житті досить негативу. Численні психотравмуючі ситуації, смерть близьких, особисті та професійні проблеми. Будь-який з цих пунктів може стати пусковим фактором для частих або затяжних епізодів пияцтва, що переростають в алкоголізм.

Ознаки переходу побутового пияцтва в хронічний алкоголізм

Про наявність алкоголізму, що розвивається, говорить розвиток психічної та фізичної залежності у людини.

Психічна залежність

Психічна залежність розвивається на перших етапах захворювання, проте, є головною причиною того, що людина не може припинити (назавжди!) вживати алкоголь. Виявляється у вигляді патологічної тяги до алкоголю, яка виникає знову і знову, нагадуючи нав’язливу ідею випити. Про появу психічної залежності говорять такі ознаки:

Втрата кількісного контролю

Зазвичай людина, яка не страждає на хронічний алкоголізм, при алкогольному сп’янінні не відчуває потребу збільшувати кількість спиртного. Страждаючий же хронічним алкоголізмом постійно збільшує прийом спиртних напоїв безконтрольно і припиняє вживання, коли закінчується спиртне, або немає грошей на його придбання, або він просто засинає за столом і т. д.

Втрата ситуаційного контролю

Зникає не лише привід для вживання спиртного, але і зв’язок з життєвим ритмом. Так, людина може пити ввечері, знаючи, що йому потрібно завтра йти на роботу. Спиртне ставиться на перше місце, заміщаючи професійну діяльність, хобі та сімейне життя. Змінюється система цінностей. У хворого на алкоголізм мислення акцентується на прийомі спиртного. Часом патологічна пристрасть і можливість випити великі дози алкоголю усвідомлює як свого роду досягнення. Найчастіше під час розмови на обличчі пацієнта можна побачити усмішку і помітити активацію при згадці про спиртне.

У розмові можна почути класичні фрази: «я п’ю, як усі», «вживаю лише у свята» (проте слід уточнити, що людина має на увазі під словом «свято»). Хворий на хронічний алкоголізм, вживає спиртне з будь-якого приводу. Це можуть бути найменші неприємності на роботі, сімейні конфлікти, «зняття напруження» і ін. Він шукає вихід у вживанні алкоголю, ігноруючи інші шляхи вирішення.

Фізична залежність

При фізичній залежності спостерігається абстинентний синдром – сукупність неврологічних, соматовегетативних, також психічних розладів, що виникають у хворих на алкоголізм у разі раптового переривання періоду алкоголізації (вживання алкоголю).

Слід відрізняти абстинентний і похмільний синдром.

Похмільний синдром може виникнути у будь-якої людини і є постінтоксикаційним станом, для якого характерні головний біль, слабкість, спрага, дратівливість, нестійкий настрій.

Про розвиток абстиненції говорить наступне:

  • Змінена клінічна картина похмілля. Всі симптоми постінтоксикаційного стану можна застосувати і до абстинентного синдрому. Однак, вони більш виражені і тривають довше, наприклад, 3-5 днів замість доби.
  • Бажання випити знову. На наступний ранок здорова людина відчуває огиду до спиртних напоїв. Але в рамках абстинентного синдрому з’являється бажання знову похмелитися – вжити алкоголь, незважаючи на ознаки інтоксикації. У подібному стані людина монереальних образів, що виникають перед засинанням.

Крім цього, приєднуються симптоми, які зберігаються і після виходу із стану абстиненції.

Неврологічні порушення. У хворих на алкоголізм розвивається тремор рук, кінцівок, повік або навіть всього тіла. Це поєднується з нестійкістю в позі Ромберга (при закритті очей і виставленні рук вперед), порушенням координації. У хворих з тривалим алкогольним анамнезом часто спостерігається полінейропатія – порушення нервової провідності в результаті дефіциту вітаміну В, коли спостерігається біль, порушення рефлексів, а також труднощі при ходьбі аж до знерухомлення.

Вегетативні ознаки. З’являється підвищена пітливість, гіперемія (почервоніння) обличчя, долонь, інших поверхонь тіла.

Габітус алкоголіка. За зовнішнім виглядом людини можна виявити наявність залежності. Так, у хворого з алкоголізмом спостерігається набряклість, почервоніння обличчя, яке стає опущеним з напруженою лобовою складкою. Навіть після припинення прийому алкоголю характерні зовнішні риси (сліди на обличчі) залишаються питущої людини надовго.

Класичні симптоми алкогольної абстиненції спостерігаються не завжди. У молодих людей може залишатися лише бажання похмелитися і незначні вегетативні відхилення.

Стадії алкоголізму

Втрата кількісного контролю і наростання толерантності говорять про другу стадію хронічного алкоголізму. Згодом ті дози, які приносили відчуття ейфорії, стають недостатніми. Зникає блювотний рефлекс – захисна реакція організму на критичні об’єми спиртного.

Далі толерантність зменшується, і починається третя стадія – заключний етап алкоголізму. Більш детально про порушення, які виникають в цьому періоді і про те, які з них є небезпечними для життя, ми розповімо в наступній статті.

Всі перераховані вище ознаки потрібно знати і вчасно їх визначати, щоб не допустити розвитку алкогольної залежності.

Але якщо у людини розвинувся хронічний алкоголізм, вона більше не зможе повернутися до звичайного (як раніше) прийому спиртного. Існує помилкова думка, що можна продовжувати прийом алкоголю в невеликих дозах, однак це не так. При хронічному алкоголізмі порушуються біохімічні процеси в клітинах організму. Молекула етилового спирту «включається» в їх метаболізм. Тому, скільки б не минуло років від останнього вживання алкоголю, але після повернення до прийому спиртного поновлюється «пам’ять» клітини, і етиловий спирт «включається» в її обмін. Хворий вже не може зупинитися.

На жаль, на даному етапі немає таких ліків, які на 100% вилікували б від хронічного алкоголізму, і людина змогла б вживати спиртні напої, як раніше на рівні побутового вжитку. Лікування цієї патології полягає не тільки в усуненні абстинентного синдрому, але і в тривалій психотерапевтичній роботі, яку необхідно проводити не тільки з хворим хронічним алкоголізмом, але і з родичами і близькими хворого, які є співзалежними.

Психотерапевтична робота спрямована на те, щоб знайти в підсвідомості пацієнта проблеми і стимули, які  рухали ним, змушуючи щораз вживати алкоголь. Психолог допомагає хворому усвідомити це і знайти заміну чимось іншим прийому алкоголю в рішенні різних проблем. Часто алкогольну залежність необхідно замінити іншим видом (не патологічним, а здоровим) залежності: релігія (віра), хобі, заняття спортом та ін.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 106 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено