Однією з найбільш поширених проблем сучасності є недовговічність відносин. Мова тут може йти про дружні або ділові відносини, однак найбільш болючою є саме проблема недовговічності любовних відносин.
У наш час стало нормою мати кілька розлучень за плечима – якщо не підійшла людина, слід гнати її з очей геть, чи не так? Однак невже причина такої тенденції саме в тому, що деякі люди просто «не підходять один одному»? Чому термін любові раптово скоротився до декількох років, а часом – і до декількох місяців?
Однією з причин недовговічності відносин і різноманітних проблем в сімейному житті може бути розчарування, а вірніше, невміння пережити своє розчарування. Необхідність пережити своє розчарування рано чи пізно з’являється в історії будь-якої пари: коли рожевий туман закоханості розвіюється, погляду постає неприємна істина – обранець недосконалий. Усвідомлення недосконалості свого партнера, себе самого або побудованих відносин призводить до виникнення розчарування. Насправді, цей етап в будь-яких відносинах можна вважати доленосним – позбувшись рожевих ілюзій щодо коханої людини, «прожувавши» і відрефлексувавши своє розчарування, у закоханих з’являється шанс зміцнити відносини. Якщо ж людині не вдасться впоратися з розчаруванням, над відносинами нависне загроза краху.
З розчаруванням людина стикається, коли її очікування розходяться з дійсністю. Наприклад, дівчина вважала, що обранець буде водити її в театри та кіно, а на ділі новоспечена пара проводить весь вільний час на дивані перед телевізором. Або ж молодий чоловік був упевнений, що його дружина виявиться прекрасною куховаркою, в той час як в реальності вона готує не краще за нього самого. Як видно, в більшості випадків розчарування з’являється там, де всі очікування від партнера і відносин були завищені в порівняння з дійсністю. У будь-якому випадку, кожному розчаруванню передує якась непередбачуваність: картина бажаних відносин, так ретельно вибудовуються в уяві, руйнується під впливом невблаганної дійсності. В результаті з’являється відчуття, ніби грунт пішов з-під ніг, а власне життя більше не підлягає контролю.
Таким чином, перегляд власних ілюзій та подолання розчарування є важливим етапом будь-яких відносин. Отже, які аспекти проблеми розчарування можна виділити?
· Психологія про відносини: розчарування в своєму партнері
Це найпоширеніший варіант розчарування. У разі даного виду розчарування, людину не влаштовують деякі риси характеру або особливості поведінки свого партнера. Існують кілька варіантів цього аспекту розчарування:
- Розчарування викликають якості або особливості поведінки обранця / обраниці, які почали проявлятися вже після початку спільного життя. Наприклад, це може стосуватися поглядів на розподіл ролей в сім’ї, виховання дітей, особливостей поведінки в побуті і т.д. В принципі, ці особливості можна передбачити, якщо знаєш обранця досить добре, проте на етапі закоханості цьому не надається особлива увага, тоді як на початку спільного життя наявність цих якостей, поглядів та особливостей поведінки можуть викликати роздратування, злість та розчарування. Наприклад, тільки закохавшись, не будеш особливо замислюватися, яке місце в житті об’єкта обожнювання займає прання, миття посуду і прибирання квартири, проте після перших же місяців спільного життя ці питання набувають значної актуальності.
- Якості та особливості поведінки партнера, які викликають розчарування, були відомі з самого початку відносин, проте їм надавалося мало значення. На початку відносин, коли мозок затоплений гормонами, людина ігнорує дрібні недосконалості свого обранця, або ж намагається їх просто не помічати. Пізніше ж, коли людина починає тверезо оцінювати і свого партнера, і самі відносини, ці недосконалості перетворюються на справжню проблему.
- Якості та особливості поведінки партнера, які викликають розчарування, були відомі з самого початку відносин, проте в людині жила віра в те, що обранець зміниться заради цих відносин. Найчастіше цей варіант проблеми з’являється у жінок: більшість представниць прекрасної статі свято вірять, що під впливом їх любові та турботи, «чудовисько» перетвориться в «прекрасного принца», як в казці. Звідси і ростуть ноги віри жінок в те, що «він кине пити / палити / приймати наркотики / ходити наліво і т.д. заради відносин. Якщо ж чарівної трансформації в «принца» не відбувається, почуття змінюються глибоким розчаруванням.
Такими можуть бути варіанти зовнішнього прояву проблеми. У чому ж полягає її прихована, внутрішня складова? Глибинна складова проблеми приховується в наступному: ми самі несвідомо шукаємо в партнері саме ті якості та особливості, які призводять внаслідок до розчарування. Відбуватиметься це може по ряду причин.
По-перше, ми шукаємо якості, яких нам самим не вистачає, які ми внутрішньо відкидаємо, ті особливості характеру та поведінки, які ми не дозволяємо собі проявити. Тому, самі того не усвідомлюючи, ми починаємо шукати партнера-протилежність, другий полюс нашої натури. Оскільки в собі ми ці якості відкидаємо, то і в партнері ми їх починаємо засуджувати. Переборовши ж своє розчарування щодо партнера, ми отримуємо шанс примиритися з частиною себе, яка раніше нами не приймалася.
По-друге, за допомогою відносин людина може намагатися «програти» заново дитячо-батьківські відносини, отримати в цих відносинах те, що було недоотримано в дитячому віці. Коли ж партнер виявляється нездатним задовольнити цю потребу, з’являється розчарування.
Якщо з’являється розчарування в своєму партнері, доречно відповісти собі на ряд питань: якими були мої очікування від партнера? Чому мене так дратують деякі його особливості? Яку роль в цих відносинах відіграють мої дитячі травми? Відповіді на ці питання допоможуть усвідомити справжню причину розчарування.
Розчарування в стосунках: психологія сімейних відносин
Іноді розчарування може стосуватися самих відносин, а точніше – особливостей рольової поведінки, розподілу обов’язків в родині та розбіжності поглядів на різні побутові питання, виховання дітей і т.д. Це розбіжність уявлень про те «як все у нас в родині буде», «яким я буду чоловіком / дружиною» та інших уявлень з реальним станом речей. Найбільш часто конфлікти виникають на грунті розбіжності думок з різних побутових питань: як часто треба прибирати квартиру, як рано треба відвести дитину в садок, яка повинна бути ступінь втручання старшого покоління в життя молодої сім’ї і т.д.
Щоб вирішити цей аспект проблеми розчарування, необхідно завжди обговорювати зі своєю другою половинкою ці питання: фінансові питання, виховання дітей та ведення загального побуту. Як правило, в процесі обговорення зароджується система відносин в родині, яка влаштовує обох партнерів.
Розчарування в собі
Людина має очікування не тільки щодо своїх відносин та партнера, а й щодо самої себе в цих відносинах. Хорошим я буду сім’янином? Чи зможу я стати ідеальною дружиною, матір’ю? В результаті розбіжності очікувань і реальності, розчарування може виникнути в самому собі як учаснику відносин. Відчути розчарування в будь-якому його прояві буває дуже нелегко. Однак завжди допомагає «дозвіл» собі та іншим людям бути звичайною, «нормальною» людиною, зі своїми недоліками та недосконалостями. Тоді світ перестає сприйматися лише в чорному або в рожевому кольорі і знову знаходить розмаїття барв.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/lyubovni-stosunki-cholovika-ta-zhinki-problema-rozcharuvannya/.
Напишить повідомлення