ПТСР – що це за розлад?

ПТСР – що це за розлад?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) характеризується комплексом порушень психічної діяльності, який виникає в результаті одного або декількох епізодів психотравмуючого впливу, пов’язаного, як правило, із загрозою життю і станом безпорадності. Це може бути фізичне або сексуальне насильство, автокатастрофа, участь в бойових діях, захоплення заручників, терористичний акт, стихійне лихо та інші ситуації.

ПТСР – що це за розлад?

Статистика посттравматичного стресового розладу показує, що жінки відчувають цей стан вдвічі частіше, ніж чоловіки. У всьому світі ПТРС зустрічається у близько 8% населення, при цьому на частку жінок припадає 10%, а на частку чоловіків – 5%. Перенесена психотравмуюча подія далеко не завжди призводить до розвитку ПТСР. Залежно від того, чи є людина учасником, свідком або потерпілим, змінюється і статистичні ризики розвитку синдрому. Крім жінок, до групи підвищеного ризику розвитку посттравматичного синдрому входять діти і люди похилого віку.

Відзначено і значний вплив на загрозу розвитку ПТСР тих соціальних умов, в які потрапляє людина після психотравмуючої ситуації. Так посттравматичний синдром зустрічається значно рідше, якщо той, хто пережив важкий стресс, знаходиться в суспільстві людей, які піддавалися аналогічному впливу.

У людини з ПТСР постійно відбуваються епізоди надзвичайно яскравих спогадів про ту подію, яка становила загрозу. Трапляється, що напади спогадів виникають при контакті з тригерами (ключами), що запускають емоційну реакцію. Це можуть бути гучні звуки, крик, вид крові, запах пального і будь-які інші фрагменти, що нагадують про те, що сталося. При цьому при посттравматичному синдромі зустрічається і часткова амнезія: коли пам’ять людини не в змозі відтворити послідовность подій або будь-яких деталей.

Головною ознакою посттравматичного стресового розладу є безперервні спогади про те, що сталося, які носять уривчастий, але яскраво забарвлений характер. При цьому пацієнта охоплюють ті ж емоції, які він відчував під час катастрофи: безпорадність, паніка, страх, жах. Цей стан супроводжується збільшенням частоти пульсу (тахікардією), підвищенням артеріального тиску, підвищеною пітливість і діурезом та іншими вегетативними реакціями. Нерідко відзначається симптоматика, яку позначають терміном «флеш-бек»: у хворого з’являються патологічне сприйняття реальних подразників. Наприклад, пацієнт може «бачити» насильника в силуетах дерев (т.зв. ілюзії) або сприймати будь-який шум, як крики.

«Флеш-бек» – симптоми найбільш небезпечні: вони можуть привести до панічних атак, неадекватних дій, навіть до суїцидальних спроб, агресії чи нападів гніву. Погіршення стану може бути викликаним тригерами, а може виникати спонтанно.

Люди з ПТСР досить швидко визначають взаємозв’язок між тригерами і виникненням нападів спогадів про психотравмуючої ситуації. Тому однією з поведінкових характеристик посттравматичного стресового розладу є наполегливі спроби захистити себе від будь-яких ситуацій, які можуть нагадати про пережитий стрес.

Нерідко люди з розвиненим ПТСР страждають від повторних нічних кошмарів, в яких знову переживають ту катастрофу, яка трапилася. Тривожні сни викликають ті ж симптоми з боку вегетативної системи, що і епізоди нав’язливих спогадів. Трапляється, що кошмари повторюються неодноразово, перериваючись нетривалими періодами неспання, в результаті чого пацієнт втрачає відчуття реальності. Посттравматичний синдром може викликати й інші проблеми зі сном: труднощі при засипанні, неспокійний поверхневий сон, порушення ритму сон-неспання.

Однією з ознак наявності у людини посттравматичного стресового розладу може служити неадекватне почуття провини, якому пацієнти намагаються знайти раціональне обгрунтування, патологічно перебільшують ступінь власної відповідальності за те, що сталося.

Люди з ПТСР страждають не тільки від нав’язливих нападів спогадів, але і перебувають в постійному тривожному їх очікуванні. Безперервне внутрішнє напруження, тривога, страх, проблеми з нічним сном приводять пацієнта до виснаження:

  • знижується працездатність, як розумова, так і фізична,
  • виникають труднощі з концентрацією уваги і зосередження,
  • спостерігається запальність, роздратування та агресія,
  • знижується здатність до професійної і побутової діяльності.

У багатьох людей з ПТСР відбувається зміна поведінки:

  • «відгородження» від соціальних контактів,
  • безпричинна агресивність, спалахи гніву і люті,
  • втрата здатності до любові, емпатії,
  • поява патологічних залежностей: алкоголізм, наркоманія, ігроманія і т.п.

ПТСР – що це за розлад?

Всі згадані прояви ПТРС неминуче тягнуть за собою порушення соціальної адаптації. Людина стає конфліктною, не може підтримувати соціальні зв’язки, тому постійно виникають проблеми на роботі і в сім’ї. У хворих з посттравматичним синдромом нерідко розвивається ангедонія – втрата відчуття задоволення. Він замикається у власному світі, може втрачати мотивацію до продовження трудової чи іншої діяльності. Специфічною ознакою ПТСР необхідно відзначити те, що ті, хто страждають на цей розлад, не планують майбутнього, оскільки повністю занурені в минуле. Такі хворі не звертаються за допомогою до лікарів, а часто роблять спроби самостійно полегшити свій стан «заспокійливими» засобами.

З плином часу у таких хворих може формуватися стійка тривожно-фобічна симптоматика, обсесивні (нав’язливі) стани, панічні атаки і депресія.

Особливу небезпеку становить підвищена схильність таких людей до суїциду, яка посилюється при нападі спогадів або під впливом алкоголю або наркотиків.

Для посттравматичного розладу характерно наявність латентного періоду від трьох до вісімнадцяти тижнів після психотравмуючої події.

ПТСР – важкий розлад, який при відсутності адекватного лікування може призвести до патологічних змін в роботі всіх систем організму. У цих хворих згодом можуть виникати порушення серцево-судинної, ендокринної, травної, статевої систем. Спостерігаються різні психосоматичні прояви (симптоми). Це призводить до того, що хворі звертаються до різних лікарів за допомогою, таких, як терапевти, гастроентерологи, кардіологи, невропатологи та ін., а також до численних лабораторних і інструментальних обстежень соматичного профілю. Без адекватного лікування ПТСР може зберігатися на довгі роки, виснажуючи організм людини, а також може призводити до формування іпохондричного розладу та соціальної дезадаптації.

ПТСР – що це за розлад?

Але вихід є! У багатьох випадках при виникненні посттравматичного стресового розладу необхідне застосування відповідних медикаментів, а також психотерапевтичної допомоги.

Необхідно врахувати, що лікарська терапія повинна проводитися під постійним контролем кваліфікованого психіатра. Залежно від характерної клінічної картини і індивідуальних особливостей пацієнта, лікар призначає відповідне лікування. Це можуть бути такі препарати, як седативні, транквілізатори, протитривожні препарати (анксиолітики), антидепресанти та деякі антипсихотики. В арсеналі сучасної медицини є й інші засоби, які полегшують симптоми посттравматичного стресового розладу і прискорюють одужання.

Допомога фахівця-психолога, психотерапевта – це обов’язковий компонент подолання посттравматичного розладу. Існує кілька добре зарекомендуваних методик, які дозволяють психотерапевтам та психологам допомогти пацієнтові прийняти і переробити важкий епізод його життя, впоратися з власною реакцією на тригери, ліквідувати напади агресії, виникнення почуття провини і приреченості.

ПТСР – що це за розлад?

Сучасний комплексний підхід до подолання посттравматичного стресового розладу дозволяє зменшити вираженість основних симптомів і через нетривалий час повністю позбавити пацієнта від повторних нав’язливих спогадів, повернувши в його життя яскраві фарби, а також забезпечити йому повноцінне соціальне функціонування.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено