Позитивне ставлення до життя

Позитивное отношение к жизни

Позитивне ставлення до життя та світлий погляд в майбутнє зустрічається в сучасному світі все рідше та рідше. Озирніться навколо і кого ви побачите? «Мудрих» циніків, які песимістично, скептично ставляться до всіх подій та явищ. Позитивного ставлення все менше. Коли кажуть: «Та ти оптиміст», це звучить, наче спроба образити або підкреслити недосвідченість та наївність співрозмовника. Навіть зверніться самі до себе, хіба ви сприймаєте всерйоз людину, яка оптимістично дивиться на життя та бачить все в позитивному світлі.

Вже доволі давно йде суперечка про те, яка ж склянка: наполовину пуста чи наполовину повна? Більшість дотримується думки, що вона все ж напівпуста. Прихильники цієї точки зору вже давно і з великим відривом перемагають легковірних оптимістів. Всі, хто вважає, що в житті все буде добре, – як мінімум наївні, або навіть дурні. Думаю, ви погодитесь, що саме ця точка зору сьогодні займає головне місце. Звичайно, причин для цього вистачає.

Принцип позитивного ставлення до життя

Аналізуючи крилаті вирази і традиції різних народів, може здатися, що нам зовсім не властивий принцип позитивного ставлення до життя. Але, це лише на перший погляд. Якщо копати глибше, можна побачити, що надія на хороше завершення справи та позитивне ставлення до життя все ж були важливими, хоч і виражалися специфічним чином.

Позитивное отношение к жизни

Протягом історії людства сформувались доволі дивні звичаї стосовно побажань удачі та благополуччя. Задумайтесь, у нас же і досі є звичка забобонно сварити друзів та родичів перед важливою подією. А багато молодих мам лякаються, коли незнайома людина захоплюється їх дитиною – раптом наврочить? Як відомо, однією з фаз розвитку людської свідомості було магічне мислення. Нажаль, в наші дні також є люди, які схильні до подібного. У свідомості такої людини саме применшення власних достоїнств та сварка – найкращий спосіб захиститися від впливу злих духів та невдач. Дуже схожі забобони можна знайти і у сучасних африканських племен, які живуть у первісному ладі. Маленьким дітям вони дають жахливі імена, щоб злі чаклуни їх не викрали.

А тепер подивіться на наші традиційні побажання удачі. Вони ж більше схожі на прокляття, а не на щось хороше.

Раніше мисливців проводжали фразами «ні пуху, ні пера», «ні кльову, ні улову», на які правильно було відповідати «до біса!». Зараз так бажають удачі всім, але вдумайтесь у зміст виразів. По суті ж, людині бажають невдачі, щоб нічого не вийшло. Але, чомусь, саме такий підхід закріпився у народній свідомості, як найкращий.

Цікаво, що крилаті вирази дуже залежать від географічного фактору, а точніше, від клімату. На півночі частіше можна почути вирази: «Лиш би перезимувати», «Задовольняйся малим», «Не до жиру, бути б живим». Не найоптимістичніші висловлювання, але, судячи з усього, вони допомагали виживати в суворих умовах оточуючого середовища. А якщо рухатись на північ, то люди вже стають більш життєрадісними, вони не сумніваються в тому, що виживуть, адже цьому сприяє квітуча природа. Жителям півдня вже хочеться більше веселощів, вони не задовольняються лише необхідним.

Пріоритет позитивного ставлення до життя

Далеко не у всіх позитивне ставлення до життя знаходиться у пріоритеті. У людей з песимістичними поглядами є абсолютно обґрунтовані аргументи, чому вони так роблять. Один з таких аргументів – досить відома приказка: «Радісний песиміст краще розчарованого оптиміста». Ніби все правильно: коли ми готуємось до негативної розв’язки, то радіємо удачі вдвічі сильніше. Це можна порівняти з подушкою безпеки, яка пом’якшує удар від негараздів. А ось життєрадісні оптимісти зовсім беззахисні перед розчаруванням, тому й удар відчувають сильніше. Але за цими, здавалось би, стійкими аргументами, ховається механізм психологічного захисту. Якою б черствою не була людина, вона завжди тягнеться до всього доброго та світлого. І туга за яскравими хорошими подіями є завжди, від неї не втекти. Якщо не виходиться до цього торкнутися – слід все знецінити. Що ми і спостерігаємо постійно навколо.

Позитивное отношение к жизни

В будь-якому випадку, песимістична життєва філософія не така вже й хороша. Багато досліджень підтверджують, що негативне налаштування на події не дає ніяких переваг. Нейробіолог Талі Шерот довела, що песимізм не гарантує ніякого захисту перед життєвими невдачами. Вона досліджувала велику групу студентів під час сесії. Біолог діагностувала їх підхід до життя перед екзаменами, а потім оцінювала психологічних стан після оголошення результатів екзаменаційних робіт. Вчена стверджує, що студенти, які очікували низьких балів, розчарувались результатами не менше, ніж студенти, які були налаштовані на високі бали.

Не варто відкидати припущення, що насправді, ми всі невиліковні оптимісти, а весь песимізм – лише напускний образ. Люди можуть хоч щодня бурчати про світову несправедливість, політичну ситуацію та жахливу погоду, але при цьому зберігати позитивний погляд на своє майбутнє, сподіваючись на краще. Якби ми дійсно були песимістами-раціоналізаторами, то одна лише статистика розлучень знищила б інститут шлюбу, адже ми припинили б їх утворювати. Це ж стосується і народження дітей, пошуку роботи, творчості та взагалі будь-яких дій. Можливо, те, що ми досі займаємось такими речами, говорить про наявність якогось вродженого оптимізму, завдання якого підтримувати існування людського виду.

В культурі образ оптимістичного, життєрадісного чоловіка, часто висміюється та майже прирівнюється до дурника. Один з найяскравіших таких образів – це доктор Панглосс з «Кандиду» Вольтера. Уїдливе, але смішне викривлення одного з найвеличніших філософів – Готфріда Лейбніца. Навряд чи хтось, крім спеціалістів, читав його роздуми «про благодать Божу», але майже всі знають вислів «Все до кращого в цьому найкращому з світів», регулярно використовуючи його для жартування над оптимістами.

В психології також не дуже використовувалася практика позитивного ставлення до життя, принаймні, до останнього часу. Більшість серйозних практиків сконцентровані на пошуку психотравм, комплексів та страхів, бажано таких, які тягнуться ще з дитинства. Безумовно, результат роботи психотерапевтів є позитивним, але процес в основному пов’язаний з негативом.

Формування позитивного ставлення до життя

Один з засновників позитивної психології, Мартін Селігман, вважає, що ми можемо сформувати у себе позитивне ставлення до життя. У своїй книзі «Як навчитися оптимізму», він наводить глибоке дослідження внутрішнього світу людини, зокрема, явища позитивного ставлення до життєвих обставин. Його фундаментальні висновки викликають довіру. Автор визначив, що оптимістичне ставлення до життя є дуже доречним, коли мова йде про творчість та новаторство. Тобто, у ситуаціях, які потребують проривних ідей та в той же час пов’язані з мінімальним ризиком. Песимістичне налаштування буває виправданим у ситуаціях, що не допускають помилок, а нові ідеї не так важливі.

Як бачите, і оптимізм, і песимізм, мають право на життя. Важливо лиш те, з чим вам більш комфортно. Ніхто не каже, що весь світ безумовно хороший чи безумовно поганий. Він нейтральний. І глобально нічого не зміниться від того, що ви програєте, як і від того, що досягнете своїх цілей. Все визначає лише ваше ставлення. Тому, керуйтесь своїми почуттями, а не віянням моди чи порадами родичів.

Марія Величко
Психолог - це фахівець, що допомагає подолати внутрішні конфлікти, впоратися з проблемами в сім'ї або на роботі і адаптуватися в соціумі.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено