Психічні зміни при судинних захворюваннях головного мозку

Психические изменения при сосудистых заболеваниях головного мозга, психоорганический синдром

Судинні зміни головного мозку відіграють важливу роль у розвитку неврологічних і психічних змін у осіб похилого віку. Цей процес відбувається через порушення мозкового кровообігу в результаті зміни структури стінок судин або реологічних властивостей крові (гіперкоагуляція – підвищене згортання), що може призводити до утворення тромбів.

Причини виникнення психічних змін

Найбільш поширеними патологіями, що призводять до психічних порушень, є гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз, облітеруючий тромбангіїт, цереброваскулярна форма ревматизму (церебральний ревмоваскуліт). Слід врахувати, що артеріальна гіпертензія грає роль тільки в початкових стадіях процесу. Надалі стійкі ураження відбуваються в результаті хронічної гіпоксії (кисневого голодування), що виникає через звуження судин, уражених атеросклерозом.

Зміни в головному мозку судинного генезу і їх прояви. Психоорганічний синдром, етапність розвитку

Психічні розлади можу спостерігатися на будь-якій стадії патологічного процесу. Діапазон симптомів широкий, а прояви мають різну ступінь вираженості і називається це психоорганічним синдромом, який має такі характерні ознаки: зниження інтелектуально-мнестичних функцій (ослаблення інтелекту і пам’яті) і нетримання афекту (нездатність стримувати емоції).

Розглянемо етапність розвитку психоорганічного синдрому, виходячи зі схеми, запропонованої Е. Я. Штернбергом в 1977 році.

Початкова стадія психоорганічного синдрому

Для неї характерні неврозоподібні стани, серед яких ключову роль відіграють астенічні прояви. Хворі починають скаржитися на високу стомлюваність, дратівливість, слабкість, запаморочення, шум у вухах, головний біль, розлади сну. Пацієнти не переносять яскравих подразників (сильні запахи, яскраві спалахи, гучні звуки). У них починає прогресувати емоційна лабільність – швидка зміна настрою. За короткий проміжок часу (наприклад, під час бесіди) людина швидко переходить від радості до горя, плаче і сміється. Увага погіршується, стає важко концентруватися на чомусь одному, відволікання стає підвищеним.

Психічні зміни при судинних захворюваннях головного мозку, психоорганічний синдром

Спостерігається гіпомнезія, дисмнезія (погіршення, зниження пам’яті), може проявлятися амнезія (втрата пам’яті на недавні події і неповний спогад минулого) і конфабуляції (помилкові спогади, коли вигаданими подіями хворий заповнює прогалини пам’яті, може сприйматися як маячення або галюцинації). Характерною особливістю є зв’язок відтворення інформації з розумовим напруженням. Наприклад, пацієнт не може згадати слово, концентруючись на ньому і намагаючись зробити це. У той же час при непотрібності, коли дане слово непотрібне, воно саме по собі спливає в пам’яті.

Психические изменения при сосудистых заболеваниях головного мозга, психоорганический синдром

Всі перераховані вище симптоми ведуть до того, що хворий втрачає працездатність, йому стає важко здійснювати колишній вид діяльності. У побуті, як правило, такі зміни не приводять до грубої дезадаптації і часто просто ігноруються. Тому важливо вчасно їх замінити і звернутися за кваліфікованою допомогою.

 Судинний психоз, психотична симптоматика

На другій стадії психоорганічного синдрому з’являються психотичні симптоми. Вони мають гострий або підгострий характер, рідше – хронічний.

До психозів судинного генезу відносять ендоформні – вони органічні за походженням (тобто, мають чіткий структурний компонент – зміни в головному мозку), проте нагадують по клінічній картині ендогенні захворювання (наприклад, шизофренію). У хворого з’являються галюцинації, маячні ідеї.

Для хронічних психозів судинного генезу характерні вербальні (слухові) галюцинації, до яких довгий час зберігається критичне ставлення. Пізніше до них може приєднуватися страх або маячні ідеї. Слід відрізняти хронічні психози з паранояльним компонентом від гострих психозів. У першому випадку спостерігається розвиток систематичного маячення (наприклад, маячення ревнощів у літніх чоловіків). Хвороба протікає повільно і стабільно, поступово нівелюючи наростаючою деменцією. Але при гострих психозах на перший план виступає порушення свідомості, а маячення і галюцинації мають несистемний, уривчастий характер.

Серед афективних проявів часто зустрічається депресія. Вона розвивається на фоніі тривалого періоду астенії (стомлення, відсутність життєвих сил). Хворий стає егоцентричним, він застрягає на вузькому колі інтересів, з’являються іпохондричні вкраплення, буркотливість, підвищена вразливість. Крім зниженого настрою, для таких людей характерні дисфоричні елементи – гнівливо-тужливий настрій. Нерідко з’являються епізодично періоди необгрунтованої тривоги і страху.

Психические изменения при сосудистых заболеваниях головного мозга, психоорганический синдром

Значно рідше, ніж депресії, у таких хворих розвиваються маніоформні стани. Вони характеризуються гнівливою манією, сплутаністю свідомості, метушливістю пацієнта і безглуздістю в поведінці.

Психоорганічний синдром. Стадія деменції

Деменція (слабоумство) є заключним етапом перебігу психоорганічного синдрому.

При відносно сприятливому розвитку стадія астенії поступово і за тривалий проміжок часу переходить в лакунарне слабоумство. Захворювання протікає з чергуванням поліпшень і ремісій, які поступово стають короткими. На перший план виступає інтелектуально-мнестичних дефект. Порушується пам’ять, увага, психічні процеси протікають менш рухомо. Людина починає забувати спочатку складні речі, такі як професійні навички, а потім не орієнтується в елементах побуту. При лакунарній деменції ядро ​​особистості залишається збереженим.

При несприятливому розвитку деменції розлади психічної діяльності будуть більш грубими. Слабоумство формується по тотальному типу. Порушується не тільки пам’ять, інтелект і емоційна сфера, а й руйнується ядро ​​особистості з втратою морально-етичних установок. Можлива анозогнозія – заперечення хворим свого нездорового, хворобливого стану. Порушується праксис (моторні навички), гнозис (пізнання, придбання нового досвіду, втрата старих знань), мислення і мова збіднюються.

Психічні зміни при судинній патології. Лікування та допомога хворим

Хворі з психоорганічним синдромом (в т.ч. і деменцією), які обумовлені судинними змінами в головному мозку, створюють дискомфорт і проблеми для оточення. Їм важко даються комунікація навіть з близькими, за рахунок їх дезадаптації з’являються проблеми в сім’ї і конфлікти.

Що ж робити в таких випадках? По-перше, зрозуміти, що дані зміни не є примхою людини або особливостями його характеру, а проявом судинної патології. Важливо якомога раніше помітити перші «червоні прапорці» психічних розладів (наприклад, астенія) і зробити все можливе, щоб психічний стан судинних хворих не погіршувався (не посилювати психоорганічний синдром, а також не розвивалися психічні порушення і слабоумство). Тому необхідно раннє звернення за допомогою до лікаря невропатолога і психіатра, коли можна ще сповільнити і навіть частково зупинити процес наростання деменції. Родичам хворої людини необхідно знати, що якщо прийти до лікаря психіатра за допомогою тоді, коли вже їх близький не впізнає їх і не орієнтується в часі, просторі і власній особистості повністю або навіть частково, допомогти кардинально вже неможливо!

Крім прийому і контролю фармакотерапії і регулярного спостереження у терапевта, невропатолога і психіатра, родичам і близьким хворих з психоорганічним синдромом необхідно підтримувати і допомагати їм, контролювати їхнє життя в побуті, якщо вони вже не можуть виконувати свої професійні чи побутові навички. Таких хворих не можна залишати самих! Це може бути небезпечно для них і оточуючих, так як вони можуть не закрити воду в крані, залишити відкритий вентиль з газом, піти з дому і заблукати і т. д.

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено