Деменція (недоумство) – це стан, при якому спостерігаються дегенеративні процеси в головному мозку, що призводять до стійкого зниження можливості пізнавати, мислити, втрати раніше засвоєних знань і практичних навичок, а також до труднощів та неможливості придбання нових. При цьому знижується пам’ять не тільки на поточні події, а й на те, що сталося в минулому. І тоді ці, так би мовити, порожнечі пам’яті в теперішньому заповнюються переносами подій з минулого (вид парамнезії – псевдоремінісценції) або вигаданими явищами (помилкові спогади – конфабуляції). Також порушується орієнтування дементної людини в часі, просторі та власній особистості.
Класифікація деменцій
Деменція може бути первинним нейрогенеративним захворюванням (65%) або виникати як наслідок таких захворювань, як хвороба Паркінсона, нейросифіліс, прогресуючий над’ядерний параліч, хвороба Гентінгтона та ін.
При деяких органічних захворюваннях головного мозку (нормотензивна гідроцефалія, хронічна субдуральна гематома), недостатня кількість вітаміну В 12) та інтоксикаціях (зокрема, свинцем) спостерігається виражене зниження когнітивних функцій. Вони відновлюються на тлі необхідного лікування з усунення першопричини. Ці стани можна віднести до т. зв. зворотніх «деменцій». Хоча в літературі прийнято термін «деменція» застосовувати тільки до незворотної втрати когнітивних функцій.
Класифікація деменції по локалізації
За локалізацією деменцію поділяють:
- Коркова, коли в основному уражається кора головного мозку (хвороба Альцгеймера та ін.).
- Підкіркова – коли переважно пошкоджуються підкіркові структури (хвороба Хантінгтона та ін.) та біла речовина (мультиінфарктна деменція).
- Кірково-пікірковая – судинна деменція, хвороба з тільцями Леві та ін.
- Мультифокальна, коли спостерігається у великій кількості вогнищеве ураження головного мозку.
Типи деменцій
Деменції підрозділяються на різні типи залежно від того, чи є слабоумство наслідком судинної або іншої патології, а також чи спостерігається воно, як первинне дегенеративне захворювання головного мозку.
Деменції можна розділити на найбільш поширені типи:
Судинні деменції
Судинні деменції спостерігаються при церебральному атеросклерозі, інфарктах, інсультах головного мозку та інших судинних захворюваннях.
Найчастіше зустрічається варіант судинної деменції, що спостерігається при атеросклерозі судин головного мозку.
Клінічна картина цього типу недоумства відрізняється на різних стадіях.
У початковій стадії хворі переважно скаржаться на поганий сон, головні болі, розсіянність уваги, а також загальну слабкість, підвищену стомлюваність та дратівливість. 
Можуть також спостерігатися депресії, емоційна лабільність з плаксивістю, «слабодухістю» та нетриманням афекту.
На наступних етапах порушення пам’яті прогресують і поглиблюються. Може спостерігатися:
– фіксаційна амнезія – зниження пам’яті на поточні події, імена, дати;
– парамнезії, коли прогалини пам’яті заповнюються помилковими спогадами і вигаданими подіями (псевдоремінісценції, конфабуляції);
– розлади орієнтування (в просторі та в часі).
Мислення стає торпідним, грунтовним, конкретним, а абстрактне – недоступним. Також знижується мотиваційний компонент мислення.
Нечасто можуть виникати і психотичні стани (психози) переважно у вечірній час і вночі, коли спостерігаються деліріозні порушення свідомості з галюцинаторно-параноїдний симптоматикою.
Найважливіша характеристика судинної деменції – це те, що не розпадається ядро особистості, і ці хворі зберігають людський, моральний образ.
Атрофічні деменції
Атрофічні деменції – це захворювання, при яких спостерігаються первинні дегенеративні зміни, які зустрічаються при атрофії головного мозку. Цей стан не є зворотнім і супроводжується неухильним прогресуючим порушенням пам’яті, інтелектуальної діяльності та інших вищих кіркових функцій, що призводить до тотального недоумства.
Включають в себе хворобу Альцгеймера і хвороба Піка.
Хвороба Альцгеймера
Хворобу Альцгеймера називали на честь німецького психіатра і невролога Алоїса Альцгеймера, який вперше описав в 1907 році аналіз захворювання п’ятдесятирічної Августи Детер, яка страждала на деменцію.
При цьому захворюванні спостерігаються нейродегенеративні процеси в головному мозку, що призводить зрештою до втрати вищих психічних функцій.
На сьогоднішній день є припущення, що можлива причина хвороби Альцгеймера – це внутрішньоклітинне накопичення в головному мозку т. зв. шкідливого білка – бета-амілоїду, який є обривками білка APP. А цей білок АРР грає важливу роль у формуванні зв’язків між нейронами.
Існує рання форма захворювання (до 65 років), тобто т.зв. ранній Альцгеймер, де ще збережено ядро особистості людини. Після 65 років може виникати пізня форма хвороби Альцгеймера, і це раніше називалося старечим слабоумством атрофічного характеру, коли ядро особистості втрачається і розвивається тотальне недоумство.
При хвороби Альцгеймера спостерігається не тільки інтелектуально-мнестичне зниження, яке призводить до утруднення соціальної і професійної діяльності, можливості орієнтуватися в часі та просторі. Також при цій хворобі існує такі нейропсихологічні симптоми, як афазія (порушення мови), апраксія (розлад цілеспрямованих рухів і дій), агнозія (труднощі в розпізнаванні). Спостерігається егоцентризм, адаптивні реакції особистості на власну неспроможність, а також порушення мислення (маячні ідеї).
Ті люди, які страждають на хворобу Альцгеймера, спочатку протікання здатні з критикою оцінити свою неспроможність. Але з плином часу інтереси хворих стають більш обмеженими, вони потребують постійної підтримки та догляду і втрачають критику до свого стану. При важкій стадії спостерігається тотальний розпад пам’яті, а орієнтування у власній особистості стає фрагментарний.
Хвороба Піка
Хвороба Піка зустрічається набагато рідше, ніж хвороба Альцгеймера. Є прогресуючим захворюванням центральної нервової системи (ЦНС). Характеризується деструктивними змінами в головному мозку і первинною пресенільною локальною атрофією кори головного мозку з переважним ураженням лобових і скроневих звивин. В середньому хвороба Піка починається в 55 років, середня тривалість до термінальної стадії – 6 років.
У клінічній картині спостерігається повна відсутність критики з боку хворого. Деякий час зберігається здатність виконувати звичні дії і найпростіші професійні операції, а також можливість письма та рахунку. Галюцинації, марення і неврологічна симптоматика не характерні. Спостерігається пасивність, спонтанність або розгальмування потягів, грубість, відсутність сорому і непристойна поведінка. Спостерігаються порушення мови – стоячі обертіи. Це короткі стереотипні вирази, які в значній мірі заповнюють мову хворого.
Це неодноразово повторені слова, обривки фраз. Спочатку вони використовуються з одними і тими ж інтонаціями в розмові (симптом грамофонної пластинки), потім стають все більш безглуздими.
На відміну від хвороби Альцгеймера, перебіг захворювання Піка протікає більш злоякісно і швидко призводить до розпаду особистості.
Змішані деменції
Змішані деменції спостерігаються в тих випадках, коли їх розвиток залежить не від одного фактора, а декількох. Це органічні ураження головного мозку (атрофії), для яких характерні ознаки хвороб Альцгеймера або Піка, а також судинної патології головного мозку. Сумісно ці хвороби ще більш негативно впливають на формування дементного стану, інтелектуально-мнестичні функції, а також адекватність хворого.
Симптоми і ступені деменції
Симптоми деменції відрізняються при різних типах. Але існують загальні ознаки, які характерні для цього психічного захворювання. Через те, що головний мозок перестає якісно виконувати свої функції, порушується пам’ять, стає важче концентрувати увагу, людям складніше вчитися і розуміти, де вони знаходяться, котра година і як підбирати слова.
Як правило, спочатку спостерігається не дуже виражене погіршення пам’яті, але з часом деменція прогресує, так як в головному мозку наростають атрофічні процеси.
Є думка, що умовно можна виділити кілька ступенів деменції:
Предеменція
Предеменція – коли основні та базові порушення складно помітити, так як спостерігається незначне зниження пам’яті, людині стає важче запам’ятовувати і відтворювати нову інформацію. Важливо помітити ці симптоми хвороби якомога раніше, щоб встигнути допомогти таким хворим і в якійсь мірі загальмувати прогресування слабоумства.
Рання ступінь деменції
Рання ступінь деменції – короткострокова пам’ять приймає на себе удар, різноманітні порушення стають більш очевидними, людині складніше взаємодіяти зі світом, може знизитися слух, зір і навіть тактильні відчуття.
Помірна ступінь деменції
Помірна ступінь деменції – спостерігається неможливість виконувати самостійні функції, людині складно формулювати речення і орієнтуватися в просторі, з часом вона може втратити навик читання та письма
Важка ступінь деменції
Важка ступінь деменції – людина говорить одиночними фразами і словами, втрачає вагу, може стати апатичною або навпаки агресивною, контакт з навколишнім світом абсолютно втрачено. Такому пацієнту вже потрібна тільки підтримка і допомога близьких та рідних, без якої такий хворий самостійно просто не може функціонувати.
Так що дуже важливо вчасно звертатися за допомогою до фахівців, щоб мати шанси ще допомогти таким хворим наскільки це можливо.
Допомога родичів при деменції
Близькі люди людини, яка страждає на деменцію, допомагають їй справитися зі змінами в поведінці, які вона сама вже не може контролювати і давати собі звіт про свої дії. Часто такі люди можуть навіть почати бродяжити, особливо по ночах, або підозрювати оточуючих в злих намірах.
Кожному потрібен свої особистий підхід, тому так важлива участь членів сім’ї хворого в процесі лікування, адже сам він не зможе функціонувати без їх підтримки та допомоги.
Рідним потрібно встановити зв’язок з психіатром і іншими фахівцями, тому що сам хворий деменцією не завжди в змозі розуміти те, що відбувається, тому сім’я повинна надавати інформацію про хворого і всіляко за ним доглядати. Близькі люди повинні знати, що поведінка пацієнта залежить тільки від руйнівних процесів в головному мозку, і вступати в суперечки, конфлікти і злитися на хворого деменцією не потрібно, так як це тільки посилить ситуацію, адже поведінка рідних прямо пропорційно впливає на його емоційний стан.
Потрібно всіляко займати таку людину різними видами діяльності, так як в противному випадку її стан буде погіршуватися. Необхідно вести бесіди на різні теми, щоб її мовний навик повільніше деградував. Головне в цьому занятті – не підвищувати тон, не командувати хворим, ставитися з розумінням до його наївних і дитячих питань, не використовувати занадто складні слова, і терпляче вислуховувати навіть незв’язну мову, спокійно його поправляти і бути доброзичливим.
Також важливо, щоб хворий продовжував займатися своїми хобі і захопленнями, які цікавили його до настання деменції. Це може бути гра на піаніно, шахові партії, приготування їжі, кросворди, прослуховування улюбленої музики, рибалка або спорт – все що завгодно!
До речі, фізична активність дуже добре впливає на стан хворого, зміцнює його м’язи і організм, покращує душевний стан та настрій в цілому, людині простіше утримувати рівновагу і справлятися з повсякденною рутиною. Головне – продовжувати цю діяльність, щоб навички людини не губилися і не забувалися в зв’язку з протіканням та прогресуванням хвороби Альцгеймера.
Медикаментозна допомога при деменції
Допомога при деменції полягає не тільки в т. зв. тренуванні роботи мозку і допомоги родичів. На ранніх етапах можна також застосовувати лікарські препарати, які є симптоматичними і в деякій мірі допомагають зберігати вже наявний стан. Як правило, використовують такі препарати, як інгібітори холінестерази. Це фермент, за допомогою якого розщеплюється ацетилхолін, який виконує активуючу функцію.
Також може застосовуватися седативна терапія, яка допомагає нормалізувати режим сну, якщо спостерігається його порушення, а також виконують седацію таких хворих, якщо вони стають збудженими.
На сьогоднішній день в арсеналі лікарів немає таких універсальних ліків, щоб раз і назавжди забути про деменцію. Але тривають дослідження, спрямовані на пошук препаратів, які змогли б ефективно зупинити деградацію мозку.
Так як причиною виникнення хвороби Альцгеймера є надмірне накопичення в головному мозку білка β-амілоїду, який перешкоджає передачі інформації по нервових клітинах, вчені намагаються створити молекулу, яка би працювала як універсальний швейцарський ніж та розбивала б скупчення цих білків і активувала б інші корисні білки, що захищають нейрони.
Але найголовніше в питаннях лікування хвороби Альцгеймера і деменцій іншого характеру – це розпізнати захворювання на ранній стадії. Головне – не втрачати надію на поліпшення стану, підтримувати хворого і виконувати всі поради лікаря, адже всі дії близьких людей впливають на таку людину при контакті з нею. А позитивно або негативно – вирішувати тільки вам, і нікому іншому!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/shho-take-demenciya-chi-mozhna-dopomogti/.
Напишить повідомлення