Оптимальне харчування. Нервова орторексія

Більшість хвороб викликані харчуванням: і не тим, що в ньому було,
а тим, чого в ньому не було.
Карл Франклін Ренборг (1887-1973) – американський хімік

Кожен з розумних людей з відповідальністю підходить до вибору тих продуктів, які вживає в їжу. Проте, останнім часом відзначаються почастішання випадків так званої «нервової орторексії» – розладу поведінки, пов’язаного з патологічним прагненням до здорового харчування, яким його суб’єктивно уявляє собі людина. Сам термін був введений в ужиток зовсім недавно (1997 рік) лікарем Стівеном Бретменом, який і сам пройшов шлях від звичайної турботи про здоров’я до втрати здатності вести нормальний спосіб життя в соціумі.

Нервова орторексія – це розлад прийому їжі з надмірною турботою про правильність харчування ще недостатньо вивчений, і в медичних класифікаціях немає ні самого такого поняття, ні, звичайно, вироблених діагностичних критеріїв. Але поняття нервової орторексії є, і це реально існуючий розлад харчування.

Прояви нервової орторексії

Для людини, яка страждає нервовою орторексією, турбота про правильний спосіб харчової поведінки стає всепоглинаючою, витісняючи з часом з життя всі інші інтереси і захоплення. Всі продукти харчування за особистою класифікації такої людини відносяться або до розряду корисних, або до розряду шкідливих, без урахування смакових уподобань. Будь-яке відхилення від продуманої дієти тягне за собою підвищену тривожність і виражене почуття провини. Через нетривалий час прояви нервової орторексії стають помітні оточуючим.

Оскільки більшість ідей правильного і здорового харчування черпається зі статтей в популярних засобах масової інформації, то люди, що проявляють надмірну турботу про свій раціон, виключають з дієти багато продуктів, в тому числі і абсолютно необхідні для організму, які постачають потрібні вітаміни, мінерали, мікроелементи, фітонутрієнти. Під забороною знаходяться солодощі, кухонна сіль, жири, особливо тваринні, або крохмаль. Згодом список продуктів, які вважаються шкідливими, у такої людини поповнюється: в нього можуть потрапити деякі сорти м’яса або, взагалі, всі продукти тваринного походження, алкоголь, дріжджі, рослинний білок (глютен), кофеїн або що-небудь ще. Накладаються відповідні обмеження і на способи приготування їжі, наприклад, в раціон включаються тільки сирі продукти. Поступове звуження асортименту харчових продуктів, які людина вибирає для вживання, може вказувати на прояви нервової орторексії.

Найхарактернішою ознакою цього розладу можна назвати дихотомічний принцип поділу їжі, в якому відсутні будь-які відтінки: продукт або відноситься до шкідливих, і його не можна вживати ніколи, або до корисних, і його потрібно їсти, як можна більше. У деяких людей страх перед потенційно небезпечними продуктами приймає форму фобій, і така людина не буде споживати їжу, визнану нею самою нездоровою, ні за яких умов. У тому випадку, якщо вона не зуміла стримати свої бажання, і з’їла щось з недозволених продуктів, слідують ідеї винуватості, зниження самооцінки, самобичування і накладання на себе серйозних покарань за проступок – ще більш суворі дієтичні обмеження, утримання від їжі або посилення фізичного навантаження.

Згодом турбота про раціональне харчування стає ще більш нав’язливою: приймаються внутрішні правила про способи нарізання продуктів, вибір правильної посуду або кухонного начиння виключно з конкретних матеріалів. Всі ці дії стають своєрідними ритуалами і приймають характер нав’язливого стану. Люди, які страждають від нервової орторексії, завжди скрупульозно розраховують свій раціон на тривалий термін вперед. Вони не їдять страв, якщо не мають можливості з’ясувати, як і з яких продуктів ці страви готують. Тому вони дуже рідко вживають їжу, яку робили не вони самі або не їхні однодумці.

Такі люди через досить нетривалий час починають ставитися до себе і оточуючих, виходячи з єдиного критерію: здорового чи нездорового (за їхніми уявленнями) раціону. На їхню думку, тільки люди, які дотримуються правильного харчування, гідні поваги.

Для виявлення деяких симптомів нервової орторексії Стівен Бретмен розробив короткий опитувальник, що включає, наприклад, такі твердження:

- чи приділяєте ви не менше трьох годин на добу роздумів про те, як слід харчуватися?
- чи ваші харчові обмеження не дозволяють вам харчуватися в кафе та ресторанах?
- чи виростає ваша самоповага через факт правильного харчування?

Якщо людина відповідає позитивно на п'ять і більше питань з одинадцяти, представлених в анкеті, то, на думку Стівена Бретмана, можна з високим ступенем вірогідності стверджувати, що вона страждає нервовою орторексією.

Суворі обмеження щодо вибору продуктів і їх приготування призводять до суттєвого збіднення життя страждаючої від нервової орторексії людини, до складнощів в комунікаціях і обмеження кола спілкування. Трапляється, це навіть здійснює вирішальний вплив на вибір супутника життя, професії або захоплень. Нав’язлива заклопотаність характеристикою раціону харчування призводить до того, що більшу частину часу людина проводить у вивченні інформації про властивості продуктів, з часом втрачаючи критичність в оцінці її достовірності.

Паралельно з цим добровільні жорсткі обмеження на вибір їжі викликають непереборну тягу до споживання заборонених продуктів, аж до епізодів нервової булімії. У такої людини, якщо вона з якихось причин буде вживати їжу, яку вважає шкідливою, може виникнути тривожність або знижений настрій, аж до депресивного стану.

Нервова орторексія значно звужує перелік дозволених до вживання продуктів, і може приводити до серйозних погіршень життєвих показників у людини. Це може бути викликано надлишком якихось елементів в харчуванні, але найчастіше – їх істотним недоліком. Більшість обстежуваних, що мають серйозний стаж значущих харчових обмежень типу сироїдіння або суворого вегетаріанства, страждали від нестачі в раціоні життєво важливих елементів. Проведені дослідження однозначно підтверджують, що багато з популярних дієт у людей, які страждають нервовою орторексією, здійснюють негативний вплив на функціонування більшості систем організму.

Причини нервової орторексії

Точного визначення і вироблених діагностичних критеріїв нервової орторексії не розроблено, причини її виникнення поки не відомі. Деякі автори схиляються до думки, що нервова орторексія – одна з форм прояву іпохондричного розладу. За іншою гіпотезою, це не розлад харчової поведінки, а варіант обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), тобто нав’язливих станів. Але тут необхідно врахувати серйозну розбіжність – у разі ОКР (нав’язливих думок і дій) хворий усвідомлює ірраціональність і нерозумність своєї поведінки, а ті, хто проявляє ознаки нервової орторексії, переконані в правильності своїх дій. А, може, це – один з нових варіантів залежних станів?

Психологічною причиною виникнення нервової орторексії може бути, на думку Стівена Бретмена (лікаря, який вперше описав цей розлад), нав’язливе прагнення до почуття власної винятковості і переваги над іншими, нездатними до такої самодисципліни.

Інші автори вважають орторексію варіантом нервової анорексії, оскільки страждаючі від обох станів виявляють схожі особистісні риси: перфекціонізм, високий ступінь тривожності, потреба в тотальному контролі власного життя. Але, на відміну від нервової анорексії, у людей з орторексією, немає прагнення знизити масу тіла, а є бажання максимально зберегти здоров’я.

Нервова анорексія – розлад харчової поведінки. За сучасною класифікацією хвороб нервова анорексія відноситься до психічних розладів, під кодами F50.0 і F50.1. Проявляється, як виражене прагнення знизити масу тіла і патологічним побоюванням поправитися. У людей з нервовою анорексією спостерігаються спотворені уявлення про власне тіло і стандартах краси. Вони свідомо обмежують себе в харчуванні, виснажують дієтами і фізичними вправами, приймають проносні і сечогінні засоби.

Існує думка, що стан, який називається нервовою орторексією, не відноситься до психічних розладів, а представляє собою соціальну тенденцію, яка з часом вийде з практики. Однак, на ознаки орторексії потрібно звернути пильну увагу, оскільки вона може викликати важкі проблеми зі здоров’ям в довгостроковій перспективі. До того ж нервова орторексія може бути передвісником серйозних психічних розладів, пов’язаних з порушеннями харчової поведінки – булімії і анорексії.

Нервова булімія – розлад харчової поведінки (F 50.2 за Міжнародною класифікацією психічних хвороб МКХ 10), психічне захворювання, що характеризується поєднанням нав'язливого прагнення знизити вагу і епізодів обжерливості, після яких хворий викликає у себе блювоту або приймає інші заходи, щоб знизити вплив з'їденої їжі на свій організм.

У той же час в суспільстві також існує точка зору, згідно з якою нервову орторексію не слід прирівнювати до патологічних станів, оскільки вона є не більше, ніж прагненням соціально заможної особистості вести здоровий спосіб життя.

Дискусії про те, чи є така поведінка патологією, пов’язані з випадками, коли нервова орторексія є, очевидно, надмірним захопленням і починає займати домінуючу позицію, витісняючи інші природні інтереси особистості.

Лікування нервової орторексії

Хоча нервова орторексія на сьогоднішній момент не визнається окремою нозологічною одиницею (захворюванням), вона може приносити значну шкоду. Крім соціальної дезадаптації у людини з цим розладом існує висока ймовірність нестачі життєво необхідних речовин. Особистості, які віддають перевагу веганській дієті і дотримуються сироїдіння, можуть страждати від залізодефіцитної анемії, у всіх обстежених виявляється дефіцит таких речовин, як кальцій, магній, йод, цинк, вітамінів Е, D, B12 і ін. Шкода, що тягне за собою нав’язливе прагнення до здорового харчування і необгрунтована об’єктивно відмова від вживання в їжу якихось продуктів обумовлює наполегливі рекомендації з приводу необхідності лікування нервової орторексії.

При цьому розладі показана консультація у психотерапевта, психолога. Також можливе звернення до психіатра, якщо у людини, що страждає від нав’язливого прагнення до здорового раціону, спостерігаються симптоми невротичних розладів, наприклад, тривога, фобії, порушення сну та ін. Тоді необхідно застосування медикаментозного лікування. Крім того, хороший лікар і професійний психотерапевт, психолог, які викликають довіру у свого пацієнта, можуть розвінчати стійкі міфи про виняткову корисність чи шкоду певних видів їжі, допомогти хворому повернути в свій раціон необхідні продукти. Вони також зможуть з’ясувати первинну причину, яка змусила людину несвідомо прийняти для себе такі суворі харчові заборони, скорегувати її життєві установки, повернути повноцінне соціальне функціонування, а також – комфортний психологічний стан.

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/optimalne-xarchuvannya-nervova-ortoreksiya/.