Психіка після коронавірусу

Під час пандемії COVID-19 психічний стан людей зазнає змін і, нажаль, не в кращу сторону, тобто психіка після коронавірусу змінюється. І це стосується не тільки тих, хто хворів і хворіє, але й всіх людей взагалі, оскільки ковід дуже сильно змінив повсякденність, що всі ми особливо відчували в період локдауна. Крім страху за себе та рідних, різноманітних змін в роботі, іноді навіть її втрати, ми тривалий час не могли дозволити собі спілкуватися, як раніше, а також дозволити собі звичні розваги – відвідати кафе, сходити з друзями в клуб, піти до кінотеатру, щоб подивитися улюблений та видовищний фільм, зайнятися шопінгом та ін. Важко бачити обличчя знайомих і перехожих в масках, що повністю приховує людські теплі посмішки. Все це позначається на нашій психіці не найкращим чином. Нерідко людей турбує почуття тривожності та страху, панічні атаки, нав’язливі думки, поганий настрій, порушення сну. Іноді спостерігається підвищена дратівливість, і виникають агресивні реакції на найближчих людей, оскільки все більше часу проходиться спілкуватися в одному просторі загального житла. Ми не розуміємо того, коли всі ці незручності та обмеження закінчаться, і до якої міри після пандемії COVID-19 зміниться економічна, соціальна та інші сторони нашого життя. Як допомогти собі та рідним, зберегти психічне здоров’я під час коронавірусу – розберемося в даній статті.

Вплив коронавірусу на психіку людини

Коронавірус негативно впливає на психіку людини. Дослідницькі роботи американських, бразильських, італійських вчених підтверджують те, що вірус SARS-CoV-2 має спорідненість до центральної нервової системи (ЦНС) нітрохи не менше, ніж до дихальної, тобто він є нейротропним. Вчені виявили залишки вірусу в тканинах головного мозку, проводячи дослідження на померлих від Covid-19.

Коронавірус потрапляє в головний мозок не тільки з кров’ю, а й через нюхові рецептори, які знаходяться у верхній носовій раковині.

Підвищується пропускна здатність гематоенцефалічного бар’єру і таким чином збільшується ризик виникнення психічних розладів.

• Коронавірус може вражати відділи мозку – лімбічну систему, мозочок, гіпоталамус та ін. Порушується баланс симпатичної (підвищується її активність) і парасимпатичної систем. Може частішати пульс, підвищується тривога, порушується сон, може активуватися перистальтика кишечника та ін.
• Вірус SARS-CoV-2 подібний до астроцитів, кількість яких переважає в ЦНС. Мозок не визначає його, як чужорідну субстанцію. Астроцити дуже важливі в створенні та зберіганні інформації і довготривалої пам’яті. Погіршується увага, а це призводить до того, що також погіршується сприйняття і запам’ятовування важливої ​​інформації.
• Порушення когнітивного функціонування може також виникати у зв’язку зі зниженням надходження в мозок кисню (виникає гіпоксія).
• Коронавірусна інфекція може сама по собі пошкоджувати нервові волокна – виникає так звана полінейропатія.
• Коронавірус може порушувати роботу нейроіммунних клітин, які забезпечують мозок енергією і відповідають за обробку сигналів про запалення в організмі. Під час хвороби імунні клітини мозку активізуються та змінюють спосіб спілкування з нейронами. Деякі клітини, щоб знешкодити патогени, одночасно руйнують нейронні зв’язки, необхідні для пам’яті. Вірус може порушувати роботу нейроіммунних клітин, які насичують мозок енергією, а в довгостроковій перспективі навіть призвести до розвитку деменції. Імунітет замість того, щоб боротися з вірусом, вражає центральну нервову систему людини.
• SARS-CoV-2 може пошкоджувати структуру головного мозку – там існує велика кількість скупчень нервових клітин, які забезпечують входження в стадію сну або, навпаки, неспання. Чим важче людина переносить коронавірусну інфекцію, тим гірше вона спить. Симптоми безсоння в значній мірі пов’язані з жіночою статтю.
• Центральні функції мозку можуть пошкоджуватися через токсичний вплив вірусу. Це може призводити навіть до токсичного набряку головного мозку та говорить про те, що вірус SARS-CoV-2 є нейротоксичним.
• Коронавірус пошкоджує не тільки нейрони, але й мікроглію. В цьому випадку може навіть виникати атрофія деяких відділів мозку, і це може спричинити розвиток деменції (недоумства).
• Вірус SARS-CoV-2 зменшує через пошкодження кількість синапсів. Через них контактують нейрони в мозку і проходять нервові шляхи.

Додаткові фактори впливу пандемії коронавірусу на психіку

На сьогоднішній день психічні розлади під час коронавірусної інфекції виникають не тільки в зв’язку з ураженням головного мозку вірусом SARS-CoV-2 під час хвороби і в постковідному періоді, але й як наслідок дистресу на тлі негативних соціальних факторів, таких, як

• страх захворіти, померти і передати інфекцію своїм рідним,
• занепокоєння з приводу хвороби ковідом, близьких та рідних людей, які вже хворіють, та їх можливої смерті (в цьому випадку в 2 рази збільшується частота тривожності та депресії),
• обмеження в контактах і пересуванні (ізоляція, локдаун),
• тривале перебування членів сім’ї в обмеженому просторі,
• економічні труднощі (втрата роботи, зниження доходів),
• інформаційний негатив (ЗМІ та ін.) та др.

У той же час захисні фактори зменшилися. Це такі фактори, як

• соціальні зв’язки,
• зайнятість та участь в освіті,
• доступ до фізичних вправ,
• вільний розпорядок дня,
• можливість подорожувати,
• доступ до послуг охорони здоров’я та ін.

Психічні порушення при Covid-19 і після

Нейротоксичність коронавірусу є причиною виникнення різних психічних порушень, як під час хвороби, так і в постковідному періоді. Це – підвищена тривога, різноманітні страхи (в т. ч. страх померти від задухи), депресія, панічні атаки, нав’язливі думки негативного характеру, порушення сну і когнітивних функцій. Довгостроковими наслідками психічних порушень після COVID-19 може стати повна втрата пам’яті, і навіть хвороба Альцгеймера (до 2%).

Вісьовий розлад постковідного синдрому – це органічна астенія, яка супроводжується когнітивними порушеннями: погіршенням пам’яті, уваги, концентрації. При астенії людина виснажується, що стає ґрунтом, на якому і розквітають інші психічні розлади. Спостерігається також нерідко порушення когнітивного функціонування (в середньому у 55% ​​пацієнтів з COVID-19). На сьогоднішній день до психіатрів нерідко звертаються пацієнти, які вже перемогли коронавірусну інфекцію, але зіткнулися з наслідками COVID-19 під назвою Long Covid або постковідний синдром. В цьому випадку до 20% людей страждають від довгострокових симптомів, які можуть тривати до 12 тижнів і спостерігаються більш, ніж в 2,3% випадків. Це – наслідки перенесеної коронавірусної інфекції. Вони можуть проявлятися у вигляді вираженої слабкості, загального нездужання і швидкої стомлюваності, субфебрильної температури, задишки, головних болей, а також больових відчуттів в м’язах і суглобах, розладів шлунково-кишкового тракту, підвищеного серцебиття і артеріального тиску та ін. Деякі пацієнти продовжують відчувати виражені астенічні прояви, тривожність, пригнічений настрій, порушення сну і когнітивного функціонування. Тому, в разі проявів психічних порушень необхідно звернутися до психотерапевта чи психіатра. Важливо пам’ятати, що самолікування в разі необхідності медикаментозної терапії є дуже небезпечним. Антидепресанти і транквілізатори може призначати тільки фахівець. В даному випадку не варто брати приклад з когось і приймати ліки тому, що вони допомогли подрузі або сусідці. Крім препаратів може знадобитися робота з психотерапевтом або психологом, оскільки пацієнт не повинен тримати в собі вантаж негативних емоцій і переживань. Необхідно пропрацювати свої тривоги і страхи.

Постковідне безсоння

Постковідне безсоння – одна з найбільш поширених проблем, що виникають після одужання від коронавірусної інфекції. Багато пацієнтів скаржаться на скорочення тривалості сну, ранні пробудження, проблеми із засинанням. Нерідко сон спостерігається поверхневим з частими пробудженнями, і людина вранці не відчуває, що вона відпочила. Ніхто не знає, як сильно в кожному конкретному випадку були пошкоджені нейрони, наскільки зменшилась кількість синапсів, через які проходять нервові імпульси. Найкраще, що можна зробити самостійно – забезпечити собі максимальний спокій і комфорт перед сном, а також дотримуватися гігієни сну. Потрібно лягати та прокидатися в один і той же час, спати 8 годин і засинати хоча б не в той день, коли потрібно прокидатися. Небажано працювати в тому місці, де ви будете спати. Необхідно провітрювати кімнату і гуляти перед сном. Приберіть гаджети і не дивіться телевізор хоча б за 1 годину до сну. Блакитне світіння екранів перешкоджає виробленню мелатоніну, який дуже важливий для циркадних ритмів і якості сну, а також надлишок інформації може викликати та посилювати тривогу, заважає розслабитися перед сном. При порушеннях сну можна також спробувати приймати якийсь час трав’яні засоби, наприклад, пустирник або валеріану. Якщо незважаючи на рекомендовані заходи порушення сну зберігаються, необхідно звернутися до лікаря, так як це може бути проявом, симптомом якогось захворювання і психічного в тому числі. 

Тривога і коронавірус. Самопоміч

Тривога дуже часто супроводжує коронавірус. Якщо градус тривоги підвищується, і вона не проходить при прийомі безрецептурних препаратів на трав’яній основі – звертайтеся до лікаря, який зможе підібрати необхідну індивідуальну терапію. Що ж стосується самодопомоги – існує безліч вправ і технік, здатних полегшити ваш стан. Деякі з них наведемо в даній статті. Одним із способів зняття тривоги є ведення щоденника спостереження. Можна виписувати свої тривожні думки і почуття, що дозволить зняти напругу, а так як багато хто з нас схильні до катастрофізації та згущенню фарб – краще розділити кожну зі сторінок на дві частини. В одній написати все, що турбує, а в інший описувати щось хороше, що сталося саме в цей день. Позитивні моменти можуть бути незначними. Спілкування з близькими, перегляд фільму, будь-яка тепла емоція – підходить абсолютно все зі знаком +. Для зручності краще використовувати ручки різних кольорів. Наприклад, одну половину заповнювати синім, а іншу – зеленим.

Дихальні методики також ефективні для зниження рівня тривоги. Дуже важливо щоб в процесі дихання була активно задіяна діафрагма. Для цього можна виконувати наступну вправу: ляжте на спину. Одну руку покладіть на груди, а іншу на живіт. Під час вдиху і видиху рахуйте до п’яти і стежте, щоб рухалася тільки друга рука, а перша залишалася максимально нерухомою. Тобто, в процесі дихання повинні максимально працювати м’язи живота, а не грудна клітка.

Ще один спосіб самодопомоги при підвищеній тривозі полягає в створенні позитивних переконань. Багато з нас схильні до перебільшення проблем або фіксації на них. Щоб вивести себе з кругообігу негативу, візьміть звичайні кольорові стікери і напишіть на них фрази підтримки самому собі, а потім просто наклейте їх на дзеркало шафи, стіл, полички, стіни. Саме в ті місця, які найчастіше виявляються в полі зору. Таким чином негативні думки будуть розбавлятися позитивними, що підтримують, а це знизить тривожність і поліпшить настрій. Також ніхто не відміняв фізичну активність. Для збільшення кількості ендорфінів важливо займатися спортивними вправами. Ви не обов’язково повинні мати вдома купу тренажерів або інших пристосувань. Зараз в інтернеті можна знайти безліч відео з самими різними вправами. Танці, йога, гімнастика, фітнес – виберіть те, що відгукується і подобається. Для нормалізації самопочуття і усунення тривоги, напруги, страхів вкрай важливо дотримуватися режиму дня, особливо це стосується сну. Засинати бажано в 22-23.00, не пізніш, а сон повинен тривати не менше 8 годин.

Відновлення після коронавірусу

Відновлення після коронавврусу вимагає часу, сил і терпіння. Крім загальної слабкості та інших соматичних симптомів людина нерідко відчуває підвищену тривогу або інші порушення психіки. Ці психічні порушення можуть бути не тільки в структурі постковідного синдрому, але й бути проявом психологічного дистресу. Не так просто пережити моменти, коли життя знаходиться в небезпеці або, коли хворіють близькі. Тому важливо підтримувати максимально спокійну і затишну атмосферу в своїх сім’ях. Потрібно більше спілкуватися один з одним, так як максимальна підтримка і турбота – це те, що особливо необхідно не тільки літнім людям і дітям, а й вашим половинкам. Якщо немає можливості спілкуватися особисто – більше говорите по телефону або відеозв’язку. Прогулянки на природі принесуть особливу радість. Сонячне світло, цвітіння, зелень подарують душевну рівновагу, спокій. Згадайте про свої хобі, які раніше довелося залишити через брак часу і завантаженості. Може, ви давно не каталися на велосипеді або залишили незакінченою вишивку чи картину. А також ведення правильного, здорового способу життя ніхто не відміняв. Повноцінне харчування з великою кількістю овочів і фруктів, фізична активність, фільтрація інформації – кращий спосіб швидше відновитися і повернутися до нормального життя. Головне, не занурюватися цілком і повністю в розмови і перегляди різних програм про коронавірус, про тих, які хворіють та померлих. Постарайтеся вирватися з цієї матриці, припиніть нескінченно прислухатися до себе і знаходити нові симптоми або наслідки хвороби. Пам’ятайте, що життя після коронавірусу існує і то яким воно буде, залежить саме від нас!

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/psixika-pislya-koronavirusu/.