Депресивні розлади спостерігаються у 5-17% населення світу. За останні 40 років ризик виникнення депресії подвоївся.
До лікарів звертаються 5%-10% хворих. І тільки одному із десяти хворих призначається адекватна терапія. У 70% пацієнтів, які страждають помірною та важкою депресією, спостерігаються повторні депресивні приступи протягом наступних 2 років. У осіб старше 60 років частота виникнення депресії становить 13%-18%. Близько 15% хворих, які страждають депресією, позбавляють себе життя. Протягом 3-х місяців в середньому зберігаються депресивні симптоми в тому випадку, коли депресивний хворий отримує відповідне лікування.
Існує багато класифікацій депресії. Залежно від завдань, що стоять перед фахівцем, він може розділяти депресії за причинами їх виникнення, за ступенем важкості стану, по клінічній структурі синдрому, за рівнем резистентності до призначеного лікування та ін.
Нетрусова Світлана Григорівна - кандидат медичних наук, доцент, лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт. Інші відео цієї тематики Ви можете подивитися на нашому ютуб каналі.
Різновиди депресій по етіології
Залежно від етіології розрізняють, зокрема, екзогенні та ендогенні види депресії.
Екзогенні депресії підрозділяються на наступні:
– реактивна, невротична депресія, депресивна реакція адаптації. Таку депресію прийнято називати психогенною, що виникає у відповідь на психічну травму або конфлікт. При легкому ступені така депресія може закінчитися без допомоги психолога або психотерапевта, а також без застосування лікарських препаратів. Рекомендована допомога при психогенній депресії – це психотерапія, але в деяких випадках середньої та вираженої ступені важкості депресивного синдрому робота з психологом або психотерапевтом може бути неможливою у зв’язку з когнітивними порушеннями (труднощі концентрації уваги та сприйняття інформації). А також в цьому випадку може знадобитися також медикаментозна терапія.
– соматогенна (симптоматична) депресія – це депресія, яка може бути викликана соматичними захворюваннями (інфаркт, гіпотиреоз, цукровий діабет та ін.);
– органічна депресія – депресивний симптомокомплекс, що виникає внаслідок органічного ураження головного мозку (інсульт, черепно-мозкові травми, пухлини мозку, нейроінфекція та ін.).
– фармакогенна (медикаментозна) депресія – виникає, як наслідок застосування певних лікарських препаратів, наприклад, деяких антипсихотиків, протипаркінсонічних, гормональних медикаментів та ін. Лікування таких депресивних станів – відміна депрессогенних ліків.
Також значне місце серед різновидів депресивних симптомокомплексів займає ендогенна депресія, яка виникає без видимих зовнішніх причин та зумовлена спадковою схильністю. Це рекуррентний депресивний розлад (напади ендогенної депресії, які повторюються) або депресивний епізод (напад), депресивна фаза біполярного афективного розладу або циклотимії, коли крім депресії у хворих спостерігаються маніакальні та гіпоманіакальні епізоди, дистимія, маскована (соматизована) депресія.
Різновиди депресії за ступенем вираженості симптомів
Зазвичай розрізняють такі різновиди депресії за ступенем вираженості симптомів: легка, середня (помірна) та важка (виражена). Залежно від важкості стану пацієнта призначається відповідне та необхідне медикаментозне лікування і при необхідності психотерапевтична терапія.
Різновиди депресії по клінічній структурі
Для клінічної картини депресивного синдрому характерні основні симптоми депресивної тріади – зниження настрою (гіпотимія), уповільнення темпу мислення (ідеаторне гальмування) та зниження рухової активності. Люди, які страждають депресією, відзначають відсутність радості та задоволення, тужливий або тривожний афект, зниження або відсутність бажання виконувати будь-яку фізичну роботу, порушення сну, когнітивні розлади (зниження концентрації уваги, сприйняття інформації) та ін. Симптоматика депресивного симптомокомплексу буває дуже різноманітною.
В широкому понятті всі інші варіанти депресії, окрім класичного меланхолійного синдрому, можна назвати атиповими.
Маскована або прихована депресія
Депресію нерідко можна порівняти з майстерною актрисою, яка як би ховає свої основні депресивні симптоми за фасадними соматичними масками. Це відноситься до такого різновиду атипової депресії, як маскована, прихована, ларвована депресія.
На фасад клінічної картини у хворих цією депресією виступають різноманітні соматичні скарги. Таку депресію також ще називають соматизованою. На перший план виступає зниження вітального тонусу з появою вегетосоматичних розладів. При маскованій депресії спостерігаються такі соматичні прояви, які маскують основні симптоми депресивної тріади. Це больові відчуття в різних областях тіла, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи та ін. 
Виділяють такі варіанти соматизованих депресій, як цефалгічний, кардіологічний, абдомінальний, діенцефальний.
Ці алгічні та інші симптоми можуть бути виражені досить чітко для того, щоб запідозрити не депресію, а соматичне захворювання. При цьому, якщо численні дослідження, які проводяться за бажанням хворого у лікарів соматичного профілю, не показують наявності соматичного, органічного захворювання, то слід звернутися до психіатра. Потрібно враховувати і те, що больові відчуття при депресії також можуть бути викликані зниженням порога больової чутливості, і тому такий хворий відчуває підпорогові болі, які в звичайному стані не відчуваються. В результаті клінічної бесіди з психіатром можуть бути виявлені інші симптоми, які характерні для клінічної картини депресивного синдрому. Розпізнаванню депресії також в цьому випадку допомагають сезонність виникнення (загострення), добові коливання самопочуття та діагностика ex juvantibus – позитивна реакція на антидепресанти.
Ажитована депресія
Це такий різновид депресії, яка проявляється збудженням, що суперечить основному симптому депресивної тріади – руховоій загальмованості. Ажитована депресія, особливо у літніх людей, як правило, поєднується з вираженою тривогою. І тоді в структурі депресії переважає настільки виражена тривога, яка змушує хворого кидатися з місця на місце, тобто спостерігається рухове занепокоєння – це називають ажитацією.
Тривожна депресія
Ця клінічна різновид депресії, при якій тривожний симптомокомплекс, афект тривоги превалює перед гіпотимією (зниженим настроєм). Ця тривога частіше за все не має предметної спрямованості, але може нерідко характеризуватися очікуванням будь-якого нещастя, яке може трапитися з самим хворим або його близькими людьми та ін.
Виражена тривога може приводити до підвищення рухової активності. При тривожній депресії зазвичай відсутня рухова та ідеаторна (уповільнення темпу мислення) загальмованість, що суперечить основним симптомам депресивної тріади.
Адинамічна депресія
Це така депресія, коли непропорційно значно виражено рухове гальмування. Іноді моторна загальмованість досягає міри повного заціпеніння (ступору).
Хворий адинамічною депресією практично втрачає здатність до фізичної активності. Він не в змозі подбати про себе, купити та приготувати їжу, помитися, прибрати в приміщенні, як, мабуть, і при інших різновидах депресії важкої форми. Такій людині необхідна допомога родичів або близьких людей, а в тому випадку, якщо це неможливо, такомухворому рекомендується перебування в психіатричному стаціонарі.
Іпохондрична депресія
При іпохондричній депресії спостерігаються надцінні або маячні ідеї з приводу наявності у хворих соматичної, органічної хвороби, незважаючи на її відсутність за результатами медичних досліджень. Ці люди вкрай стурбовані з приводу своїх придуманих хвороб, яких насправді у них немає. Людина в стані іпохондричної депресії упереджено трактує звичайні або патологічні тілесні відчуття; вона неодноразово звертається до різних лікарів, проходить медичні дослідження, вивчає літературу та знаходити у себе ознаки різних захворювань.
Астенічна депресія
При цьому варіанті депресії спостерігається в вираженому ступені відчуття фізичного безсилля та виснаження, втрати життєвої енергії, постійної втоми, не пов’язаної з навантаженнями. Такі люди дуже чутливо реагують на зовнішні подразники: яскраве світло, гучні звуки, сильні запахи. Астенія може спостерігатися після перенесеного грипу, гострих респіраторних захворювань та ін., вона також може супроводжувати хронічні захворювання або інтоксикації. Але якщо у такого хворого присутні також симптоми, характерні для депресивного симптомокомплексу, то астенічні прояви, що виходять на фасад в цьому випадку, можна вважати ознаками астенічної депресії.
Допомога при депресії
Як би різні види депресії не отруювали життя людей, які раніше були щасливими, вихід є!
Прийом антидепресантів спільно з застосуванням противотривожних та інших седативних засобів позбавляють від депресії, нормалізують емоційний, фізичний стан депресивного хворого та покращують якість його життя.
Довіра до лікаря психіатра, грамотне призначення необхідного лікування, виконання лікарських рекомендацій та за показаннями застосування психотерапії – запорука успішного подолання депресії. І у людини знову з’являється сприйняття блакитного неба, зеленого листя та інших палітр фарб життя, до нього повертається радість від позитивних подій, задоволення від улюблених занять, підвищується настрій та загальний тонус.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/formi-depresiii-po-klinichnij-strukturi/.
Напишить повідомлення