Оптимальне харчування. Нервова орторексія

«Більшість хвороб викликані харчуванням:
і не тим, що в ньому було, а тим чого в ньому не було»
Карл Франклін Ренборг (1887-1973) – американський хімік

Кожен з розумних людей з відповідальністю підходить до вибору тих продуктів, які вживає в їжу. Проте, психологи і психіатри останнім часом відзначають почастішання випадків прояву так званої «нервової орторексії» розлади поведінки, пов’язані з патологічним прагненням до «здорового харчування». Сам термін був введений в ужиток зовсім недавно (1997 рік) лікарем Стівеном Бретменом, який і сам пройшов шлях від звичайної турботи про здоров’я до втрати здатності вести нормальний спосіб життя в соціумі.

ortoreksiya

Це явище – надмірна турбота про правильність харчування – ще недостатньо вивчено, і в медичних класифікаціях немає ні самого такого поняття, ні, звичайно, суворих діагностичних критеріїв і симптомів. Але синдром нервової орторексії – це реально існуюче явище.

Для людини, яка страждає від нервової орторексії, турбота про правильний спосіб харчової поведінки стає всепоглинаючою, витісняючи з часом з життя всі інші інтереси і захоплення. Всі продукти харчування за особистою класифікації такої людини відносяться або до розряду корисних, або до розряду шкідливих, без урахування смакових уподобань. Будь-яке відхилення від продуманої дієти тягне за собою підвищену тривожність і сильне почуття провини.

Оскільки більшість ідей правильного і здорового харчування черпається з статей в популярних засобах масової інформації, то люди, що проявляють надмірну турботу про свій раціон, виключають з дієти багато продуктів, в тому числі і абсолютно необхідних для організму, які постачають необхідні вітаміни, мінерали, мікроелементи, фітонутрієнти. Під забороною знаходяться солодощі, кухонна сіль, жири, особливо тваринні, або крохмаль. Згодом список «шкідливих» продуктів у такої людини поповнюється: в нього можуть потрапити деякі сорти м’яса або, взагалі, всі продукти тваринного походження, алкоголь, дріжджі, рослинний білок (глютен), кофеїн або що-небудь ще. Накладаються відповідні обмеження і на способи приготування їжі, наприклад, в раціон включаються тільки сирі продукти.

Найхарактернішою ознакою орторексії можна назвати т.зв. дихотомічний принцип поділу їжі, в якому відсутні будь-які відтінки: продукт або відноситься до шкідливих, і його не можна вживати ніколи, або до корисних, і його потрібно їсти, як можна більше. У деяких людей страх перед потенційно небезпечними продуктами приймає форму фобій, і така людина не буде споживати «нездорову їжу» ні за яких умов. У тому випадку, якщо вона не зуміла стримати свої бажання, і з’їла «заборонену їжу», за таким епізодом слідують ідеї винуватості, зниження самооцінки, самобичування і накладання на себе серйозних «покарань» за проступок – ще більш суворі дієтичні обмеження, утримання від їжі або посилення фізичного навантаження.

Згодом турбота про раціональне харчування стає ще більш нав’язливою: приймаються внутрішні правила про способи нарізання продуктів, вибір правильної посуду або кухонного начиння виключно їх конкретних матеріалів. Всі ці дії стають своєрідними «ритуалами» нав’язливого стану. Особи, які страждають від нервової орторексії, завжди скрупульозно розраховують свій раціон на тривалий термін вперед. Вони не їдять страв, якщо не мають можливості з’ясувати, як і з яких продуктів вони приготовлені. Тому вони дуже рідко вживають їжу, які робили не вони самі або не їхні однодумці.

Такі люди через досить нетривалий час починають ставитися до себе і оточуючих, виходячи з єдиного критерію: «здорового» або «нездорового» раціону. На їхню думку, тільки люди, які дотримуються «правильного» харчування, гідні поваги.

Суворі обмеження щодо вибору продуктів і їх приготування призводять до суттєвого збіднення життя людини, яка страждає від орторексії, до складнощів в комунікаціях і обмеження кола спілкування. Трапляється, що це навіть робить вирішальний вплив на вибір супутника життя, професії або захоплень. Нав’язлива заклопотаність характеристикою раціону харчування призводить до того, що більшу частину часу людина проводить у вивченні інформації про властивості продуктів, з часом втрачаючи критичність в оцінці її достовірності.

Паралельно з цим добровільні жорсткі обмеження на вибір їжі викликають непереборний потяг до споживання заборонених продуктів, аж до епізодів булімії. У такої людини, якщо вона з якихось причин буде вживати «шкідливу» їжу може виникнути тривожний розлад або депресія.

Нервова орторексія значно звужує перелік дозволених до вживання продуктів, приводить людину до серйозних погіршень життєвих показників. Це може бути викликано надлишком якихось елементів в харчуванні, але найчастіше – їх істотним недоліком. Більшість обстежуваних, що мають серйозний стаж значущих харчових обмежень типу «сироїдіння» або суворого вегетаріанства, страждали від нестачі в раціоні життєво важливих елементів. Проведені дослідження однозначно підтверджують, що багато хто з популярних у страждаючих на нервову орторексія людей дієт негативно впливають на функціонування більшості систем організму.

l-ortoressia-nervosa-750x400

Що говорить сучасна наука про нервову орторексію?

Точного визначення нервової орторексії, причини її виникнення поки не відомі. Деякі вчені схиляються до думки, що орторексія – одна з форм прояву іпохондрії. За іншою гіпотезою, це не розлад харчової поведінки, а варіант синдрому нав’язливих станів. Але тут необхідно врахувати серйозну розбіжність – в випадку обсесій (нав’язливості) хворий усвідомлює ірраціональність і нерозумність своєї поведінки, а ті, хто проявляє ознаки нервової орторексії, переконані в правильності своїх дій. А, може, це – одна з нових варіантів залежних станів?

Психологічної причиною розвитку «синдрому здорового харчування» може бути, на думку Стівена Бретмена (лікаря, який вперше описав цей розлад), нав’язливе прагнення до почуття власної винятковості і переваги над іншими, нездатними до такої самодисципліни.

Інші дослідники вважають орторексію варіантом анорексії, оскільки люди,які страждають від обох станів виявляють схожі особистісні риси: перфекціонізм, високий ступінь тривожності, потреба в тотальному контролі власного життя. Але, на відміну від анорексії, у людей з орторексією немає прагнення знизити масу тіла, а є бажання максимально зберегти здоров’я.

Існує думка, що стан, який називають «нервовою орторексією», не відноситься до психічних розладів, а представляє собою соціальну тенденцію, яка з часом «зійде нанівець». Однак, на ознаки орторексії потрібно звернути пильну увагу, оскільки вона може викликати важкі проблеми зі здоров’ям в довгостроковій перспективі. До того ж нервова орторексія може бути передвісником серйозних психічних розладів, пов’язаних з порушеннями харчової поведінки – булімії і анорексії.

При нервовій орторексії показана консультація у кваліфікованого психотерапевта, психолога і психіатра. Лікар може виявити у людини, що страждає від нав’язливого прагнення до здорового раціону, симптоми психічного розладу і запропонувати медикаментозне лікування. Крім того, хороший лікар і професійний психотерапевт, психолог, які викликають довіру у свого пацієнта, можуть розвінчати стійкі міфи про виняткову корисність або шкідливість певних видів їжі, допомогти хворому повернути в свій раціон необхідні продукти. Вони також зможуть з’ясувати первинну причину, яка змусила людину несвідомо прийняти для себе такі суворі харчові заборони, скорегувати його життєві установки, повернути повноцінне соціальне функціонування, а також повернути комфортний психологічний стан.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено