Психосоматика вивчає психосоматичні хвороби, які виникають у зв’язку з впливом душі на тіло або психологічних чинників на виникнення тілесних (соматичних) хвороб.
Фахівці в даному напрямку займалися і займаються дослідженнями зв’язків між різноманітними тілесними захворюваннями і психотравмами, психологічними проблемами, а також особистісними особливостями пацієнтів.
Відомо, що виникнення багатьох соматичних захворювань безпосередньо залежить від дисбалансу психічного стану, який виникає в думках або в підсвідомості людини.
Соматичні захворювання, що виникли внаслідок певних психологічних чинників, називаються психосоматичними розладами. 
З іншого боку соматичні хвороби найчастіше призводять до психічних порушень таких, як панічні атаки, фобії, депресії, підвищена тривожність та ін.
Історія досліджень в області психосоматики
Зв’язок душі та тіла вивчали ще древні греки, що підтверджує їх медицина і філософські трактати.
Поняття «психосоматика» вперше використав лікар І. Гейнрот у вісімнадцятому році дев’ятнадцятого століття. І тільки в кінці двадцять другого року в цю галузь влилося поняття «соматопсихічний» завдяки Якобі.
У двадцятих-п’ятдесятих роках двадцятого століття даний напрямок почав активно досліджуватися і розвиватися. Відомими вченими в області психосоматики є О. Інгліш, С. Джеліфф, Е. Вейсс, і інші.
У США навіть видавався журнал під назвою «Психосоматична медицина» (з 1939 року). А в п’ятдесятих роках розпочало свою роботу психосоматичне співтовариство в Америці.
Багаторічні дослідження Зігмунда Фрейда в даній області сприяли появі його відомої теорії. Такі захворювання, як мігрень, помилкова вагітність, алергічні реакції, напади астми були віднесені до групи «психосоматичних» або «істеричних».
Давайте спробуємо розібратися у взаємозв’язках психологічних особливостей та тіла на прикладі поширеної такої хвороби, як астма. В період загострення, від впливу алергенів, спостерігається напад, внаслідок якого людина не може нормально видихнути. Які ж у цей момент сигнали подає людині її тіло? Сигнали про те, що вона не хоче правильно дихати, не хоче жити самостійно, так як при першій зміні в диханні поспішає скористатися інгалятором. Можна припустити, що алерген демонструє непереносимість людиною певних вчинків, людей, дій або подій, які її оточують, але в силу свого виховання і страху осуду з боку суспільства, не може самостійно протестувати проти них. В результаті постійного ігнорування комплексу вищевказаних психотравмуючих чинників може виникнути захворювання, яке з часом стає хронічним. І за таким принципом можна розібрати кожне захворювання.
Але, тепер потрібно розібратися в тому, як же навчитися людині давати відсіч і протестувати проти всього, що вона не виносить і, наприклад, за звичкою не використовувати інгалятор. Миттєво перебудуватися і почати поводитися по-іншому відразу, не вийде, так як існують причини, які й спровокували певний стереотип поведінки. Спочатку потрібно їх усунути. Психосоматичні захворювання багатофакторні – так як на їх розвиток впливає не одна причина, а цілий комплекс психологічних проблем, а також характерологічні особливості особистості, які нам дані з народження, а також особливості темпераменту.
У формуванні особистості важливу роль відіграє минуле. Отже, для того, щоб усунути зі своєї звичної моделі поведінки певну межу, її потрібно буде опрацювати, починаючи з найглибшого минулого. Поступово людина приходить до того, щоб опрацювати всі свої фантазії, психотравми, ілюзії, образи, сексуальні комплекси, переконання і страхи. Ніхто не говорить, що буде просто, але, результат того вартий.
Лікування психосоматичних хвороб
Для лікування психосоматичних захворювань використовують не тільки психо-і фармакотерапію, а й різноманітні види альтернативної медицини (гомеопатія, ароматерапія, голковколювання, аюрведична медицина та ін.). Звичайно, в кожному випадку потрібно підходити індивідуально, а поєднання різних видів лікування допомагає успішніше впоратися з цією хворобою.
Пацієнти з психосоматичними розладами відчувають реальну нудоту, реальний біль та інші симптоми, при цьому ніяка соматична патологія може не діагностуватися. Тривалість протікання психосоматичних розладів і, найчастіше, низька результативність в лікуванні і одужанні цих пацієнтів з використанням тільки фармакотерапії, призводить до формування іпохондричної фіксації на хворобливих відчуттях. Тому, якщо вчасно не вирвати хворого з цього кола психосоматичної патології, є великі ризики того, що у нього сформується іпохондричний розвиток особистості, а це вже «хвороба назавжди». Робота з психологом і психотерапевтом просто необхідна, хоча хворі часто просто не хочуть їх відвідувати, пояснюючи це тим, що «я сам собі найкращий психолог». Це неправильно і непрофесійно. Завжди простіше випити таблетку, ніж працювати з собою, витягуючи з підсвідомості не завжди приємні події і вчинки для того, щоб розібратися в причині хвороби і умовної вигоди, яку отримує пацієнт хворіючи.
Але це просто необхідно зробити для того, щоб подолавши себе в черговий раз повернутися в той світ, де колись раніше до хвороби ви були соціально адаптовані, раділи життю і були щасливі!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/psixosomatika-vzayemozvyazok-dushi-ta-tila/.
Напишить повідомлення