Психосоматика захворювань: гіпертонія

«Усі хвороби від нервів» – доводилося вам чути таку фразу? По суті, така народна мудрість є спрощеним варіантом ідеї про існування психосоматичних захворювань, тобто таких хвороб, розвиток яких було спровоковано впливом негативних психічних факторів або психологічних чинників, зокрема психотравмуючих ситуацій.

Саме поняття психосоматики, яке охоплює взаємозв’язок психіки і фізичного здоров’я, є більш широким, ніж поняття психосоматичних хвороб. Психосоматика включає в себе вплив соматичної патології на психіку. Це психічні соматогенні порушення, реакція хворого на хворобу, типи ставлення хворого до хвороби та ін. З іншого боку – психосоматика займається вивченням впливу психічних факторів на прояви і перебіг соматичної хвороби. І нарешті, до психосоматики відносяться власне психосоматичні хвороби, тобто соматичні захворювання, причиною яких є психічні фактори (психічні конфлікти, психотравмуючі ситуації та ін.).

В наш час ніхто вже не заперечує найважливішу роль психологічного стану людини при формуванні захворювання та в процесі лікування. Певний емоційний фон може або привести до якнайшвидшого одужання або погіршити стан здоров’я. Але існують хвороби, коли психічні фактори не тільки впливають на особливості перебігу захворювання, а й можуть ставати їх причиною – це такі психосоматичні хвороби, як гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця (ІХС), нейродерміти, неспецифічний виразковий коліт (НВК), виразкова хвороба шлунка і 12-ти палої кишки. Так чи інакше, неможливо заперечувати найважливішу роль психотравмуючих чинників при виникненні і розвитку психосоматичних хвороб – в тому числі при виникненні гіпертонії.

Психосоматика гіпертонії

Гіпертонічну хворобу (гіпертонію) прийнято зараховувати до психосоматичних хвороб, коли до їх виникнення призводять психічні фактори (різні психотравмуючі ситуації, негативні психологічні стани, фрустрації та ін.). Адже нерідко так буває: ви надмірно хвилюєтеся – і збільшуються показники тиску. Потім ситуація налагоджується і тиск знову нормалізується. разметкаАле, що якщо людина живе в стані хронічного стресу або постійних психотравмуючих ситуацій, якщо «захисні сили» організму не справляються? Така ситуація може стати «плідним» грунтом для появи гіпертонічної хвороби.

Психосоматика заболеваний: гипертония

При гіпертонічній хворобі підвищений тиск в кровоносних судинах при підвищеному тонусі їх стінок (спочатку підвищується тонус стінок судин, внаслідок чого звужуються судини і збільшується тиск)разметка. У цьому процесі можуть відігравати досить важливу роль негативні емоції людини і активація роботи вегетативної нервової системи. Вегетативна нервова система тісно пов’язана з нашими емоціями і з тонусом судин, а значить, незалежно від нашого свідомого контролю емоції здатні впливати на роботу організму.

Як же проявляється вплив психічних факторів, негативних емоцій у випадку з гіпертонією? Все може початися з т. зв. «опору»: організм починає «чинити опір» зовнішньому негативному впливу (фізичному або психологічному), частішає серцебиття і посилюється кровотік, напружуються м’язи, – так організм намагається задовольнити потреби організму в кисні, підготувати людину до боротьби з джерелом «тиску». Згодом джерело негативного впливу (тиску) зникає, та організм розслабляється, сповільнюється серцебиття і тиск нормалізується. По крайній мірі, так повинно відбуватися. Насправді ж, постійні психотравмируючі фактори, які супроводжуються букетом негативних емоцій, можуть вносити розлад в нормальне функціонування судин: вони не встигають приходити в норму відразу після стресових ситуацій і тому артеріальний тиск залишається підвищеним. Ось так і виходить, що регулярні сплески негативних переживань здатні вплинути на появу і розвиток гіпертонії.

Причини захворювання

Можна припустити, що особливості світогляду людини та способи  його реакції на різні події, в якійсь мірі, є коренем появи психосоматичних захворювань. У випадку з гіпертонічною хворобою, проблема з підвищеним тиском також може характеризувати подібну реакцію та світогляд такого хворого. Від гіпертонії можуть страждати люди, які важко приймають ситуацію, яка їм не до вподоби або не відповідає визначеним ними планам. У більшості випадків, у хворих на гіпертонію, може бути присутнім внутрішня напруженість на тлі психотравмуючих ситуацій протягом тривалих періодів часу через різні страхи та побоювання, або через постійний опір комусь або чомусь. Якщо присутній подібний «опір», людина ніби пливе проти течії, виснажуючи свій організм в боротьбі зі стихією.

Ще однією спільною рисою для хворих на психосоматичні хвороби, в тому числі і на гіпертонію, можуть бути негативні емоції, які стають причиною або супроводжуючим фактором захворювання. До числа таких негативних переживань, які призводять до проблеми підвищеного тиску, можна віднести:

  • Страх, постійна тривога.
  • Підвищена дратівливість, запальність. Така людина схильна дуже «гостро» реагувати на різні події, які їй не вигідні або які засмучують її плани, на різні подразники, життєві неприємності і т.д.
  • Песимізм, дистимія, т. н. «мінорний» настрій. Будь-які життєві події оцінюються, ніби крізь сірі окуляри: основна увага звертається лише на негативні сторони.
  • Озлобленість, почуття сорому, відсутність аутосимпатії. Людина відчуває виражені негативні емоції по відношенню до самого себе – злиться на себе, соромиться себе і т.д.
  • Негативізм до оточуючих та до самого себе. У такому випадку людині «все не те»: і навколишній світ «не такий», і близькі “не такі”, і сама собі людина не до душі.
  • Перфекціонізм, коли людина постійно намагається досягти ідеалу, а недосконалий результат роботи не має права на існування. У багатьох випадках такі люди готові «жили тягнути» з себе і оточуючих, аби наблизитися до ефемерного ідеалу, який так і не судилося досягти.
  • Бажання повного і постійного контролю над ситуацією і почуття невдоволення в ситуаціях втрати контролю і т.д.

Всі ці стани можуть бути як співпричинним фактором виникнення гіпертонії, так і супроводжуючим фактором, що погіршує перебіг захворювання. Через якийсь час питання про першопричину проблем, виникла чи спочатку гіпертонічна хвороба або причиною її прояви стали психологічні чинники або психотравмуючі ситуації, відсувається на другий план. Череда повторюваних соматичних симптомів і негативних емоцій утворює замкнуте коло, де одне впливає на інше. Чи є вихід з цього замкнутого кола?

Що робити при гіпертонії?

Вийти із замкнутого кола при гіпертонічній хворобі можна, але для цього знадобитися допомога фахівців. Найбільш ефективно, коли в лікуванні хворих на гіпертонію бере участь не тільки терапевт або кардіолог, але і психотерапевт або психолог: лікар займається лікуванням соматичної складової хвороби, а психотерапевт (психолог) допомагає розібратися з психічною (психологічною) складовою.

У більшості випадків у хворих на гіпертонічну хворобу можна виявити проблеми з підвищеною тривожністю, управлінням своїми емоціями і т.д. Тому, в ході терапевтичної роботи приділяється увага:

  • Вивченню технік, які допомагають справлятися з тривогою, гнівом, страхом і панічними атаками;
  • Навчання тому, як правильно проживати свої емоції, а не «заганяти» їх всередину;

Проводиться робота, спрямована на самопізнання і особистісний розвиток (з метою кращого розуміння себе, своїх почуттів, прийняття себе). Завдяки психотерапевтичній допомозі у людини з’являється можливість «перерости старі тривоги і страхи» та навчитися справлятися зі стресовими факторами сучасного життя.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/psixosomatika-zaxvoryuvan-gipertoniya/.

  

Avatar photo
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено