Психологічна травма і як на неї люди реагують

психотравма

Уявіть собі, що в кожному з нас живе маленька дитинка. Вона ще не вміє ходити, розмовляти. Більш того, вона навіть не може думати і відчувати. Все, що їй зараз доступно- це відчувати. У неї є тілесність, але ще зовсім нерозвинені вищі психічні функції (увага, мислення, пам’ять).

Її головне завдання – вижити! А найважливіша потреба – безпека! Вона ще не може за себе постояти, їй життєво важливо на когось спиратися!

У ситуації незахищеності, загрози життю або здоров’ю людини може виникати психологічна травма.

Що таке психотравма?

Психотравма – це реакція на життєву подію або ситуацію, яка зачіпає особистісно значущі сторони існування індивідуума і призводить до глибоких психологічних переживань.

Сильні почуття, витіснення спогадів завдають шкоди душевному здоров’ю людини. В результаті може навіть статися перехід психічного стану до патологічного або межового рівня функціонування.

Особливість виникнення психологічної травми ще і в тому, що загроза життю, безпеці чи здоров'ю може бути спрямована не на саму людину, а на того, хто знаходиться поруч з ним (близького, знайомого або просто перехожого).

Саме тому, людина, яка, скажімо, бачила сцени насильства у своїй родині, але сама не була прямою жертвою цих насильницьких дій, може також отримати психологічну травму і сформувати недовіру у відносинах з протилежною статтю.

Багато в чому, буде людина травмована чи ні, залежить не тільки від зовнішніх факторів, а й від її особистих якостей, а так само від тієї значимості, яку вона надає події.

психотравма

Для одного певна подія може виявитися незначною дрібницею, а для іншого – трагедією всього життя.

Основні види психологічних травм

Психологічна травма може мати гострий короткостроковий характер і виражатися в шоковій реакції на пряму загрозу життю або здоров’ю людини. За МКХ 10 це трактується, як «Реакція на важкий стрес і адаптаційні розлади».

Наприклад, людина потрапила в автокатастрофу, яка лише дивом не закінчилася трагічно або втратила близького.

Інший вид психотравми – хронічна, яка виникає як наслідок довгострокового затяжного впливу негативних стресових факторів і може тривати десятками років! З плином часу фабула психотравмуючої ситуації може йти на задній план, і може розвиватися психічне захворювання.

За сучасною класифікацією МКХ 10 існує такий діагноз, як «Пролонгована депресивна реакція», і триває вона не більше двох років. Але іноді тяжкість депресії спостерігається більш вираженою, ніж при реакції адаптації, а з часом емоційні переживання психотравмуючої ситуації стають не актуальними. Тому цей депресивний епізод (часто вперше в житті) може бути першим нападом хронічної (ендогенної) депресії. А психотравма тільки штовхнула його виникнення.

Найчастіше, психотравму переживають ті, хто виховувався в дисфункціональній сім’ї, або регулярно відчував фізичне або емоційне насилля в партнерських відносинах.

Страх смерті, втрата близької людини, розрив відносин – найбільш поширені травмуючі події.

Реакція людини на психотравму

Основні складові симптомокомплексу психологічної травми: емоційні, фізичні прояви, проблеми в сфері особистісної та соціальної реалізації / адаптації.

психотравма

Людина, яка пережила або переживає психологічну травму, може відчувати різкі емоційні перепади і зміни настрою: від гнітючої апатії і тотальної байдужості до яскраво вираженої люті і неконтрольованої дратівливості.

Почуття безвиході, туги, іноді провини і сорому за свою слабкість і нерішучість стають домінуючими.

Людина може уникати спілкування, вважаючи за краще як основний спосіб проведення часу – відхід у себе. Вона багато тривожиться і може відчувати страх, який неможливо пояснити. Її долає почуття самотності і кинутості. Їй буває складно довго утримувати увагу і зосереджуватися на чому-небудь. Нерідко виникає безсоння або ж сон переривчастий з жахіттями.

Як правило, людина має підвищену стомлюваність, напругу в м’язах, прискорене серцебиття.

Тривалість подібного роду симптомів може бути абсолютно різною: для когось це тижні, а когось вимірюється місяцями.

Проживаючи травму, людина може відчувати полегшення. Симптоми, як правило, з часом слабшають, але можуть виникати в ситуації зіткнення людини з подіями, образами, прямо або опосередковано нагадують про те, що викликало психологічну травму.

Як уже згадувалося, виникнення психотравми, її сила і інтенсивність багато в чому залежать від значущості події і особистісних особливостей, в тому числі стресостійкості. Має значення і підтримка оточуючих, і своєчасне надання необхідної допомоги і лікування.

Як повернутися до життя після психологічної травми

Говорячи про лікування психотравми, важливо пам’ятати про необхідний час для відновлення відчуття безпеки і проживання болю.

Робота з психотравмой має досить складний характер, під час якої може виникати сильний опір, є ризик ретравматизації. В першу чергу, слід потурбуватися про добре встановлений контакт з психотерапевтом, формування відчуття захищеності і комфорту.

Важливим ресурсом в лікуванні психологічної травми є переключення уваги людини на те, що може зайняти її свідомість і сприятиме поліпшенню її стану (хобі, побутові справи, турбота про когось, читання), тим самим утримавши від хворобливих спогадів і переживань. Варто пам’ятати також про необхідність підтримки з боку близьких і друзів.

Не варто перешкоджати всім почуттям, які виникають.

Вони – необхідна частина на шляху до зцілення і набуття маленькою травмованою дитинкою всередині людини довіри до світу і відчуття надійності і стійкості!

Природньо, на допомогу завжди прийдуть психолог або психотерапевт. Але, в роботі з психологічною травмою самопідтримка може стати прекрасним доповненням і відмінним способом набуття ресурсу для можливості повернутися до життя!

Хотілося б запропонувати кілька практичних рекомендацій для самостійної роботи.

Найчастіше одним із симптомів психотравми є самопринизливі думки. Важливо повернути віру в себе і впоратися з почуттям провини і самобичуванням. Для цього варто знайти в собі ті риси або навіть найменші вами виконані дії, за які можна себе похвалити і якими можна пишатися.

Буде добре, якщо ви пропишете собі список ваших досягнень, справ, вчинків, які були у вас в житті, і за які ви собі вдячні.

Обов’язково в кінці кожного речення важливо дописати: «Я пишаюся цим». Наприклад: «Я відмінно закрив робочий план за минулі півроку! Я цим пишаюся!», «Я подарував мамі путівку в санаторій! Я цим пишаюся!».

Розширюючи цей список, ви помітите, наскільки більше стає ваш ресурс в роботі з психологічною травмою.

Якщо згадати Трансактний аналіз та те, про що йшла мова на початку статті, найчастіше травмованим є саме Тілесна дитина, тому так необхідно повернути почуття безпеки і відчуття стійкості і через тіло.

Для цього можна використовувати медитативні техніки і дихальні вправи.

Рекомендується виконувати їх лежачи або сидячи, але обов’язково в зручній розслабленій позі, знімаючи м’язову напругу у всьому тілі, з закритими очима, визуалізуючи приємні образи.

Повторювати вправу варто не менше 5 разів, глибоко вдихаючи, заповнюючи легені киснем, а потім видихаючи. Можна при цьому подумки повторювати афірмації по типу «Я заспокоююся!», «Я розслабляюся!», «Мені спокійно!».

Розслабивши тіло, попрацювавши з думками, можна перейти до почуттів, використовуючи арт-методики. Наприклад, досить ефективною в роботі з психотравмою може бути інтуїтивне малювання своїх емоцій, почуттів, переживань. Не має значення ваш рівень художньої майстерності, творчі здібності. Головне – відновити спокій і здатність повернути себе в стан «тут і зараз», завдяки роботі несвідомих процесів.

Але, варто пам’ятати, що не у всіх випадках достатньо лише самостійної роботи. Адже важливі не тільки і не стільки техніки, як організований безпечний простір для проживання болю, довірчі відносини для відреагування всіх виникаючих почуттів і кваліфікована підтримка і допомога для якнайшвидшого повернення до життя!

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено