Психосоматика захворювань

Психосоматика заболеваний

В ході розвитку людства змінювалися і навантаження, які впливають на добробут людини. Стало з’являтися все більше стрессорів, від яких еволюція не виробила програм генетичного захисту. Наприклад, в біологічному плані реакція первісної людини на хижака і реакція людини сучасної на керівника, який кричить, -мало чим відрізняються. Різниця лише в тому, що первісна людина могла втекти або розправиться з тигром, чого підлеглий не може допустити в стосунках з начальством.

Пристосування до навколишнього середовища в більшій мірі стало залежати від психічних можливостей людини, ніж від його м’язів, хоч це і призводить іноді до досить неприємних результатів. Справа в тому, що емоції, які повинні б були мобілізувати організм для захисту від загрози, тепер все частіше придушуються. Ці емоції вбудовуються в соціальний контекст, а з часом і зовсім зникають, перестають визнаватися своїм «хазяїном» і стають причиною деструктивних процесів в організмі. Саме такий вплив психічної сфери на виникнення або динаміку соматичних захворювань вивчається психосоматикою.

Таким чином, психосоматичним розладом в широкому сенсі прийнято називати соматичні симптоми та синдроми, виникнення яких було обумовлено особливостями психічного функціонування та реакції особистості на стресові сітуації.

Психосоматичні причини захворювань

В психології виділяють 7 основних глибинних причин виникнення психосоматичних розладів:

  1. Внутрішній конфлікт

Вперше внутрішній конфлікт був розглянутий в психоаналізі, і з тих пір психологи виділяють все більшу кількість його сфер впливу на людину. Вплив на виникнення і динаміку соматичної хвороби – лише одна з них.

Внутрішній конфлікт переважно виникає між несвідомою та свідомою сферами психічної діяльності, бажаним і належним, соціально схвалюваним. Несвідоме, за своєю природою, не знає заборон, воно розуміє лише мову бажань, інстинктів і егоїстичного інтересу. Свідоме ж (а саме – суперего) є результатом соціальної природи людини, воно вміщує всі правила та цінності, прийняті від суспільства. Конфлікт між цими двома сферами психічної діяльності призводить до війни “не на життя, а на смерть», де надлишок енергії від «битви» між ними може «вилитися» в соматичні симптоми. Наприклад, в разі конфлікту сексуальних бажань і свідомого осуду бажаного, перемога над бажанням може привести до виникнення «затисків» в області таза, розладів статевих органів і т.д.

  1. Покарання

Психосоматичний розлад може бути і актом самопокарання, якщо в основі його – почуття провини. Наприклад, психологи вважають «хронічну» схильність до нещасних випадків психосоматичною відповіддю на пережите почуття провини. Звичайно, таке твердження довести вкрай складно, але воно не позбавлене сенсу. Так, відчуваючи провину, людина на несвідомому рівні може бажати себе покарати і вчиняє дії, що призводять до постійного травматизму.

У будь-якому випадку, вина – це негативне, деструктивне відчуття, спрямоване всередину самого суб’єкта переживання, а тому вона призводить як до стану дискомфорту, так і до виникнення психосоматичних розладів.

Психосоматика заболеваний

  1. Психологічна травма

Причиною психосоматичних розладів часом стають психологічні травми – хворобливий дитячий досвід або ж горе від втрати близької людини. У першому випадку причиною хвороби стають застарілі переживання, будь який невирішений минулий досвід, який несе негативне емоційне забарвлення. Завдання психотерапії в цьому випадку – «звільнити» цей досвід, давши йому усвідомлення та емоційний «вихід».

У ситуаціях же втрати близької людини психотерапія може допомогти лише супроводом людини на його шляху усвідомлення і примирення з втратою.

  1. Навіювання

При наявності постійного переконання в чомусь зі сторони інфантильні та навіювані особистості можуть настільки повірити в це, що навіяна думка почне проявлятися на соматичному рівні. Наприклад, хтось може часто дражнити дитину, постійно називаючи його «жаднюгою» або «егоїстом». В результаті, у дитини можуть виникнути запори (як спроба утримати все в собі), навіть якщо у неї цього раніше не було.

  1. Самонавіювання

Думка про «матеріальність» ідей і слів вже не блищить новизною, нею вже нікого не здивуєш. Але чи керується хтось по-справжньому цим принципом? Навряд чи, і доказ тому – виникнення багатьох соматичних розладів на основі навіювання.

Іноді ми можемо просто програмувати свій організм на саморуйнування, постійним повторенням фраз на кшталт «від цієї проблеми у мене такий геморой», «мозок опухає від цієї роботи». Звичайно, організм не буде блискавично «натискати» на «червону кнопку» знищення кожного разу після таких фраз, але, врешті-решт, він може здатися під напором самонавіювання.

  1. Вторинна вигода

Як би абсурдно це не звучало, але деякі хвороби виявляються вигідними для своїх носіїв. Наприклад, хворий батько сімейства більше не зобов’язаний ходити на ненависну роботу, починає отримувати подвійну порцію любові та турботи з боку домочадців і т.д. Причому вторинна вигода від хвороби отримується неусвідомленно, на свідомому ж рівні хворий розуміє необхідність одужання. Так чи інакше, саме в таких випадках розлади найскладніше піддаються лікуванню, тому що не вдається побороти несвідомий опір одужанню з боку хворого.

  1. Наслідування (бажання бути схожим на когось)

В даному випадку проявляється небезпека сліпого наслідування своїм кумирам – наслідуючи у всьому когось іншого, людина забуває про власне тіло, яке намагається за допомогою болю «повернути» людину. Тому не варто сприймати власний організм лише як раба бажань, інакше хвороба стане ціною подібного відчуження.

Психосоматика заболеваний

Психосоматика: лікування та види психосоматичних розладів

Виділяють три основні групи психосоматичних хвороб:

  • Психосоматози, коли психічний фактор є причиною виникнення соматичних хвороб. До них відносять: неспецифічний виразковий коліт, виразка шлунка, серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця), захворювання шкіри (нейродерміт).
  • Соматичні хвороби, коли психічний фактор істотно впливає на їх виникнення та перебіг (бронхіальна астма, псоріаз і т.д.).
  • Конверсійні симптоми, коли психічна хвороба проявляється при декомпенсації (у відповідь на конфліктні переживання) соматичними симптомами. Найчастіше виникають у істеричних особистостей. Прикладом конверсійного симптому може бути погіршення зору (спазм акомодації) або навіть істерична сліпота внаслідок страху майбутнього.

Якщо говорити про лікування психосоматичних розладів, то головним завданням вважають виявлення глибинної першопричини хвороби. Це знання призводить до усвідомлення «необхідності» хвороби, розуміння, того, на що вона стала відповіддю.

В процесі лікування цих розладів необхідна допомога не тільки психіатра, а й психолога, психотерапевта, які допоможуть розібратися з глибинними конфліктами, причинами виникнення психосоматичних симптомів, а також сформують більш здорову реакцію на життєві труднощі.

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено