Тривогою можна назвати безпредметну емоційну реакцію, коли невідомі або відомі умови психологічно напруженої ситуації, а також її наслідки. При цьому очікування химерної небезпеки виснажує ресурси головного мозку набагато більше, ніж взаємодія з конкретною загрозою. Стан, яий супроводжується підвищеним рівнем тривоги (тривожністю) також може бути характерною рисою тривожних особистостей.
Що значить поняття тривоги та тривожності
Є думка, що тривога є різновидом страху, вірніше очікуванням появи ситуації, що викликає страх. У свою чергу, поняття «тривожність» можна розглядати, як комбінацію страху з іншими емоційними проявами, такими як провина, сором, гнів, страждання.
Слово «тривожність» (англійською «anxiety» або «anxiousness») має походження від латинського терміну «angusto», що можна трактувати як «вузькість», «звуження». І дійсно, в стані тривожності людина відчуває напруженість і збудження, яке «знаходить вихід» і в тілесних відчуттях, коли змінюється робота вегетативної нервової системи. Перш за все, це стосується дихання, яке частішає і стає поверхневим. Також наростає частота пульсу, підвищуються показники артеріального тиску.
Разом з цими соматичними симптомами спостерігаються і психічні коморбідні прояви при тривозі, що залежить від її вираженості і характерологічних особливостей даної людини (особистісна тривожність). 
Є люди, які спочатку мають низький поріг тривожності, поза рамками будь-якого захворювання.
До виникнення тривожності схильні також люди з високим рівнем вимогливості до себе і оточуючих, напористістю, схильністю до конкуренції, дратівливістю і запальністю. Такі особистості знаходяться в стані постійного «стресу», не маючи можливості розслабитися.
Високий рівень тривоги чи тривожності та стан здоров’я
Наш мозок не здатний функціонувати в стані постійної небезпеки, яким є перманентна тривога. У цьому стані людина стає нездатною до розслаблення, що може привести до виснаження функціональних резервів і розвитку дистресу. І це ніяк не пов’язано з адаптивною функцією, а навпаки, дистрес може призводити до розвитку психосоматичних захворювань.
Тривожність може послаблювати імунітет і підвищувати схильність організму до інфекційних захворювань, починаючи від легкої застуди і закінчуючи важкими формами запальних процесів.
Людина, яка тривалий час піддається тривозі, з великим ризиком може захворіти на ГРВІ, грип або кишкову інфекцію. Це відбувається через вироблення залозами значної кількості кортизолу – гормону, який пригнічує імунну систему. Його продукція є захисним механізмом, який в природі реалізується в період вимушеного стресу, пов’язаного з необхідністю добування їжі або втечі від хижака. Однак у людей з високим рівнем тривоги стан очікування небезпеки триває постійно. При цьому стимулюються підкіркові відділи, такі як відділи верхнього стовбура головного мозку і лімбічна система. Людина стає вкрай збудливою і відволікається не будь-які, навіть незначні стимули.
Дуже багато як соматичні хвороби, так і психічні розлади, супроводжуються підвищеним почуттям тривоги. Наприклад, у ряду людей почуття тривожності поєднується з депресією, ідеями самозвинувачення. У інших – зі страхами або панічними атаками. У ананкастичних особистостей тривожність може спровокувати декомпенсацію в обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), коли хворі страждають від частих нав’язливих дій і думок.
Тривожність (підвищена тривога) – симптом психічних і соматичних захворювань
Тривожність (підвищена тривога) може бути симптомом в структурі різних як психічних, так і соматичних хвороб.
Підвищена тривога та психічні розлади
Тривога може бути ознакою (симптомом) різних психічних розладів, як невротичного (неврози за старою класифікацією – фобічні розлади, депресії, ОКР та ін.), так і психотичного спектра (шизофренія, біполярний афективний, рекурентний депресивний розлад та ін.).
Різні види депресії супроводжуються не тільки зниженням настрою, але і тривогою, часто невизначеного характеру. Це стосується як психогенних депресій, обумовлених конкретною ситуацією (смерть близької людини, катастрофи, втрата роботи та ін.), так і ендогенних, що мають генетичну основу.
При депресії, асоційованої з тривогою:
- збільшується тяжкість захворювання,
- зменшується ефективність традиційної терапії,
- погіршується прогноз.
Панічний розлад (F 41.0) за міжнародною класифікацією МКХ 10 – епізодична пароксизмальна тривожність, яка виникає при непередбачуваних нападах, що супроводжуються панікою і страхом.
Найяскравішим прикладом підвищена тривога «в чистому вигляді» є генералізований тривожний розлад (ГТР), за міжнародною класифікацією МКХ 10 – F 41.0. У людини, яка страждає на цей розлад, спостерігається постійна тривожність, а також переживання та страх за будь яких навіть незначних приводах. Людина, яка на нього страждає, схильна до постійних переживань і страхів за будь-яких, навіть незначних приводів. Вона тривожиться, боїться, що з нею або її близькими може трапитися щось небезпечне або погане (хвороба, нещасний випадок і ін.). Спостерігається стійка тривога, що не викликана певними негативними обставинами (тобто вільно плаваюча, або “free-floating”). Спостерігається стійка немотивована підвищена тривога, тобто, не викликана негативними обставинами.
Рівень тривожності при соматичних захворюваннях
Тривога з’являється на самому початку, коли хворий тільки дізнається про те, що він захворів, а ще, якщо йому не коректно повідомили про це.
Тривалі і важкі хвороби (наприклад, кардіологічна або онкологічна патологія) виснажують хворих, що може призводити до виникнення підвищеної тривоги. Давно відомий зв’язок тривалих стресів і тривожності з появою артеріальної гіпертонії (ГХ), а також ішемічної хвороби серця (ІХС). На сьогоднішній день доведено роль (етіологічна причина) психологічної травми або конфлікту у виникненні цих захворювань серцево-судинної системи (ГХ і ІХС) та інших психосоматичних хвороб.
Ні для кого не секрет, що «психіка і соматика» в людини взаємопов’язані. Негативні емоції (зокрема, тривога) і психотравмуючі події є причиною виникнення не тільки психосоматичних захворювань, але також соматоформних розладів, коли т.зв. соматичні симптоми не мають під собою органічної основи (природи).
Снижение уровня тревожности
Щоб тривога не стала ключовим вектором людського життя, позитивне мислення має стати її основою.
Звичайно, що стани крайньої декомпенсації потрібно лікувати медикаментозно. В цьому випадку застосовують протитривожні засоби (анксіолітики), транквілізатори або інші седативні препарати можливо рослинного походження. А також дуже важливо розібратися в причині підвищена тривога (тривожність) і визначити можливе захворювання, де тривога є його симптомом.
При тривожності добре себе зарекомендували психотерапевтичні та поведінкові методики. Для кожної людини можна застосувати той чи інший вид психотерапії або психологічної корекції. Комусь стає легше після візиту до психотерапевта або психолога, хтось віддає перевагу молитві, медитації, різним методам релаксації (вправи по розслабленню і напруженню різних ділянок тіла, дихальні техніки) або заняття спортом.
Головне, щоб в стані тривоги і постійної стурбованості проблемами людина не прожила усе своє свідоме життя, не помічаючи краси навколишнього світу!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/riven-trivozhnosti-i-zvyazok-z-psixichnim-i-fizichnim-zdorovyam/.
Напишить повідомлення