Немедикаментозне лікування депресії

Немедикаментозное лечение депрессии
Депресія – це зниження настрою, пригнічення розумової діяльності та рухової активності.

Депресія може бути не тільки самостійним захворюванням (ендогенна), реакцією адаптації на психотравмуючу ситуацію (психогенна), але і синдромом, який спостерігається при різних психічних захворюваннях (ендогенна депресія – самостійне психічне захворювання, обумовлене спадковими факторами і специфічними нейромедіаторними порушеннями, психогенна – через негативні життєві обставини, депресивна фаза при біполярному афективному розладі – як етап перебігу хвороби).

Лікування депресії без таблеток: правда чи міф?

Крім стандартних методів лікування (фармакотерапії), існують і немедикаментозні способи впливу. Вони менш поширені, однак мають своє місце в лікуванні реакцій адаптації, невиражених субдепресивних станів. Також дані методики використовують у поєднанні з медикаментами при терапії важких і затяжних депресій, які важко піддаються медикаментозному лікуванню.

Немедикаментозное лечение депрессии

Депривація сну

Депривація сну – це особливий вид лікування депресії. Ще в епоху Античності було відзначено, що після безсонної ночі пригнічена людина знову ставала товариська і весела. А в 70-х роках минулого століття швейцарський психіатр Вальтер Шульте відкрив цілющі властивості депривації сну.

Суть методики полягає в тому, що людина повинна добу не спати. Вона проводить свій день як зазвичай, а потім не лягає в ліжко, продовжуючи не спати всю ніч. При цьому не рекомендують приймати психостимулятори, кофеїн або енергетичні напої. Важливо поєднувати пасивну і активну діяльність. Тобто, проведення всього нічного часу перед телевізором або книгою вкрай не бажано. Потрібно робити фізичні вправи або прогулянки.

На наступний день людина теж не спить. У неї можуть з’являтися епізоди сонливості, боротися з якими потрібно за допомогою фізичної активності. Потім хворий лягає спати. Таким чином, пацієнт з депресією знаходиться в активному стані 36-38 годин, тобто півтори доби. Ефект, як правило, спостерігається відразу, але він нетривалий. Тому проводять 7-8 сеансів депривації сну з кратністю два рази в тиждень, після чого їх можна зменшити до одного разу. Метод дієвий при лікуванні депресій як ендогенного, так і психогенного характеру.

Деяким людям важко зрозуміти парадокс лікування депресії додатковим виснаженням організму шляхом безсоння. Адже при тривалій відсутності сну у людини можуть виникати симптоми психозу: марення, галюцинації, ілюзії та ін. Як відомо, такий спосіб застосовувався за часів інквізиції і Другої світової війни з метою виснаження бранців або допиту злочинців. Однак психотичні симптоми виникають при постійній відсутності сну. Тут же депривація проводиться з періодичністю, акцент робиться на циклічність і нормалізацію режиму дня.

Відсутність сну розпізнається нашою нейроендокринню системою як загроза існуванню, на рівні з голодом, переохолодженням, травмами і т.д. Стресова ситуація стимулює вироблення залозами адреналіну і кортизолу. Перший робить швидкий ефект, другий – тривалий. Підвищення їх концентрації призводить до активізації сил організму: прискорюється рухова і розумова активність, підвищується настрій (аж до ейфорії), підвищується тонус судин і артеріальний тиск, задіюються метаболічні резерви (запускається глюконеогенез – виробництво глюкози з жирів і амінокислот). Також нормалізується вироблення серотоніну – гормону, що відповідає за настрій. При цьому фізичні навантаження доповнюють результативність від депривації сну.

Схожий ефект описував австрійський психіатр В. Франкл під час перебування в концентраційному таборі. Він зазначав, що люди, які страждають до війни неврозами, виліковувались від розладів, перебуваючи в неволі, де піддавалися нелюдським умовам життя. Стресова ситуація змінює нейромедіаторні процеси, що існують при депресії.

Природньо, що багато хто виявив бажання б здійснити лікування депресії без ліків. Однак метод депривації сну має свої обмеження. Людям, що страждають на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, ниркову недостатність, онкологічну патологію та інші важкі соматичні захворювання таке лікування протипоказано.

Немедикаментозное лечение депрессии

Немедикаментозні методи лікування депресії: фототерапія (світлотерапія)

Фототерапія (світлотерапія) – це методика, заснована на регулярній дії сонячного або штучного світла на пацієнта.

Спочатку цей метод застосовувався для лікування сезонних депресій. В організмі людини восени і взимку збільшується кількість гормону сну – мелатоніну. Він є похідним від серотоніну (гормону гарного настрою). Кількісні коливання обох гормонів взаємопов’язані. Високий вміст мелатоніну пригнічує вироблення серотоніну. У тих хворих, які страждають депресивним розладом, це провокує початок сезонного загострення. Настрій і працездатність падають, з’являється тривога, туга. Регулярне вплив світла зменшує кількість мелатоніну в крові і стимулює роботу організму, відповідно симптоми депресії нівелюються. Це було доведено в дослідженні Lee and Chan 1999 року.

Однак фототерапія використовується не як самостійний метод, а в поєднанні із застосуванням  антидепресантів. Їх комбінований вплив справляє найкращий ефект.

Правильно використовувати для процедури білі флуоресцентні освітлювачі. Щоранку пацієнт повинен сидіти навпроти джерела світла потужністю в 10 000 люкс тривалістю 30-40 хвилин протягом 2-3 тижнів. При меншій освітленості (2500 люкс) тривалість процедури можна збільшити до 2-х годин (Lam and Levitt 1999). Під час процедури людина може слухати розслаблюючу музику.

Перед проведенням фототерапії обов’язково потрібно проконсультуватися з психіатром і окулістом. При наявності протипоказань процедура замінюється щоденними прогулянками.

Регулярний вплив денного світла, свіжого повітря і фізичної активності стане хорошою профілактикою осінньо-зимової депресії.

Висновки

Немедикаментозні методи можуть застосовуватися у хворих з депресією. Однак не слід займатися самолікуванням. При виникненні симптомів депресивної тріади потрібно звернутися за спеціалізованою медичною допомогою. Лікар-психіатр визначить, чи може застосовуватися у конкретного хворого той чи інший метод.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 110 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено