Кожна людина в якісь життєві моменти відчуває страх – це цілком нормально: почуття страху закладено в нас природою. Відчуваючи страх, людина може втекти від небезпеки, оскільки у відповідь на загрозу організм виділяє різні речовини, що підвищують кров’яний тиск і підсилюють силу м’язів. 
Наші давні предки вижили, в тому числі, і завдяки цьому захисному механізму, розвиненому в результаті еволюції.
Та й в сучасному житті це почуття аж ніяк не марне! Напевно, багато хто чув історії, що в ситуації, пов’язаної з реальною загрозою життю, людина розвиває неймовірну швидкість або стає здатним піднімати важкі предмети. Це працюють гормони: адреналін, норадреналін, кортикотропін, і інші, які підсилюють фізичні можливості людини в критичний момент.
Тривожно-фобічний розлад
Але відомі ситуації, коли почуття страху стає справжньою проблемою, яка потребує суттєвої корекції і навіть медичного втручання. Це ситуації, коли людина не може вести звичний спосіб життя, виконувати як раніше свою професійну і / або домашню роботу, спілкуватися з друзями. Заважає їй постійне і виражене почуття страху і тривоги, яке виникає безпричинно або причина є абсолютно не суттєвою. Цей стан називається тривожно-фобічним розладом, який супроводжується безсонням, поганим настроєм, підвищеною стомлюваністю, погіршенням пам’яті.
Причин, які можуть викликати такі стани досить багато, і докладніше про деякі з них ви можете прочитати в розділах «Фобії» і «Тривога». У цій статті ми зупинимося на досить специфічному виді тривожно-фобічного розладу – взаємодії підлеглого з керівником.
Прояви тривожно-фобічного розладу
Приклад 1. Молодий чоловік (Ігор, 35 років), технічний фахівець з прекрасною освітою, працював у великій престижній компанії і отримував цілком гідну заробітню плату. Згодом він зайняв більш високу посаду і став брати участь в переговорах з великими замовниками.
Через деякий час став розуміти, що знаходиться в постійному стресі через те, що боїться реакції свого керівника на результати проведених зустрічей. Кожен раз, доповідаючи про підсумки переговорів, відчував страх і невпевненість. Через кілька місяців з’явилися і фізіологічні прояви хвилювання: пітливість долонь, невпевненість у мові, прискорене дихання і підвищений пульс.
І, хоча показники продажів відділу цілком задовольняли начальника, Ігор став постійно «програвати» в думках сценарії розмови з керівництвом, знаходити у своїй роботі масу невдач і помилок і перебільшувати промахи. До моменту зустрічі з керівником Ігор підходив в абсолютно розбитому стані і не був здатний виразно вести бесіду.
Звичайно, директор компанії не міг допустити, щоб такий «нервовий» співробітник представляв фірму на серйозних переговорах, і Ігорю довелося повернутися на свою попередню посаду. Це виключило необхідність доповідати начальству про хід роботи, але істотно позначилося на зарплаті.
Приклад 2. Молода жінка (Алла, 41 рік) багато років докладала зусиль до того, щоб стати успішним PR-менеджером. Її кар’єра складалася дуже повільно і важко, але в результаті вона отримала відмінну посаду в успішному маркетинговому агентстві. Тут вона зіткнулася з керівником відділу, який найкраще характеризується простонародним виразом «самодур».
Новий начальник любив зненацька викликати співробітників «на килим» і вичитувати буквально за кожну дрібну помилку. Він вимагав, щоб кожен працівник був «на зв’язку» у вихідні та свята, постійно вимагав різні дані і звіти, змінював внутрішні правила і вводив системи штрафів.
За рік роботи в агентстві Алла, яка завжди була впевнена в своїй кваліфікації, перетворилася в нервову засмикану жінку. Вона стала відчувати постійне почуття тривоги і страху, аж до справжньої паніки в момент будь-якого телефонного дзвінка.
Змінивши місце роботи, Алла розраховувала на те, що тепер з її нервовою системою все буде в порядку. Але виявилося, що з цією серйозною психологічною травмою не так-то легко впоратися. Нове агентство працювало за міжнародними стандартами, в ньому були логічні встановлені правила і проста система звітності. Але наслідки пережитого протягом довгого часу стресу не проходили. Алла продовжувала боятися кожного телефонного дзвінка, турбувалася, плануючи вихідні за містом, постійно відчуваючи в своєму житті незриму присутність суворого химерного керівника. У неї погіршився сон, пам’ять, спостерігалася підвищена стомлюваність.
Тут ми бачимо дві схеми виникнення тривожно-фобічного розладу. Якщо у випадку з Аллою ясні причини його виникнення, то в ситуації з Ігорем проблему неможливо прямо зв’язати з будь-якими подіями, що відбулися. Ці стани схожі на таку проблему, як синдром менеджера.
Лікування тривожно-фобічного розладу
Нерідко в роботі з тривожно-фобічними розладами досить роботи з психологом, психотерапевтом. Спеціаліст проводить з клієнтом кілька сеансів когнітивно-поведінкової терапії, виявляє і усуває ті моделі мислення, які викликають або «підживлюють» страхи.
В описаному випадку з Ігорем так і вийшло. Психолог, провівши 8 щотижневих сеансів, зміг виявити причину постійної тривоги у взаємовідносинах з начальником: в дитинстві Ігор займався баскетболом, був найвищим у своїй команді, і тренер покладав на нього невиправдано великі надії. Після кожної гри наставник скрупульозно «розбирав» всі помилки спортсмена, і у Ігоря склалася стереотипна реакція на критику керівника, яка полягала в появі почуття провини за успіх чи невдачу всієї команди.
«Програвши» з психотерапевтом кілька стандартних ситуацій, в яких він починав панікувати, Ігор зміг осмислити ті емоції, які він відчуває. Він зрозумів, що в більшості випадків його тривога безпідставна і викликана минулим досвідом, а не актуальною ситуацією. Як дуже дисциплінована людина, він виконував всі «домашні завдання» психолога, стежив за своєю реакцією на критику або зовнішню оцінку, робив спеціальні вправи.
За два місяці кропіткої роботи над собою під керівництвом психотерапевта Ігор буквально перетворився. Тепер він зі сміхом згадує ту паніку, яка охоплювала його перед дверима керівника, із задоволенням приймає похвалу і премії за успішно проведені переговори.
У ситуації з Аллою все виявилося набагато складніше. Робота з кваліфікованим психологом давала лише тимчасове полегшення, тривога і страх виявлялися знову і знову, тому потрібне було медичне обстеження. Виявилося, що в результаті стресу, в якому довгий час перебувала молода жінка, у неї розвинулася депресія. На щастя, хвороба була діагностована на ранній стадії. І, хоча причини виникнення тривожно-фобічного розладу були очевидні, когнітивно-поведінкова психотерапія не могла забезпечити стійкого ефекту. Пацієнтці потрібно було призначати відповідні медикаменти.
Лікування тривало протягом півроку і пройшло дуже успішно. Паралельно Алла працювала з психологом, виробляючи нові стереотипи взаємодії з колегами. Вона змогла налагодити контакт з безпосереднім керівництвом, усвідомила, що результати її роботи високо оцінюються начальством, внесла кілька пропозицій по нових схемам співпраці з клієнтами і заробила несподівану, але цілком вагому надбавку до зарплати.
Не хочеться навіть уявляти, що могло б статися, якби Ігор і Алла слухалися тільки порад своїх родичів і приятелів, які зазвичай рекомендують «взяти себе в руки» або, ще гірше, «випити і розслабитися». Бувають такі ситуації, коли консультація фахівця життєво необхідна. Тривожно-фобічний розлад, який вчасно не усунутий, може погіршуватись такими захворюваннями, як депресія, панічні атаки, обсесивно-компульсивний розлад, порушення харчової поведінки (булімія, анорексія) і ін.
А, буває і навпаки – постійна тривога викликана порушенням нормального функціонування організму і є характерним симптомом якогось захворювання. У попередній статті про психосоматичні розлади ми говорили про те, що деякі соматичні захворювання, можуть викликати страх, тривогу і ін. Часто ці симптоми спостерігаються при гормональних порушеннях, таких як гіпертиреоз, клімакс та ін. В будь-якому разі, розібратися в істинних причинах абсолютно необхідно.
Потрібно чітко розуміти, в сучасній медицині (психологія, психотерапія і психіатрія) існують перевірені методи подолання тривожно-фобічних розладів, які дійсно ефективно працюють.
Якщо ви помічаєте у себе симптоми тривоги, страху, зайвої нервозності, які з часом наростають, не затягуйте з рішенням цієї проблеми! І не бійтеся лікаря – медикаменти, які вам призначать в разі необхідності, ніяк не призведуть до погіршення здоров’я і не викличуть звикання. Але проте ця допомога приведе вас до одужання і подарує вам радість життя!
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/fobiya-boyazn-kerivnika-chastij-psixichnij-rozlad/.
Напишить повідомлення