Ознаки депресії

Признаки депрессии

Життя схоже на тільняшку, тільки в ній смуги мають чорно-білий колір, та й розмір їх не однаковий. Якщо дуже довго тягнеться чорна смуга, ти або йдеш вздовж неї, або у тебе депресія. Цей відомий афоризм цілком адекватно передає стан людини, у якого може бути діагностована депресія.

Так, в депресивних фарбах світ втрачає різноманітність кольорів та стає темнішим і сумнішим. Це правда! Коли мої пацієнти виходять з депресії, вони досить часто радіють тому, що знову бачать зелені дерева, блакитне небо та розповідають, що перебуваючи в депресії, навколо спостерігали тільки сірі та чорні фарби.

Депресія… Таке відоме, на жаль, в нашому світі слово…

Депресія зустрічається у 5% – 17% населення. Жінки хворіють депресивним розладом частіше в 2 рази, ніж представники сильної статі в зв’язку з тим, що у них є не одна, як у чоловіків, а дві Х хромосоми, в яких знаходяться гении, які детермінують розвиток депресії.

Частота виявлення депресії подвоїлася за останні 40 років. Депресії є основним діагнозом у 5% – 10% хворих, які звернулися за допомогою. І, на жаль, далеко не всі отримують кваліфіковані призначення.

Депресія часто маскується різними нетиповими симптомами, що приводить хворих до непрофільних фахівців: терапевтів, невропатологів, кардіологів, гастроентерологів. Вони далеко не завжди можуть розпізнати депресивний стан, тому призначені обстеження та лікування часто не бувають успішними. А існуюче упередження або навіть страх перед психіатрами (хоча вони і є фахівцями в діагностиці та лікуванні депресії) заважає пацієнтам звернутися до профільних фахівців навіть тоді, коли їх направляють на цю консультацію інші лікарі.

Різновиди депресії

За Міжнародною класифікацією хвороб (МКБ 10), якою психіатри на сьогоднішній день користуються, депресивні розлади об’єднані в наступних розділах: Розлади настрою (афективні розлади) – F30 та Реакція на важкий стресс та порушения адаптації – F43. Крім того, депресії зустрічаються також в розділі Органічні розлади настрою (афективні) – F06.3.

Депресії, які можуть бути викликані різними причинами та мати неоднакові прояви, відповідно, поділяються в класифікації. Виділяють такі різновиди депресії:

– депресивний епізод (напад),

– рекуррентний депресивний розлад (повторювані напади ендогенної депресії),

– депресивна фаза біполярного афективного розладу (коли крім депресії у хворих бували і маніакальні епізоди),

– психогенна (реактивна) депресія, яка викликана психічною травмою,

– дистимія (неглибокі депресії з невдоволено-буркливим настроєм).

Клінічна картина депресії може відрізнятися для кожного виду, але може бути неоднаковою при окремих нападах у однієї й тої ж людини. Симтомокомплекс, яким проявляється депресія, буває настільки різноманітний, що це захворювання нерідко порівнюють як би з майстерною актрисою, яка ховає своє обличчя під численними масками.

Нетрусова Світлана Григорівна - кандидат медичних наук, доцент, лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт.

  Інші відео цієї тематики Ви можете подивитися на нашому ютуб каналі.

Основні симптоми депресії

Діагностика депресії проводиться, в першу чергу, методом клінічної бесіди психіатра з пацієнтом. При цьому лікар може об’єктивно виявляти основні симптоми депресії:

  • Знижений настрій – один з базових проявів депресії. Спостерігається кожен день та не залежить від ситуації. Однак оскільки у нас все життя супроводжується якимись неприємностями, то завжди можна, пошукати і знайти нібито причину депресії, яка виникла. Тривалість зниженого настрою, коли можна говорити вже про депресію, як про хворобливий стан, має тривати два тижні поспіль, а відпочинок, друзі, розваги і шоколад не допомагають.
  • Наступні характерні симптоми при депресивному нападі з депресивної тріади – це уповільнення темпу мислення та рухова загальмованість.
  • Хворі припиняють відчувати радість та задоволення від тих подій або діяльності, котрі раніше викликали позитивні емоції. Така складова депресії називається ангедонія.
  • Тривога, туга, безвихідь, душевний біль. І чим важче депресія, тим гірше самопочуття вранці. При депресії часто ці тяжкі відчуття хворі сприймають, за їхніми словами, як фізичне страждання. Це називають вітальністю депресії.
  • Знижується або зовсім пропадає бажання виконувати звичну роботу або займатися улюбленими заняттями.
  • На сьогодення, майбутнє та минуле хворі з депресією дивляться з песимізмом, що зовсім не відповідає реальності. Тому не варто робити якісь кардинальні кроки зі зміни роботи, сімейного стану і т.д. Коли хворі вийдуть з депресії, тоді вони все це побачать з зовсім іншого боку.
  • Характерно заниження власної оцінки, втрата впевненості в собі, нерішучість та нездатність в ухваленні рішення.
  • Можуть бути присутніми ідеї самозвинувачення та самознищення. Почуття провини при депресивному стані направлено на себе, а не на інших. Тому якщо ексцентрична жінка кричить, що у неї депресія, і при цьому звинувачує чоловіка та всіх навколо – це не депресія.
  • Можуть спостерігатися суїцидальні думки та наміри.
  • Спостерігається порушення сну. Найбільш характерна особливість – це раннє пробудження хворих (на дві і більше години раніше, ніж зазвичай). Але можуть бути також інші прояви – складності із засинанням, неглибокий сон з частими пробудженнями, відсутність відчуття відпочинку та сну.
  • При нападі ендогенної депресії характерна соматична тріада Протопопова, коли спостерігаються запори, мідріаз (розширення зіниць) та тахікардія.

Додаткові симптоми депресії

У клінічній практиці зустрічаються депресивні напади, при яких на першому плані звучать скарги хворого на інші, додаткові ознаки депресії:

  • Суб’єктивне відчуття погіршення пам’яті, труднощі в концентрації уваги та сприйнятті інформації. Спостерігаються також складності у виконанні звичних дій на роботі та вдома. У людини створюється враження, що у нього є зниження інтелекту та пам’яті, і вони кажуть, що нічого не розуміють. При цьому об’єктивне тестування не виявляє істинного (первинного) інтелектуально-мнестичного зниження.
  • Спостерігається втрата або рідше підвищення апетиту, що призводить до втрати ваги або її підвищення. Часто хворі депресією люди відзначають, що раніше улюблені страви перестали подобатися, змінилося сприйняття смаку продуктів, стало важко змусити себе поїсти.
  • Больовий симптомокомплекс: болі в області серця, шлунка, головні болі, неспецифічні болі в різних областях тіла. Це приводить пацієнта до лікарів соматичного профілю, і йому призначаються всілякі та безрезультатні обстеження, неймовірні схеми лікування. А всьому виною підпорогові болі, які ми в нормі не відчуваємо.
  • Спостерігаються астенічні прояви, знижується активність, підвищується стомлюваність. Людині стає важко здійснювати звичні дії, виконувати службові та побутові обов’язки.
  • Депресія, особливо та, що супроводжується тривогою, може бути важко помітною, оскільки маскується вегетативною дисфункцією. Наприклад, різка сухість шкірних покривів або, навпаки, підвищена пітливість, стійкий білий або червоний дермографізм, холодність кінцівок, порушення роботи кишківника (запори або, навпаки, посилення перистальтики та проноси), серцебиття, можуть підвищуватися показники артеріального тиску, частішати пульс та дихання.

При підлітковій депресії можуть спостерігатися характерологічні розлади такі, як підвищена конфліктність, спалахи агресії, антисоціальна поведінка.
У певних депресивних хворих може спостерігатися наркоманія, токсикоманія, схильність до азартних ігор, зловживання алкоголем, аутоагресивна поведінка з тенденціями до самоушкодження.

Етіологія депресії

Етіологія депресії може бути різноманітною, так як депресивні синдроми не специфічні, тобто практично немає жодного захворювання, при якому не зустрічалися б депресивні порушення. Основним же етіологічним фактором більшість авторів називають генетичну зумовленість.

Це не стосується реактивних депресій, коли причиною є психотравмуюча подія для даної людини. разметкаТоді депресія може виникнути в результаті драматичних переживань, наприклад, розрив значущих відносин, зміна соціального статусу, втрата роботи і т.п.

Депрессия 2

Викликати депресію можуть соматичні причиниразметка. Існує досить великий перелік захворювань, при яких може розвинутися так звана соматогенна депресія. Це такі хвороби, наприклад, як гіпотеріоз, черепно-мозкові травми, серцево-судинні хвороби (інфаркт, інсульт) розсіяний склероз, цукровий діабет та ін.

У деяких випадках депресія виникає у вигляді побічної дії окремих медикаментів, таких, наприклад, які застосовуються при лікуванні шизофренії або в гінекологічній практиці. Такий варіант депресії називається фармакогенним, вона усувається після відміни відповідного препарату.

Пізньої осені або взимку може спостерігатися сезонна депресія, етіологію якої багато авторів пов’язують з браком сонячного світла.

Якщо психологічні (екзогенні), соматичні, лікарські (фармакогенні) та інші перераховані причини виникнення депресії виключаються, то така депресія відноситься до ендогенних. Саме цей різновид депресії виникає за наявністю спадкової передумовленості.

Схильність до розвитку депресії, ймовірно, успадковується полігенно – тобто, грають роль не які-небудь з генів, а їх комбінації.

Лікування депресії

Головне питання, від якого залежить успішність лікування депресії – це питання етіології захворювання у конкретного хворого.

В якості допомоги при психогенній (реактивній) депресії, особливо, слабкого ступеня вираженості застосовуються різні психотерапевтичні методики, або ж така депресія проходить сама по собі, коли дія психотравмуючих чинників припиняється.

Сезонна депресія успішно піддається лікуванню світлотерапією, прогулянками в денний час та корекцією розпорядку дня.

При фармакогенній депресії основою лікування стає відміна прийому тих ліків, які її викликали.

При соматогенній депресії головним природньо є терапія основного захворювання.

Для лікування власне депресивної хвороби (ендогенної депресії) застосовується медикаментозна терапія такими препаратами, як антидепресанти та стабілізатори настрою. В якості допоміжних, додаткових медикаментів можуть застосовуватися седативні, протитривожні та снодійні препарати.

Після накопичення в організмі антидепресантів (досягнення стійкого необхідного рівня, рівноважної концентрації, що у сучасних антидепресантів настає зазвичай через 2-3 тижні), поступово поліпшується настрій, життя знову наповнюється яскравими фарбами, до людини повертається здатність радіти навколишньому світу, отримувати задоволення від улюблених занять, відчувати себе щасливим та долати труднощі.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/oznaki-depresiii/.

  

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено