В наш час набули надзвичайної популярності різні матеріали про цікаві техніки саморозвитку та інша цікава інформація щодо того, як стати гармонійною особистістю. Звичайно, проблема саморозвитку дуже важлива, проте не варто забувати про те, що досягти цього можна після задоволення базових потреб: в любові, повазі, захисті, а також фізіологічних потреб, про які вже точно не варто забувати.
Від задоволення базових потреб залежить загальний рівень добробуту людини: треба бути ситим і виспаним, щоб успішно реалізовуватися. Саме тому проблеми розладів, пов’язані з порушенням задоволення цих базових потреб, ніколи не втратять свою виняткову актуальність. У цій статті буде розглянута проблема розладів харчової поведінки.
Харчові розлади: класифікація
Особливість розладів харчової поведінки в тому, що вони пов’язані зі значними незручностями і стражданнями для хворого. По-перше, задоволення почуття голоду є базовою потребою людини, і тому порушення харчової поведінки впливає і на інші сфери життя – спілкування, соціальне функціонування і т.д.
По-друге, проблема харчової поведінки безпосередньо пов’язана з двома дуже актуальними питаннями – питаннями здоров’я і краси. Адже дотримання здорового харчування веде до збереження здоров’я і краси людини, а порушення харчової поведінки здатні забрати як перше, так і друге.
Загальне розуміння терміну «розлад харчової поведінки» має на увазі порушення процесу прийняття їжі (переїдання, анорексія і т.д.); це поведінковий розлад, обумовлений психогенними факторами і пов'язаний з прийомом їжі.
Згідно МКХ-10 в цю групу входять такі поведінкові розлади:
Нервова анорексія (F50.0)
Для хворих на анорексію характерно виражений страх ожиріння і патологічне бажання скинути «зайву вагу». Анорексія також класифікується як тип самоушкодження. Даний розлад частіше зустрічається у жінок, особливо – в молодому віці. 
У хворого на анорексію спотворено сприйняття власного тіла, тому має місце постійне побоювання набрати зайву вагу, навіть якщо цей страх не відповідає дійсності, якщо в реальності людина вже неймовірно виснажила свій організм постійним обмеженням їжі або голодуванням.
Нервова булімія (F50.2)
Булімія означає розлад харчової поведінки, при якому хворий виявляє тенденцію до нападів переїдання, після чого робляться спроби очистити свій організм шляхом виведення з’їженого при дотриманні постійного контролю ваги.
У хворих на булімію можна спостерігати три основні ознаки цього розладу:
- Переїдання (напади неконтрольованого споживання їжі в надмірно великій кількості або нічне переїдання);
- Постійне застосування різних методів зменшення маси свого тіла: очищення шлунково-травного тракту (за допомогою викликання у себе блювоти або регулярним вживанням проносного), дотримання дієт, обмеження кількості їжі, що вживається; виснажливі фізичні вправи і тренування і т.д.
- Пряма залежність самооцінки особистості від особливостей фігури і способу свого тіла, маси тіла.
Психогенне переїдання (F50.4)
Переїдання означає розлад поведінки, при якому людина починає поглинати їжу в збільшеній кількості, що призводить до збільшення маси тіла. Психогенне переїдання є реакцією особистості на дистрес, найчастіше цей розлад починає проявлятися внаслідок трагічної втрати близької людини, також – внаслідок нещасного випадку, хірургічної операції і т.д. Особливо часто цей розлад проявляється в осіб, що мають схильність до повноти.
Психогенна блювота (F50.4)
Блювота може бути не тільки симптомом нервової булімії, але і одним з соматичних симптомів, що виявляються в разі іпохондричного або диссоціативного розладу, а також при вагітності. «Порочне коло» розладів харчової поведінки
Фахівці, що працюють з розладом харчової поведінки, переконані у вирішальному впливі глибинних переконань і існуючих шаблонів поведінки при формуванні і розвитку даної групи розладів. Основний вплив тут мають дві групи причин:
- Когнітивні (формування негативного образу тіла, наявність негативних переконань щодо свого тіла, почуття неповноцінності, заклопотаність станом своєї фігури, низька самооцінка і т.д.);
- Поведінкові (обмеження кількості їжі, переїдання, постійний контроль ваги і т.д.).
Для хворих з розладами харчової поведінки характерно негативне ставлення до свого тіла (яке подекуди доходить до відрази до свого тіла) або спотворений образ тіла. Оскільки задоволеності своїм тілом немає, то людина починає встановлювати для себе неймовірно високі стандарти, щоб подолати це негативне ставлення до власного тіла. Але, через недосяжності цих стандартів, хворий з харчовим розладом потерпає від краху в досягненні бажаного, що, в свою чергу, зміцнює його глибинне переконання у власній неповноцінності. Таким чином, людина з харчовим розладом поміщає себе в порочне «замкнуте коло»: заклопотаність вагою змушує людину сісти на сувору дієту – відбувається відступ від правил дієти, напад переїдання – виникає страх втратити контроль над своєю вагою – вживаються заходи «виправлення становища» (посилення дієти, вживання проносних засобів, посилення фізичних навантажень) – виникає провина через «зрив» – хворий повертається до почуття власної неповноцінності і надмірної стурбованості станом ваги (коло замикається).
Розлади харчової поведінки: психотерапія харчового розладу
Жити з розладами харчової поведінки (РПП) непросто – ці порушення деструктивно впливають на здоров’я, вносять безлад у спілкування з оточуючими людьми, та й просто ускладнюють життя, тому лікування цих захворювань стало надзвичайно актуальним питанням сучасності.
Психотерапія розладів харчової поведінки включає три основних етапи:
На першому терапевтичному етапі (поведінковому) психотерапевт з клієнтом разом формують план нормалізації харчової поведінки, створюють новий шаблон режиму харчування клієнта так, щоб усунути симптоми розладу харчової поведінки. Стабілізація режиму харчування може даватися нелегко і викликати у клієнта багато негативних емоцій, тому ще одним завданням цього етапу терапії виступає робота зі своїми емоціями: терапевт допомагає клієнту знайти інструменти регулювання і стабілізації свого емоційного фону. Терапевтична робота тут здійснюється під час сесії, а також передбачає виконання клієнтом домашніх завдань по апробації нового шаблону харчової поведінки.
Другий терапевтичний етап (когнітивний) передбачає опрацювання проблемних шаблонів мислення клієнта – це робота над тими когнітивними спотвореннями, які провокують деструктивну харчову поведінку. Відбувається терапевтична робота над проблемами низької самооцінки, деструктивних взаємин, спотвореного сприйняття власного тіла і регуляції свого емоційного стану.
Завданням останнього терапевтичного етапу (закріплюючого нову модель поведінки) є збереження досягнутого нового шаблону харчової поведінки, усунення можливих факторів повернення старого шаблону поведінки і запобігання рецидивам.
Таким чином, кінцевим результатом терапії має стати повернення клієнта до повноцінного життя і вироблення нової моделі здорової харчової поведінки.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/rozladi-xarchovoii-povedinki-psixoterapevtichna-dopomoga/.
Напишить повідомлення