Післяпологова депресія, психоз…

послеродовая депрессия

Післяпологова депресія відома людству з давніх часів, а в сучасному індустріальному суспільстві зустрічається все частіше і частіше. Передвісники цього важкого стану з’являються вже в передпологовій період: жінка стає значно більш пасивною, ніж раніше, і часто відчуває тривогу і занепокоєння. І до моменту появи на світ малюка цей хворобливий стан тільки посилюється. Найчастіше молода мама не в змозі відповідати милій картинці, яка існує в її уяві, і виконувати цілий спектр завдань, чого очікує від неї соціум і оточення.

Післяпологовою депресією за даними різних авторів страждає від 10 до 20% жінок, які народили дитину.

Запобігти появі післяпологової депресії практично неможливо. Проте, слід знати, що її розвитку сприяють спадкові чинники, несприятливе соціальне, фінансове і побутове становище жінки і поведінка оточення. На молоду матір не можна покладати занадто багато обов’язків, особливо тих, які не пов’язані безпосередньо з доглядом за дитиною.

Післяпологова «хандра» – це цілком нормальний стан, обумовлений не тільки різкою зміною звичного стилю життя, але і глибокими гормональними змінами, які відбуваються у жінки,яка тільки що народила. Але при «хандрі», яка триває не довше декількох тижнів, у жінки зберігається відчуття щастя і любові до свого малюка. Післяпологова «хандра» – це природний стан, що не вимагає ніякої корекції, крім, хіба що, більш уважного і дбайливого ставлення близьких.

Зовсім інакше йде справа з післяпологовою депресією. Цей розлад розвивається протягом першого року після появи малюка, і її симптоми дещо відрізняються від симптомів хандри. Післяпологову депресію рідні та близькі часто сприймають, як капризи жінки або прояви її поганого характеру, але це – небезпечний стан, який не просто погіршує відносини матері з новонародженим, але часто призводить до дуже серйозного психічного розладу у жінки,яка народила. Тому дуже важливо і самій матусі не приховувати, а її близьким не ігнорувати тривожні симптоми і прояви післяпологового стану, а також не відносити їх до примх жіночого характеру або втоми від догляду за малюком. Необхідно обов’язково порадитися з кваліфікованим психіатром, психологом, психотерапевтом, які допоможуть впоратися з цією недугою.

1462847586-alesja2_1288630785235

Депресивний стан може маскуватися різними соматичними симптомами, тим більше з огляду на ослаблений організм жінки після пологів. Тому, ігноруючи допомогу фахівців з приставкою «пси-«, молода мама, як правило, звертається до різних фахівців соматичного профілю, намагаючись розібратися з головними або іншими болями, погіршенням сну, апетиту, пам’яті, проблемами шлунково-кишкової або серцево-судинної системи. Але ж існують певні специфічні ознаки, за якими професійний психотерапевт, психіатр розпізнають депресію і поставить вірний діагноз.

Варіанти післяпологової депресії

Невротична післяпологова депресія

Цей вид депресії частіше розвивається у тих пацієнток, які раніше стикалися з якими-небудь формами невротичних розладів. Для такого стану характерна дисфорія, погіршення настрою, песимістичний погляд на життя, дратівливість і гнівливість. Надалі можуть спостерігатися напади паніки і безпричинна тривога про власне здоров’я, думки про неіснуючу важку хворобу. Як і в інших випадках депресії, невротична післяпологова депресія веде до порушення циклу сон-неспання, хронічного болю, що не знімається при симптоматичному лікуванні, втрати сексуального потягу, розладу апетиту. Жінка часто плаче, вважає себе невмілою і неспроможною, постійно відчуває втому, у неї спостерігається зниження самооцінки. Зневіра, нав’язливі побоювання і невдоволення собою, як правило, посилюються до вечора.

Коли стан депресії погіршується, спостерігається втрата маси тіла і стійке безсоння, яке не знімається заспокійливими препаратами або транквілізаторами. Стан ускладнюється появою постійного страху зробити якусь дію, яка може заподіяти дитині шкоду. Депресивний стан може проявлятися деякою загальмованістю і інертністю, а також і виникненням стійкого переконання у власній провині. Молода мама почуває себе неспроможною, у неї можуть з’являтися ідеї, спрямовані на заподіяння собі шкоди, аж до суїцидальних. У важких випадках можуть з’являтися маячні ідеї, що мають відношення до дитини. У цих випадках говорять про психотичний варіант післяпологової депресії. Цей стан виникає, на щастя, досить рідко, в період перших двох тижнів після пологів, і є вкрай небезпечним, так як жінка може своєю неадекватною поведінкою в силу хворобливого стану завдати шкоди собі чи іншим, зокрема – дитині.

Можливі психічні порушення, що виникають після пологів, коли спостерігаються галюцинації та маячення. Жінка вважає, що їй хочуть заподіяти шкоду, їй загрожує неіснуюча небезпека або переслідування кимось, вона може чути голоси неіснуючих людей. Спостерігається стійке безсоння, підозрілість і неадекватна поведінка. Світ здається зміненим, а навколо як ніби-то існує розіграш і спостерігаються якісь знаки, які мають відношення до хворої. Цей вид розладу називають післяпологовим психозом, що може бути і дебютом шизофренії.

У таких випадках необхідна термінова госпіталізація до психіатричного відділення, де пацієнтці буде надана не тільки професійна допомога, але і огляд, спостереження, щоб запобігти можливим неадекватним діям жінки.

До групи підвищеного ризику по розвитку психотичного варіанту післяпологової депресії входять жінки, які страждають біполярним або шизоафективним розладом.

Список характерних симптомів післяпологової депресії досить великий, вони можуть проявлятися в різних поєднаннях.

  • Затяжний сумний або тужливий настрій, або різкі перепади настрою, плаксивість, дратівливість або агресивність.
  • Знижена мотивація і бажання здійснювати необхідні дії.
  • Порушення апетиту і виражена зміна смакових пристрастей.
  • Проблеми із засинанням, нерівний неглибокий сон, ранні пробудження або, навпаки, сонливість, не виправдана порушеннями режиму.
  • Неуважність, забудькуватість, нездатність зосередитися
  • Труднощі з прийняттям будь-яких рішень.
  • Ангедонія, втрата задоволення від тих дій, які раніше приносили радість.
  • Гнітюче почуття провини, особливо по відношенню до дитини, відчуття власної нікчемності.
  • Втрата інтересу і ніжності до малюка, роздратування по відношенню до нього, які молода мама ретельно приховує, бачить в цьому прояв власної зіпсованості і егоїзму.
  • Спроби відсторонитися від оточуючих, замкнутися в собі, не підтримувати соціальні контакти.
  • Епізодична або постійна поява думок про заподіяння шкоди собі чи дитині.

Крім емоційних і поведінкових проявів післяпологова депресія призводить до виникнення соматичних симптомів, значно погіршують самопочуття жінки. У неї з’являються болі в суглобах без будь-яких причин, порушується робота травної та статевої системи, часто болить голова, підвищується потовиділення, серцебиття, може підвищуватися артеріальний тиск. Цей стан з часом може значно погіршуватися, а хворобливі симптоми не проходять навіть тоді, коли жінці створені умови для повноцінного відпочинку. Післяпологова депресія, як правило, розвивається в період між третім і дев’ятим місяцем після появи на світ новонародженого, але ці тимчасові рамки не є жорсткими.

Жінки, які страждають післяпологовою депресією, схильні звинувачувати себе за те, що недостатньо або невміло піклуються про малюка, і сприймають плач дитини досить трагічно. На відміну від щасливих матусь, догляд за дитиною, його посмішки і перші самостійні дії не приносять їй ніякої радості або задоволення. Жінка дорікає себе за відсутність любові до свого чада і за супутню дратівливість, але ретельно приховує свої почуття, що не тільки погіршує її стан, але і ускладнює діагностику депресії.

Наявність психічного розладу у матері ускладнює розвиток дитини. Навіть якщо жінка може, зібравши сили, забезпечити малюкові необхідну турботу, вона не в змозі налагодити з ним теплий емоційний контакт. Такі дітки не відчувають материнської любові і захищеності, тому в майбутньому з великою часткою ймовірності можуть зазнавати труднощів з емоційною сферою і страждати від підвищеної тривожності. У матерів з післяпологовою депресією діти можуть розвиватися повільніше, починають говорити пізніше, важче отримують навички комунікацій. У критичних випадках мати навіть відмовляється від годування дитини грудьми або підсвідомо прагне до того, щоб у неї пропало молоко.

 Необхідно відзначити, що припинення лактації (виділення молока) та годування – це перший і один з основних кроків на початку лікування психічних розладів, що виникають після пологів. Сам процес лактації і підвищений гормон пролактин сприяють погіршенню перебігу психічних порушень, таких, як післяпологова депресія, так і післяпологовий психоз.

При наявності психічних розладів, які спостерігаються у жінки після пологів потрібно обов’язково звернутися до лікаря. Зазвичай цей стан діагностується на підставі бесіди пацієнта з лікарем, а в деяких випадках потрібно провести додаткове обстеження або тестування. Залежно від різновиду захворювання кваліфікований психіатр, психотерапевт призначить адекватне медикаментозне лікування сучасними засобами, які не викликають залежності і мають високу ефективність. Потрібно знати, що навіть при ідеально підібраному антидепресанті його дія настає не миттєво – виражений ефект спостерігається не раніше, ніж через 2-3 тижні. Але існують інші препарати, які призначають додатково, і вони практично відразу зменшують тривогу, поліпшують сон і стан жінки, поки не починає повноцінно працювати антидепресант. Додатковою допомогою жінці може бути допомога психолога і проведення психотерапії, оскільки пацієнтці необхідно розробити інші парадигми мислення і скорегувати типові емоційні реакції на те, що відбувається. Комплексний підхід в лікуванні післяпологової депресії дає відмінний результат, і молода мати стає здатна відчувати яскраві позитивні емоції від спілкування з дитиною.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено