Панічний розлад. Симптоми та лікування

Панічний розлад – це психічний розлад, при якому спостерігається неодноразове виникнення нападів страху високої інтенсивності з вираженими соматичними, поведінковими чи когнітивними проявами. Головним критерієм для встановлення діагнозу «Панічний розлад» є епізоди вираженої тривоги, які повторюються та сягають рівня паніки, виникають у різних ситуаціях і тому є непередбачуваними.

Симптоматика панічної атаки

Панічна атака (ПА) – це спонтанний, не обумовлений наявністю реальної небезпеки епізод страху досить високого рівня. Як правило, панічна атака розвивається дуже швидко, страх досягає вираженого рівня за кілька хвилин. Панічні атаки можуть супроводжувати підвищену тривожність, а можуть виникати спонтанно, коли людина перебуває у спокійному стані. Симптоматика панічної атаки може бути різноманітною у різних людей, а також відрізнятися в однієї людини при наступних нападах.

Для того, щоб діагностувати ПА потрібна присутність чотирьох із перерахованих симптомів:

1. Прискорення пульсу
2. Посилення потовиділення
3. Тремтіння в кінцівках або у всьому тілі
4. Відчуття задухи, затруднене дихання
5. Комок у горлі
6. Болісні відчуття у ділянці грудей
7. Нудота, розлад травлення або дискомфорт у животі
8. Запаморочення, нестійкість
9. Почуття жару чи холоду
10. Оніміння або поколювання рук та ніг
11. Дереалізація (відчуття нереальності того, що відбувається), деперсоналізація (відчуття відчуженості від себе)
12. Страх втратити контроль або збожеволіти
13. Страх померти

Відчуття, які людина переживає в стані панічної атаки, дуже болючі. Якщо людина не розуміє механізмів розвитку нападу, виникає відчуття безсилля та розпачу. Неусвідомлене бажання контролювати те, що відбувається, та неможливість цього призводять до посилення симптоматики ПА. Нерідко очікування наступного нападу приносить виражені страждання, і людина намагається уникати тих ситуацій, де вона переживала епізоди вираженого страху. Дуже важливо правильно поводитися під час панічної атаки. Наприклад, відчуваючи задуху, людина намагається робити глибші вдихи, що, навпаки, призводить до погіршення стану, оскільки надмірно кров насичується киснем та вуглекислим газом. Або при слабкості в кінцівках при приступах паніки вона лягає в ліжко, концентрується на своїх переживаннях. Але для полегшення нападу набагато ефективніша фізична активність, ніж спокій. Крім того, доцільно зосередити свою увагу на будь-якій дії, щоб менше звертати увагу на страх. При панічних атаках рекомендується перераховувати дрібні предмети або описувати події, що відбуваються навколо для того, щоб відволіктися від неприємних тілесних відчуттів. Деякі спеціалісти рекомендують комп’ютерні ігри, що вимагають концентрації уваги.

Технік подолання панічних атак кілька, кожна людина, яка страждає від них, може підібрати більш підходящу саме для неї: дихальні або фізичні вправи, відволікання, візуалізацію, раціоналізацію, розслаблення м’язів через їхню напругу тощо.

Важливо розуміти, що напад паніки обмежується нетривалим часом. Як правило, неприємні відчуття тривають від кількох хвилин до однієї години, хоча тривожність може спостерігатися трохи довше. Але важливо те, що вони мають початок та кінець, т.е. обмежений час.

Ця обставина суттєво ускладнює діагностику, оскільки не дає змоги лікарю спостерігати за пацієнтом під час панічної атаки. Тому нерідко людина, яка епізодично переживає напади інтенсивного страху, звертається до лікарів соматичного профілю і не отримує адекватної допомоги.

Діагноз «Панічний розлад» встановлюється, якщо панічні атаки спостерігаються регулярно і не пов’язані з будь-яким іншим психічним або соматичним захворюванням.

Симптоми панічного розладу

Панічний розлад шифрується в Міжнародній класифікації хвороб 10-ї редакції кодом F41.0. Відповідний діагноз встановлюється за наявності наступних симптомів панічного розладу:

1. Напади вираженої паніки виникають спонтанно і не обмежуються якоюсь конкретною ситуацією.
2. Епізоди страху викликають вегетативні або больові прояви, відчуття дереалізації або деперсоналізації.
3. Під час нападів виникає страх померти або збожеволіти.
4. Пацієнт прагне уникнути якихось ситуацій, у яких виникали панічні атаки.
5. Наростає страх самотності, людних місць, повторних нападів.
6. Епізоди інтенсивного страху не обумовлені наявністю фобічного розладу
7. Кілька важких нападів паніки відбулися протягом одного місяця та відповідали наступним критеріям:
   – відсутня реальна загроза,
   – епізод тривоги не асоціювався із відомою, передбачуваною ситуацією,
   – між нападами спостерігалися вільні від страху періоди часу.

У деяких випадках ПА спостерігаються досить часто, у тому числі щоденно або щотижня. Поведінкові та когнітивні прояви панічних атак можуть призводити до часткової або повної соціальної дезадаптації. Наприклад, людина відчуває збентеження від того, що відбувається з нею, боїться осуду з боку оточуючих, намагається приховати свою проблему. Крім того, тактика уникнення ситуацій, в яких людина передбачає розвиток у себе нападу, може призводити до так званої інвалідизації: той, хто страждає від панічного розладу, обмежує себе в пересуваннях аж до того, що боїться вийти з дому або, навпаки, боїться залишитися один і вимагає постійного. присутності когось із родичів.

Поінформованість про механізм розвитку панічних атак, відсутність реальної небезпеки для здоров’я роблять напади менш інтенсивними.

Диференціальна діагностика панічного розладу

Деякі стани можуть мати певну схожість із панічним розладом. Аналогічні симптоми можуть спостерігатися при серцево-судинних, ендокринних та метаболічних захворюваннях. Крім того, побічні ефекти від прийому лікарських чи наркотичних засобів можуть спричинити схожі прояви.

Психічні розлади невротичного спектру можуть супроводжуватися нападами паніки. Тому в тому випадку, якщо виявлено фобічний, обсесивно-компульсивний, посттравматичний або депресивний розлад, при якому відбуваються панічні атаки, то і встановлюється, як основний діагноз.

Поширеність панічного розладу

Як правило, панічний розлад маніфестується у молодому віці. У жінок він зустрічається у 2-3 рази частіше, ніж у чоловіків. Загальні відомості про поширеність панічного розладу різняться, зазвичай, вказується цифра в декілька відсотків від загальної чисельності населення.

Найчастіше панічний розлад розвивається хвилеподібно – напади страху спостерігаються то частіше, то рідше. Нерідко захворювання проходить без медичної допомоги, а багато людей ведуть порівняно нормальне життя, епізодично переживаючи рецидиви.

Певну проблему становлять складності діагностики панічного розладу. Це пов’язано, як з тим, що люди, які мають відповідні симптоми, не звертаються до лікарів, так і з тим, що, на жаль, фахівці соматичного профілю не завжди можуть адекватно трактувати скарги пацієнтів.

Лікування панічного розладу

Для того, щоб допомогти пацієнту з діагностованим панічним розладом, лікарі психіатри та психотерапевти використовують, як медикаментозні, так і немедикаментозні засоби.

Психотерапевтичне лікування панічного розладу

Одним із найефективніших методів лікування при панічному розладі показала себе раціональна психотерапія.

Першим кроком у лікуванні панічного розладу є інформування пацієнта про те, що відбувається в його організмі при спонтанному епізоді інтенсивного страху. Вже це найчастіше знижує вираженість нападів та його частоту.

Наступним етапом терапії стає навчання правильної поведінки під час панічної атаки для того, щоб людина вміла контролювати свій стан.

Потім психотерапевт разом із пацієнтом підбирає найбільш комфортну йому методику релаксації. Людина повинна навчитися способам розслаблення у спокійний період, тоді вона зможе застосовувати їх при панічному нападі. Також необхідно разом із фахівцем вибрати та засвоїти той метод самодопомоги, який допоможе справлятися з панічною атакою самостійно.

Успішно застосовується при панічних розладах когнітивно-поведінкова терапія та психоаналіз.

Медикаментозна терапія при панічному розладі

Для полегшення стану пацієнтам із панічним розладом можуть бути призначені лікарські препарати. Як правило, застосовуються протитривожні засоби (короткими курсами) та ліки, що нормалізують концентрацію таких нейромедіаторів, як серотонін та норадреналін, у синаптичній щілині – місці передачі нервових імпульсів. Найбільш ефективним у медикаментозній терапії панічного розладу є андидепресанти із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, які приймаються досить довго – від декількох місяців до року.

Ці лікарські засоби (протитривожні та антидепресанти) призначаються лікарем психіатром після вивчення клінічної картини та встановлення діагнозу з урахуванням очікуваної ефективності, комфортності прийому, особистісних особливостей пацієнта.

Прогноз при панічному розладі

Коректне застосування медикаментів, дотримання пацієнтом правил їх прийому і, обов’язково, психотерапія в переважній більшості випадків призводить або до повного одужання, або істотного зниження інтенсивності панічних атак та їх тривалості, а також зменшення їх частоти.

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/panichnij-rozlad-simptomi-ta-likuvannya/.