Панічні атаки (ПА) характеризуються раптовими і непередбачуваними нападами паніки, страху. Виникнення цих нападів не залежить від певних випадків або обставин. Людина переживає їх досить болісно, так як вони супроводжуються різною психічною і соматичною симптоматикою.
При панічній атаці людина відчуває незрозумілий страх і важку, нічим не спровоковану, тривогу і паніку. Також при ПА можуть спостерігатися такі симптоми, як прискорене серцебиття і дихання, підвищена пітливість, почуття внутрішнього тремору або ознобу, відчуття тремтіння всередині, переривчастий подих, нестача повітря, задуха, наявність задишки, біль в області грудей, нудота, запаморочення, дереалізація того, що відбувається, і втрата особистісних меж, оніміння або поколювання якоїсь частини тіла, зниження здатності критично оцінювати те, що відбувається, а також тимчасове утруднення роботи когнітивних функцій.
Панічну атаку можуть також супроводжувати різні страхи, фобії: страх померти, постраждати від інфаркту або інсульту, збожеволіти і ін.
Часто буває, що людина в своїй свідомості пов’язує панічні атаки з тим місцем або обставинами, в яких напад стався вперше. Це може бути багатолюдне приміщення (театральний або концертний зали, кінотеатр, торговий центр і т.п.), задушливе повітря (метро або інший транспорт) або неприємна соціальна ситуація (сварка зі знайомими, здача тестів або іспитів, складна нарада або переговори). У такому випадку людина, що страждає від нападів паніки, починає свідомо чи несвідомо уникати тих місць або обставин, де, як їй здається, може повторитися панічна атака. Згодом перелік ситуацій, які здаються потенційно небезпечними розростається, людина стає менш соціально активною, а тактика уникнення може поступово приводити до умовної інвалідизації, так як перебування хворого може обмежуватися тільки його квартирою.
Панічні атаки можуть запускатися не тільки стресовими факторами. У своїй основі за даними американських дослідників у всіх людей, які страждають нападами паніки, спостерігається наявність резидуальної (перенесеної раніше) не завжди відомої для людини якоїсь органічної мікропатології в діенцефально-стовбуровій області. І до сих пір деякі невропатологи діагностують у пацієнтів з панічним розладом діенцефальні кризи, що не купіруються запропонованим лікуванням.
У тому випадку, якщо людина страждає від панічних атак, вона найчастіше і звертається за допомогою до сімейного лікаря або лікаря загальної практики (невропатолога, терапевта, кардіолога, ендокринолога та ін.), щоб розібратися з можливою органічною патологією. Але за результатами досліджень її, як правило, не знаходять. Тому для лікування панічного розладу, безумовно, слід звертатися до психотерапевта чи психіатра.
Панічні атаки і супутні розлади
Коморбідні або супутні розлади можуть спостерігатися при панічному розладі і сприяють погіршенню протікання панічних нападів. Серед цих психічних хвороб можна виділити такі невротичні розлади, як тривожні, фобічні, обсесивно-компульсивні, посттравматичні розлади. А також супутниками ПА нерідко бувають депресивні стани і психосоматичні прояви.
Саме вихід на сцену таких «персонажів» вселяє ще більший страх у людей, де їх подальшою стратегією є активний моніторинг різних способів і дій для купірування панічних атак і методів лікування. Насправді, багато що залежить не тільки від особливостей прояву фізіологічних реакцій людини при ПА, але і від ставлення самої людини, її настрою на боротьбу з ПА. Необхідно навчитися самостійно справлятися з нападами паніки, зупиняти цей напад на самому початку, не давати йому оволодіти людиною, а навчитися перемагати його. І найголовніше, безумовно, – не боятися його, бути готовим зустріти ПА і перемогти. Перш за все, при проведенні терапевтичних сесій і роботи з панічними атаками психолог або психотерапевт буде спиратися на це.
Психотерапія в лікуванні панічних атак
Один з найбільш ефективних методів лікування панічних атак – це психотерапія, особливо, якщо розлад було спровоковано гострою психотравмуючою ситуацією або тривалим перебуванням в некомфортних умовах, тобто в стресовій ситуації. Існує кілька методик, на яких базується психотерапія в лікуванні панічних атак, і вони показали високу результативність.
Якщо після первинної бесіди з пацієнтом фахівець діагностує панічний розлад (регулярне виникнення панічних атак) навіть без будь-яких передумов, то може підійти і модель стратегічної терапії – поступове збільшення і переживання ПА під контролем психолога або психотерапевта. Звичайно, дана модель не буде працювати (а може навіть нашкодити) з клієнтом, у якого панічний розлад супроводжується серцево-судинною патологією. Психолог або психотерапевт буде застосовувати індивідуальні методи корекції для кожного, хто звернувся за допомогою.
Наслідки самолікування можуть погіршити переживання панічних атак. Тому, важливо розуміти всю відповідальність за результати лікування в домашніх умовах за допомогою гуру інтернету. Якщо у вас панічні атаки супроводжуються фізіологічними реакціями, а для купірування ПА ви прагнете підсилити реакцію атаки – в результаті це може привести до вкрай небажаних наслідків.
Ні психотерапевт, ні психіатр не дають стовідсоткову гарантію, що рецидиви панічного розладу повністю виключаються. Якщо ваша психіка вже так прореагувала на якусь стресову ситуацію або перевантаження, якщо ваш організм схильний до виникнення панічних атак, то напади паніки з більшою ймовірністю можуть з’явитися у вашому житті знову. Чому? Та тому, що все наше життя складається з суцільних стресових факторів, це не рай небесний, на жаль. Та й практично всі хвороби повторюються – і гастрит при порушенні дієти, і застудні захворювання в холодний період, та мало що в весняно-осінній період!
Перш, ніж йти до психолога або психотерапевта, можна отримати консультацію у невропатолога, терапевта, ендокринолога (тільки без надмірного прагнення обов’язково виявити якесь захворювання!). Якщо вони не знайдуть даних, що підтверджують порушення роботи органів і систем в організмі, тоді потрібно починати працювати з психотерапевтом, психологом і психіатром.
В цьому випадку виявляються першопричини панічних атак. Часто джерелом є наявність психотравмуючого досвіду в житті людини. Певна ситуація, яка була витіснена в несвідоме, запускаючись якимось тригером, проявляється у вигляді тілесних відчуттів, нагадуючи про себе. І коли панічна атака виникає ніби без приводу, коли людина займається звичайними або навіть улюбленими справами і не думає в даний момент ні про що негативне або психотравмуюче, тоді стає зовсім незрозуміло, що стало причиною виникнення нападу паніки.
Поява ПА може бути пов’язана з розривом відносин (особистих або сімейних), сексуальним або психологічним насиллям, втратою значимої людини, улюбленої роботи, затяжним стресом, захворюванням, неадекватною самооцінкою та рівнем домагань, в разі прийняття важливих рішень і багато іншим. Але в подальшому панічні атаки можуть вже виникати під час відпочинку, при перегляді улюбленого фільму або коли займаєшся звичайною роботою і не думаєш, чи не переживаєш про стресові ситуації.
Панічна атака може бути так званим проявом зриву нервової системи, коли на даний момент закінчився ресурс психічної стабільності у людини.
В основі механізму виникнення панічного розладу лежить порушення роботи серотонінергічної системи, тобто зміна – зменшення нейромедіації такого нейромедіатора, як серотонін.
Лікування панічних атак
Лікування панічних атак, як окремої нозологічної одиниці (невротичного захворювання) передбачає, в першу чергу, інформування пацієнта про ті процеси, які відбуваються в організмі під час нападу. Розуміння стереотипу наростання паніки і дії гормону адреналіну на вегетативну нервову систему допомагає людині з панічним розладом легше переносити напади. Крім того, знання того факту, що панічна атака не представляє небезпеки для життя і здоров’я людини, сприяє зменшенню вираженості тривоги, перешкоджає розвитку фобофобії. Знаючи, що відбувається з її тілом при панічному нападі, людина в більшості випадків припиняє застосовувати тактику уникнення, у неї зменшуються фобофобічні прояви, оскільки вона перестає боятися чергового нападу.
Для деяких пацієнтів досить ефективно призначення седативних і протитривожних препаратів. І тоді, відчувши паніку, людина може прийняти рекомендовані ліки і спокійніше перенести панічну атаку. Нерідко навіть сам факт вживання ліків діє на неї заспокійливо, і з часом панічні атаки стають не такими інтенсивними.
У деяких випадках панічні атаки у певних особистостей можуть мати підсвідомо вторинну вигоду. Наприклад, у випадках необхідності прийняття важливих рішень, залучення уваги до своєї персони, нездатності прийняти певну роль або відповідати соціальним очікуванням. Людина з такою установкою здатна несвідомо заважати процесу психотерапії, не виконувати завдання, які даються їй додому, пояснюючи це тим, що її самопочуття тільки погіршується.
Необхідно знати, що якщо робота з психологом або психотерапевтом не допомагає позбутися від панічних атак і нормалізувати стан, тоді потрібно звертатися за допомогою до психіатра. У лікуванні панічного розладу успішно застосовуються антидепресанти, які впливають на нормалізацію обміну нейромедіатора серотоніну, а також протитривожні засоби. Застосування медикаментозного лікування та психологічної корекції, когнітивно-поведінкової або інших різновидів психотерапії допоможуть більш якісно впоратися з даною патологією.
Важливим в допомозі при панічних атаках є своєчасний початок їх лікування. Якщо людина не звертається за допомогою після першої атаки, це може вплинути на ефективність професійної допомоги.
Від появи панічних атак ніхто не застрахований, тому, незважаючи на те, якими причинами вони можуть бути викликані, важливим фактором є своєчасне звернення за допомогою до фахівців!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/panichni-ataki-simptomi-osnovni-ponyattya-zvyazok-z-komorbidnimi-rozladami-ta-naslidki-samolikuvannya/.
Напишить повідомлення