Дисоціальний розлад особистості – прояви, діагностика, лікування, прогноз

Диссоциальное расстройство личности – проявления, диагностика, лечение, прогноз

Дисоціальний розлад особистості включений по класифікації хвороб МКХ 10 в рубрику «Розлади особистості та поведінки в зрілому віці» (F60-F69) і є особистісним розладом. Цей термін має синоніми (антисоціальний розлад особистості, дисоціальність); можуть зустрічатися застарілі назви, наприклад: антисоціальна або гебоїдна психопатія, соціопатія і т.п. Для людей з дисоціальним розладом особистості характерна виражена антисоціальність, вони відкрито ігнорують встановлені в суспільстві норми та правила. Часто такі люди імпульсивні, можуть проявляти агресію, вони не здатні до формування прихильностей.

На відміну від антигромадських дій, які може зробити людина в стані психозу, дисоціальні особистості усвідомлюють аморальний або протиправний характер своїх дій; вони осудні в юридичному плані і тому є по необхідності засудженими.

Вчинки людини з дисоціальним розладом особистості не є протестною поведінкою, вона переслідує особисті цілі.

Прояви дисоціального розладу особистості

Особистість з дисоціальним розладом не рахується не тільки з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, а й з офіційними законами та кодексами. Для досягнення своїх інтересів вони можуть знищувати чужу власність, красти, переслідувати, маніпулювати і т.д. Незаконні дії та протиправні вчинки є найбільш яскравими з можливих видів проявів дисоціального розладу особистості.

Для людини з вказаною аномалією характерно ігнорування вимог безпеки, вона не схильна замислюватися над ціною свого або чужого життя.Керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння або з перевищенням швидкості, небезпечні вчинки, в які цей соціопат залучає інших, захоплення наркотиками або азартними іграми – такі дії теж можуть бути проявами дисоціального розладу особистості. Нехтування небезпекою – це спосіб, якими індивідуум з дисоціальним розладом особистості демонструє свою могутність та перевагу над іншими людьми.

Брехливість, безсоромне використання будь-яких методів, які дозволять досягти бажаного, будь то гроші, влада або сексуальне задоволення – такі риси теж розглядаються, як прояви дисоціального розладу особистості. разметкаДля цієї конституційної аномалії характерно бездушність, неповага до інших людей, їх потреб та інтересів, безвідповідальність та крайній егоїзм.

Диссоциальное расстройство личности – проявления, диагностика, лечение, прогноз

Такі особистості можуть підробляти документи або використовувати чужі імена, маніпулювати свідомо неправдивою інформацією, перекручувати фактиразметка. Соціопати безвідповідальні, вони не відчувають почуття провини, коли порушують закон або завдають оточуючим людям збитки, не здатні діяти в інтересах інших або прораховувати довгострокові ризики своїх вчинків. Люди з дисоціальним розладом особистості не виявляють турботу про власні сім’ї, необдумано кидають роботу, можуть торгувати комерційними таємницями та підводити партнерів своїми імпульсивними вчинками. Байдужість до інтересів інших, відсутність морального дискомфорту та усвідомлення власної провини в разі шкідливих дій, нездатність навчатися соціально схваленій поведінці – це ті прояви дисоціального розладу особистості, які необхідно враховувати всім, кому доводиться якимось чином взаємодіяти з соціопатами. Вони абсолютно ненадійні: не оплачують рахунки, не віддають борги, не платять аліменти, відмовляються від виконання взятих зобов’язань, перекладають відповідальність на інших.

Контроль над спонуканнями у таких людей ослаблений. Вони часто різкі, дратівливі, запальні та агресивні, можуть ставати ініціаторами бійок або нападати на інших людей. Часто люди з дисоціальним розладом особистості бувають самотніми, незважаючи на їх негативну чарівність, тому що вони усвідомлюють, що колектив може рішуче протистояти їм у разі їх шкідливих дій. Крім того, співіснувати з соціопатами досить складно, тому більшість людей прагне ухилитися від спілкування з ними.

При дисоціальному розладі особистості людина схильна пригнічувати та залякувати оточуючих, хвалитися своєю перевагою в силі, тиранити інших, знущатися над тваринами, через що у неї з’являється багато недоброзичливців. Вона не здатна робити висновки про свою поведінку і її наслідки та навчатися на власному досвіді, не кається у своїх діях, не вважає за потрібне їх змінити, будучи цілком розвиненою інтелектуально.

Однією з форм демонстративного нехтування до існуючих в суспільстві норм у соціопата може стати знищення або псування майна, що належить іншим людям. Так він може підкреслювати своє особливе, піднесене над іншими людьми, положення. разметкаВідсутність почуття провини та саморефлексії – це не інтелектуальна недостатність, а прояви дисоціального розладу особистості.

Діагностика дисоціального розладу особистості

Ця конституційна аномалія, поряд з іншими (маячний, ананкастний, тривожний, істеричний розлад особистості та т.п.) включена в Міжнародну класифікацію хвороб десятого перегляду під шифром F60.2, хоча в англомовній літературі не вважається нозологічною формою психічних захворювань (зазвичай не відноситься до захворювань).

Для того, щоб діагностувати дисоціальний розлад особистості (соціопатію), для початку потрібно підтвердити наявність загальних ознак розладу особистості: стиль поведінки та сприйняття аномальний для даного культурного середовища, дисгармонія та недостатня адаптивність зачіпає більшість сфер життя, стабільні протягом тривалого часу, не обумовлені психічною або соматичною хворобою.

Диссоциальное расстройство личности – проявления, диагностика, лечение, прогноз

Диференціальна діагностика дисоціального розладу особистості базується на наявності, як мінімум, трьох з таких ознак:

  • черствість, байдуже ставлення до почуттів та потреб інших людей;
  • виражена безвідповідальність, стабільна зневага до тих правил, норм і обов’язків, які прийнятні в даному суспільстві;
  • відсутність здатності підтримувати соціальну комунікацію при відсутності труднощів у встановленні взаємин;
  • надзвичайно низька здатність витримувати неможливість задоволення потреб і бажань, схильність до дратівливості, гніву, насильства;
  • нездатність відчувати почуття провини, навчатися на життєвому досвіді, в тому числі і на покараннях;
  • тенденція у всіх випадках виправдовувати свої непристойні вчинки, перекладати відповідальність на інших.

У тому випадку, коли проводиться діагностика дисоціального розладу особистості, лікар повинен враховувати особливості середовища, в якому перебуває пацієнт, оскільки культурні норми можуть істотно відрізнятися як для різних регіонів, так і для різних страт, які живуть в одній місцевостіразметка. Крім того, провокувати ігнорування суспільних норм може якась подія в житті людини: якщо вона була обманута суспільством, то це може привести до її протестної поведінки та небажання слідувати правилам (наприклад, протестна поведінка підлітків). У такій ситуації говорити про соціопатію недоцільно.

Лікування дисоціального розладу особистості

Як правило, індивідууми з дисоціальним розладом особистості не звертаються за медичною або психологічною допомогою ні за власним бажанням, ні за рекомендаціями інших людей, оскільки вони не осмислюють деструктивності своєї поведінки і не прислуховуються до думки оточуючих.

Характер людей з даним розладом слабо піддається корекції. Переконливих даних про високу ефективність будь-якого медикаментозного або психотерапевтичного лікування дисоціального розладу особистості немає. Проте, існують методики, які дозволяють в деякій мірі згладити прояви агресивності, імпульсивність пацієнтів з дисоціальним розладом особистості, зменшити викликані ним труднощі.

При проблемах з агресивністю та неможливістю контролювати імпульсивність може використовуватися когнітивно-поведінкова терапія. Застосовуються також препарати з седативною дією (транквілізатори, анксіолітики, нейролептики / антипсихотики), тімостабілізатори та певні антидепресанти (група СІЗЗС), якщо приєднується тривожно-фобічна симптоматика, панічні атаки або депресивний стан.

Прогноз при дисоціальному розладі особистості

І довгостроковий, і короткостроковий прогноз при дисоціальному розладі особистості несприятливий. Соціопати в переважній більшості випадків не здатні змінитися. Більш того, вони не вважають цю зміну необхідною. Особливістю даної аномалії є відсутність у соціопатів совісті та моральних принципів, вони усвідомлено порушують закони і правила та впевнені, що інші дотримуються норми з лицемірства або боягузтва. Вони не прив’язуються до людей, не відчувають співчуття та каяття навіть, якщо були покарані. Високий відсоток людей з дисоціальним розладом особистості скоюють злочини різного ступеня важкості.

Лікарські препарати та психотерапія допомагають людині з дисоціальним розладом особистості контролювати вчинки, бути менш імпульсивною та більш терпимою до оточуючих тільки в тому випадку, якщо вона усвідомлює необхідність скорегувати свою поведінку.


Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/disocialnij-rozlad-osobistosti-proyavi-diagnostika-likuvannya-prognoz/.

  

Світлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено