Міфи про депресію. Не робіть помилки!

Від депресії страждає більше 350 млн. людей, і вона є одним з найпоширеніших психічних розладів. Щорічно близько 150 млн. людей в світі стають непрацездатними з цієї причини.

Фахівці оцінюють динаміку зростання кількості хворих, у яких діагностовано депресивний стан, як вельми загрозливу. Згідно з дослідженнями, за останні двадцять років кількість випадків виникнення різних видів депресій виросло в півтора рази, і цей сумний показник продовжує збільшуватися.

У нашій статті ми зібрали шість найпоширеніших міфів про депресію. Врахуйте, що спотворені уявлення про цей психічний розлад можуть привести до сумних наслідків, тому базові знання про депресію потрібно мати не тільки хворим, а й здоровим людям. Від депресії, на жаль, не страхує ні високий соціальний статус, ні стабільні доходи, ні щасливе сімейне життя.

 Міф 1. Поганий настрій – це не хвороба

Люди, які стикаються з хворими на депресію, відмовляються сприймати цей розлад, як той,що вимагає лікування. Основними їх постулатами стають рекомендації типу: «Візьми себе в руки!» або «У тебе немає причин для смутку!» Депресія – це не тільки поганий настрій і не тимчасовий занепад життєвих сил, який відновлюється після гарного відпочинку. Депресія – це серйозне порушення біохімічних процесів в організмі, який веде до збою в роботі багатьох систем і органів, але більш виразно проявляється саме в сфері емоцій. Людина, котра захворіла депресією, точно так само не може подолати свою тривогу або тугу, як хворий на запалення легень не може зупинити кашель.

Депрессия, главные мифы

Але потрібно пам’ятати, що деякі види депресій, які трактуються як депресивна реакція адаптації на психотравмуючу ситуацію, можуть виникати повторно, якщо не припинено дію обставин, які до неї призвели. Тому більшість психіатрів після стабілізації стану хворого наполегливо рекомендують йому звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога або психотерапевта, щоб розібратися в причинах виникнення хвороби. Інакше високий ризик повторного депресивного епізоду.

Міф 2. Хворий депресією – це психічно хвора людина, якого поміщають в спеціальну лікарню

У більшості випадків депресія лікується амбулаторно, без обов’язкової госпіталізації в стаціонар. Крім того, депресивний розлад не є довічним діагнозом. При правильному призначенні медикаментів і точному виконанні хворим всіх приписів, це стан виліковується. Існують форми хронічної депресії, при яких прийом ліків необхідний і в перервах між депресивними станами, але й така депресія не тягне за собою інвалідності або визнання людини недієздатною.

Відділення, в яких проходять лікування люди з депресивними розладами, часто схожі на санаторії, а не на закриті психіатричні відділення лікарень.

Міф 3. Лікування антидепресантами дуже небезпечно

Всі антидепресанти відносяться до лікарських препаратів і, звичайно ж, мають свої побічні дії. Адже це не свята вода. Але вони настільки незначні, що на цьому не треба фіксуватися. Але тільки антидепресанти відновлять баланс нейрогормонів (серотонін), який порушується при депресії. Спектр сучасних лікарських засобів, що застосовуються в психіатрії, досить широкий, і кваліфікований лікар зможе підібрати ліки відповідно до індивідуальної реакції пацієнта.

Депрессия, главные мифы

Антидепресанти продаються виключно за рецептами, оскільки ці препарати може призначати тільки лікар з урахуванням виду і перебігу депресії, а також індивідуальних особливостей хворого.

Міф 4. Антидепресанти викликають звикання

Після тривалого прийому антидепресантів після їх скасування по закінчення лікування можуть спостерігатися симптоми деякого внутрішнього неспокою або відчуття тривоги. Але дотримання правильних рекомендацій лікаря щодо поступової відміни антидепресантів дають можливість повністю уникнути найменшого дискомфорту. Про це навіть не потрібно замислюватися.

 Міф 5. Лікування депресії припиняють, як тільки емоційний стан стабілізувався

Депресія – захворювання складне і підступне. По-перше, дію призначених препаратів хворий починає відчувати не раніше, ніж через два-три тижні після початку лікування. По-друге, в залежності від виду депресії і індивідуальних особливостей хворого, прийом антидепресантів потрібно продовжувати протягом 4 – 7 місяців після того, як всі симптоми припинилися. У деяких випадках потрібен додатковий прийом стабілізаторів настрою протягом багатьох років для того, щоб депресія не повернулася. Ці аспекти потрібно враховувати і самим хворим, і їх родичам. Ні в якому разі не можна самостійно припиняти лікування – депресія може прийняти більш важку форму.

Міф 6. Краще лікуватися не антидепресантами, а заспокійливими і народними засобами

Тривога, безсоння, внутрішній неспокій – ось кілька симптомів, які супроводжують депресію. Саме тому деякі люди починають лікуватися самостійно трав’яними зборами, заспокійливими препаратами або, ще гірше, спиртними напоями. Але, на жаль, ніякі препарати – ні аптечні, ні саморобні – не впливають позитивно на стан хворого, якщо він хворий на депресію. Крім того, прийом цих засобів можуть тільки на короткий час дещо полегшити симптоми, після чого стан хворого погіршиться. Кардинально вплинути на одужання від депресії можуть тільки антидепресанти, які призначаються в комплексі з препаратами, що зменшують тривогу і поліпшують сон. Що стосується алкоголю, то з цього питання медики одностайні: спиртні напої приносять хворому депресією тільки шкоду.

Це – основні упередження, які стосуються такого поширеного захворювання, як депресія. Важливо пам’ятати, що в боротьбі з хворобою ви не самотні – сучасна психіатрія успішно лікує депресію. Довіряйте професіоналам, і ви знову зможете радіти життю!

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 112 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено