Психотерапія – це метод лікування, при якому застосовуються різні психотерапевтичні методики, а саме – поведінкові, когнітивні і т. д. Психотерапевт працює над хворобливими проявами (невротичні та ін. розлади), а також негативними переживаннями, які викликані складними життєвими ситуаціями.
На сьогоднішній день психотерапія знаходить величезну популярність і є дуже затребуваною. Вона необхідна не тільки людям з психічними захворюваннями, а й корисна тим, хто зіткнувся з життєвими кризами. Сучасний темпоритм, завантаженість роботою, проблеми особистісного та соціального характеру нерідко приводять людину до необхідності отримання психотерапевтичної допомоги.
Існує хибна думка, що до психотерапії вдаються виключно ті, хто має серйозні психічні розлади, але це далеко не так. Навіть найсильніші, успішні, здорові люди не застраховані від стресових ситуацій. У багатьох бувають складні періоди, коли може знадобитися допомога психолога або психотерапевта.
Більшість зволікає зі зверненням за допомогою до фахівців, намагається подолати труднощі самостійно, але в разі невротичних розладів – це згаяний час, а при тиску життєвих обставин – на це може не вистачити внутрішнього ресурсу.
Люди з психічними захворюваннями (шизофренією, біполярним афективним розладом та ін.), пацієнти психіатрів, які пройшли курс лікування і увійшли в стан стійкої ремісії, нерідко потребують психотерапії для усвідомлення та прийняття хвороби і свого досвіду перебування в ній. Їм необхідна підтримка в позбавленні від складних переживань та здобутті нових, корисних навичок комунікації. Психотерапія допомагає в період реабілітації таких пацієнтів та спрямована на адаптацію і пристосування до нової життєвої ситуації, тобто їх ресоціалізацію. Природно, що в цих випадках обов’язковою умовою є взаємодія, співпраця психотерапевта і психолога з психіатром, оскільки психотерапія може тільки доповнювати медикаментозне лікування, але не може його замінити.
Психотерапія – це спільна робота психотерапевта з пацієнтом, спрямована на виявлення свідомих і несвідомих хворобливих переживань для їх усунення. У перекладі з грецької мови психотерапія означає лікування душі.
Лікувальний процес заснований на психотерапевтичних методиках, обов’язково має свої правила і особливості проведення.
Займається психотерапевтичною допомогою, застосовуючи різні психотерапевтичні методики, психотерапевт або психолог, навчений психотерапевтичній роботі. Психотерапевт також може призначати медикаменти, бо як є лікарем за фахом.
Основні напрямки психотерапії
Основні напрямки психотерапії, які ми розглянемо в даній статті:
- Поведінкова (або біхевіоральна)
- Екзистенційно-гуманістична
- Динамічна
Основною біхевіоральної психотерапії є ідея, що саме неправильні, невірно сформовані шаблони поведінки, навички і є причиною виникнення деяких психічних розладів. Саме тому основною метою поведінкової психотерапії вважається зміна укорінених і небажаних форм поведінки для створення необхідних, корисних клієнтові. Даний напрямок психотерапії особливо успішно використовується при лікуванні фобій, поведінкових розладів, залежностей. 
У подібній ситуації симптом можна вважати своєрідною «мішенню» для терапії.
Екзистенційно-гуманістична психотерапія ставить перед собою завдання привести пацієнта до усвідомленого переосмислення власного життя, розуміння основоположних життєвих цінностей, пріоритетів і зміни життєвого сценарію на базі цих цінностей, з обов’язковим прийняттям відповідальності за своє життя, вирішення, вибір.
Для динамічної психотерапії базовим поняттям є розуміння динаміки психічного життя пацієнта, що засноване на концепції несвідомого. Увага акцентується саме на тому, що вплив досвіду з минулого впливає на формування стилю поведінки через когнітивні способи, міжособистісні взаємодії та сприйняття партнерів по спілкуванню, яким людина слідує в житті.
Кожен з перерахованих напрямків психотерапії має абсолютно різні механізми впливу на пацієнта, але їх об’єднує одна істотна якість – орієнтація не на симптоматику, а на особистість людини, яка потребує допомоги.
Психотерапія може мати різні цілі, і відповідно до них, є наступною:
- Перевчаючою. Проводить реконструкцію деструктивних навичок, які негативно впливають на життя і адаптацію людини в соціумі. Під час сеансу психотерапії результати досягаються за допомогою підтримки і схвалення позитивних форм поведінки у пацієнта.
- Підтримуючою. Ідея полягає в посиленні наявних у пацієнтів захисних механізмів, а також вироблення нових шаблонів поведінки, що допоможе відновити і стабілізувати емоційний стан.
Психотерапія. Основні види
Основні види психотерапії – це:
- Когнітивно-поведінкова.
Основою цього різновиду психотерапії є ідея, що психічні порушення виникають внаслідок алогічних переконань пацієнта, його дисфункціональних стереотипів мислення.
Засновник – Аарон Бек – американський психотерапевт, професор психіатрії.
Даний вид психотерапії ефективний при лікуванні невротичних розладів, він поступово змінює шаблони мислення, звичні стереотипи сприйняття, а також поведінки. Пацієнт з часом навчається знаходити виходи з різних ситуацій, які здавалися йому занадто складними, він переосмислює те, що відбувається в його житті і свідомо це коригує. Психотерапевт допомагає мислити і діяти адаптивного.
- Психоаналіз.
Психоаналіз – теорія, створена австрійським психоаналітиком і психіатром Зигмундом Фрейдом, а також однойменна система методів лікування психічних – невротичних розладів. За допомогою психоаналізу можна вивчати несвідоме. Це дає можливість пацієнтові зрозуміти причини виникнення та прояви внутрішніх конфліктів і таким чином позбутися від деяких психічних порушень, оскільки за твердженням прихильників психоаналітичного підходу саме конфлікти свідомого і несвідомого виражаються в тривожності, депресивних станах, страхах та інших порушеннях психіки.
Під час психотерапевтичного процесу використовують метод вільних асоціацій, аналіз дій, тлумачення сновидінь і т.д. Аналітик вислуховує все, чим ділиться пацієнт, задає питання, розбирається в потоці вільних асоціацій та приходить до визначення та вирішення проблеми пацієнта.
- Аналітична.
Засновник – Карл Густав Юнг, швейцарський психіатр і педагог, вважав, що головним завданням є тлумачення архетипових образів, які виникають у пацієнтів. Тому, мета психоаналітика – обговорення з пацієнтом його переживань за допомогою символів, метафор, образів. Завдяки аналізу усуваються комплекси, і звільняється життєва енергія людини, яку можна направити на усунення психологічних проблем та розвиток.
- Психодрама.
Засновник психодрами – румунський психіатр, Якоб Морено. Завдяки відтворенню, подібно до акторського, різних життєвих ситуацій в психотерапевтичній групі, відбувається проживання емоцій і вчинення дій, які не завжди можна виразити в реальному житті. Таким чином, знаходяться навички вирішення особистих проблем з програванням страхів, фантазій і конфліктних ситуацій. Психодрама – є першою (що з’явилася) формою психотерапії для групових занять.
- Гештальт-терапія
Основні ідеї були розроблені німецьким психіатром Фріцем Перлзом. Якщо порівнювати цей метод з психоаналізом, при гештальт-терапії психотерапевт не займається інтерпретацією несвідомого пацієнта, а допомагає йому в розвитку самосвідомості. Лікар не є пасивним спостерігачем, а бере участь у процесі, взаємодіючи з пацієнтом в діалозі. За допомогою гештальт-терапії з’являється цілісне сприйняття себе, людина починає жити не в світі минулого і фантазій, а «тут і зараз».
Крім вищевказаних видів психотерапії існує також багато інших: символдрама, сімейна, клієнт-центрована терапія та ін. Можна пробувати працювати зі своїм внутрішнім світом за допомогою різних психотерапевтичних методик і вибрати ту, що підійде саме вам.
Психотерапевт і пацієнт. Відносини
Психотерапевт і пацієнт повинні довіряти один одному, тобто їх взаємодія повинна грунтуватися на взаємній довірі.
Бувають випадки, коли при зверненні за допомогою до психотерапевта пацієнт очікує, що його хворобливі прояви дуже швидко вирішаться, а все, що при цьому необхідно – не пропускати сеанси психотерапії, але це зовсім не так. Дійсно, лікар може призначити медикаментозне лікування, але крім прийому препаратів доведеться попрацювати. Якщо пацієнт приходить з думкою про те, що все буде зроблено за нього – позитивної динаміки чекати не доводиться. Тут необхідна співпраця з максимально можливим рівнем готовності з боку людини, що звернулася за психотерапевтичною допомогою працювати зі своїми внутрішніми і зовнішніми проблемами. Тільки так можна досягти стійких результатів з подолання невротичної симптоматики і поліпшень в життєвих сферах. Короткостроковість в даному виді роботи – рідкісне явище, оскільки проблеми і захисні механізми, які доводиться коригувати, найчастіше накопичувалися роками. Природно, що просто «викинути» їх з життя не вийде. Стійкі зміни мають на увазі серйозну та тривалу роботу.
Результат психотерапії
Позитивні результати психотерапії незаперечні, бо під час лікування і реабілітації досягається стійкий ефект, не тільки з можливістю придбання нових моделей поведінки, навичок, підтримкою для пацієнта, але й в разі роботи в групі – поліпшення комунікації в соціумі, оскільки група є його малим зрізом.
За допомогою психотерапії можна впоратися з кризами, психічними розладами невротичного спектру. У багатьох випадках вдається подолати невротичну симптоматику без прийому медикаментів з використанням психотерапевтичних технік і прийомів, що були напрацьовані під час сеансів психотерапії.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/detalnishe-pro-psixoterapiyu/.
Напишить повідомлення