Ознаки депресії

Признаки депрессии

Життя схоже на тільняшку, тільки в ній смуги мають чорно-білий колір, та й розмір їх не однаковий. Якщо дуже довго тягнеться чорна смуга, ти або йдеш вздовж неї, або у тебе депресія… – цей відомий афоризм цілком адекватно передає стан людини, у якого може бути діагностована депресія.

Так, в депресивних фарбах світ втрачає різноманітність кольорів та стає темнішим і сумнішим. Це правда! Коли мої пацієнти виходять з депресії, вони часто радіють тому, що знову бачать зелені дерева, блакитне небо та розповідають, що перебуваючи в депресії, навколо спостерігали тільки сірі та чорні фарби.

Депресія… Таке відоме, на жаль, в нашому світі слово…

Депресія зустрічається у 5% -17% населення. Жінки хворіють депресивним розладом частіше в 2 рази, ніж представники сильної статі в зв’язку з тим, що у них є не одна, як у чоловіків, а дві Х хромосоми, в яких знаходяться детермінуючі (які зумовлюють) розвиток депресії гени.

Частота виявлення депресії подвоїлася за останні 40 років. Депресії є основним діагнозом у 5%-10% хворих, які звернулися за допомогою. І, на жаль, далеко не всі отримують кваліфіковані призначення.

Депресія часто маскується різними не типовими симптомами, що приводить хворих до непрофільних фахівців: терапевтів, невропатологів, кардіологів, гастроентерологів. Вони далеко не завжди можуть розпізнати депресивний стан, тому рекомендоване обстеження та лікування часто не бувають успішними, як у встановленні діагнозу, так і при медикаментозноій допомозі. А існуюче упередження або навіть страх перед психіатрами (хоча вони і є фахівцями в діагностиці та лікуванні депресії) заважає пацієнтам звернутися до профільних фахівців навіть тоді, коли їх направляють на цю консультацію інші лікарі.

Різновиди депресії

За Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ 10), якою психіатри на сьогоднішній день користуються, депресивні розлади об’єднані в наступних розділах;

  • Органічні розлади настрою (афективні) – F06.3
  • Психогенная (реактивна) депресія, яка викликана психічною травмою:
  • пролонгована депресивна реакція – F 41.21
  • змішана тривожна і депресивна реакція – F 41.22

Крім того, в МКБ 10 депресії, які входять в рубрику Розлади настрою (афективні розлади) -F30 – F39 відповідно, поділяються на

  • депресивний епізод (напад),
  • рекуррентний депресивний розлад (напади ендогенної депресії, які повторюються),
  • депресивна фаза біполярного афективного розладу, коли крім депресії у хворих спстерігаються маніакальні та гіпоманіакальні епізоди,
  • дистимія (неглибокі депресії з невдоволено- буркотливим настроєм).

Клінічна картина депресії може відрізнятися в залежності від патогенетичного виду, а також може бути неоднаковою в рамках кожного етіологічного варіанту. Симтомокомплекс, яким проявляється депресія, буває настільки різноманітним, що це захворювання нерідко порівнюють як би з майстерною актрисою, яка ховає своє обличчя під численними масками.

 

Нетрусова Світлана Григорівна - кандидат медичних наук, доцент, лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт.

Інші відео цієї тематики Ви можете подивитися на нашому ютуб каналі.

Основні симптоми депресії

Діагностика депресії проводиться методом клінічної бесіди психіатра з пацієнтом, а також при необхідності тестуванням спеціальними методиками.

При цьому лікар може об’єктивно виявляти основні симптоми депресії:

  • Знижений настрій – один з основних проявів депресивної тріади. Спостерігається кожен день і не залежить від ситуації. Але так як у нас все життя супроводжується якимось неприємностями, то завжди можна, покопавшись в пам’яті, знайти ніби-то причину депресії, яка виникла. Тривалість періоду зниженого настрою, коли можна говорити вже про депресію, як про хворобливий стан, має тривати не менше двох тижнів, а відпочинок, друзі, розваги та шоколад не допомагають нормалізувати настрій та повернути почуття радості і задоволення.
  • Наступними основними симптомами депресивної тріади при депресивному нападі – це уповільнення темпу мислення та рухова загальмованість.
  • Хворі перестають відчувати радість та задоволення від тих подій або дій, які раніше викликали позитивні емоції. Нездатність відчувати задоволення називається ангедонія.
  • Спостерігається також тривога, туга, безвихідь, душевний біль. І чим важче депресія, тим гірше самопочуття вранці. При депресії часто ці важкі відчуття хворі відчувають, за їхніми словами, як фізичне страждання. Це називають вітальністю депресії.
  • Знижується або зовсім пропадає бажання виконувати звичну роботу або займатися улюбленими заняттями.
  • Справжнє, майбутнє та минуле хворі депресією сприймають з песимізмом, що зовсім не відповідає реальності. Тому не варто робити якісь кардинальні кроки зі зміни роботи, сімейного стану і т.д. Коли у хворих закінчиться депресія, тоді вони можуть все це побачити з зовсім іншого боку.
  • Характерно заниження власної оцінки, втрата впевненості в собі, нерішучість та нездатність в ухваленні рішень.
  • Можуть бути присутніми ідеї самозвинувачення, які можуть привести до суїцидальних думок та намірів. Почуття провини при депресивному стані направлено на себе, а не на інших. Тому, якщо людина звинувачує всіх навколо, а не себе, треба задуматися, чи є у неї депресія.
  • Досить часто спостерігаються порушення сну. Найбільш характерна особливість – це раннє пробудження хворих (на дві та більше години раніше, ніж зазвичай). Але можуть бути й інші прояви – складності із засинанням, неглибокий сон з частими пробудженнями, відсутність відчуття відпочинку після пробудження.
  • При типовому нападі ендогенної депресії характерна соматична тріада Протопопова, коли спостерігаються запори, мідріаз (розширення зіниць) та тахікардія.

Додаткові симптоми депресії

У клінічній практиці зустрічаються депресивні стани, при яких на першому плані в скаргах хворого звучать інші, додаткові ознаки депресії.

  • Суб’єктивне відчуття погіршення пам’яті, труднощі в концентрації уваги та сприйнятті інформації, а також у виконанні звичних дій на роботі та вдома. У людини створюється враження, що у неї знижується інтелект та пам’ять. При цьому об’єктивне тестування не виявляє істинного (первинного) погіршення пам’яті та інтелекту.
  • Зниження або рідше підвищення апетиту, що призводить до втрати ваги або її збільшення. Часто хворі депресією люди відзначають, що раніше улюблені страви перестали подобатися, змінилося сприйняття смаку продуктів, стало важко змусити себе поїсти.
  • Больовий симптомокомплекс: спостерігаються больові відчуття, особливо при легких депресіях, в області серця, шлунка, головні болі, неспецифічні болі в різних областях тіла. Це приводить пацієнта до лікарів соматичного профілю, і йому призначаються всілякі та безрезультативні обстеження, неймовірні схеми лікування. А всьому виною зниження порогу больової чутливості та підпорогові болі, які ми в нормі не відчуваємо.
  • Спостерігаються астенічні прояви, знижується активність, підвищується стомлюваність. Людині стає важко здійснювати звичні дії, виконувати службові та побутові обов’язки. Може підвищуватися дратівливість.
  • Депресія, яка супроводжується тривогою, може маскуватися вегетативною дисфункцією, коли спостерігається різка сухість шкірних покривів або навпаки підвищена пітливість, стійкий білий або червоний дермографізм, холодність кінцівок, порушення роботи кишківника (посилення перистальтики та проноси), можуть підвищуватися показники артеріального тиску, частішати пульс та дихання.

При підлітковій депресії можуть спостерігатися характеріопатичні порушення такі, як підвищена конфліктність, спалахи агресії, антисоціальна поведінка.

У депресивних хворих також може спостерігатися наркоманія, токсикоманія, схильність до азартних ігор, зловживання алкоголем, аутоагрессивна поведінка з тенденціями до самоушкодження.

Етіологія депресії

Етіологія депресії різноманітна, так як депресивні синдроми не специфічні, тобто вони можуть зустрічатися при різних захворюваннях. Основним же етіологічним фактором більшість авторів називають генетичну схильність.

Це не стосується реактивних (психогенних) депресій, коли причиною є психотравмируюча подія для даної людини. разметкаТобто депресія може виникнути в результаті драматичних переживань, до-прикладу, розрив значущих відносин, зміна соціального статусу, втрата роботи і т.п.

Депрессия 2

Викликати депресію можуть соматичні та органічні причиниразметка. Існує досить великий перелік захворювань, при яких може розвинутися так звана соматогенна депресія. Це такі захворювання, як, наприклад, гіпотеріоз, серцево-судинні хвороби (інфаркт, стенокардія) цукровий діабет та ін. Органічна депресія може виникати внаслідок таких уражень головного мозку, як черепно-мозкові травми, інсульти, пухлини мозку, нейроінфекції та ін.

У деяких випадках депресія виникає внаслідок побічної дії певних медикаментів, наприклад, антипсихотиків або гормональних препаратів. Такий варіант депресії називається фармакогенним, вона усувається після відміни відповідного препарату.

Психогенні, соматогенні, органічні, медикаментозні (фармакогенні) різновиди депресії називаються екзогенними.

Але також існують депресивні синдроми, причинами виникнення яких є спадкова обтяженість. Вони називаються ендогенними.

Схильність до розвитку депресії, ймовірно, успадковується полігенно – тобто, грають роль не які-небудь з генів, а їх комбінації. Також допускають існування моногенного варіанту дпрессії, з наявністю патологічного гена в Х – хромосомі.

Лікування депресії

Головне питання, від якого залежить успішність лікування депресії – це питання етіології захворювання та його особливості у конкретного хворого.

В якості допомоги при психогенній депресії, особливо, легкого ступеня вираженості, застосовуються різноманітні психотерапевтичні методики, або така депресія проходить мимоволі, коли дія психотравмуючих чинників припиняється.

При фармакогенній депресії основою лікування стає скасування прийому тих ліків, які її викликали.

При соматогенній депресії головною, природньо, є терапія основного соматичного захворювання.

Для лікування ендогенної депресії застосовується медикаментозна терапія такими препаратами, як антидепресанти та стабілізатори настрою. В якості допоміжних, додаткових медикаментів можуть застосовуватися седативні, протитривожні та снодійні препарати.

Після досягнення потрібної концентрації антидепресантів (зазвичай через 2-3 тижні), поступово поліпшується настрій, життя знову наповнюється яскравими фарбами, до людини повертається здатність радіти навколишньому світу, отримувати задоволення від улюблених занять, відчувати себе щасливим та долати труднощі.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/oznaki-depresiii/.

  

Avatar photo
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено