Галюцинації при шизофренії

Шизофренія – ендогенне процесуальне психічне захворювання з різними типами перебігу.

Характеризується поступовим наростанням апатичних змін (зниження енергетичного потенціалу), розпадом єдності психічних процесів (розщеплення-дисоціація), з утворенням специфічного дефекту (частіше – апатично-дисоціативного типу), а також галюцинаторними, маячними, психомоторними симптомами в різних поєднаннях і з різним ступенем вираженості .

Поширеність шизофренії – до 10 хворих на 1000 населення. При вивченні етіології шизофренії слід враховувати спадкову схильність, але в її реалізації беруть участь і фактори зовнішнього середовища (екзогенії, психогенії). Це захворювання зустрічається порівняно часто (до 1% протягом життя) як у чоловіків, так і у жінок (але для останніх в середньому характерний більш пізній дебют). Виникає шизофренія переважно в молодому віці (від 15-16 до 25-30 років).

Початок вчення про шизофренії поклав Крепеллін (1896), який в якості назви нової нозологічної одиниці запропонував термін «раннє слабоумство». Первісна концепція Крепелліна про неодмінний ранній початок і розвиток слабоумства при цьому захворюванні в подальшому була переглянута, зокрема, з’ясувалася можливість сприятливого (періодичного) його перебігу. Блейлер (1911) назвав цю хворобу шизофренією (схізо – розщеплюю, френ – душа), вважаючи основною (першого рангу) її ознакою наявність явищ розщеплення в психічних процесах, дисоціації у взаєминах особистості і навколишнього середовища, аутизму. Це негативні симптоми ( «те, що зменшується, знижується»).

Симптоми шизофренії

У діагностиці шизофренії велике значення мають і симптоми другого рангу – продуктивні симптоми («те, що додається») – додаткові за Блейлером:

  • галюцинації (розлад сприйняття),
  • маячні ідеї (розлад мислення).

Галюцинації при шизофренії

Галюцинації – помилкові сприйняття, що виникають в змісті свідомості без зовнішніх подразників (без реального об’єкта). Хворого неможливо переконати, що цього немає або переконати в цьому. Це не залежить від волі хворого і є мимовільним актом. Спрощено, галюцинацією можна назвати   сприйняття хворим навколишньої дійсності,що не відповідає руальності, якого насправді не існує і не піддається критиці у хворого. У разі наявності галюцинацій людина бачить, чує, відчуває ті об’єкти, яких не існує.

1

Галюцинації можуть виникати нападоподібно і проходити самостійно (вкрай рідко) або завдяки впливу психотропних препаратів. Також галюцинації можуть стати хронічними і набувати безремісійний характер.

Галюцинації при шизофренії класифікують по органах відчуттів

При шизофренічному розладі галюцинації можуть бути слуховими, зоровими, нюховими, відчутними, смаковими, тактильними. Нерідко хворі страждають від змішаних галюцинацій, коли людина сприймає неіснуючий об’єкт декількома органами відчуттів.

Зорові галюцинації при шизофренії:

  • Фотопсії – елементарні (іскри, спалахи, кольорові смуги).
  • Макроптичні і мікроптичні (зі зміненими розмірами).
  • Рухливі і стабільні.
  • Поодинокі, множинні, сценоподібні.
  • Гіпногагічні – при переході від неспання до сну, гіпнопомпічні – при переході від сну до неспання.

 Слухові галюцинації при шизофренії:

  • Акоазми – елементарні, коли хворі чують шум, тріск, постріли, кроки.
  • Фонеми – коли хворі чують склади, слова, обривки слів.
  • Односторонні – коли хворі не спілкуються з голосом, а двосторонні – коли розмовляють з ним (діалог).
  • Вербальні, коли хворі чують голоси неіснуючих знайомих або незнайомих людей, що часто зустрічається при шизофренії. Голоси можуть набувати характеру монологу, діалогу, можуть засуджувати і схвалювати, бути протилежними за змістом – загрозливими і захищаючими, звинувачуючими і виправдовуючими (такі галюцинації називаються антогоністичні), при цьому хворі можуть чути голоси як справа, так і зліва.
  • Так, як і у випадку зорових галюцинацій, зустрічаються гіпногагічні – при переході від неспання до сну і гіпнопомпічні – при переході від сну до неспання.

Необхідно відзначити, що існують коментуючі галюцинації, які коментують події, що відбуваються, а також імперативні галюцинації, які можуть бути небезпечними для хворого, так як вони можуть наказувати хворому виконувати певні дії. Накази або заборони можуть бути як негативними, так і позитивними, можуть суперечити власним намірам хворого, а можуть і збігатися з ними, часто мають сплутаний, нелогічний зміст. Такі хворі потребують кваліфікованого нагляду і особливого догляду, оскільки їх дії, викликані змістом «внутрішніх» наказів, можуть бути надзвичайно небезпечні для хворого і для його оточення.

2

У моїй практиці був випадок, коли хвора вийшла голою на футбольне поле при матчі (так їй наказали голоси). Але були, на жаль, і сумні випадки, коли, наприклад, під впливом голосів, мати вбила своїх дітей. Уявіть, який жах і горе вона відчувала, коли після тривалого лікування, позбувшись голосів, усвідомила, що наробила. Імперативні галюцинації є одним зі показань, для примусового лікування хворого і госпіталізації в психіатричний стаціонар без його згоди на лікування.

Про появу у пацієнта слухових чи зорових галюцинацій свідчать характерні ознаки: діалоги людини з самою собою або з уявним співрозмовником; раптове замовкання посеред розмови, як ніби людина прислухається до чогось; жести і рухи, не пов’язані з існуючою ситуацією; враження, що людина бачить і чує те, чого інші не сприймають; нездатність зосередитися; різка зміна теми розмови або роду діяльності, горизонтальний рух очима.

Нюхові галюцинації при шизофренії

Нюхові галюцинації спостерігаються, коли хворі відчувають різні неіснуючі запахи, частіше неприємного і огидного характеру (наприклад, запах фекалій або плоті,що розкладається).

Смакові галюцинації при шизофренії

Часто бувають пов’язані з нюховими. Пацієнти скаржаться на те, що відчувають в їжі отруту або що їх рот заповнений неприємними речовинами – наприклад, палючою кислотою або чимось іншим.

Тактильні галюцинації

Хворі відчувають дотики до тіла або повзання по ньому комах, печіння або холод (термічні галюцинації), відчуття хапання (гаптичні галюцинації), появу на тілі рідини (гігричні галюцинації).

Галюцинації при шизофренії також ділять на справжні і несправжні (псевдогалюцинації)

18

Справжні галюцинації

Наділені просторовою проекцією в сприйнятті помилкового образу або об’єкта. Хворі точно можуть вказати їх місце локалізації. Можуть спостерігатися при шизофренії, але частіше зустрічаються при екзогенних психозах.

Помилкові (псевдогалюцинації)

Не мають просторової проекції, вони як би позбавлені об’єктивної реальності – хворі чують голоси у себе всередині (в голові, вухах, в грудній та черевній порожнинах), вони виходять нібито з голови, грудної клітки, живота, серця. Хворі кажуть, що «бачать внутрішнім оком», або «чують внутрішнім вухом», називають галюцинації «озвученими» думками, які викликають почуття «зробленості», насильництва. Псевдогалюцинації не сприймаються хворими так само реально, як справжні галюцинації, вони в меншій мірі впливають на їхні вчинки, але все ж зберігають чуттєвий характер. Для псевдогалюцинацій типово, коли голоси не звертаються до хворого особисто або по імені, хоча можуть не тільки коментувати події, а й давати поради. Вони можуть говорити приємні речі і тоді хворі називають їх «хорошими», але можуть лаяти і ображати – тоді хворі їх називають «поганими».

При шизофренії також існують екзогенні (ззовні) і ендогенні (всередині голови і тіла) галюцинації.

У тих випадках, коли в клінічній картині захворювання переважають галюцинації, говорять про галюциноз.

Медична допомога при шизофренії

Шизофренія – це психічне захворювання, яке можна вилікувати лише психотропними препаратами. Велика кількість якісних атипових нейролептиків дозволяє підібрати препарат, який буде зручним в прийомі, не викликаючи побічні дії, і зможе дати можливість хворим вести якісний спосіб життя. Це дуже важливо у зв’язку з тим, що антипсихотичну терапію при шизофренії необхідно приймати тривалий час (від 3-х до 5-ти років, а в деяких випадках – більш тривало).

Часто у хворих на шизофренію відсутня критика до свого захворювання і необхідності прийому необхідної терапії. Тому дуже важливо, коли їхні близькі розуміють і контролюють прийом призначених препаратів. Нерегулярний прийом ліків або відмова від їх прийому призводить до хроніфікації продуктивних симптомів (галюцинацій і маячних ідей), а також до формування характерного дефекту особистості (незворотніх змін в мозку, про які написано докладно в попередніх статтях про шизофренію). А це призводить до зниження соціальної адаптації хворих і неможливості вести звичайний спосіб життя.

Сучасна медицина володіє значним арсеналом психотропних засобів – антипсихотиків, які при регулярному прийомі можуть не тільки позбавити хворого від галюцинацій, а й приводять до стійкої ремісії і поверненню хворого до попереднього стану і способу життя.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено