Психосоматичні захворювання

Психосоматические заболевания

Як відомо, далеко не всі хвороби в своїй основі мають тільки тілесні порушення. Окрім звичних, соматичних захворювань, виділяють також особливі групи розладів, такі як психосоматичні захворювання, а також ті, які у класифікації психічних хвороб МКБ 10 отримали назву соматоформних.

Соматоформні розлади – це діагностична рубрика МКБ 10, у якій зібрані соматичні розлади, які виникають при найрізноманітніших розладах за конверсійними механізмами. І це не обов’язково відноситься лише до істеричних особистостей.

На виникнення та протікання психосоматичних, а також різних соматоформних розладів, ключовий вплив належить психічним стресорам, які викликають хворобливі відчуття та зміни в роботі тіла. У даній статті ми поговоримо про особливості психосоматичних розладів та вплив емоційних стресорів на їх виникнення та протікання.

Причини виникнення психосоматичних захворювань

Певні варіанти дистресу (стресова реакція, що виникає під впливом шкідливих факторів та негативно впливає на організм) і деякі типи психічних конфліктів, в тому числі інтрапсихічні («хочу, та не можу», «хочу, та не дають», «хочу і те, і інше»), стають причиною виникнення психосоматичних захворювань, а також різних соматоформних розладів.

Психосоматические заболевания

Це доволі складний процес, в якому не останню роль грають так звані механізми психологічного захисту, які викликані «надмірними вимогами» оточуючого світу для даної особистості, що і призводить до виникнення психосоматичних захворювань чи соматоформних розладів.

Одним з найважливіших та часто використовуваних варіантів психологічного захисту є соматизація тривоги. В цьому випадку, відчуття тривоги проявляється соматичними порушеннями. Завдяки цьому феномену, людині вдається тимчасово вирішити для себе життєві проблеми та труднощі шляхом переносу їх з емоційної сфери на тілесну. Тривога може проявлятись порушеннями шлунково-кишкового тракту у вигляді нудоти, здуття, метеоризму, діареї, відрижки та ін. Також, до тривоги на соматичному рівні можуть додаватися патологічні симптоми серцево-судинної системи у вигляді різноманітних неприємних відчуттів в області серця, підвищеним серцебиттям, підвищенням показників артеріального тиску та ін. Внаслідок цього, відчуття тривоги перестає виконувати свою пряму функцію та не пов’язується більше з зовнішніми обставинами. Всі життєві звичайні фактори стають психічними стресорами та погіршують стан здоров’я. Звичайно, з такої ситуації людина підсвідомо, часто зовсім не осмислюючи та категорично не бажаючи зрозуміти та прийняти, отримує побічну вигоду, наче такого захисту просто не існувало б. Тривожність з приводу зовнішніх, важко вирішуваних та не дуже проблем спадає, оскільки тепер є зручний вихід з цієї стресової ситуації. Хворий може позбутися «складного положення» не напружуючись, гідно показуючи себе перед зовнішніми вимогами. Часто така соматизація проявляється у особистостей з істеричними особливостями, рисами характеру та може використовуватись хворими для впливу на своє оточення. Вони роблять це більше несвідомо, ніж спеціально.

Якщо у таких хворих існує іпохондричний тип відношення до хвороби або іпохондричний синдром, то виникає відповідна фіксація на хворобливих переживаннях. І тоді, після численних консультацій у різних спеціалістів, лабораторних та інструментальних обстежень, такі хворі продовжують блукати лабіринтами медичних установ. Це не приносить їм полегшення, вони часто думають про те, що їх неякісно обстежували, що в них якась незрозуміла та невиліковна хвороба або від них приховують «страшну правду». В результаті, ще більше підвищується рівень тривоги, відчуття страху, внутрішній неспокій з приводу свого здоров’я і, відповідно, патологічні відчуття стають ще більш різноманітними та поширюються на всі ділянки тіла.

Психосоматические заболевания

З часом у таких хворих може сформуватися іпохондричний розвиток особистості і тоді «пані хвороба» стає для них центром всесвіту. Саме їй вони приділяють переважно весь свій час та життєві сили, ігноруючи роботу та віддаляючись від стресів своєї сім’ї.

Психосоматичні захворювання та стрес

Як вже було сказано, дуже важливу, якщо не ключову, роль у формуванні психосоматичних захворювань та різних соматоформних розладів грає стрес. Емоційні стресори впливають на функції організму через такі механізми, як фрустрація та тривога. Анатомічно, основою цього регулювання є лімбіко-гіпоталамо-ретикулярний комплекс разом з фронтальною корою головного мозку. Як відомо, гіпоталамус впливає на емоційну сферу та мотивацію особистості, але разом з тим, він також є одним з основних координаторів вегетативно-гуморальних та моторних механізмів людини. Емоційна напруга, що виникає під час стресу, веде до змін в тілі, через систему рилізинг-фактору та гормонів гіпофізу, через нервові шляхи, впливаючи на вегетативно-гуморальну систему. На активацію та підтримку деяких емоційних станів також впливають нейрорегулятори (нейротрансміттери, нейромодулятори та нейрогормони), які приймають участь в цій регуляції. Для змін фізіологічного стану, які проявляються в період стресу, властиве підвищення активності гіпофізарно-гіпоталамо-надниркової та симпатико-адреналової систем, зростання синтезу катехоламінів та глюкокортикоїдів разом зі змінами у зв’язуванні йоду білками. Крім того, зростає здатність крові до згортанні, організм готується до активної самооборони, всіма силами підвищуючи свою здатність до виживання. Від інтенсивності тривоги залежить і сила змін в організмі, зокрема, частота серцебиття, тиск та хімічний склад крові. Комплекс описаних змін в організмі називають «ерготропним синдромом».

Окрім змін у вегетативно-гуморальних та метаболічних процесах, відбуваються також інші, більш помітні та зрозумілі звичайній людині порушення. До них відносяться зміни м’язового тонусу, які проявляються в напрузі різних груп м’язів. Реалізується це досить цікавим способом: у людини переважає напруга тих м’язових груп, які беруть участь у втечі та нападі.

Оскільки стан стресу має виражений вплив на вегетативно-ендокринну регуляцію, змінюється і концентрація глюкокортикоїдів та катехоламінів у крові. В ситуації тривоги вони завжди підтримуються на високому рівні, як і у випадку тривалого впливу емоційних стресорів. У негативній ситуації, підвищення стає ще значнішим та здатне тривалий час підтримуватись навіть без впливу негативного стресора. Як наслідок, з часом у людини можуть виникати психосоматичні захворювання та різні соматоформні розлади.

Враховуючи механізм виникнення психосоматичних хвороб, можна відмітити, що вони можуть виникати через постійно існуючу внутрішню напругу, виражену тривогу, «блокування» емоцій, замість їх вираження, як відповідь на стресові фактори, які бувають в кожному випадку індивідуальними. Зі зростанням відчуття тривоги та емоційної напруги, з’являються розлади в роботі інтегративних церебральних систем, наприклад, структур гіпофіза.

Класичні психосоматичні захворювання

Фізіологічні зміни у стані стресу дуже різноманітні. Це дозволяє зробити висновок, що синдром стресу (а, точніше, той варіант, який Г. Сельє називав дистресом) може бути ведучим патогенним фактором, разом з різними типами психічних конфліктів, при психосоматичних розладах, які включають в себе «класичні» соматичні хвороби. Це такі захворювання, як гіпертонія, виразкова хвороба шлунку та 12-перстної кишки, ішемічна хвороба серця, екзема, неспецифічний виразковий коліт, нейродерміт. Вони є істинно психосоматичними і у 100% пацієнтів з цими хворобами, знаходять психічний компонент.

Звичайно, ці розлади складніші за своєю природою та потребують детальної діагностики, але ці хворобливі прояви відчуваються людиною не слабше, ніж викликані фізіогенними факторами.

Профілактика психосоматичних захворювань

Тепер, коли ви знаєте, що психосоматичні захворювання багато в чому залежать від дистресу, який виникає як реакція організму на стресові внутрішні та зовнішні фактори, намагайтесь насичувати своє життя радісними моментами, відпочинком та турботою про себе. Це допоможе в профілактиці психосоматичних розладів. А якщо у вашому житті проявляються стресові фактори, які викликають у вас нездорову тривогу та непідходящу турботу, намагайтеся змінити ставлення до ситуації, самостійно впоратись з виниклою тривожністю. Тут допоможуть численні техніки з самодопомоги (дихальні вправи, напруження м’язів, рахунок по колу, релаксація та ін.). І не забувайте про те, що психологи та психотерапевти можуть вам допомогти, якщо ви самостійно не зможете впоратись зі своїми проблемами. Таким чином, ви значно знизите ризик виникнення психосоматичних та соматоформних розладів і будете отримувати більше задоволення та радості від кожного прожитого дня.

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено