Розлад адаптації (розлад компенсаторно – пристосувальних реакцій) – стан суб’єктивного дистресу та емоційного розладу, який перешкоджає соціальному функціонуванню та продуктивності.
Розлад адаптації може виникнути внаслідок значних змін життєвих обставин чи стресової події. Найчастіше для цього розладу характерні порушення емоційного стану, погіршення комунікативних і поведінкових моделей, зниження працездатності, тривожність тощо.
Цей розлад є психогенним і відноситься до порушень невротичного спектра.
Причини виникнення розладу адаптації
Важкі негативні ситуації в житті, досить сильні потрясіння є причиною виникнення розладу компенсаторно- пристосувальних реакцій (розладу адаптації).
Зіграти свою роль у формуванні цього розладу може одна стресова подія або ланцюжок невдач, тривалих проблем, які можуть призводити до відчуття безвиході, зневіри, власного безсилля та неспроможності щось змінити.
Основними факторами для формування розладу компенсаторно- пристосувальних реакцій є:
– зміни звичних обставин життя людини, які не завжди є дуже важливими, але стресогенними;
– виражена необхідність пристосуватися до нових умов життя;
– особистісні особливості людини, а саме, занижена самооцінка, підвищена тривожність, надто високі вимоги до себе, які неможливо виконати взагалі чи в задані терміни, тощо.
Тому розлад адаптації може сформуватися за наявності стресового фактора та особистнісної схильності, тобто при наявності певних особистісних особливостей.
Події, які можуть спричинити виникнення розладу адаптації:
– розрив звичних відносин, наприклад, розлучення з коханим, смерть когось із дуже значимих у житті людей;
– зміни місця проживання або роботи, наприклад, у разі від’їзду з рідної країни в чужу, де немає близьких людей, друзів, родичів;
– кардинальні зміни у житті, такі як звільнення з улюбленої роботи, народження дітей, зміна навчального закладу;
– особистісна криза (розчарування у власних досягненнях, неможливість отримати бажані результати у кар’єрі);
– втрата оселі та близьких людей під час війни.
Відомо, що на подібні розлади страждають до 12% людей.
Симптоматика розладу адаптації
При розладі адаптації виникає дуже широкий спектр різноманітних симптомів, у тому числі важливу роль займає тривожний симтомокомплекс (тривожний синдром). Людина відчуває постійну тривогу, внутрішню напруженість, різні страхи, які нерідко стосуються її здоров’я, страх втрати самоконтролю, а також побоювання щодо майбутнього.
Нерідко трапляється і депресивна симптоматика. 
Пацієнти скаржаться на відсутність приємних емоцій у житті, відчуття пригніченості, безнадійності, смутку.
Самооцінка в таких випадках значно знижується, порушуються когнітивні функції (знижується концентрація уваги, погіршується сприйняття інформації), проявляється загальмованість, слабовілля тощо.
Емоційна нестабільність також є однією з ознак розладу компенсаторно- пристосувальних реакцій. Можуть спостерігатися зміни настрою, так звані «гойдалки», спалахи гніву, дратівливість, іноді – прояви імпульсивної поведінки, неможливість контролювати емоції. Багато пацієнтів говорять про астенічні прояви у вигляді розсіяності уваги, швидкої стомлюваності, неможливості належним чином сконцентруватися на роботі або побутових питаннях, підвищеній дратівливості.
Поведінка людини змінюється у плані соціалізації. Через конфліктність, дратівливість, відсутність гарного настрою людина нерідко замикається, уникає спілкування, йде «в себе». Частота і важкість проявів усіх перерахованих вище симптомів у кожному випадку дуже відрізняється, усе варіабельно. На все впливає важливість негативної ситуації та тип особистості людини.
Розглянемо ситуацію: людина залишила свою країну і втратила звичне спілкування з друзями та рідними, можливість працевлаштування за колишньою спеціальністю через необхідність підтвердження диплома. А ще незнання на достатньому рівні іноземної мови… Це може викликати депресивну симптоматику після події, яка сталась. Стан депресії також може виникнути у разі смерті близької людини, втрати даху над головою, вимушеної розлуки з дітьми і т.д.
Механізм розвитку розладу адаптації
Виникнення розладів адаптації провокує стресова ситуація, наприклад, зміни умов життя, які сприймаються особистістю як неприємні, загрозливі. Якщо здатність адаптуватися до різних обставин вкрай низька, пристосуватися до них не виходить, у людини може виникнути розлад адаптації.
Розбіжність покладених на людину вимог з її ресурсним станом і можливістю цим вимогам відповідати викликають реакцію – відповідь психіки у вигляді стресової реакції, що може призводити до виникнення розладу адаптації.
Існує кілька можливих варіантів розладу.
Іноді стресова ситуація провокує виникнення розладу пристосувальних реакцій, інколи ж впливає на вже існуючий розлад, посилюючи його.
Часто розбіжність бажаного та запланованого з жорстокими реаліями саме і провокує розвиток розладу адаптації.
Наприклад, жінка, яка виходила заміж із надією, що чоловік стане її захистом і опорою, стикається в реальності з ситуацією, коли він не проявляє ініціативи в роботі та побутових питаннях, проводить вільний час перед телевізором за кухлем пива, не приділяє їй уваги, а вирішення всіх проблем перекладає на дружину.
Або при переїзді в іншу країну чоловік мріяв, що знайде роботу і зможе знайти нових знайомих, а пізніше – і друзів, які йому допоможуть облаштуватись, а зіткнувся з тим, що ніхто зовсім не зацікавлений у ньому, і всі його надії руйнуються. У такому разі, нереалізовані плани та мрії можуть призводити до виникнення стресової реакції.
Адже стрес – це реакція організму, активізація тих систем, що відповідають за поведінкові процеси, а саме – ендокринної та вегетативної. Запускається цілий ланцюжок реакцій на стрес. Усі ці процеси необхідні організму для вирішення конкретного завдання, він мобілізує всі сили для усунення проблеми.
Це еустрес – позитивний, корисний стрес, що мобілізує організм, який активує внутрішні резерви, що піднімає життєвий тонус.
Швидка відповідь на стрес формується за секунди.
Гіпоталамус миттєво активує симпатичну вегетативну нервову систему (ВНС) та за її допомогою – викид адреналіну з надниркових залоз. Поліпшується кровопостачання мозку, серця, м’язів. Підвищується рівень глюкози у крові. Пригнічується робота травної та статевої системи. Усе готове для реакції “бий або біжи”.
Повільна відповідь на стрес займає години. Виробляється кортиколіберин, і під його дією гіпофіз синтезує адренокортикотропний гормон, що діє на надниркові залози, ендорфіни для потенційного знеболювання та окситоцин для полегшення координаційних дій з оточуючими. Надниркові залози, отримавши сигнал від гіпофіза, виділяють кортизол, що модифікує обмін так, щоб всі сили були кинуті на вироблення глюкози, притуплення запальних процесів, стимуляцію кровотворення.
Але суть у тому, що якщо компенсаторні можливості організму не справляються, тоді ресурси виснажуються і виникає дистрес – негативний, руйнівний стрес, який дезорганізує поведінку людини, погіршує перебіг психофізіологічних процесів. І тоді можуть виникати розлади адаптації (компенсаторно – пристосувальних реакцій).
Хто схильний до розладів адаптації
До розладу адаптації (компенсаторно – пристосувальних реакцій) схильні люди з такими особистісними особливостями, як:
– підвищена тривожність;
– занижена самооцінка;
– песимістичний погляд на життя (схильність до «навішування ярликів», катастрофізації, категоричності, песимізму тощо);
– психологічна незрілість;
– надмірна емоційність.
Також виникнення розладу адаптації (компенсаторно – пристосувальних реакцій) може призводити наявність негативного досвіду у подібних ситуаціях.
Як лікується розлад адаптації
При своєчасному зверненні за допомогою, грамотному підборі препаратів та проведенні психотерапії прогноз – позитивний.
Лікування реакцій адаптації найчастіше відбувається амбулаторно, без перебування в стаціонарі. Психіатр підбирає медикаментозну терапію препаратами із седативною, протитривожною дією. За наявності вираженого депресивного синдрому можливе призначення антидепресантів, як правило, тих, які впливають на нейромедіацію лише серотоніну (із групи СІЗЗС).
Але бувають і такі реактивні стани, як важкі депресивно-параноїдні (з маячною симптоматикою) синдроми, які супроводжуються суїцидальними думками та намірами. У цих випадках ці стани необхідно лікувати за умов психіатричного стаціонару, де є не тільки відповідне лікування, а й спостереження.
Що стосується психотерапії – її роль може виявитися головною у допомозі при розладах адаптації. Лікар та пацієнт після спільної роботи можуть вибрати біхевіоральну, когнітивну, екзистенційну або іншу психотерапевтичну методику.
Також допомагають різні методики релаксації. Наприклад, дихальні техніки, такі як дихання по квадрату, аутогенні тренування, тілесні та медитативні практики. Можлива участь у груповій психотерапії, особливо – при використанні методу психодрами, який дає можливість «програти» реальну ситуацію і подивитися на неї зі сторони. Іноді необхідне сімейне консультування, якщо корінь проблеми полягає саме в домашніх негараздах.
У будь-якому випадку за наявності розладу адаптації необхідно не відкладати відвідування лікаря і не намагатися займатися самолікуванням або прийомом препаратів, які порадили по «сарафанному радіо», оскільки те, що допомогло одній людині, може не підходити іншій і навіть завдати шкоди здоров’ю.
Профілактика розладу адаптації
Для профілактики цього захворювання важлива підтримка оточуючих, адекватність у самооцінці та регулярний саморозвиток. Сім’я, безумовно, відіграє величезну роль, оскільки вона впливає на формування особистості, відчуття загального комфорту, безпеки та стабільності.
Профілактикою розладу адаптації чи пристосувальних реакцій є:
– усунення шкідливих звичок;
– правильний спосіб життя, що включає якісне харчування, тренування, прогулянки;
– постійний саморозвиток, вивчення іноземних мов, читання, навчання грі на музичних інструментах, все, що допомагає формуванню нових нейронних зв’язків;
– психотерапія з формуванням нових навичок поведінки та мислення.
Важливо навчитися усувати зі свого життя ті фактори, що призводять до стану підвищеної тривоги та стресу. Для цього слід мінімізувати перегляд тривожних новин та фільмів, виключити спілкування з «токсичними» людьми, які не приносять у ваше життя нічого, крім негативу. Дуже корисним є навичка контролю свого психологічного стану та вміння вчасно знижувати напругу. Для цього слід вибрати те, що підходить саме вам.
Помітили, що починаєте відчувати тривожність чи нервувати – запишіться на сеанс масажу, або запаліть вдома ароматичну лампу і, прийнявши зручне положення, послухайте музику чи «звуки природи». Варіантів може бути безліч. І найголовніше – не бійтеся просити допомоги. Поговоріть із близькими – підтримка та розуміння дуже важливі.
Але якщо цього недостатньо – зверніться до психіатра чи психотерапевта або психолога, оскільки саме їхнє покликання та завдання допомагати своїм пацієнтам повернутися до щасливого життя.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/rozlad-adaptaciiyi-yak-vporatisya/.
Напишить повідомлення