Депресія – це депресивний синдром, симптомокомплекс, який, як і астенічний, не є специфічним і може зустрічатися при будь-якому психічному захворюванні на якомусь етапі його розвитку. Для депресивного нападу (епізоду) характерно пригнічення психічної діяльності, переважно в емоційній та вольовій сфері. Під депресивним розладом (захворюванням) мається на увазі наявність суто депресивних станів (епізодів, нападів) – одноразово чи частіше періодично.
До основних ознак депресії відноситься депресивна тріада:
- гіпотимія (стабільно знижений настрій, який не залежить від зовнішніх обставин);
- ідеаторна загальмованість (уповільнення темпу мислення);
- рухова загальмованість (зниження фізичної активності).
Точної статистики щодо поширеності депресій не існує, але Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) зазначає, що темпи зростання захворюваності на ці розлади лякають.
Жінки страждають від депресій різних видів в середньому вдвічі частіше, ніж чоловіки. Це пов’язано з тим, що у жінок є дві Х-хромосоми, за якими схильність до розвитку депресії може передаватися генетично, тоді як в чоловіків Х-хромосома – одна.
Що стосується вікових характеристик розладу, то найчастіше з депресією до лікарів звертаються особи середнього та похилого віку. Не виключено, що мала частка діагностованих депресій в молодих людей чи підлітків пов’язана з невмінням розпізнати симптоми цього психічного захворювання.
Депресивний розлад значно знижує якість життя, призводить до виражених страждань, порушує функціонування людини і може приводити до суїциду. Трагічно усвідомлювати той факт, що банальна неграмотність у цій сфері може спричиняти такі тяжкі наслідки. Лікування депресії за допомогою сучасних медикаментозних засобів допомагає швидко впоратися із захворюванням та повернути якість психічного здоров’я.
Симптоматика депресії
Для того, щоб запідозрити у себе чи когось із близьких депресивний розлад, необхідно знати, як він проявляється.
Симптоматика депресії включає такі ознаки:
- стабільно пригнічений настрій, який не обумовлений будь-якими обставинами життя;
- виражена ангедонія – втрата можливості відчувати задоволення; втрата інтересу до тих видів діяльності, які раніше були привабливими;
- астенічний синдром: постійна слабкість, млявість, швидка стомлюваність;
- песимізм, негативна оцінка минулого, сьогодення та майбутнього;
- ідеї самозвинувачення та самоприниження, відчуття власної нікчемності;
- виражена тривожність, не виправдана реальною небезпекою;
- низька в порівнянні зі звичайним станом самооцінка;
- складнощі з когнітивним функціонуванням, неможливість зосередитися, проблеми у прийнятті рішень, порушення пам’яті;
- думки про самогубство чи суїцидальні тенденції;
- зміни апетиту (найчастіше – зниження) і, внаслідок цього – зменшення маси тіла;
- порушення сну (найчастіше – безсоння, переривчастий або неспокійний сон, ранні пробудження з відчуттями туги).
Варіанти (форми) перебігу прихованої депресії
Розглядають клінічні варіанти чи форми депресії, і навіть типи перебігу хвороби.
Не завжди на перший план при депресивному розладі виступають «класичні» симптоми депресії. Це захворювання може протікати з нехарактерними проявами і в різних людей, і в однієї людини при наступних епізодах (приступах). 
Варіанти прихованої депресії дуже різноманітні.
Зазначимо «маски» даного розладу, які найчастіше зустрічаються.
Агрипнічний варіант прихованої депресії
Цей тип перебігу захворювання характеризується насамперед порушеннями сну. Людині, яка страждає на агрипнічну депресію, важко заснути, її втомлюють часті нічні пробудження та кошмари. Найтяжчим симптомом агрипнічної депресії є ранні пробудження, коли людина прокидається на кілька годин раніше звичного часу з відчуттям туги і безвиході. Протягом дня вона почувається втомленою, але ні корекція режиму дня, ні седативні чи снодійні лікарські препарати не допомагають впоратися з безсонням.
Прихована депресія із розладами потягів
При цьому варіанті перебігу прихованої депресії людина рефлекторно прагне отримати задоволення, тому пробує різні способи: від шопінгу та комп’ютерних ігор до алкоголізму та наркоманії.
Анорексичний варіант прихованої депресії
При цьому виді розладу найяскравіше виявляються порушення харчової поведінки. Анорексичний варіант прихованої депресії характеризується ранковою нудотою, небажанням їсти, відчуттям огиди до їжі. Люди, які страждають на приховану депресію анорексичного типу, втрачають масу тіла, у них можуть бути навіть вторинні порушення роботи шлунково-кишкового тракту.
Гнівливий варіант прихованої депресії
При цьому різновиді хвора на депресію людина стає дратівливою і агресивною. І якщо вектор вини при депресії у типових випадках спрямований на себе, то в цьому випадку спостерігається нехарактерна гнівливість і навіть агресія на оточуючих.
Істеричний варіант прихованої депресії
Прагнення привернути до себе увагу, підвищена уразливість, драматизація ситуації та різні конверсійні симптоми можуть бути проявами істеричного варіанту прихованої депресії. Нерідко людина з такою формою розладу наголошує на своїх стражданнях і навіть може симулювати їх.
Апатичний варіант прихованої депресії
Термін апатія у строгому сенсі відноситься тільки до такого психічного розладу, як шизофренія. А тут під апатичними проявами мається на увазі, що провідним симптомом при цьому різновиді депресії є почуття байдужості, коли на першому плані спостерігається не туга, а байдужість. У картині розладу також спостерігається млявість, швидка стомлюваність. Людина з апатичним варіантом прихованої депресії прокрастинує (відкладає справи на потім), а поганий настрій пояснює байдужістю та втратою інтересу до оточуючого.
Це далеко не повний перелік різновидів прихованої депресії. Може також спостерігатися тривожний, екзистенцій ний та ін. різновиди перебігу депресивного захворювання. Крім того, основним симптомом розладу може бути зниження сексуального потягу.
Соматизовані депресії
Особливу групу прихованих депресій становлять, так звані, соматизовані депресії. Вони маскуються під симптоми будь-якого тілесного захворювання:
- бронхіальної астми, бронхіту;
- гастриту, виразкової хвороби шлунку, панкреатиту, коліту;
- гіпертонії, аритмії, ішемічної хвороби серця;
- артрозів та артритів, радикулітів;
- головного болю;
- зубного болю.
Такі види депресій становлять певну складність у діагностиці. Як правило, ознаками, які можуть вказувати на наявність у пацієнта психічного розладу можуть бути:
- невідповідність суб’єктивних відчуттів пацієнта та об’єктивних даних досліджень;
- неефективність лікування, призначеного лікарем загальної практики;
Депресія у всіх її проявах – це патологічний стан, а не варіант норми. Тому депресивний розлад потребує спеціалізованої допомоги.
Види лікування депресій
Депресія досить добре вивчене захворювання. На теперішній час розроблено дуже ефективні методи медикаментозного та психотерапевтичного лікування депресій. Вибір тактики залежить від багатьох обставин. Як правило, при легких ступенях виразності розладу та психогенної його природи основним методом є психотерапія. При середньму або вираженому ступені депресії основним засобом є фармакологічні препарати, а психотерапевтичні сесії по можливості доповнюють лікування.
Медикаментозне лікування депресії
Оскільки при депресії відбуваються нейрохімічні зміни у організмі, основним засобом лікування розладу є антидепресанти. Ці лікарські препарати балансують рівень таких нейротрансмітерів, як серотонін та норадреналін, у певних структурах головного мозку.
Важливо розуміти, що антидепресанти виявляють свою дію не одразу. Крім того, оптимальна терапевтична доза препаратів приймається хворим не від першого дня терапії. Починається лікування депресії з невеликої дози певного антидепресанту і поступово ця доза доводиться до необхідної. Після цього потрібно не менше трьох тижнів для того, щоб антидепресант виявив свою дію.
На цей початковий період психіатр призначає пацієнту седативні препарати, у тому числі й протитривожні засоби, які допомагають «дочекатися» дії антидепресантів тому, що зменшують тривогу та покращують сон. Згодом (через 1-2 місяці) ці ліки поступово відміняють, але прийом антидепресантів триває досить довго і після того, як усі симптоми депресії будуть куповані.
Бувають випадки, коли депресивна симптоматика не піддається усуненню протягом 5ти і більше тижнів. Тоді потрібно змінювати клас антидепресантів на інший, можливо, з полівалентною дією (вплив на серотонін та норадреналін).
Передчасна відміна антидепресантів або занижені їх дози можуть призводити до формування затяжних депресивних епізодів (приступів, станів).
Зазвичай термін лікування депресії становить від кількох місяців до року. У деяких випадках лікування депресивного розладу антидепресантами може бути більш тривалий час. У будь-якому разі термін застосування антидепресивної терапії визначає лікар психіатр. Якщо самостійно припинити прийом антидепресантів, то захворювання може не тільки повернутися, а й набути хронічної форми, яку значно важче вилікувати.
А для того, щоб напад (епізод) депресії не повторився, необхідно обов’язкове застосування стабілізаторів настрою (тимостабілізаторів) тривалий час (кілька років і більше) з правильним дозуванням, виходячи із показань вмісту цих препаратів у сироватці крові.
Психотерапія при депресії
На психотерапевтичних сесіях людина, яка страждає на депресію, аналізує разом із фахівцем деструктивні патерни мислення та поведінки і вчиться замінювати їх на більш адаптивні. Існує кілька досить добре розроблених методик психотерапії при депресії, але найпоширенішою є когнітивно-поведінкова модель.
Альтернативні методи лікування депресії
Трапляються випадки, коли традиційні методи лікування депресії не призводять до стійкої ремісії. Це може бути пов’язано з різними факторами. Дуже часто резистентна (яка не піддається терапії) депресія обумовлена наявністю прихованих соматичних захворювань, больовим синдромом, помилками у діагностиці, некоректним призначенням або режимом прийому антидепресантів.
У разі справжньої резистентності можуть застосовуватись нефармакологічні способи лікування депресії. Це: електросудомна терапія, депривація сну, опромінення яскравим світлом, гемодіаліз, лікувальний наркоз, дозована гіпоксія, парна мікрополяризація та ін.
Ці способи лікування депресії застосовуються дуже рідко. Як правило, у більшості випадків розлад добре піддається комплексному лікуванню з використанням антидепресантів, стабілізаторів настрою та психотерапії.
Прогноз при лікуванні депресії
Сучасні методи медикаментозної допомоги при такому психічному розладі, як депресія, дуже ефективні. Прогноз під час лікування депресії сприятливий. Завдяки застосуванню антидепресивної терапії, тривалого прийому стабілізаторів настрою та психотерапевтичної роботи, пацієнти з депресивним розладом досягають ремісії, і якість їхнього життя повертається на колишній рівень.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/likuvannya-depresiiyi-oglyad-metodiv-terapiiyi/.
Напишить повідомлення