Генералізований тривожний розлад – психічний розлад невротичного спектра. Для нього характерне постійне відчуття тривоги, яка не обумовлена конкретними об’єктами чи ситуаціями. Генералізований тривожний розлад зазвичай викликає нервозність, тремор, напруга м’язів, посилене потовиділення, прискорений пульс та інші соматичні прояви.
Почуття тривоги не є чимось надзвичайним для будь-якої людини. Життя кожного з нас періодично підносить ті чи інші причини для хвилювання, переживань, сумнівів. Сама собою тривога необхідна, щоб убезпечити нас від необдуманих вчинків, сумнівних рішень, потрапляння в «погані» ситуації. У такий спосіб організм сигналізує, що щось не так, є якесь відчуття небезпеки.
Але буває і так, що тривога починає займати в житті людини багато місця, не має під собою вагомих підстав, значно погіршує стан людини і впливає на самопочуття в цілому. Якщо до перелічених вище проявів додається дратівливість, постійне занепокоєння, неможливість зосередитися на своїй діяльності, погіршення концентрації уваги – це може бути проявами генералізованого тривожного розладу (ГТР).
Цей стан – це не просто втома чи підвищена емоційність. Генералізований тривожний розлад (ГТР) – захворювання, яке складно переноситься пацієнтами, за відсутності лікування дуже негативно впливає на якість життя, оскільки підвищена тривога змушує відмовлятися від усього нового, забирає ресурси, стає причиною погіршення сну і апетиту, призводить до занепаду сил, зневіри і т.д.
Звичайно, захворювання впливає і на сферу відносин, сімейних у тому числі, оскільки нав’язливе почуття занепокоєння, підвищеної тривоги впливає і на найближчих людей, оскільки на них проектуються свої переживання. Людина з ГТР може дзвонити своєму партеру безліч разів, у невідповідні моменти тому, що завжди хвилюється. Дітей взагалі обмежує у всьому, що здається людині з генералізованим тривожним розладом небезпечним. Тому побудувати гармонійні відносини в такій ситуації вкрай важко. Закономірно, що за таких обставин вкрай важко не тільки будувати стосунки тим, хто ще не одружився, а й зберегти хороші взаємовідносини у вже існуючій сім’ї.
На жаль, за наявності генералізованого тривожного розладу (ГТР) неможливо обійтися без допомоги лікаря психіатра. Звичайно, можна і потрібно застосувати всі можливі методи для самодопомоги, але цього недостатньо, оскільки на перших етапах необхідно медикаментозне лікування, яке має право призначити тільки лікар психіатр. Далі знадобиться робота з психотерапевтом, тому що він володіє навичками, техніками, які дають можливість пацієнту змінити своє мислення, отже, по-новому поглянути на багато обставин свого життя, власні думки та вчинки. Тому найменші підозри на наявність ГТР – привід записатися на консультацію до психіатра.
Детальніше про генералізований тривожний розлад
Генералізованим тривожним розладом або ГТР називають психічний розлад, який характеризується проявами стійкої тривоги, постійним занепокоєнням, нервозністю, що супроводжуються і соматичними проявами, такими як підвищена пітливість, м’язова скутість, тремтіння, запаморочення і т.д.
Часто відбувається плутанина, коли ГТР плутають із панічними атаками. У випадку з ГТР тривога не настільки інтенсивна, вона не така «яскрава», її можна швидше назвати фоновою, постійною, тобто це не напади, які мають початок і кінець. Пацієнти іноді кажуть, що вже не можуть згадати себе без цього виснажливого відчуття.
Тривога при ГТР не співвідноситься з реальними обставинами, триває не менше ніж півроку і дуже болісно переноситься, оскільки сильно виснажує.
Прояви генералізованого тривожного розладу
Прояви генералізованого тривожного розлади дуже схожі з іншими ментальними розладами, але їх основною відмінністю можна назвати сталість підвищеної та виснажливої тривоги. Якщо у випадку з панічною атакою пацієнт каже, що його тривога за десятибальною шкалою – 10 із 10, то за ГТР – це 5 або 6 балів, але без перерв, постійно.
ГТР проявляється так:
– постійні побоювання, очікування чогось поганого, регулярна безпричинна тривога;
– моторне напруження, наприклад, неможливість розслабитися, відпочити, погіршення якості сну, метушливість, виникнення головного болю напруги тощо;
– вегетативна гіперактивність. 
Це може виявлятися у вигляді тахікардії, підвищеної пітливості, запаморочення, відчуття втрати стійкості, відчуття нестачі повітря тощо.
Природна, непатологічна тривога, як правило, пов’язана з якоюсь реальною подією, яка має бути в найближчому майбутньому, ситуацією, яка потребує вирішення, важливим вибором. При генералізованому тривожному розладі тривога дуже нав’язлива, від неї неможливо «позбутися». Образно її можна порівняти з гусеницею, яка поступово точить плід.
Складність цього діагнозу ще й у тому, що дуже мала кількість людей має високий рівень саморефлексії, щоб відрізнити прояви ГТР від соматичних захворювань. Саме з цієї причини пацієнти роками лікуються у лікарів загальної практики, короткочасно долаючи соматичні прояви ГТР, а не саме захворювання. Допомогти в цьому питанні може лише психіатр, для лікування необхідні медикаменти, серед яких ключовими є антидепресанти та протитривожні препарати.
Лікування генералізованого тривожного розладу
Щоб розпочати лікування генералізованого тривожного розладу, необхідно спочатку отримати кваліфіковану діагностику у психіатра.
Далі, зазвичай, застосовують кілька основних складових лікування.
- Основне – медикаментозне лікування. Саме воно стає тим фундаментом, який дає змогу людині рухатися до змін. Медикаменти позбавляють тривоги, вирівнюють емоційний фон, дають можливість відновити втрачені через розлад ресурси, покращують сон і апетит, а також концентрацію уваги та сприйняття інформації.
2. Психотерапія
Коли ситуація стабілізується, пацієнт може аналізувати ситуацію, що склалася, і готовий працювати над собою, змінюватися, щоб не повернутися до захворювання після завершення курсу медикаментозного лікування, настає етап психотерапії.
Саме вона дає шанс зрозуміти причини виникнення тривожності, з’являється можливість змінити ставлення до цих ситуацій, навчитися реагувати на свої емоції не руйнівно, а з прийняттям.
- Групова психотерапія
Деяким пацієнтам значно легше впоратися зі ситуацією, що склалася під час групової психотерапії, оскільки вона усуває почуття інакшості, дає зрозуміти, що людей з подібними проблемами багато, вони теж працюють над собою і досягають результатів. У групі можна поділитися досвідом, отримати зворотний зв’язок і навіть додати спілкування, що бракує, яке, безумовно, корисно у випадку із зайвою тривожністю і, як привило, недоліком комунікації.
- Техніки релаксації
Щоб самостійно допомагати собі пацієнту з ГТР, слід навчитися технікам релаксації.
Це може бути дихальні практики, такі, як діафрагмальне дихання, дихання по-квадрату і т.д., можлива робота з тілом, наприклад, йога, іноді це можуть бути різні вправи на відволікання та заземлення, які застосовують для зниження рівня тривоги, наприклад «обійми метелика».
Саме поєднання цих методів лікування дає найбільш стійкий позитивний результат при генералізованому тривожному розладі. Дуже важливо, щоб пацієнт сам докладав зусиль для одужання, а не тільки покладався на лікаря, не перекладав відповідальність за свою долю на інших людей, приймаючи позицію дитини, яка нічого не може робити сама, а відповідно й не володіє ситуацією.
Самодопомога при генералізованому тривожному розладі
Крім лікування у психіатра необхідно і самостійно докладати зусиль для нормалізації свого стану, оскільки генералізований тривожний розлад може тривати досить довго і повертатися після вже завершеного медикаментозного лікування. Тому пацієнтам, які зіткнулися з цією проблемою, важливо набути навички, які допоможуть не провалюватися в цей стан знову і знову.
Перше, що необхідно робити абсолютно завжди, – навчитися визнавати наявність проблеми, не заплющувати очі, а говорити собі самому, що тривога виходить за межі норми та необхідно діяти. Це дуже важливий момент, оскільки лише визнаючи проблему, її можна вирішити.
Друге – «не гасіть пожежу бензином», не критикуйте себе. Якщо у вашому житті є розлад, пов’язаний з тривогою, не посилюйте її ще більше самозвинуваченнями, самокритикою, приниженням себе ж. Навпаки, спробуйте себе ж підтримати. Скажіть собі, що впораєтеся, що все нормалізується, що сильні люди теж плачуть, що все можна вирішити. Не гнобіть себе, оскільки таке ставлення не дасть добрих результатів.
Третє – «не дозволяй душі лінуватися», тому, що потрібно заповнити вільний час діяльністю, щоб тривозі не знайшлося місця в щільному графіку. Прогулянка, зустріч із подругою, плавання, підробіток, нові курси тощо. Все це перемістить центр уваги, отже, і всього життя до позитиву. І забере можливість витрачати час на гіперконтроль близьких, що властиво пацієнтам із ГТР.
Останнім, і, можливо, головним із пунктів самодопомоги можна назвати пошук своїх «рятівників». Люди всі різні, відповідно кожен може знайти методи, які підходять саме йому. Наприклад, одній із моїх пацієнток дуже допомагало відвідування басейну, тому вона придбала абонемент та намагалася не пропускати занять. Інша ж пацієнтка вибрала відвідування сауни. Кожна людина може підібрати ту діяльність, яка знижує рівень тривоги саме у неї. Це можуть бути танці, перегляд серіалів, купання у ванній з піною та ароматичними маслами, йога, пробіжка, плетіння або в’язання тощо. Дуже значущим можна назвати те, що людина відсторонюється від захворювання і починає отримувати задоволення від себе та свого життя.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/generalizovanij-trivozhnij-rozlad-proyavi-ta-likuvannya/.
Напишить повідомлення