Міфи про депресію. Не робіть помилки!

Від депресії за даними деяких джерел страждає понад 350 млн. людей, і вона є одним з найпоширеніших психічних розладів. Щорічно близько 150 млн. людей в світі стають непрацездатними з цієї причини.

Динаміку зростання кількості хворих, у яких діагностовано депресивний стан, оцінюється, як дуже загрозливу. Згідно з дослідженнями, за останні двадцять років кількість випадків виникнення різних видів депресій виросло в півтора рази, і цей сумний показник продовжує збільшуватися.

У нашій статті ми зібрали шість найпоширеніших міфів про депресію. Спотворені уявлення про цей психічний розлад можуть привести до сумних наслідків, тому базові знання про депресію потрібно мати не тільки хворим, а й здоровим людям. Від депресії, на жаль, не страхує ні високий соціальний статус, ні стабільні доходи, ні щасливе сімейне життя.

Нетрусова Світлана Григорівна - кандидат медичних наук, доцент, лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт.

Інші відео цієї тематики Ви можете подивитися на нашому ютуб каналі.

Міф 1. Поганий настрій, депресія – це не хвороба

Люди, які стикаються з хворими на депресію, відмовляються сприймати, що цей хворобливий стан потребує лікування. Основними їх постулатами стають рекомендації взяти себе в руки або твердження про відсутність приводів для смутку. Депресія – це не тільки поганий настрій і тимчасовий занепад життєвих сил, який відновлюється після гарного відпочинку. Це патологія емоційної сфери, в основі виникнення якої лежить порушення балансу певних нейромедіаторів в головному мозку. Депресивний стан призводить не тільки до зниження настрою і працездатності, а й до порушення роботи багатьох систем і органів. Людина, котра захворіла депресією, точно так само не може подолати свою тривогу або тугу, як хворий бронхітом не може зупинити кашель.

При депресії спостерігається дефіцит таких нейромедіаторів, як серотонін і норадреналін, в синапсі – місці передачі електрохімічного імпульсу між клітинами. Зниження настрою, підвищення тривожності, ангедонія (втрата здатності отримувати задоволення), безсоння, тахікардія, больові відчуття і інші прояви депресії викликані нейрохімічними порушеннями.

Але потрібно пам’ятати, що деякі види депресій, які трактуються як депресивна реакція адаптації на психотравмуючу ситуацію, можуть виникати повторно, якщо не припинено дію обставин, які до неї призвели. разметкаТому більшість психіатрів після стабілізації стану хворого наполегливо рекомендують йому звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога або психотерапевта, щоб опрацювати негативні чинники, що викликали депресію, а також змінити ставлення до них.

Депрессия, главные мифы

З іншого боку існують ендогенні, спадково обумовлені депресії, коли ймовірність виникнення повторних депресивних нападів неймовірно високаразметка. Тому таку депресію не тільки потрібно лікувати медикаментозно, а й приймати в подальшому стабілізатори настрою тривалий час, щоб напад депресії не повторився.

Міф 2. хворий на депресію – це психічно хвора людина, яку поміщають в лікарню

У більшості випадків депресія лікується амбулаторно, без обов’язкового поміщення в психіатричний стаціонар. Крім того, депресивний розлад не завжди є довічним діагнозом. При правильному призначенні медикаментів і виконанні режиму їх прийому, який рекомендував лікар, хворі нерідко мають можливість позбутися від цієї хвороби на тривалий час, а то й назавжди.

Існує рекурентна (повторювана) ендогенна депресія, яка має спадкову природу, і при якій прийом ліків необхідний і в перервах між депресивними станами (ремісіями). Але і така депресія не завжди призводить до інвалідності або визнання людини недієздатною.

Необхідно відзначити, що є ситуації, коли рекомендується госпіталізація хворого депресією. Лікування в стаціонарі необхідно, якщо ступінь вираженості депресивної симптоматики настільки важкий, що хворий не в змозі сам подбати про себе і самостійно контролювати прийом медикаментів. Крім того, перебування під постійним контролем кваліфікованого медичного персоналу потрібно, якщо у хворого депресією спостерігається наявність ідей самозвинувачення, самознищення, а також суїцидальні думки і наміри.

Міф 3. Лікування антидепресантами дуже небезпечно

Всі антидепресанти є лікарськими препаратами і, звичайно ж, мають певні побічні дії. Адже це не свята вода. При застосуванні сучасних антидепресантів можуть спостерігатися деякі побічні дії, які абсолютно не перешкоджають проводити антидепресивну терапію і не приносять якоїсь вираженої шкоди, тому на цьому не треба фіксуватися. Але тільки антидепресанти зможуть відновити баланс нейромедіаторів – серотоніну, норадреналіну і дофаміну, які порушуються при депресії. На сьогоднішній день існує велика кількість антидепресантів з різними спектрами дії, тому лікар психіатр зможе підібрати необхідне лікування відповідно до індивідуальної реакції пацієнта.

Існують різні класи антидепресантів: моновалентні (діють тільки на серотонін), полівалентні, які впливають також і на інші нейромедіатори – норадреналін, дофамін, а також антидепресанти з різним ступенем наявності седативного ефекту: стимулятори, препарати збалансованої і седативної дії. Залежно від виду депресії, тяжкості депресивної симптоматики та вираженості тривоги, лікар психіатр підбирає для кожного пацієнта оптимальний антидепрессант.

Міф 4. Антидепресанти викликають звикання

Після тривалого прийому антидепресантів після їх скасування і по закінченню лікування іноді може спостерігатися в деякій мірі синдром відміни, який може проявлятися незначним внутрішнім неспокоєм або відчуттям тривоги. Але дотримання правильних рекомендацій лікаря щодо поступової відміни антидепресантів дають можливість повністю уникнути проявів цього синдрому і не відчувати дискомфорту.

Один з найбільш важливих аспектів, які потрібно брати до уваги при вирішенні питання про обов’язкове медикаментозне лікування і спостереження хворих депресією – це високий ризик суїциду. Спроби самогубства людини, яка страждає від депресії – частий і найтрагічніший результат цього захворювання. Але у хворого депресією також істотно погіршується якість життя, тому депресивний стан середнього і вираженого ступеня тяжкості вимагає медикаментозного лікування в стаціонарних умовах або під ретельним наглядом рідних вдома, але тільки в тому випадку, якщо відсутні суїцидальні думки.

Міф 5. Лікування депресії припиняють, як тільки емоційний стан стабілізувався

Депресія – це психічне захворювання, для правильного лікування якого існують певні рекомендації і стандарти. разметкаРодичам хворих депресією, та й самим пацієнтам необхідно володіти такою інформацією.

Депрессия, главные мифы

По-перше, дію призначених препаратів хворий починає відчувати не раніше, ніж через два-три тижні після початку лікуванняразметка. По-друге, в залежності від виду депресії (психогенна або ендогенна), а також етапу розвитку депресивного стану, на якому хворий звертається за допомогою до лікаря психіатра, прийом антидепресантів потрібно продовжувати протягом 4 – 7 місяців після того, як депресивні симптоми припинилися. У випадках ендогенної депресії (спадково обумовленої) потрібно також прийом стабілізаторів настрою протягом тривалого часу для того, щоб депресія не повернулася. Не можна самостійно припиняти і коригувати лікування без консультації з лікарем – депресія може трансформуватися в більш важку форму і прийняти хронічний затяжний перебіг. Згодом депресивна симптоматика може стати стійкою до антидепресивної терапії.

До факторів, що підвищує ризики хроніфікації депресії, відносять:

  • несвоєчасне звернення до лікаря і запізнілий початок терапії;
  • самостійне коригування хворим дозування (в бік заниження дози) антидепресантів;
  • занадто раннє припинення прийому медикаментів.

Міф 6. Краще лікуватися не антидепресантами, а заспокійливими і народними засобами

Тривога, безсоння, внутрішній неспокій – ось тільки декілька симптомів, які супроводжують депресію. Саме тому деякі люди починають лікуватися самостійно трав’яними зборами, заспокійливими препаратами або, ще гірше, спиртними напоями. Але, на жаль, ніякі препарати – ні аптечні, ні саморобні – не впливають позитивно на стан хворого, якщо він страждає на депресію. Крім того, прийом цих засобів може тільки на короткий час дещо полегшити симптоми, після чого стан хворого знову погіршиться. Кардинально вплинути на поліпшення стану і одужання від депресії можуть тільки антидепресанти, які призначаються в комплексі з препаратами, що зменшують тривогу і поліпшують сон. Що стосується алкоголю, то з цього питання думка лікарів однакова: спиртні напої приносять хворому депресією тільки шкоду.

У ситуаціях, коли спостерігається резистентність до впливу антидепресантів, необхідно в першу чергу проаналізувати адекватність терапевтичної схеми (вибір препарату, дозування, тривалість курсу). При недостатності клінічної відповіді на лікування психіатр може змінювати антидепресант на інший, який діє по іншому механізму, або ж комбінувати антидепресанти з різних груп з урахуванням спрямованості їх дії і можливості їх одночасного прийому. У тому випадку, якщо лікування антидепресантами є недостатньо ефективним, незважаючи на адекватну терапевтичну дозу і достатню тривалість її прийому (2 місяці), говорять про медикаментозну резистентність (стійкість, непіддатливість) депресії. Тоді необхідно додаткове застосування антирезистентних методів і альтернативних способів лікування, таких, як світлотерапія і депривація сну. Ці способи можуть застосовуватися тільки під контролем лікаря і неприпустимі до самостійного використання.

Міф 7. При депресії досить психотерапії

Психотерапевтичні методи допомоги при депресії дійсно необхідні. Вони стають варіантами першого вибору при психогенних депресіях легкого ступеня, які викликані стресовими подіями. Але в тому випадку, коли відзначається зниження когнітивного функціонування при важких і помірних ступенях вираженості депресії, хворий несприйнятливий до психотерапевтичних методик в зв’язку зі зниженням концентрації уваги і сприйняття нової інформації. Тому рекомендується попередньо купірувати депресивну симптоматику медикаментозними засобами (антидепресантами), а потім по необхідності підключати роботу з психотерапевтом або з психологом.

У цій статті були викладені основні упередження, які стосуються такого поширеного захворювання, як депресія. Важливо розуміти, що в боротьбі з хворобою ви не самотні, і такі фахівці, як психіатри, психотерапевти та психологи допоможуть вам успішно перемогти депресію. Довіряйте професіоналам, і ви знову зможете радіти життю!


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/mifi-pro-depresiyu-ne-robit-pomilki/.

  

Avatar photo
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено