Правила спілкування. Конструктивний діалог з партнером

Все більшої популярності в наш час набуває робота з сімейним психологом. Молоді пари (або вже пари «зі стажем» відносин) направляються разом в кабінет психотерапевта, щоб подолати сімейні проблеми та налагодити взаєморозуміння.

Уявіть це: ось заходять в кабінет фахівця дві люблячі один одного людини. Заходять, сідають, починають розповідати: постійні конфлікти, сварки, відсутність розуміння, докори … Невже в цій парі померли всі почуття? Та ні, вони люблять один одного. Може, виною всьому складність проблем, їх принципова нерозв’язність? Знову ні, проблеми можуть бути складні, але їх можна вирішити за умови кооперації подружжя. Так в чому ж тоді причина? Що служить першоджерелом постійно виникаючих сварок та конфліктів? У багатьох випадках виявляється, що однією з причин «нерозв’язних» конфліктів є елементарне невміння партнерів вести конструктивний діалог.

Грунт зародження різних конфліктів може бути різним, і для сварок може бути безліч зовнішніх причин. Однак проблема «невирішення» сімейних проблем, знаходження шляху виходу з конфлікту впирається саме в невміння вести конструктивний діалог. Ведення діалогу є універсальним навиком сучасної людини: щоб донести свою думку оточуючим та зрозуміти точку зору іншої людини, необхідні навички спілкування, конструктивного діалогу. Також діалог можна вважати надійним фундаментом благополучних відносин – в тій родині буде «тиша та гладь», де вміють домовлятися, враховувати інтереси один одного і залагоджувати сімейні конфлікти.

У сімейних відносинах діалог можна представляти як чарівну паличку, здатну:

  • Врахувати інтереси всіх членів сім’ї в різних життєвих обставинах (вибір місця проведення відпустки, способу проведення часу на вихідних, розподіл сімейних обов’язків і т.д.);
  • Допомогти принести вибачення партнеру (чи іншому члену сім’ї), якщо винен;
  • Вислухати та прийняти вибачення від партнера, якщо завинив він;
  • Конструктивно залагоджувати сімейні конфлікти, не дозволивши їм розростатися до масштабу катастрофи.

Як видно, без навичок конструктивного діалогу досить складно налагодити благополучні та надійні відносини з партнером. Значить, краще навчитися розмовляти, використовуючи правила ефективного спілкування, і благополучно вирішувати конфлікти.

Можна виділити наступні правила, які є ознаками конструктивного діалогу:

Вміння слухати

Перше основне правило ефективного спілкування – це, звичайно ж, уміння слухати. Без уміння слухати діалог перетворюється в два монологи: кожен знаходиться на «своїй хвилі», і тому вони не зможуть досягти взаєморозуміння. Іноді, коли праведне обурення і бажання «вилити» розпеченою лавою свою думку на голову співрозмовника досягають максимально високого рівня, намір вислухати співрозмовника здається майже неможливим. Однак «вихлюпування» почуттів не приведе вас до взаєморозуміння, хоча і принесе нетривале полегшення. У той час як навички слухання у діалозі, проявлені обома партнерами, допоможуть краще зрозуміти один одного та намітити шляхи залагодження сімейних проблем.

Правила общения: как наладить конструктивный диалог с партнером

Розуміння точки зору іншого, як правило ефективного спілкування

Припустимо, ви терпляче вислухали свого партнера і дійсно почули його – перший крок зроблено. Другий крок на шляху налагодження конструктивного діалогу – це спроба зрозуміти, і, можливо, прийняти точку зору іншого. Адже який сенс від вислуховування іншого, якщо внутрішньо при цьому ви відчайдушно чините опір чужій точці зору? Якщо про себе ви вигукуєте: «Він / вона не має рації / неправий»? Тут-то і починаєш розуміти, що вміння не тільки почути, а й зрозуміти протилежну точку зору є важливим фактором конструктивного діалогу. Спробувавши зрозуміти, чому партнер має свою думку з цього питання, і чому ця думка не збігається з вашою власною, ви зробите крок вперед як в залагодженні сімейних конфліктів, так і в більш глибокому розумінні свого партнера.

Спокій, упевненість та відчуття довіри під час дискусій з партнером

Під час сімейних конфліктів деякі люди можуть піти «в глуху оборону» або, навпаки, перебільшено агресивно відстоювати свою позицію. Чому так відбувається? Причина такої поведінки може критися у відсутності повної та беззастережної довіри до партнера. Коли починається сварка, а повної довіри до партнера немає, людина вважає за краще діяти згідно зі стратегією, запропонованою матінкою-природою: бийся або біжи. Однак ми ж високорозвинені істоти, так що бігти або битися в прямому сенсі цих слів навряд чи будемо (хоча і не факт). Тому ця реакція може виражатися у «відхід в себе» (аналог втечі) або в сильній вербальній агресії (напад).

Таким чином, важливим компонентом відносин, який сприяє налагодженню конструктивного діалогу, можна вважати наявність взаємної довіри між партнерами.

Повага до партнера, співрозмовника

Повага є ключовою складовою надійних відносин. А прояв поваги – важливим компонентом конструктивного діалогу. Так, ви можете не погоджуватися з точкою зору партнера, однак, розбіжності в думках не повинні стати приводом для втрати поваги у відносинах. Якщо навіть завзяті суперники здатні оцінити думки один одного гідно, то і прояв поваги до протилежної точки зору є можливим.

Правила общения: как наладить конструктивный диалог с партнером

Також повага має на увазі відсутність образ в діалозі. Коли образи та уїдливість, зла іронія і сарказм стають невід’ємною частиною комунікації, повага вмирає, а разом з нею гине і теплота, прихильність один до одного.

Неприпустимість стратегії «пригнічення» в діалозі

Небажаним в процесі ведення діалогу є також використання стратегії «пригнічення». Не варто в процесі спілкування з близькою людиною використовувати свої «сильні» сторони для відстоювання своєї точки зору. Тут маються на увазі такі «сильні» сторони як використання гучного голосу під час сімейних сварок, здатність до злісного сарказму і т.д. Не було ще випадку, коли відверта ворожість та схильність до приниження партнера сприяла поліпшенню відносин.

Неможливість ведення діалогу в стані напруження почуттів

Помилка багатьох пар полягає в тому, що вони намагаються вирішити проблему, коли терпіння  вже закінчується і обурення прямо-таки «накипіло». Однак слід врахувати, що спроба спілкування в стані напруження емоцій призводить напряму до гучної сімейної сварки.

Конструктивним рішенням в цьому випадку буде прийняття правила, згідно з яким всі проблеми вирішуються в міру їх виникнення, без «відкладання в довгий ящик». Якщо терпіти те, що виводить з себе, протягом тривалого проміжку часу, в один момент ви «вибухнете», влаштувавши при цьому сімейну сварку. Однак, якщо вирішувати проблему ще «в зародку», коли з’явилося лише незначне невдоволення, з’являється можливість знайти розумний вихід з положення без залучення негативних почуттів. Слід пам’ятати: будь-яку проблему можна вирішити спільними зусиллями, проявляючи готовність до співпраці та поважну позицію по відношенню до партнера.

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено