Неврастенія: причини, клінічні прояви, допомога

Неврастенія: причини, клінічні прояви, допомога

У сучасній класифікації психічних розладів (МКБ-10) терміну «невроз» немає. Він називається «невротичний розлад», який включає розлади пов’язані зі стресом та соматоформні розлади.

Невроз – це психогенний розлад, головною особливістю якого є наявність в патогенезі розвитку одного з внутрішньоособистісних конфліктів у індивідуума (так званих конфліктогенних): «хочу, але не можу», «хочу, але не дають» і «хочу і те, і інше» . Детальніше про це описано в статті «Що таке невротичні розлади – неврози?»

Знання цих механізмів цінно з практичної точки зору, так як дає можливість оцінити характер і напрям психотерапевтичної корекції.

У розвитку описуваної в даній статті такої хвороби, як неврастенія, грає роль перший тип внутрішнього конфлікту особистості – це конфлікт «хочу, але не можу». Він походить від невідповідності вимог індивідуума і його можливостей. Це веде до того, що поступово утворюється замкнутий цикл. Людина наполегливо працює, але не досягає успіху, в результаті її стан ще більше погіршується, що знову-таки не відповідає її вимогам. Таким чином, розвивається астенічний синдром психогенного походження, що носить назву «неврастенія».

Неврастенія – це невротичний розлад, що характеризується хронічною втомою, дратівливістю, підвищеною сприйнятливістю до зовнішніх збудників, що поєднується з неможливістю повноцінного і тривалого виконання розумової і / або фізичної діяльності.

Симптоматика є звичайною для психогенної астенії, в центрі її стоїть «дратівлива слабкість» – підвищена чутливість у всіх сферах психічної і соматичної сфери. Це зазвичай люди з підвищеним по вихованню рівнем домагань і з астенічними типами характеру.

Дане захворювання почали активно вивчати в кінці ХІХ століття. Неврастенія в деяких джерелах описується як «експериментальний невроз», «синдром менеджера», «інформаційний невроз», «синдром білих комірців».

Клінічна картина неврастенії

Клінічна картина неврастенії різноманітна і може відрізнятися у різних хворих. Так, згідно з діагностичним стандартам, викладеним в МКБ-10, існує два типи неврастенії: з втомою під час розумової діяльності і втомою при виконанні фізичної роботи (навіть самої мінімальної, навіть вставання з ліжка).

Відчуття носять гіперболізований характер. Хворі скаржаться на нестерпну втому, занепад життєвих сил, прострацію, розбитість. Звичайні навантаження, які раніше не вимагали вираженою концентрації, виконуються з труднощами. Це відбивається на професійній діяльності – пацієнти скаржаться на неможливість виконати колишні обов’язки.

Неврастенія: причини, клінічні прояви, допомога

Люди з неврастенією скаржаться на підвищену чутливість до зовнішніх стимулів. Наприклад, їх дратує вода, що капає з крана, звук цокаючого годинника. Надто інтенсивними для них є і внутрішні відчуття: биття серця, кишкова перистальтика і т.д. З’являється емоційна нестійкість. Хворі дратуються з незначного приводу, виходять з рівноваги.

Спостерігається головний біль напруги. Пацієнти відчувають здавлення, поколювання в лобовій або потиличної області, стягування. Може спостерігатися гіперестезія шкіри, коли навіть рух гребінця по волоссям призводить до різкого болю.

Порушується режим неспання та сну. Хворі протягом дня відчувають сонливість, а вночі не можуть заснути через тривогу, часто прокидаються, а сновидіння стають яскравими, емоційно насиченими і містять денні турботи.

Згодом симптоматика може прогресувати, а стан – погіршуватися. Так, в деяких хворих виникають ознаки іпохондрії, різні нозофобії (страх однієї або декількох хвороб). Думати можна про неврастенію, якщо тривалість характерних симптомів становить не менше три місяці. А також вони не проходять, і не поліпшується стан після відпочинку, розваг і заходів по розслабленню.

Необхідно відрізняти неврастенію від легкого ступенюя астенії, що носить тимчасовий характер і має схожі ознаки, які усуваються після тривалого відпочинку і застосування «загальнозміцнюючих» процедур (зазвичай до 4х місяців). Тут, безумовно, мова йде про астенію, де причиною виникнення є психотравмирующая ситуація (психогенії), перевтома на роботі або наслідок перенесених соматичних захворювань. При неврастенії відпочинок не приносить людині полегшення.

Діагностика та критерії неврастенії

Важливо розуміти, що для постановки діагнозу «Неврастенія» необхідна наявність чітких діагностичних критеріїв. По-перше, основним критерієм є втома, що з’являється після неінтенсивного (повсякденного, адекватного) розумового чи фізичного навантаження.

Також необхідна наявність додаткових ознак, мінімум одного з наступних:

  • Біль у м’язах, гострий або тягнучого характеру
  • Дратівливість
  • Неможливість розслабитися
  • Порушений сон
  • Головний біль напруги
  • Запаморочення

Враховується те, що всі перераховані вище симптоми не усуваються після відпочинку.

неврастения

У більшості випадків діагноз «Неврастенія» ставиться при виключення таких розладів, як органічне ураження головного мозку з емоційною нестійкістю, панічний або генералізований тривожний розлад, різні афективні порушення та ін.

Лікування неврастенії

Лікування неврастенії повинно бути і симптоматичним (це біологічна терапія, фізіотерапія та ін.) та патогенетичним (психотерапія або психологічна корекція для усунення внутрішньоособистісних конфліктів).

Дуже успішно застосовується методика дослідження рівня домагань по Бежанішвілі (Hoppe).

Якщо при цій методиці хворий не вирішив завдання і відразу ж береться вирішувати більш складне завдання, то психотерапевт йому каже: «Ось бачите, ви показали свою звичку, як чините в житті. А якщо, наприклад, при стрибанні у висоту через планку ви її збили, то потрібно планку опустити і тренуватися … А тепер давайте розберемо, де ви так чините в житті … ».

Також існують і інші психотерапевтичні прийоми …

Проблемі вирішення внутрішньоособистісних конфліктів потрібно приділяти основну роль в лікуванні неврастенії і також інших неврозів. Адже можна усунути симптоми і повернути людину в адекватний ритм його життєдіяльності, проте, при наявності конфліктогенних чинників, які викликали невроз, симптоматика знову відновиться.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 107 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено