Психічно хворий в родині: як родичам не втратити себе, допомагаючи хворому шизофренією

Психический больной в семье: как родственникам не потерять себя, помогая больному шизофренией

Допомога психічно хворому родичу – гуманна і шляхетна місія, однак не варто присвячувати їй все своє життя. Деякі люди знаходять себе в цій діяльності, підтримують людину,яка страждає психічною хворобою, що приносить їм радість і реалізацію власного потенціалу. Однак інші відчувають незадоволеність своїм життям, не розуміючи, як його змінити.

Як же зберегти свою особистість і при цьому не залишати напризволяще хвору людину?

Збереження і розвиток власного життя

Перш за все, слід не забувати піклуватися про власне життя.

Родичі можуть бути занадто захоплені опікою над хворим. Найчастіше вони беруть на себе більше обов’язків, ніж здатні винести. Це призводить до того, що вся фізична і психічна енергія йде на догляд, при цьому не залишається будь-якого особистого простору. Це призводить до дефіциту вільного часу, соціальної ізоляції. Людина замикається тільки на одній меті і не цікавиться нічим, крім як про хворого родича. З’являється незадоволеність в особистих потребах, таких як самореалізація, спілкування, розвиток, хобі, сексуальне життя.

Психический больной в семье: как родственникам не потерять себя, помогая больному шизофренией

Щоб не допустити подібної поведінки, необхідно фокусуватися не тільки на проблемі хвороби, але і на інших життєвих аспектах. Важливо розвиватися в професійному плані, мати кілька занять, що проносять радість і дарують позитивні емоції.

Причини ігнорування родичами власного життя

Соціальна замкнутість родичів хворого йде корінням не в зовнішні причини (сам факт хвороби), а у внутрішні стимули. Більшість людей дотримуються точки зору, що турбота про людину, що страждає, облагороджує і чим більше сил вкладати в це, тим кращий вийде результат. Однак це зовсім не так. Дійсно, в подібній гуманній місії є позитивний початок, однак якщо не приділяти уваги собі, то результати можуть бути плачевними.

Потрібно змінити стереотип мислення, який говорить, що ведення власного життя, яке приносить задоволення, є зрадою по відношенню до хворого. Наприклад, мама молодої людини з шизофренією не може відвідати театр, провести час з друзями або колегами по роботі, так як бачить в цьому винятковий егоїзм і нехтування своїм сином.

Подібна думка вкрай помилкова, так як призводить до почуття незадоволеності, порушує душевну рівновагу всіх членів сім’ї, викликаючи конфлікти і пригнічений стан.

Перебільшення неспроможності хворого

Часто батьки перебільшують неспроможність хворої людини, вважаючи його більш безпорадним і нещасним, ніж є насправді. Але це не завжди так, адже багато пацієнтів з шизофренією володіють достатньою часткою самостійності.

Наприклад, батько не дозволяє хворому сину гуляти по вулиці далеко від дому, щоб з ним нічого не сталося. Однак молодий чоловік збережений і поза психозом орієнтований в просторі. Він хоче розширити межі, погуляти з друзями, але не робить цього, тому що не хоче заподіяти батькові страждання. Тому хворий повертається додому, що ще сильніше позначається на його самоізоляції, хоча хворому потрібно навпаки допомагати в налагодженні комунікативних зв’язків. Таким чином, перебільшення дефекту має негативний вплив, як на здорового, так і на хворого родича. Щоб уникати подібних ситуацій, слід адекватно і критично оцінювати стан людини, тверезо оцінюючи його здатності.

Власні життєві проблеми

Не тільки перераховані вище причини викликають втрату родичами хворого самого себе. Часом такі люди мають проблеми у своєму житті. Професійна неспроможність, невдачі в особистому житті, невпевненість у завтрашньому дні – все це призводить до того, що виникає депресія і тривога, яка перекривається гіперопікою над хворою людиною. У житті з’являється віддушина, даючи можливість відволіктися від важких ситуацій.

Але подібне явище існує недовго. Рано чи пізно знову з’являється незадоволеність, яка подвоюється, адже до власних проблем приєднується вантаж опіки над хворим.

Психический больной в семье: как родственникам не потерять себя, помогая больному шизофренией

В якості прикладу можна навести історію однієї жінки з моєї практики, яка сама звернулася за психотерапевтичною допомогою через довгі роки догляду за хворою дитиною. Раніше у неї були проблеми з чоловіком, що не вирішувалися належним чином. Хвороба сина стала відволіканням для матері, яка замість ведення розмови з чоловіком і налагодження відносин все більше і більше поглиблювалася в догляд за хворим на шизофренію хлопцем. Це призвело до віддалення подружжя один від одного, адже проблема залишилася не вирішеною. Жінка думала, що факт виняткової самопожертви стане причиною того, що чоловік знову полюбить її за ту гуманну місію, яку вона виконує. Але сталося навпаки: чоловік кидає сім’ю і залишає матір з хворим сином.

Загальні рекомендації

Підіб’ємо підсумок, як уникнути подібних драматичних ситуацій, які були описані вище.

Раціонально осмислити ситуацію, що склалася. Варто перестати постійно зосереджувати свою увагу на хвору людину і задуматися над своїм життям, адже воно має таку ж цінність. Усвідомлення цього факту попередить розвиток незадоволеності, втоми і втрати життєвої енергії.

Скласти список справ, які приносять задоволення. Слід добре подумати і розібратися, який вид діяльності дає позитивні емоції, стимулює і веде до самореалізації. Нехай це буде одна або дві речі, але головне приділяти їм належну увагу.

Виділяти час для себе. Складання графіка, в якому буде місце для особистого життя, є важливим елементом. Не потрібно жертвувати всім заради догляду за хворим.

Слідувати наміченому плану. Не слід забувати, що зміна стилю поведінки буде даватися спочатку дуже важко. Адже важко зрушити з місця колишні установки. Але будьте більш твердими в рішеннях, не забувайте, що збереження особистого простору в будь-яких людських стосунках – запорука їх збереження.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено