Ревнощі у стосунках. Як реагувати?

Ревнощі – почуття, без якого важко уявити романтичні відносини. З ним напевно стикалося більшість пар. Однак, відчувати ревнощі до партнера – це норма?

Страх, гнів, образа і навіть ненависть – ревнощі одного партнера до іншого може виражатися цілим спектром почуттів та емоцій. Загалом в проявах ревнощів немає нічого страшного чи насторожуючого, якщо ці епізоди рідкісні, швидко вщухають. Але що робити, якщо ми стаємо одержимими своїми ревнощами настільки, що хочемо контролювати кохану людину 24 години на добу? Телефонуємо кожні кілька хвилин, прислухаючись до голосів в телефонній трубці, перевіряємо мобільний телефон на наявність підозрілих смс-повідомлень або дзвінків? Або навіть приходимо додому з роботи раніше, припускаючи, що застанемо коханого або кохану з предметом своєї таємної ненависті – суперником або суперницею? У такому випадку мова може йти про патологічні ревнощі, найбільш небезпечною для відносин. Адже руйнівна сила такої одержимості і колосального тиску на партнера згубна для відносин. А з іншого боку патологічні ревнощі можуть бути проявом хвороби, і тоді її можна розцінювати, як маячення ревнощів. А тут вже необхідне специфічне медикаментозне лікування.

Звідки взялися ревнощі?

Причини виникнення ревнощів варто шукати саме в особистості та особливості ревнивця. На думку психоаналітиків, дитина вперше переживає ревнощі в ранньому дитинстві, коли починає усвідомлювати, що вона у матері не єдина, на ній не зосереджена вся її увага і її необхідно ділити з іншими членами сім’ї. Саме той біль, який відчуває дитина в цей момент, може як ніщо інше подіяти на подальше сприйняття людиною відносин, і в першу чергу мова йде про здатність переживати свої ревнощі. Не зумівши впоратися з цим болем, найімовірніше, жодна любов надалі не зможе заповнити ту втрату з дитинства, і жоден партнер в любовних відносинах не буде здаватися досить відданим. Ревнивець завжди буде відчувати невірність партнера. А кожен епізод ревнощів ніби крізь час підсвідомо буде переносити його в те саме раннє дитинство, змушуючи знову і знову переживати втрату т.зв. материнської любові та уваги.

Що стосується інших можливих причин виникнення ревнощів, то психоаналітики, а зокрема Зигмунд Фрейд, допускали існування так званих «проекційних ревнощів», коли ревнощі є наслідком проекції власного бажання бути невірним. Адже таким чином ревнивець позбавляється від почуття провини за власні несвідомі бажання, перекладаючи його на свого партнера.

Гама почуттів та емоцій

Як вже було сказано, ревнощі складно описати одним певним почуттям або переживанням. Адже це цілий комплекс думок, емоцій, афектів. Найчастіше насамперед вони проявляються у вигляді страху втратити коханого або кохану. І тоді, намагаючись зберегти відносини, які, як нам здається, стрімко руйнуються, ми починаємо відчувати образу, гнів або лють, а часом і справжню ненависть до коханої людини. Кожна людина переживає це почуття по-своєму. Але практично всі випадки об’єднує одне: ревнивець боїться самотності, боїться бути покинутим, він невпевнений у собі, у нього відсутнє почуття емоційної безпеки. Можливо, в якійсь мірі він відчуває і сором, який може бути пов’язаний з небажанням виявити власну слабкість.

Наслідки ревнощів

Ревнощі можуть руйнівно позначитися на відносинах з партнером. Ми накручуємо себе, підживлюємо свої власні фантазії, які часом не мають під собою ніяких реальних підстав, накидаємося на партнера з підозрами і звинуваченнями в зраді, намагаючись зберегти відносини, але діє це, на жаль, тільки проти нас самих. Перебуваючи під постійним тиском, відчуваючи на собі постійний контроль і вислуховуючи щоденні необгрунтовані закиди, ми ризикуємо втратити кохану людину, адже її терпінню одного разу може прийти кінець. І саме іронічне тут те, що причиною розриву стане зовсім не третя сторона, в існуванні якої впевнений ревнивець, а лише він сам. Так чи варто віддаватися цьому руйнівному почуттю повністю, завдаючи нищівних ударів по своїм відносинам, або варто навчитися управляти ревнощами та переживати їх? Адже саме тоді можна буде говорити про зрілість партнера.

Як переживати ревнощі

Неможливо вилікувати від ревнощів, адже від них, як і від любові, не придумали ліків. Але можна навчитися жити з ними і керувати ними, переживати їх та гасити свої емоційні вибухи.

І перше ж, що ви можете зробити, щоб опанувати ревнощами, це задавати самим собі питання. Подумайте, що криється за вашими ревнощами? Що або кого ви боїтеся втратити і чому? Що саме викликає у вас це почуття? Що у ваших з партнером відносинах заважає вам відчувати себе впевнено? І ймовірно, що відповіді на ці питання допоможуть вам усвідомити, що причина ваших ревнощів криється зовсім не в поведінці вашого партнера, а в вас самих. І тоді, якщо ви усвідомлюєте, що немає ніякої загрози ззовні, ревнощі можуть згаснути.

Довіряйте партнеру. Подумайте, чи давав він вам коли-небудь реальний привід сумніватися в ньому або його вірності? Довіра – це основа будь-яких відносин. Навчіться довіряти коханій людині, спілкуйтеся з ним, розмовляйте, розповідайте про свої почуття. Не накопичуйте тривогу та підозри.

Ще один можливий метод боротьби з ревнощами – це критичне мислення та аналіз. Чи справді те, що здається вам доказом невірності коханого або коханої, таким є? А якщо поглянути на ситуацію по-іншому? Думайте та аналізуйте, не йдіть на поводу у почуттів і не відключайте розум. Будьте об’єктивними та зрозумійте, що ваше бачення ситуації і проблеми може докорінно відрізнятися від бачення вашого партнера. У кожної медалі є дві сторони.

Поставте себе на місце партнера. Що б ви зробили, опинившись на його місці, в лещатах контролю та ревнощів? Що б ви відчували і як би себе поводили? Зрозумійте партнера, поспівчувайте йому, адже він любить вас, але щодня йому доводиться стикатися з підозрами, недовірою та допитами. Уявіть, як неприємно це може бути для нього і подумайте, а чи варто воно того?

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено