Розвиток шизофренії

Развитие шизофрении

Шизофренія – це важке ендогенне, тобто, спадково обумовлене психічне захворювання. Прояви шизофренічної хвороби обумовлені нейробіологічними процесами, що відбуваються у головному мозку. Її протікання може призводити до формування шизофренічного дефекту, а також до інвалідності.

Розвиток шизофренії без активного лікування має постійно прогресуючий характер. Медичний термін для такого розвитку хвороби – процесуальне протікання

У багатьох випадках при протіканні, розвитку шизофренії можна говорити про певні етапи, періоди, стадії, хоча такий поділ є досить умовним і перераховані нижче періоди спостерігаються не завжди.

Це:

  • продромальний період (продром);
  • період психотичного нападу (психоз);
  • період ремісії;
  • формування дефекту.

Початковий період розвитку шизофренії – продромальний

При шизофренії, особливо, з неперервним типом протікання, як правило, ретроспективно спостерігається так званий продромальний період. Початковий період розвитку шизофренії – продромальний (продром) – може продовжуватись від декількох тижнів до року і більше. Наприклад, нічим не спровоковані видозміни характеру (загострення певних особистісних якостей, часто до того слабко виражені – інверсія характерологічних рис), підвищенням особистісної тривожності, циклотимоподібними коливаннями настрою, слабко вираженими змінами форми мислення за шизофренічним типом (в бік періодичної формальності, символічності, резонерських нахилів та ін.).

У багатьох варіантах шизофренії не вдається виявити продромальний (ініціальний, доманіфестний період).

Період розвитку шизофренії – психоз

Вслід за продромом, якщо він є, розвивається наступний період розвитку шизофренії – психоз: первинний (дебютний) психотичний напад. У сучасній літературі його часто називають, слідуючи прямій транслітерації з англійської, первинний епізод. При протіканні шизофренічного процесу можуть спостерігатися повтори психотичних епізодів (психозів), які так само, як і дебютний первинний напад супроводжуються наявністю галюцинаторно-параноїдної симптоматики і можуть не завжди бути абсолютно схожими за симптоматикою на первинний психоз.

Під час психотичного нападу спостерігається продуктивна симптоматика у вигляді галюцинацій і маячні. Цей так званий період розвитку шизофренії – психоз – може протікати зі зміненою, часто безглуздою, поведінкою хворих, психомоторним збудженням, що може бути помітно, хоча часто сприймається оточуючими і дуже нерідко рідними та близькими для хворого людьми, як психологічні дивацтва, капризи чи прояви поганого характеру, але ці порушення обумовлені наявністю маячні та галюцинацій.

Прояви психозу при шизофренії

Галюцинації та маячня – це прояви психозу при шизофренії, який супроводжується також такими симптомами, як дисоціація (розкоординація психічних процесів, порушення форми мислення), аутизмом (відірваність від реальності та життя внутрішніми хворобливими переживаннями) і зростаюча апатія (формування апатико-дисоціативного шизофренічного дефекту). Розглянемо детальніше ознаки розвитку шизофренії, які маніфестуються на даній стадії захворювання – психозі.

Галюцинації при шизофренії

Галюцинація – це розлад сприймання. Відповідно до аналізаторів, галюцинації діляться на зорові, слухові, тактильні, нюхові та інші. Галюцинації при шизофренії – це один з проявів психозу (дебютного чи повторного).

Істині галюцинації при шизофренії

При шизофренії часто зустрічаються як істині галюцинації (переважно на початкових етапах), так і псевдогалюцинації. Оскільки істині галюцинації при шизофренії для хворого нічим не відрізняються від реальних об’єктів, то і в своїй поведінці він взаємодіє з ними як з реальними – може, наприклад, від них тікати чи ловити, відповідати, говорити про них оточуючим.

Істині галюцинації при шизофренії суб’єктивно сприймаються хворим через аналізатори – слух, смак, зір, нюх та інші. При цьому хворий переконаний, що інші люди теж це можуть сприймати.

Псевдогалюцинації при шизофренії

Псевдогалюцинації характерні лише для такого психічного захворювання, як шизофренія. Вони є одним з видів розладів сприйняття за змістом. Хибні чи псевдогалюцинації при шизофренії сприймаються хворим, як реально існуючі звуки, образи, запахи та ін., але не пов’язані з його органами чуттів. Переконати хворого в психозі в нереальності псевдогалюцинацій неможливо, хоча він відчуває, що ці об’єкти сприймаються лише ним самим, та не іншими людьми.

Слухові псевдогалюцинації при шизофренії

Частіше за все, при шизофренії спостерігаються вербальні псевдогалюцинації у вигляді голосів різних людей, деколи у вигляді монологу чи діалогу, які не мають чіткого місця локалізації. Слухові псевдогалюцинації при шизофренії сприймаються частинами тіла (кінцівками, грудною клітиною, душею та ін.), а не відповідними аналізаторами.

Развитие шизофрении

Наприклад, пацієнти можуть чути животом, чи слухові псевдогалюцинації з’являються одразу всередині мозку у вигляді розмов знайомих чи незнайомих людей, які коментують те, що відбувається, підказують чи показують як виконати яку-небудь дію, деколи навіть небезпечну для життя хворих чи їх близьких. Вони часто не можуть опиратися вказівкам та не несуть відповідальність за свої дії, але це не змінює ступінь небезпеки та можливого трагізму ситуації. Наказові слухові псевдогалюцинації при шизофренії називають імперативними і вони є підставою для лікування хворого навіть без його згоди в умовах психіатричного стаціонару. Це буде найкращим рішенням і вбереже його та оточуючих від можливих небезпечних дій з його боку, які він сам реально не усвідомлює, так як перебуває у стані психозу.

Зорові псевдогалюцинації при шизофренії

Трохи рідше спостерігаються зорові псевдогалюцинації при шизофренії, які є специфічними саме для цього психічного захворювання. Вони відрізняються від реальних об’єктів, не мають чіткої локалізації, тому хворий у своїй поведінці проявить страх, жах на обличчі, звернений кудись погляд у спробі розгледіти непевно розташований образ.

Відмінності між істинними та псевдогалюцинаціями при шизофренії

Існують відмінності між істинними та псевдогалюцинаціями при шизофренії з точки зору їх впливу на поведінку хворого. Якщо при істинних галюцинаціях хворий шизофренією поводить себе так, ніби вони є реальною частиною світу (переступить через предмети, шукатиме джерело звуку та ін.), то наявність псевдогалюцинацій змінює його поведінку. Він реагує на них, як вже було сказано, своїми внутрішніми переживаннями. Окрім того, хворі усвідомлюють, що ці образи сприймають лише вони та часто приховують факт наявності розладу сприйняття.

Маячня при шизофренії

Симптомом, що характерний для шизофренії при психотичному нападі, є маячня, тобто, зміна мислення за змістом.

Існують наступні види маячні, які специфічні для шизофренії: маячня відношення, впливу (психічний та фізичний), маячня особливого значення, інсценування, переслідування та ін.

Маячня при шизофренії характеризується абсолютною відсутністю критики, хворі сприймають свої переживання, як реальні, що пояснює їх нерідко неадекватну поведінку. Хворі шизофренією дійсно вірять, що на них впливають електромагнітні промені, переслідують банди, підслуховують спецоргани, слідкують прибульці та ін. Вони також можуть відчувати себе безвольними, іграшкою в чиїхось руках і насправді переконані в тому, що хтось читає їх думки, контролює емоції чи готується завдати невиправної шкоди.

Але може бути і інший сценарії. Деколи маячня при шизофренії надає людині відчуття власної могутності, магічних здібностей, можливості впливати на долю світу та коректувати Всесвіт.

Ці маячневі переживання помітно впливають на поведінку хворого, не залишаючи можливості продовжувати звичайне життя, навчання та професійну діяльність.

В періоді психозу при розвитку шизофренії стан хворих не характеризується повною втратою зв’язку з оточуючим світом. Вони не можуть його правильно сприймати та аналізувати через наявність маячні і галюцинацій. На цьому етапі розвитку шизофренії зміни у вчинках людини помітні оточуючим, хоча далеко не всі розуміють, що це – маніфестація захворювання, при якій потрібне не переконання, а адекватне лікування.

Період ремісії

Ремісія – зменшення, ослаблення симптомів хвороби. Якщо в період ремісії галюцинації та маячня щезають повністю, то говорять про повну ремісію при шизофренії. А якщо ці симптоми втрачають свою вираженість та яскравість, але проходять не повністю, це може бути частковою ремісією. Важливо те, що при повній ремісії призупиняється розвиток шизофренічного дефекту. В цьому випадку навіть навпаки, відбуваються саногенні процеси, тобто, нівелювання, компенсація втрачених психічних функцій при прийому терапії. А часткова ремісія свідчить про наявний процес, що сприяє його хроніфікації, а також про те, що формування шизофренічного дефекту продовжується.

Період прояву апатико-дисоціативного дефекту при розвитку шизофренії

В основному, шизофренічний (апатико-дисоціативний) дефект починає формуватися не від самого початку хвороби, а після 2-х 3-х перенесених нападів.

В результаті складних нейробіологічних процесів у людини відбуваються незворотні зміни у емоційно-вольовій сфері.

Развитие шизофрении

Хворим, у яких спостерігається шихофренічний дефект, стає важко виконувати цілеспрямовані дії, прикладати зусилля, у них знижується та пропадає співчуття, відчуття до рідних та професійні амбіції. Вони ніби стають лінивими, хоча насправді це – наслідки такої хвороби, як шизофренія, при відсутності адекватного лікування.

Інші прояви апатико-дисоціативного дефекту при розвитку шизофренії – це зниження комунікативних функцій, коли спостерігаються складнощі у спілкуванні не лише з новими людьми, але і з тими, з ким хворі на шизофренію спілкувались до хвороби легко та невимушено. Тому вони, якщо їм не допомагають психологи або родичі, часто самостійно не можуть відносити спілкування та повернутися до соціального функціонування навіть за умови стійкої ремісії, а також стають замкнутими, втрачають свої професійні навички і часто практично весь час перебувають на самоті, навіть якщо у них немає симптомів хвороби. На цьому етапі від родичів та близьких хворого потрібна допомога, цілеспрямовані зусилля для його соціальної адаптації.

Вказані явища – період прояву апатико-дисоціативного дефекту при розвитку шизофренії, явні риси якого клінічно зазвичай знаходять, як правило, після третього нападу. При інструментальному обстеженні спостерігаються початкові прояви розширення мозкових шлуночків, тобто певної атрофії мозкової рідини.

Вираженість шизофренічного (апатико-дисоціативного) дефекту залежить від кількості та тривалості психотичних нападів. Необхідно відмітити, що при злоякісній формі шизофренії, дефект може розвиватися вже після першого психозу, а при наподоподібній формі утворюється десятки років без суттєвих змін особистості.

Шизофренічний дефект, особливо слабко виражений, протягом ремісії може бути компенсований прийомом протирецидивної терапії.

Причини розвитку шизофренії

Причини розвитку шизофренії визначаються генетичним фактором, ускладненою спадковістю. Шизофренія – полігенне захворювання, тобто причиною її розвитку є патологія не одного, а декількох генів. Вона також належить до гетерогенних захворювань: різні види хвороби обумовлені різними наборами патологічних генів.

Психічні травми та соматичні хвороби можуть бути пусковим фактором для першого нападу. При виникненні наступних загострень вони ролі не грають. В минулому столітті довго обговорювалося, чи не є ці фактори також необхідними для початку хвороби, але ця гіпотеза не підтвердилася.

Розвиток шизофренії та лікування захворювання

Незалежно від особливостей протікання та розвитку шизофренії, лікування захворювання включає активну, а після купірування психозу – протирецидивну терапію.

Лікування шизофренії сучасними антипсихотичними засобами зупиняє розвиток хвороби, нівелює прояви шизофренічного дефекту. Саме тому настільки важливо як можна швидше діагностувати захворювання та почати приймати лікування при перших ознаках розвитку шизофренії. При своєчасно назначеному медикаментозному лікуванні та контролі прийому препаратів розвиток шизофренії можна перервати та досягнути стійкої ремісії з подальшим відновленням соціальної адаптації.

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено