Черепно-мозкова травма та її наслідки

Черепно-мозговая травма и ее последствия

За механізмом травми і факту цілісності шкірного апоневрозу виділяють наступні види черепно-мозкової травми (скорочено – ЧМТ):

Відкрита черепно-мозкова травма

Характеризується ураженням кісток черепа, мозкових оболонок (твердої і м’якої), мозкової тканини. Поранення можуть бути як непроникаючими (кісткова пластинка залишається цілісною, порожнина поранення не сполучається із зовнішнім середовищем) і проникаючими.

Закрита черепно-мозкова травма

У цю категорію відносять травми, при яких шкіра залишається повністю не пошкодженою або її дефект не досягає рівня апоневрозу: струс мозку, баротравми, забиття, стискання. Найчастіше вони поєднуються з внутрішніми крововиливами.

В результаті травми пошкодження мозкової тканини виникають за рахунок розладів динаміки кровообігу і ліквору. При комоціях (струсах) відбуваються точкові крововиливи і розриви дрібних за калібром судин. Також при травмі відбувається удар мозку в основу черепа, за рахунок чого здійснюється лікворний струс, що ушкоджує стінки шлуночків мозку. Патогенез психічних порушень на перших етапах здійснюється за рахунок збільшеної проникності дрібних судин, кисневого голодування і набряку.

Клінічна картина черепно-мозкової травми

Існує три етапи розвитку наслідків після перенесеної черепно-мозкової травми:

  • Початковий період. Він проявляється розладами дефіцитарного характеру, які з’являються саме в період травми. Їх вираженість і тривалість залежать від сили травмуючого фактору і наявності супутніх ускладнень (крововилив, здавлювання головного мозку). Тому можуть бути такі порушення свідомості, як стан оглушення, обнубіляції, так і сопор, а також кома.
  • Гострий період. Після відновлення свідомості приєднується астенія – виснаження, відсутність життєвих сил. Пацієнти скаржаться на очну біль, шум у вухах, високу сенситивність до зовнішніх подразників. Присутня ретроградна амнезія – втрата пам’яті на момент травми, а також на часові відрізки перед нею. При травмі важкого характеру порушується пам’ять на наступні події (ретроантероградна амнезія). Паралельно з цим спостерігаються вегетативні порушення: підвищена пітливість (гіпергідроз), нестабільність тиску, а також пульсу, посиніння кінчиків пальців, вух, носа (акроціаноз).
  • Період залишкових змін. Виявляється у вигляді головного болю, порушення сну, погіршення пам’яті, астенізації.

Психози, пов’язані з гострим періодом черепно-мозкової травми

Психози можуть з’являтися в перші дні після перенесеної черепно-мозкової травми, іноді – через 3-4 тижні. Характеризуючи механізм їх розвитку, дані порушення ще називають «психозами набряку» або «психозами виснаження».

Черепно-мозговая травма и ее последствия

Травматичний сутінковий стан

При сутінковому стані відбувається звуження свідомості, тобто людина сприймає зовнішній світ фрагментарно, бачачи лише вузьке коло його елементів. Втрачається адекватність мислення і орієнтування. Можуть спостерігатися амбулаторні автоматизми (людина виконує звичайні побутові дії при звуженій свідомості), трансові епізоди, розлад орієнтування в своїй особистості і місцевості.

Делірій

Стан делірію розвивається при черепно-мозкових травмах важкого типу, що супроводжуються внутрішньо-мозковими крововиливами і набуханням головного мозку. Людина при делірії відчуває зорові галюцинації множинного, сценоподобного характеру. При цьому вона відчуває переляк, тривогу, що може швидко змінюватися на гнівливість, повну благодушність і ейфорію. Важким варіантом є професійний делірій, коли хворий починає автоматично проробляти дії, які виконує в трудовій діяльності.

Аменція

Для її виникнення повинно бути поєднання двох факторів: важка черепно-мозкова травма і виснаження на фоні масивної втрати крові, інтоксикації або інфекції. При цьому розладі хворий повністю втрачає зв’язність мислення, увагу, відсутня свідомість і орієнтування. У руховій сфері характерна сплутаність, некоординованість. Прогноз несприятливий, так як травматична аменція може закінчитися летально.

Корсаковский синдром

Може спостерігатися або в гострий період, або межах віддалених наслідків. Для нього характерні псевдоремінесценції – зміщення в пам’яті подій з минулого в сьогодення. Це є відмінною ознакою від корсаковского синдрому при алкоголізмі, коли на перше місце виходять яскраві конфабуляції – помилкові спогади.

Травматична глухонімота

В основному, цей вид ураження відбувається після відкидання людини ударно-звуковою хвилею і подальшого травмування. У легкому варіанті глухонімота триває 2-3 тижні. У більш важкому варіанті вона поєднується з вираженою адинамією (відсутністю рухової активності), диссомнією (безсонням), зниженим настроєм. Слух і мова відновлюються до норми поступово, близько місяця.

Черепно-мозговая травма и ее последствия

Церебрастенія

Це розлад,що найчастіше зустрічається , при якому відзначається підвищена виснаженість, непереносимість психічних, фізичних навантажень і зовнішніх подразників (температурних, звукових, слухових). Порушується здатність пацієнта до концентрації уваги, присутня емоційна лабільність (нестійкість настрою, нетримання афекту – у хворого піднесеність, ейфорія швидко змінюються на пригнічення, плаксивість). Людині важко сконцентрувати увагу, запам’ятовувати новий матеріал, за рахунок чого втрачається працездатність і соціальна адаптація.

Психопатоподібний синдром

Виникає на фоні черепно-мозкової травми, помірної за ступенем вираженості. Також тут грає роль оточення хворого, соціальна підтримка і обставини життя в родині. Виділяють два основних варіанти психопатоподобного синдрому: експлозивний і істеричний. У разі істеричного синдрому людина намагається завжди бути центром уваги (егоцентризм), в рази перебільшувати тяжкість захворювання, виникають істеричні реакції по типу паралічів, парезів, істеричних нападів. У тому випадку, якщо розвивається експлозивний варіант, хворий схильний до агресивних, необдуманих вчинків, він запальний і не може утримувати афект, що створює проблеми для міжособистісної комунікації, а також трудової діяльності.

Органічне ураження головного мозку при черепно-мозковій травмі – серйозна патологія, яка вимагає тривалого спостереження і лікування лікарів невропатологів і психіатрів.

Світлана Нетрусова
Світлана Нетрусова 111 Articles
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено