Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – психічний розлад, що виникає, як наслідок одиничної або багаторазово повторюваної потужної стресової ситуації, яка стала причиною психологічної травми, погіршення психічного та соматичного стану, зміни поведінки та порушення соціального функціонування.
Для ПТСР характерні такі прояви:
– нав’язливі думки, що регулярно повторюються, і приносять страждання та спогади про те, що сталося,
– ілюзії повторного переживання травмуючої події (флешбеки), у тому числі внаслідок впливу зовнішнього стимулу (тригера): це може бути дата, що збігається з подією, певний звук, запах або обстановка тощо,
– спроби уникнути всього, що може асоціюватися з психотравмуючою подією,
– порушення когнітивних процесів, у тому числі – неможливість згадати істотні аспекти тієї ситуації, яка стала причиною виникнення ПТСР,
– зміна емоційного реагування, формування негативних переконань і очікувань щодо себе, інших або навколишнього світу, самозвинувачення,
– негативні емоції, що постійно переживаються: гнів, страх, розпач, безнадія,
– порушення соціального функціонування: зниження інтересу до занять, які приваблювали раніше, складності у спілкуванні з оточуючими, замкнутість, зануреність у власні роздуми, гнівливість та агресивність та ін.
Ті люди, які мають посттравматичний стресовий розлад, завжди почуваються самотніми, інакшими. Їм складно продовжувати жити, як усі, як раніше, наче нічого не сталося. Вони замикаються, страждають, але не хочуть говорити про те, що довелося пережити, свої важкі емоції, оскільки це приносить додатковий біль і відчуття, що ніхто ніколи не зможе пройти «їх стопами», зрозуміти їх переживань, а отже, немає сенсу і починати ними ділитися. Але, насправді, ці думки не лише помилкові, а й згубні. Саме відірваність від життя, ізоляція, втраченість у суспільстві, самотність – фактори, які дуже посилюють проблему. Тому, у випадку з ПТСР, необхідно якнайшвидше звернутися до психіатра та психотерапевта. Сподіватися, що все самостійно пройде – не можна. Це дуже небезпечно, як для психічного здоров’я, так і для фізичного благополуччя. Крім того, ПТСР може викликати виникнення залежностей і, на жаль, навіть спроби суїциду.
Причини виникнення ПТСР
Причини виникнення ПТСР різні, але поєднує їх одне – наявність психотравмуючої ситуації. Найчастіше фактором формування ПТСР є ситуація, подія, що шокувала людину, була небезпечною для її життя чи життя інших. Для виникнення цього розладу не обов’язково бути учасником події, достатньо бачити її на власні очі, бути свідком ситуації.
Основними причинами ПТСР можна назвати такі:
– війна, бойові дії, тяжкі поранення тощо;
– аварії із трагічними наслідками;
– насильство, терористичні акти;
– катаклізми, пов’язані з природними явищами;
– смерть близької людини;
– захворювання, яке складно лікується, призводить до інвалідизації або
неминуче веде до загибелі;
– складні пологи, з наслідками для матері чи дитини;
– техногенні катастрофи тощо.
Важливо усвідомити, що тривалість ситуації, що травмує, далеко не завжди є вирішальним фактором при виникненні ПТСР. Іноді, у людини, яка тривалий час перебувала у травмуючій ситуації, не виникає психічних розладів, а в іншої, яка опинилась у подібних обставинах короткочасно, виникає повна картина посттравматичного стресового розладу. Виходить, що в першому випадку відбулася м’яка та поступова адаптація та повернення до повноцінного життя, а в другому – провал у захворювання та неможливість жити як раніше.
Стать, вік, професія, соціальний статус, конституція людини – ніщо не є захистом від посттравматичного стресового розладу. Іноді чоловіки «в розквіті сил» переносять травматичний досвід складніше, ніж дівчинка 5 років. Тому дуже небезпечно робити будь-які висновки про стан психіки людини, посилаючись на її фізичні дані, професійні чи інші соціальні ролі.
Стадії ПТСР
ПТРС не проявляється безпосередньо в момент трагічної події. Захворювання розвивається поступово, причому від психотравмуючої ситуації до маніфестації виразних симптомів може пройти кілька місяців.
У першій стадії людина саме перебуває у психотравмуючій події. У цей момент вона не усвідомлює повністю, що саме відбувається, перебуває у стані шоку, тривоги, розгубленості, неможливості повноцінно аналізувати, має сплутаність сприйняття.
Далі настає друга стадія ПТСР – хронічний період, коли все вже завершилося, але страх не йде, почуття безпеки немає. 
Можливе нерозуміння, того, що саме сталося.
Відстрочена стадія ПТСР ніби «наздоганяє» і «накриває» людину потім, коли минуло вже кілька місяців. Це викликає додатковий шок, тому що все вже, начебто, нормально. А тут раптом буря переживань, флешбеки, тривога, страх, вегетативні прояви тощо.
При сприятливому збігу обставин можливий прояв наступної стадії ПТСР – стадії відновлення, коли поступово знижується вираженість симптомів або вони повністю зникають. Але самовиліковування від розладу відбувається дуже рідко і розраховувати на нього не слід.
Симптоми ПТСР
Одним з основних симптомів ПТСР можна вважати появу «флешбеків», нав’язливих занурень у хворобливі спогади, немов постійне їхнє проживання знову і знову.
Але, крім цього, у пацієнта присутні й такі клінічні симптоми:
– тривога, страх, паніка;
– песимістичний настрій, коли людина живе в минулому, постійно все аналізує і впевнена в тому, що нічого вже не можна «переграти»;
– погіршення когнітивних функцій, розлади сну та харчової поведінки;
– відчуженість від соціуму, навіть від рідних та близьких;
– відсутність задоволення від діяльності, яка раніше подобалася, небажання дізнаватися нове;
– заперечення наявності проблеми, агресія та виникнення залежностей через спроби покращити свій фізичний та емоційний стан тощо.
Клінічні типи ПТСР
Класифікацію ПТСР визначають за переважанням певних ознак у структурі симптоматики:
– соматоформний тип ПТСР проявляється у вигляді різних реакцій вегетативного типу, наприклад, є запаморочення, нудота, дискомфорт у шлунку, підвищена пітливість тощо;
– тривожний тип ПТСР переважно проявляється підвищеною тривогою, виникають напади страху, що виявляються при перенапрузі;
– астенічний тип ПТСР проявляється загальна виражена слабкість, виснаження психічного ресурсу, занепад сил, можуть виникати коливання настрою, підвищена дратівливість, емоційна нестійкість до агресивних спалахів;
– депресивний тип ПТСР людина відчуває втрату інтересу до життя, виникає відчуття власної неповноцінності, ізоляція, замкнутість, спроби уникати оточуючих.
Лікування ПТСР
Єдиного шаблону лікування ПТСР, звісно, немає. Підхід залежить від клінічного типу, вираженості симптоматики, наявності інших розладів. Саме тому не можна керуватися порадами людей, далеких від медицини, які рекомендують те, що допомогло саме їм.
Діагностикою та лікуванням посттравматичного стресового розладу, як і інших психічних розладів, займається лікар психіатр. У разі потреби медикаментозного лікування при ПТСР він може призначати антидепресанти, транквілізатори, нейролептики, анксіолітики, тимостабілізатори.
Дуже важливе місце при ПТСР займає психотерапія, особливо когнітивно-поведінкова (КПТ). Можлива також гіпнотерапія.
Найкращим підходом, безумовно, є поєднання медикаментозного та психотерапевтичного лікування.
Профілактика ПТСР
Усім відомо, що багато проблем у житті краще попередити, ніж потім боротися із запущеними ситуаціями. Випадок з ПТСР не є винятком. Щоб не опинитися в хронічній формі розладу, краще розпочинати роботу над своїм станом, як тільки відбулася психотравмуюча подія. Для цього можна звернутися до психотерапевта та опрацювати свою ситуацію. До психіатра потрібно звернутися, коли спостерігаються тривога, страх, порушення сну, зниження настрою та ін. психічні симптоми, і отримати своєчасне лікування, а не чекати, коли розлад набуде стійкого характеру.
Самодопомога при ПТСР
Крім роботи з психіатром і психотерапевтом необхідно докладати зусиль, щоб подібно барону Мюнхгаузену «витягнути з болота» самого себе. Не варто сподіватися, що все зроблять замість вас, оскільки зробити щось можна тільки з вами разом, необхідне бажання самої людини з ПТСР, її прагнення перемогти цей розлад. Іноді люди сподіваються виключно на “чарівну” таблетку або не менш чарівного лікаря, але неможливо допомогти тому, хто сам не бажає цього. Отже, необхідно не перекладати відповідальність на інших, не порівнювати свій досвід із життям оточуючих, не нарікати, що нічого не можна змінити, а докладати зусиль.
У випадку ПТСР існує багато технік та вправ, які можна виконувати самостійно та відчути помітне покращення свого стану.
- Випишіть усі почуття та думки на аркуш паперу
Найгірше, що може бути за ПТСР – це терпіти і тримати в собі весь пережитий біль. Щоб полегшити свій стан, візьміть папір і випишіть все, що хочеться сказати, все, що ви відчуваєте, переживаєте.
- Відчуйте своє тіло
ПТСР «примушує» людину втрачати активність і себе. Щоб перебувати в реальності, а не занурюватись думками та переживаннями в травматичну подію – задійте тіло. Приймайте контрастний душ, робіть собі масаж, приділіть час фізичним навантаженням, обіймайтеся з близькими. Постарайтеся зробити все, щоб не завмирати, не сповільнюватися, не «зависати», а жити і відчувати те, що відбувається «тут і зараз».
- «Обійми себе»
Вправа спрямована на набуття відчуття стійкості, повернення почуття контролю над своїм тілом, усвідомлення, що все має свої межі: і почуття, і емоції, і ви самі.
Займіть максимально зручне положення, обіпріться об стіну або сядьте на підлогу і просто обійміть себе. Одну руку помістіть під пахву, а іншу – покладіть на плече. Заплющте очі, повільно дихайте, відчуйте своє тіло і прислухайтеся до змін у своїх відчуттях.
Побудьте у цьому стані від 5 до 10 хвилин.
- Дихальні техніки
Якщо у вашому стані основною проблемою є тривога – скористайтесь дихальними вправами для самодопомоги.
Це може бути діафрагмальне дихання, дихання по-квадрату, дихання з поперемінним закриванням спочатку лівої, а потім правої ніздрі і т.д. оберіть ту вправу, яка вам відгукуватиметься, і введіть її у свій графік на постійній основі.
- Техніки «заземлення»
Як тільки помічаєте, що ваші думки починають повертатися до події, що травмує, – виконайте вправи на «заземлення». Наприклад, починайте озвучувати аргументи, чому ви зараз у безпеці і у вас все добре, або описуйте і розповідайте, що зараз біля вас знаходиться, які ці речі на дотик, якого вони кольору, скільки вони коштують і т.д. Потрібно «переключитися» та «висмикнути» себе з деструктивних переживань.
ПТСР – серйозний психічний розлад, який небезпечно ігнорувати, але при цьому він піддається лікуванню, якщо займатися вправами з самодопомоги, психотерапією, виконувати рекомендації лікаря психіатра і просто хотіти жити повноцінним і життям.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/ptsr-detalnishe-pro-rozlad/.
Напишить повідомлення