Особливості депресивних станів у жінок

Особенности депрессивных состояний у женщин

Депресія – це психічний розлад, для якого характерна наявність тріади ознак:

  • Знижений настрій
  • Пригнічення розумових процесів
  • Уповільнення рухової активності

Статистично депресивні стани спостерігаються частіше у жінок. Частково це пов’язано з ендокринними змінами, які впливають на емоційний фон. У даній статті ми розглянемо найбільш часті випадки виникнення депресій у жінок, причиною яких є коливання рівня гормонів.

Депресивні стани в рамках передменструального синдрому (ПМС)

Емоційний стан жінки може змінюватися в різні фази менструального циклу, так як змінюється її гормональний фон в різній фазі. Як правило, в першу половину періоду настрій стабільний, але в другій фазі (за один-два тижні до менструації), коли знижується кількість прогестерону, можуть виникати характерні психічні порушення.

Виражена емоційна лабільність – нестійкість настрою, коли піднесений стан може різко змінюватися пригніченням з безпричинною вразливістю, плаксивістю. Також може спостерігатися дисфорія – гнівливий, пригнічений, злісний настрій.

Жінка може відчувати невизначену підвищену тривожність, необгрунтовані страхи, що поєднуються з м’язовою напругою,порушенням сну,неможливістю сконцентруватись на роботі.

Особенности депрессивных состояний у женщин

Ці симптоми поєднуються з пригніченим настроєм, яке може супроводжуватися суїцидальними думками.

Слід відрізняти:

  1. Депресію під час передменструального синдрому.Знижений настрій в більшості випадків усувається після завершення менструального циклу.
  2. Ендогенну депресію. Чи не залежить від фаз циклу, проте може збільшуватися на їх фоні.
  3. Психогенную депресію. Пов’язана з важкими психотравмуючими подіями. Під час розмови жінка вказує на цей зв’язок і постійно повертається до перенесеної ситуації.

Також існує коморбидность захворюваності, тобто взаємне посилення двох патологій. Наприклад, пацієнтки з біполярним розладом в 80% випадків страждають депресією на фоні передменструального синдрому.

Депресія в післяпологовому періоді

Близько половини жінок мають емоційні відхилення в ранньому післяпологовому періоді. Статистично 10-15% породіль страждають на післяпологову депресію. Середній термін її тривалості – три місяці.

Окремо виділяють депресію, як хворобу, що виникла після пологів, і ендогенну патологію, де депресивний стан є лише симптомом психічного захворювання, пусковим фактором для якого стає народження дитини. Наприклад, такі хвороби як шизофренія, біполярні розлади, ендогенна депресія можуть маніфестувати (вперше проявлятися) саме в післяпологовому періоді.

Можливі причини післяпологової депресії:

Зміна гормонального фону

У післяпологовому періоді різко збільшується рівень пролактину (спостерігається лактація), знижується рівень прогестерону, змінюється концентрація естрогену. Плацента перестає бути ендокринним органом. А гіперпролактинемія сприяє ангедонії (зниження здатності отримувати задоволення).

Важливо відзначити, що при виникненні психічних розладів в післяпологовому періоді необхідно припинити лактацію і перевести дитину на штучне вигодовування. Таким чином ми знизимо рівень пролактину, а також зможемо застосовувати необхідні лікарські препарати, необхідні для лікування даного психічного розладу, так як перервемо шлях потрапляння медикаментів через молоко до дитини.

Спадкова схильність

У значній кількості випадків є дані про депресивні епізоди у родичів породіллі.

Велика відповідальність

Після народження першої дитини жінка повинна відчути себе в ролі матері. У перші місяці їй важко пристосуватися, вона повинна засвоїти правила догляду за дитиною, вивчити його потреби, знати, як реагувати в тих чи інших ситуаціях. І якщо у жінки нестійкий характер, то може статися психологічне, моральне виснаження з розвитком депресивного стану.

Несприятливі умови в сім’ї

Найчастіше стан породіллі погіршується, якщо в сім’ї є людина зі схильністю до підвищеної тривожності або конфліктності. Через це формується негативний емоційний фон, що робить молоду маму вразливою до виникнення депресивного стану.

Тому людський фактор відіграє найважливішу роль в профілактиці депресії і відновленні жінки після пологів. Потрібно оточити її турботою, допомагати у догляді з дитиною, надавати їй впевненість.

Якщо депресивний стан не усувається самостійно протягом місяця і, більш того, ще посилюється у своїй важкості, то слід звернутися за медичною допомогою.

Депресія при клімаксі

Клімакс – один з найважчих періодів в житті будь-якої жінки. Відбувається гормональна перебудова організму, виникають перепади рівня естрогену в крові, і втрачається дітородна функція. Саме останній фактор важко відображається на емоційному стані жінки. Вона усвідомлює, що більше ніколи не стане матір’ю. Це особливо відчутно для незаміжніх жінок і тих, у кого не вдалося особисте життя. Також в цей період жінка починає відчувати, що пройдено якийсь рубіж в житті, після якого починається старіння. Це теж не приносить особливої ​​радості.

Існує прямий біохімічний зв’язок між рівнем естрогену і серотоніну – гормону, що відповідає за відчуття задоволення. При нестачі цієї речовини пригнічується настрій, з’являється тужливість, пригніченість, необгрунтована тривога. Тому при зниженні концентрації естрогенів змінюється активність серотонінової системи організму, безпосередньо пов’язаної з емоційним фоном. У біохімічному ланцюзі – з естрогенів через триптофан утворюється серотонін. Естрогенні рецептори знаходяться в серці, ендотелії судин, шкірі, мозку, слизових , жировій тканині і т. д.

Особенности депрессивных состояний у женщин

Це призводить до того, що виникає депресивний стан з яскраво вираженим соматичним компонентом: хворі відчувають періодичні припливи жару, запаморочення, набирають вагу, страждають безсонням. Виникають симптоми з боку травної системи: болі в животі, закрепи, нудота. Соматична патологія погіршує стан і ще більше посилює вираженість депресивного стану.

Вищеописаний стан може розвинутися і в рамках посткастраціонного синдрому, коли видаляються яєчники (оваріоектомія). Оскільки естроген виробляється яєчниками, після їх хірургічного видалення відбуваються порушення, аналогічні з такими при клімаксі, але в більш вираженому ступені, так як хірургічний клімакс виникає раптово для жіночого організму.

Слід згадати і менопаузи у жінок дітородного віку. Гінекологічна патологія (пухлинний процес, ендометріоз, травми) стає причиною нестабільності менструального циклу, що загрожує розвитком не тільки гормональних, але і психічних порушень.

Корекція депресивних станів у жінок

Оскільки депресія на ендокринному фоні відрізняється від психогенної або ендогенної, необхідно в першу чергу стабілізувати концентрацію гормонів в організмі жінки.

Так, під час менопаузи або клімактеричного періоду може бути показана замісна терапія (ЗТ) естрогенами при відсутності протипоказань. У практиці використовується синтетичний аналог естрадіолу в комбінації з прогестеронами.

Допустимо поєднувати ЗТ з антидепресантами, наприклад інгібіторами зворотнього захоплення серотоніну.

При корекції передменструального синдрому можуть використовуватися протизаплідні препарати, що мають у складі естроген і прогестерон. Основна терапія поєднується з антидепресантами, анксіолітиками (протитривожними засобами) або транквілізаторами.

Родичам і близьким слід з розумінням ставитися до жінки, яка страждає депресією, особливо це стосується чоловіків. Потрібно зрозуміти, що жіночий організм має свої особливості, пов’язані з дітородною функцією. І психічні розлади можуть бути результатом гормональних змін, які з часом пройдуть. Дайте відчути жінці турботу, розуміння і стабільність в сім’ї. Тоді вона знову знайде життєрадісність і колишню активність.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено