Секрет успіху – в емоційному інтелекті

Напевно кожному доводилося зустрічати людей, які вміють майже безпомилково вгадати ваші почуття, підтримати потрібними словами або вміло керувати розмовою в залежності від зміни настрою у співрозмовників. У таких випадках ми можемо говорити про наявність високорозвиненого емоційного інтелекту, що дозволяє володіти своїми почуттями і добре визначати переживання співрозмовника.

Емоційний інтелект має на увазі здатність до розпізнавання почуттів та переживань інших людей, розуміння їхніх інтересів, управління емоціями в процесі виконання практичних завдань, а також розуміння та управління своїми емоційними переживаннями.

Ключ до успіху – розуміння почуттів

Дослідження емоційного інтелекту є актуальною проблемою в наші дні. Коли стало зрозуміло, що стандартні тести інтелекту не можуть виразно вказати, хто досягне успіху в майбутньому, вчені припустили існування феномену, що забезпечує ефективну взаємодію та успіх в соціумі, – емоційного інтелекту. Після виходу книги Деніела Гоулмана «Емоційний інтелект», цьому феномену стали приділяти навіть більше значення, ніж IQ, – адже набагато приємніше спілкуватися та працювати з людиною, яка здатна зрозуміти ваші почуття і коректно на них відреагувати, ніж з просто дуже розумною людиною, яка не має ніяких навичок соціальної взаємодії.

Таким чином, розвинений емоційний інтелект грає важливу роль в життєвому успіху людини, побудові нею відносин та розумінні інших людей і самого себе. Давайте ж спробуємо докладніше розглянути суть цього феномену та можливі шляхи розвитку емоційного інтелекту.

Емоційне сприйняття

Колись вважалося, що фундамент емоційного інтелекту складають дві особливості емоційного сприйняття:

1) Точне визначення емоцій іншої людини за зовнішніми проявами (мімікою, жестами, позі);

2) Вторинність емоцій та можливість їх контролю розумом.

Як з’ясувалося пізніше, ці два твердження є помилковими – в епоху активного розвитку нейробіології вони не витримали перевірку наукою. Почнемо з розгляду першої особливості – про можливість «читання» чужих емоцій за виразом обличчя. Ідея про те, що зрозуміти почуття іншої людини можна шляхом вивчення її мови тіла здається такою раціональною. Адже кожен знає, що посмішкою людина висловлює радість, похмурий вигляд – ознака печалі, а ухмилка виражає зневагу. Насправді ж, немає якогось одного певного способу вираження емоції: посмішка може бути сумною, сміх – супроводжувати збентеження, а не радість, та й плакати людина може від щастя, а не від горя.

Секрет успеха – в эмоциональном интеллекте

Те, як емоції проявляються в міміці та жестикуляції, залежить від культурних, особистісних і ситуативних факторів. Так, при відчутті однієї і тієї ж емоції в різних ситуаціях, у людини можуть по-різному рухатися м’язи обличчя, бути різними фізіологічні показники (дихання, тиск, пітливість і частота серцебиття), і навіть активізуватися різні нейронні мережі мозку. Одним словом, ми можемо успішно інтерпретувати мову тіла іншої людини, але ніколи немає можливості вгадати емоцію по одній лише міміці напевно, – ми можемо лише здогадуватися про правильність чи неправильність зроблених висновків. Наш мозок все одно буде наділяти чужу поведінку певним змістом, приписуючи людям певні емоції, але щоб подібна оцінка виявилася адекватною, варто пам’ятати про різноманітність емоційних проявів та належності способу вираження почуттів до ситуаційних умов.

Далі, розглянемо друге твердження щодо емоційного сприйняття: емоції вторинні щодо думок, і тому їх можна контролювати за допомогою розуму. Це припущення також виявилося невірним, так як деякий час назад наука відмовилася від ідеї про чіткий поділ емоційних та когнітивних процесів. Емоції перестали розглядати як якийсь корелят внутрішнього імпульсивного чудовиська, яке необхідно дресирувати батогом холодних міркувань. Сама ця позиція була розвинена в рамках застарілої теорії існування триєдиного мозку. У ній наш мозок представляється як триєдина структура: «рептилоїдна», «первісна» частина мозку обгорнута емоційним шаром, успадкованим людиною від ссавців, і все це – «в обгортці» чисто людського, логічного шару мозку. Ця теорія була популярною досить довго, проте роки нейробіологічних досліджень показали, що немає певних зон мозку, що відповідають виключно за емоції чи думки. Мозок функціонує цілісно: думки та емоції запускають активацію цілої нейромережі, що включає мільярди нервових клітин.

Таким чином, щоб краще зрозуміти суть емоційного інтелекту, слід відректися від способу нашого мозку як поля битви імпульсивної емоційної частини та контролюючої розумної частини мозку і прийняти твердження про їх нероздільність.

Емоції та мозок

Спроба вивчення емоційного інтелекту через здатність до інтерпретації зовнішніх проявів емоцій та контролю розуму над емоціями виявилася невдалою. Однак більш успішною стала тенденція вивчення емоційного сприйняття за допомогою так званої «конструкції», – наукової гіпотези про роботу мозку, згідно з якою емоції та думки автоматично, несвідомо виникають в мозку.

Адже яка, по суті, головна функція мозку? Підтримати організм в життєздатному стані, вижити в цьому світі, повному небезпек. А тому людському мозку довелося приміряти роль ворожки: він повинен постійно передбачати події на основі отриманої інформації та порівнювати з отриманим раніше досвідом. І, врешті-решт, передбачення нашого мозку стають емоціями, які ми відчуваємо, а також інтерпретацією переживань,що сприймаються іншими людьми. Мозок постійно отримує потік нової інформації – запахів, дотиків, звуків – і на кожен стимул йому треба виробити адекватну реакцію. Тому він починає інтенсивно ритися в архівах отриманого досвіду, – що провокувало такі відчуття раніше, яка реакція допомогла вижити в подібній ситуації, привела вона до отримання задоволення або до болю, чи допоможе така ж поведінка в актуальній ситуації і т.д. А потім мозок запускає потік пророкувань, формуючи основу наших переживань і думок.

Отже, пророкуючий мозок накопичує гнучкий масив різноманітних емоцій, що і сприяє успішному функціонуванню емоційного інтелекту. Адже чим більшим буде набір варіантів емоцій, тим краще мозок буде здійснювати підбір почуттів під конкретну ситуацію, і тим якісніше буде наша емоційна сприйнятливість.

Розвиток емоційного інтелекту

Ключем до розвитку емоційного інтелекту можна вважати так звану «емоційну зернистість» – здатність людини констатувати тонкі відмінності різних емоцій або різних модальностей однієї емоції. Так, людина з розвиненою емоційної зернистістю не тільки успішно визначить переживаючу емоцію (свою або чужу), наприклад, здивування, а й зможе визначити «полюс» цієї емоції – здивування, подив, шок і т.д. Мозок людини з високою емоційною зернистістю може автоматично компонувати різноманітність емоцій та розрізняти найтоншу різницю між ними, успішно пристосовувати власні емоційні стани до актуальної ситуації, розпізнавати почуття інших людей.

Секрет успеха – в эмоциональном интеллекте

Розвивати ж емоційну зернистість можна шляхом збільшення власного емоційного словника та придбання емоційного досвіду: чим більше слів, що позначають переживання ви знаєте, тим успішніше буде відбуватися процес розпізнання емоцій.

В цьому випадку, кращими інструментами розвитку емоційного інтелекту будуть:

Вивчення нових слів, збагачення словникового запасу, розширення емоційного словника (наприклад, шляхом читання художньої літератури, де переживання героїв описується за допомогою безлічі різних слів, що позначають тонкі зміни почуттів);

Вивчення іноземної мови (в іноземних словниках можна знайти велику кількість нових слів, що позначають емоції, аналогів яких немає в рідній мові).

Подібна практика розширення словникового запасу сприяє кращому розумінню емоцій інших людей та власних почуттів, розширює кругозір і допомагає здобувати новий досвід.

Марія Величко
Марія Величко 56 Articles
Психолог - це фахівець, що допомагає подолати внутрішні конфлікти, впоратися з проблемами в сім'ї або на роботі і адаптуватися в соціумі.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено