Причини тривожності можуть бути самими різними, від об’єктивних зовнішніх стресових факторів та внутрішніх конфліктів до певних періодів життя людини, коли відбуваються гормональні зміни. Також ще багато причин можуть викликати підвищену тривожність, що може призводити до виникнення тривожних розладів. Але про це ми детально зупинимося в цій статті.
Перед тим, як говорити про причини патологічної тривожності, слід розібратися з тим, що взагалі таке тривожність.
Тривога – це емоція, яка в нормі притаманна людині. Тривогу поділяють на адаптивну та дезадаптивну. Іншими словами, на нормальну і патологічну. Дезадаптивна тривога по суті є поняттям психопатологічної ознаки, тобто хворобливого симптому тривоги, який спостерігається при різних психічних та інших захворюваннях.
Отже, що таке почуття тривоги в нормі? Адаптивна тривога подає людині сигнал про небезпеку і виникає з об’єктивних підстав. Причиною тривоги в цьому випадку може бути загрозлива зовнішня ситуація або умови значимого вибору. Підвищується адаптивна тривога при нестачі інформації та обмеженнях часу. Також вона сприяє прискоренню прийняття рішення, може піддаватися контролю та довільно пригнічуватися.
Якщо ж говорити про дезадаптивну або патологічну тривогу, то вона може бути обумовлена внутрішніми причинами та особистісними властивостями людини (наприклад, тривожні особистості).
Звичайно, вона може провокуватися і зовнішніми обставинами, але може бути не пов’язана з реальною загрозою і не відповідати значущості ситуації. Патологічна тривога блокує прийняття рішення, не піддається суб’єктивному контролю, домінує в свідомості та має конкретні клінічні прояви.
Прояви тривожності
Патологічна тривога спостерігається при тривожних розладах, які стали одними з найпоширеніших захворювань в світі. За даними деяких авторів близько 31% людей схильні до тривожних розладів, а близько 40% хворих, мають не діагностовану тривожність та коморбідні з нею захворювання. Це такі розлади, як депресія, обсесивно-компульсивні розлади (ОКР), панічні атаки (ПА) та ін. До того ж, розлади такого роду складно піддаються діагностиці, так як прояви тривожності нерідко маскуються соматичними симптомами, тому що призводять до посилення активності (завдяки підвищеному викиду в кров адреналіну) симпатичної вегетативної системи. При цьому спостерігається прискорення серцебиття, підвищення артеріального тиску, посилення перистальтики кишечника, метеоризм (здуття), проноси, і тоді такі хворі звертаються за допомогою до сімейних лікарів, терапевтів, кардіологів, гастроентерологів, неврологів. І кожен фахівець розбирається з відповідною для його профілю патологією, призначає численні обстеження, лікування. А в результаті тілесні прояви тривожності, які інтерпретуються і хворим, і лікарем, як симптоми соматичних захворювань, не купіруються.
Так які ж причини тривожності?
Підвищена тривожність може бути конституційною особистісною властивістю людини (тривожні особистості), основним симптомом тривожних розладів, зокрема ГТР – генералізованого тривожного розладу, ОКР, епізодів депресії, ПА та ін., а також ПТСР (посттравматичного стресового розладу), шизофренії, депресивної фази при біполярному афективному розладі (БАР), органічних ушкодженнях головного мозку і т. д. З іншого боку, підвищена тривога може бути супутнім симптомом деяких соматичних хвороб (ІХС – ішемічної хвороби серця, гіпертонії, інфаркта міокарда, гіпо- та гіпертиреозу та інших ендокринних і соматичних захворювань).
Підвищену тривожність можуть провокувати ліки, прийом наркотиків та алкоголю.
Найчастіше тривожність виникає в критичні періоди фізіологічних змін організму. Виникнення тривожності зазвичай пов’язане з біохімічними та гормональними передумовами, які впливають на роботу центральної нервової системи. У цій статті докладно буде висвітлюватися цей аспект, саме ця причина виникнення тривожності.
Причини тривожності дітей
Якщо говорити про здорову людину, то перший життєвий етап, в якому фіксується наростання тривоги, це 6-7 років – один з вікових періодів, який характеризується підвищенням кількості тривожних станів, є молодший шкільний вік. Причини тривожності у дітей в цьому випадку – їх інтеграція в абсолютно нове та незнайоме для себе середовище. Вони починають контактувати з великою кількістю незнайомих людей: новими однокласниками та вчителями. Також спостерігаються значні інформаційні перевантаження та пристосування до нового виду діяльності – навчання. Уявіть, наскільки розгублена дитина, якщо вона тільки вчора безтурботно грала на майданчику з двома-трьома друзями, а вже сьогодні її приводять в клас, де знаходиться тридцять абсолютно незнайомих дітей і сувора вчителька чомусь вимагає сидіти тихо та слухати її. Такі умови дестабілізують дитину, вона не може так швидко пристосуватися. До того ж, на цей вік припадають важливі перебудови в роботі центральної нервової системи, і ще не до кінця сформовані функціональні зв’язки структур головного мозку, які дуже вразливі в умовах високого навантаження. Необхідність якомога швидше адаптуватися до раптово змінених умов зовнішнього середовища призводить до порушень в формі підвищеної тривоги.
Наступний критичний з точки зору ризику посилення тривожності період у розвитку людини припадає на підлітковий вік. Тому у вивченні біохімічних передумов формування тривожних станів важливе місце займають дослідження емоційної сфери підлітків. Саме під час пубертатного періоду формуються стійкі взаємозв’язки між ЦНС, ендокринними залозами та статевою системою. Як відомо, активна перебудова в організмі людини підліткового віку має помітний вплив на афективну сферу. У підлітків зростає активність симпатоадреналової системи. Симпатоадреналова система – це зв’язок між симпатичною нервовою системою та мозковою речовиною надниркових залоз. Вона має вирішальне значення в фізіологічній реакції організму на стрес.
Як вже було сказано, причини тривожності дітей підліткового віку мають переважно біологічну природу. Вік, в якому симпатоадреналова система досягає піку своєї активності, залежить від статі людини: у хлопчиків це 14 років, а у дівчаток – 12-13 років.
Підвищення активності симпатичної вегетативної нервової системи відповідає за оптимальне забезпечення енергією та адаптацію організму до зовнішніх умов. Ці процеси є біологічно доцільними в період активного розвитку організму. Переважання збудливих впливів гіпоталамо-гіпофізарної системи, які характерні для підліткового віку, веде до слабкості гальмівних процесів, підвищуючи збудливість, емоційну лабільність та тривогу.
А. М. Прихожан в монографії «Тривожність у дітей та підлітків: психологічна природа і вікова динаміка» за 2000 рік, стверджує, що стан підвищеної збудливості центральної нервової системи під час пубертатного періоду може спровокувати тривожні порушення.
Після завершення пубертатного періоду, в процесі розвитку людини більше немає періодів настільки активних гормональних змін. Але, тип і властивості нервової системи продовжують зумовлювати схильність людини до формування підвищеної тривожності в умовах безперервного стресу. Так, наприклад, студенти зі слабким типом нервової системи більше схильні до тривожності, ніж студенти з сильним типом вищої нервової діяльності.
Причини тривожності у дорослих
Якщо говорити про причини тривожності у дорослих, то найчастіше вони зумовлені не тільки зовнішнім впливом середовища, а й внутрішніми конфліктами, а також типологічними властивостями нейродинамічних процесів, соматичними та психічними захворюваннями.
Причини тривожності у людей похилого віку
Чимала кількість причин тривожності у людей похилого віку пов’язана із загальним зниженням їх соматичного здоров’я, самооцінки, погіршенням фізичного стану, ціннісних орієнтацій, а також з віковою гіпоксією мозку.
Також простежується схильність літніх людей до тривожності та важкого переживання стресу, зниження мозкового кровотоку, змін енергетичного обміну, зниження гіпометаболізму глюкози та деструктивних процесів в клітинах головного мозку. Через проблеми з мозковим кровотоком люди похилого віку до того ж важко переносять ситуацію тривалого стресу і тривоги.
О. О. Нефьодова в статті «Динаміка тривожних розладів в соматичному стаціонарі», яка була опублікована в «Бюлетені медичної інтернет-конференції» в 2014 році, писала, що рівень тривожності людини безпосередньо залежить від ступеня вираженості ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби. Згідно з результатами її дослідження, чим старшим є хворий та чим нижчий його соціальний статус, тим сильніше проявляється підвищена тривожність і емоційна нестійкість.
Особливу увагу в питанні розуміння причин виникнення тривожності слід приділити людям похилого віку. На людей похилого віку, крім соціальних факторів впливають також хронічні соматичні захворювання, в тому числі і психічні.
Багато авторів відзначають, що поширеність тривоги та депресії у пацієнтів похилого віку з серцево-судинними захворюваннями, становить 55,6%.
Також спостерігається наступна динаміка тривожності у літніх людей в залежності від перебігу захворювання. Наприклад, у хворих на остеопороз без переломів спостерігається помірна тривожність, а для хворих з переломами характерний високий рівень тривожності.
Отже, аналізуючи причини виникнення тривожності, з належною увагою необхідно враховувати певний віковий етап розвитку людини та характерні для цього етапу структурно-функціональні зміни організму. Адже саме вони можуть бути основними чинниками виникнення тривожності у людини.
Причини тривожності у жінок
Передумови формування тривожності залежать не тільки від віку людини, а й від її статі. Причини тривожності у жінок відрізняються в деякій мірі від причин у чоловіків. На тлі тривалого стресу у жінок частіше проявляється підвищена тривожність. Також, в дослідженні S. Nishizawa, C. Benkelfat, результати якого були опубліковані в статті «Differences Between Males and Females in Rates of Serotonin Synthesis in Human Brain» в 2007 році виявили, що у чоловіків синтез серотоніну в головному мозку відбувається на 52% активніше, ніж у жінок. Автори дослідження припускають, що це і є причиною підвищеної схильності жінок до тривожності та депресивних станів.
Високий рівень тривожності жінок зрілого віку пояснюється гормональними перебудовами під час менопаузи. Також, висока тривожність у жінок в період постменопаузи пов’язана з наявністю тривалого естрогенного дефіциту в цей час.
Знижена насиченість естрогенами послаблює чутливість до рецепторів нейромедіаторів, в тому числі і до серотоніну, який відповідає за появу підвищеної тривоги.
Підвищена, в порівнянні з чоловіками, тривожність у жінок обумовлені біохімічними особливостями. У жіночому організмі існує взаємозв’язок низької активності ферменту, що регулює кетеламінові нейромедіаторні системи та підвищеною частотою тривожних розладів. Цікаво, що у чоловіків такої закономірності немає.
Виходячи із сучасних наукових даних, можна зробити висновок, що формування тривожності багато в чому залежить від фізіологічних особливостей організму, особистісних властивостей людини, а також соматичних або психічних захворювань, при яких може спостерігатися підвищена тривога, як хворобливий симптом. Саме тому розуміння причин виникнення тривожності дуже важливе для правильної своєчасної діагностики та корекції цих станів.
Якщо ви помічаєте у себе або своїх близьких ознаки підвищеної тривожності – не слід зволікати. Кращим рішенням буде визначення причин виникнення тривожності, діагностика та лікування відповідного захворювання, своєчасне звернення до лікаря-психіатра, який підбере оптимальне рішення та допоможе вже найближчим часом повернутися до звичного способу життя.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/prichini-trivozhnosti/.
Напишить повідомлення