Психосенсорні розлади – це порушення відчуттів через психічну патологію, а не неврологічні порушення. У деяких класифікаціях психосенсорні розлади розглядають єдиною групою. Так простіше їх описувати. Але багато авторів виділяють їх в інші групи: розлади орієнтування, розлади самосвідомості. Тут в цій статті ми будемо дотримуватися спрощеної класифікації. Сенсорні розлади частіше спостерігаються в неврології при пошкодженні рецепторів і провідних шляхів. Але нерідко зустрічаються психосенсорні розлади – порушення відчуттів через психічні розлади (без неврологічної патології). При цьому багато термінів збігаються з неврологічними.
Види психосенсорних розладів
До психосенсорних розладів відносяться:
Гіперестезії – зниження порогу чутливості, коли спостерігається підвищена сприйнятливість хворого до зовнішніх подразників, наприклад, до світлових або звукових, або ж до тактильних і ін. Гіперестезії зустрічаються при астенічному синдромі.
Гіпестезії (гіпоестезії) – підвищення порогу чутливості до зовнішніх подразників, тобто, зниження сприйнятливості хворого, а також чутливості тих чи інших аналізаторів. Зустрічається при непродуктивних пригніченнях свідомості, конверсійних розладах та інших психічних захворюваннях.
Анестезії – відсутність чутливості. Зустрічається при конверсійних порушеннях, шизофренії та інших психічних захворюваннях.
Аналгезії – відсутність больової чутливості, при цьому інші види відчуттів залишаються досить збереженими. Наприклад, вираз «місцева анестезія новокаїном» – вираз не цілком коректний. Це – місцева аналгезія. У психіатрії класичним прикладом є т.зв. «стигми диявола» – ділянки больової нечутливості у істеричних осіб.
Парестезії – тактильні відчуття печіння, поколювання, повзання мурашок. Парестезії спостерігаються не тільки при психічних захворюваннях, а й, як згадувалося вище, при неврологічних (наприклад, при діабетичній полінейропатії, діенцефальних ураженнях).
Сенестопатії – це також різні неприємні відчуття сили болю при відсутності зовнішнього подразника. Парестезії і сенестопатії мають патогенетичну відмінність: наприклад, анальгетики послаблюють сенестопатії, але не впливають на парестезії. Пацієнти описують сенестопатії, як почуття розпирання, перекручування, тяжкості невизначеної локалізації. Іноді описи сенестопатій приймають химерний характер, а хворі інтерпретують їх в маячному контексті. Наприклад, пацієнт з шизофренією вказує на незрозумілу ломоту в лівому підребер’ї, яка поширюється на шию, як результат впливу електромагнітних променів.
До психосенсорних розладів відносять сприйняття об’єктів в зменшених розмірах – мікропсії (зустрічаються при алкогольних деліріях) або в збільшеному – макропсії (зустрічаються при інтоксикаціях деліріях, отруєннях солями важких металів, чадним газом).
Метаморфопсії (ще один вид психосенсорних розладів) – викривлене сприйняття пропорцій реальних об’єктів за такими параметрами:
- Форма: викривлення форми об’єкта (дисморфопсії)
- Розташування в просторі: предмети зависають у повітрі, переміщаються і т.д.
Аутометаморфопсії (розлад схеми свого тіла) – порушене сприйняття хворим свого тіла. Зустрічається і у здорових осіб (наприклад, при засинанні або пробудженні людина відчуває своє тіло маленьким з великою головою або дуже великі і товсті пальці і т.д.).
Аутометаморфопсії можуть зустрічатися при порушенні свідомості, шизофренії і ін. Спостерігаються вони як
Макросомія – сприйняття пацієнтами збільшення тіла. Існують різні градації цього психопатологічного феномена, починаючи від відчуття незначної зміни зростання і закінчуючи станами, коли хворому здається, що його тіло зайняло всю кімнату і продовжує рости.
Мікросомія – сприйняття зменшення. Градація також присутня. Наприклад, хворі можуть мати виражені розлади і відчувати себе дуже дрібного зросту, тому вони бояться потонути в калюжі або зачепитися об камінь на асфальті.
Виділяють також такі рідкісні види психосенсорних порушень, як:
Поліопсія – збільшення кількості навколишніх предметів (зустрічаються при порушеннях свідомості епілептичного і алкогольного характеру).
Оптична аллестезія – відчуття переміщення предметів, коли, наприклад, стіни приміщення звужуються, а підлога хвилеподібно рухається.
До психосенсорних розладів відносять деперсоналізацію і дереалізацію.
У хворого з деперсоналізацією (почуття зміни власного я) змінюється відчуття власного «Я», наприклад, власне тіло не відчувається, своє обличчя сприймається як неживе. Може спостерігатися відчуття повного зникнення власного тіла. Однак, такі хворі зберігають критику до свого стану. У хворих на шизофренію можуть сприйматися емоції, спогади і думки, як «чужі».
Один з типових прикладів – депресивна деперсоналізація, коли хворий описує себе позбавленим будь-яких почуттів («рухаюся, як автомат або робот, немає ні почуттів, ні емоцій»).
У деяких випадках деперсоналізація може супроводжуватися аутометаморфопсією (спотворенням схеми тіла). Наприклад, хворий вказує, що у нього немає спини, а голова роздвоюється або знаходиться за межами кімнати. Або ж тіло наповнюється свинцем, стає штучним.
При фокусуванні погляду на частини тіла хворий сприймає їх звичайно. Однак при закритті очей відчуття спотворення повертається.
Дереалізація (аллопсихічна деперсоналізація) – зміна почуття навколишньої реальності. Хворі відчувають, як предмети, явища та інші люди змінюють форму, розташування і величину. Також може змінюватися тимчасове відчуття того, що відбувається. Зустрічається при алкогольному делірії, шизофренії, депресіях та інших психічних розладах.
До психосенсорних розладів відносяться також явища «вже побаченого», «вже почутого», що називають симптомом дежавю. А відчуття «ніколи не баченого», «ніколи не почутого», називають жамевю.
Стани дежавю і жамевю зустрічаються при гіпоксичних станах будь-якого генезу, а також при епілепсії.
Психосенсорні розлади у вигляді метаморфопсій, аутометаморфопсій, деперсоналізації і дереалізації з’являються при таких психічних захворюваннях, як епілепсія, шизофренія, біполярний афективний розлад, органічні ураження головного мозку (алкогольного і травматичного, судинного генезу), а також при соматогенних станах, що викликають гіпоксію (спостерігаються при крововтраті, після сну в задушливому приміщенні, після отруєння чадним газом та ін.).
Висновки
Психосенсорні розлади є окремою групою психопатологічних феноменів і не можуть конкретно вказувати на той чи інший діагноз. Для цього необхідно провести комплексне обстеження і правильно оцінити стан хворого.
Нерідко хворий може боятися поділитися своїми переживаннями або зовсім ставитися до них не критично. Тому при підозрі на наявність психосенсорних порушень у ваших близьких намагайтеся вирішити проблему професійно за допомогою фахівців психіатрів і, можливо, невропатологів.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/rozladi-vidchuttya-psixosensorni-rozladi/.
Напишить повідомлення