Біполярний афективний розлад (БАР), що в попередніх класифікаціях називається маніакально-депресивним психозом (МДП), є психічним розладом, яким хворіють близько 1-3% людей. Багато хто, хто зіткнувся з цим діагнозом, приховує свою проблему, оскільки в суспільстві досі досить стигматизовано питання психічних захворювань та психіатричної допомоги. Але завдяки тому, що інформація про ментальні розлади поступово стає доступнішою, ситуація все ж змінюється на краще. Приходить розуміння того, що вдавати, що проблеми не існує, не лише безглуздо, а й шкідливо, оскільки це позбавляє людей з подібними діагнозами інформації, а, відповідно, можливості вчасно усвідомити те, що відбувається, і звернутися за допомогою до фахівців.
Знаменитості, як і інші люди, страждають від психічних розладів. Мерайя Кері, американська співачка, неодноразова володарка премій «Греммі», в одному зі своїх інтерв’ю зізналася, що близько сімнадцяти років приховувала свій діагноз БАР. Британська актриса Кетрін Зета-Джонс поділилася аналогічною інформацією про себе. Учасниця ігор «КВК» та стендап комік Юлія Ахмедова теж не побоялася розповісти про своє життя з біполярним афективним розладом. Всі ці жінки дуже успішні в кар’єрі, для багатьох вони є кумирами, що ще раз доводить, що психічні розлади можуть бути у будь-якої людини і не є вироком у тому випадку, якщо займатися їх лікуванням та консультуватися з фахівцями.
Характеристики БАР
Вперше біполярний афективний розлад був описаний французьким психіатром Жан-П’єром Фальре у праці «Циркулярне божевілля». Лікар дуже влучно охарактеризував його «божевіллям по колу». Звичайно, тоді ще назви «БАР» не існувало. Воно з’явилося набагато пізніше. Німецький психіатр Еміль Крепелін, який присвятив величезний відрізок життя класифікації психічних захворювань, назвав розлад маніакально-депресивним психозом (МДП). Нещодавно, в класифікації МКБ 10, з’явилася сучасна назва цього захворювання – біполярний афективний розлад (БАР).
При біполярному афективному розладі спостерігається чергування переважно таких фаз, як маніакальна і депресивна. 
Але при БАР ІІ типу можуть спостерігатися не розгорнуті маніакальні фази, як при БАР І типу, а короткочасні (від кількох годин до кількох днів) гіпоманії, коли симптоми виявляються не настільки вираженими, як при манії.
Задовільний працездатний стан людини, який спостерігається після того, як депресивна чи маніакальна (гіпоманіакальна) фази проходять, називають ремісією (інтермісією). Для того щоб при БАР досягти довготривалої інтермісії, необхідно тривалий час приймати медикаментозну терапію – стабілізаторами настрою (тимостабілізатори).
При біполярному афективному розладі не обов’язково чітке чергування в однієї людини перерахованих вище фаз при перебігу захворювання. Також слід зазначити, що тривалість і вираженість цих фаз також може бути в кожного пацієнта різною. Але цей розлад вимагає постійного спостереження у психіатра, і навіть прийому певної лікарської терапії.
Однією з відмінних рис БАР є збереження особи пацієнта, тобто, з перебігом хвороби немає зміни чи деградації особистості. Коли настає період інтермісії, проміжного етапу між депресією та манією, людина абсолютно тверезо мислить, настрій, працездатність та взаємодія з сім’єю та соціумом задовільні.
Фази БАР (маніакальна та депресивна) та їх особливості
Біполярний афективний розлад характеризується зміною депресивної та маніакальної фаз, кожна з яких має свої характерні риси.
Депресивна фаза біполярного афективного розладу
Саме ця фаза викликає найбільшу кількість скарг пацієнтів та є основною причиною звернення до психіатра. Вона дуже болісна, тому що нерідко все існування людини зводиться до перебування в ліжку, неможливості працювати, спілкуватися тощо.
Існує кілька основних ознак депресивної фази БАР – депресивна тріада.
- Знижений настрій. Людина відчуває зневіру, пригніченість, тугу та безвихідь, тривогу. Може у хворого спостерігатись і повна відсутність почуттів. Іноді такий стан супроводжується суїцидальними думками, втратою чи набором ваги, порушеннями сну.
- Уповільнення темпу мислення. Вкрай утруднена здатність працювати, аналізувати інформацію та брати активну участь у діалозі, а нова інформація практично не засвоюється.
- Відсутність чи зниження рухової активності, загальмованість. Людина нічого не хоче і не може робити. Або робить далеко не все, що потрібно, або виконує необхідні дії вкрай повільно. Вона може лежати в ліжку днями, вставати лише для відвідування туалетної кімнати. Спроби «змусити» щось робити залишаються безуспішними, в неї для цього немає ні сил, ні бажання.
Один із пацієнтів із БАР скаржився, що під час депресивної фази він міг лише гортати стрічку в соціальних мережах, при цьому зовсім не сприймаючи те, що там опубліковано. Бажання спілкуватися з будь-ким у цей період було відсутнім настільки, що він не відповідав навіть на повідомлення та дзвінки родичів, які відчували занепокоєння з приводу його стану.
Деякі хворі можуть відвідувати роботу з останніх сил, але зовсім не можуть продуктивно працювати і їм взагалі надзвичайно важко перебувати на робочому місці в колективі.
Маніакальна фаза біполярного афективного розладу
Для маніакальної фази характерна маніакальна тріада:
- Підвищення настрою, що може супроводжуватися запальністю та дратівливістю, якщо такій людині хтось заважає робити те, що вона бажає.
- Прискорення темпу мислення. Людина швидко розповідає щось, перескакує з однієї теми в іншу. У неї з’являється море «геніальних ідей». Вона може вважати себе особливою, не такою, як інші, обдарованою. Спостерігається бажання доводити свою перевагу перед іншими, підвищена балакучість.
- Підвищена фізична активність. Людині потрібно кудись бігти, з’являється море планів, які терміново потрібно реалізувати, але всі вони миготять один за одним і нічого не доводиться до кінця, часто продуктивність помітно знижується, оскільки спостерігається підвищена відволікання.
Особливо небезпечний стан манії тим, що в цей період людину можуть захопити «геніальні» ідеї, від яких може постраждати вона і люди, що її оточують. Наприклад, у маніакальній фазі пацієнти неодноразово брали неймовірні кредити та купували щось, що значно перевищує їхні фінансові можливості. Або бралися за проекти, які неможливо було реалізувати у запропоновані ними терміни, тощо.
Слід знати, що в манії наблюдаються маячні ідеї переоцінки себе та своїх можливостей.
Якщо людина різко стає надто активною, що не було їй властиво, якщо вона починає відчувати надто підвищений настрій, раптово приймає рішення кардинально щось змінити у своєму житті (наприклад, сферу діяльності, чоловіка чи дружину та ін.), починає витрачати гроші. праворуч і ліворуч», вважає себе «розумнішою за інших», скорочується час сну, тощо – це ознаки манії.
Найчастіше в такому стані люди не звертаються за допомогою, а можуть продовжувати працювати, не дотримуючись робочого графіка. І в цьому випадку співробітники і навіть близькі люди не можуть прийняти те, що така поведінка людини є хворобливою. Перебуваючи в маніакальній фазі, людина може втратити роботу, друзів і навіть дружину/чоловіка у зв’язку з підвищеною активністю та дратівливістю, якщо її зупиняють, підвищеною сексуальністю та самооцінкою, що часто призводить до численних конфліктів навіть із близькими та рідними людьми.
Як допомогти близькій людині з БАР? Як правильно спілкуватись?
Дуже важливо в цій ситуації не усуватися, не вдавати, що захворювання не існує. Багато пацієнтів стикаються в сім’ї саме з неприйняттям їхньої хвороби та діагнозу БАР, коли замість розуміння та підтримки в депресивній фазі звучать звинувачення в лінощах або вигадуванні проблем. А в манії дуже важко прийняти підвищену активність, переоцінку себе і, нерідко, зневажливе та пихате ставлення до близьких людей чи співробітників, як хворобливі прояви. Родичі найчастіше самі не готові визнати, що з їх близькою людиною відбувається подібне у хворобливому стані.
Дуже важливо родичам та близьким людям брати участь у лікуванні хворої БАР людини, щоб показати їй не лише прихильність та підтримку у цьому питанні, а й здійснювати ненав’язливий контроль терапії. Тому що, якщо залишити таку людину віч-на-віч із хворобою та її лікуванням, то дуже малоймовірно, що вона прийматиме необхідні медикаменти в тих дозах і термінах, які були призначені. І якщо в депресії такий хворий погоджується на лікування, то в манії він не слухатиме жодних рекомендацій родичів та лікаря, а також не прийматиме прописане лікування. Але, приймаючи регулярно стабілізатори настрою, можна попередити не лише виникнення маніакальної чи депресивної фази, а й досягти стабільного емоційного стану та покращити якість життя такої людини.
Найефективнішою поведінкою можна назвати співпрацю з психіатром, коли сім’я пацієнта прагне дізнатися максимально більше про його захворювання, радиться, цікавиться, не залишається байдужою до того, що відбувається. Саме розуміння ситуації дає можливість вчасно звернутися за допомогою у разі загострення.
Родичам не слід робити з теми цього психічного розладу щось заборонене, уникати розмов про захворювання, якщо близька людина хоче поділитися своїми переживаннями. Так само, як у випадку із соматичними хворобами, може виникати потреба у підтримці, увазі співрозмовника, який виявить емпатію, покаже, що співпереживає і готовий прийти на допомогу у скрутну хвилину.
Лікування БАР
Пацієнти з БАР потребують професійної психіатричної допомоги. Встановлює діагноз і призначає лікування лікар психіатр. Цей розлад вимагає постійного контролю психіатра, і регулярного прийому психотропних препаратів. Самостійно скасовувати або експериментувати з медикаментами та їх дозування просто небезпечно.
Однією з основних груп препаратів, що призначаються при цьому розладі, є нормотиміки (тимостабілізатори), які стабілізують настрій та дозволяють пацієнту перебувати у стані ремісії, не перебуваючи у депресивній чи маніакальній фазі. Застосовують і антидепресанти при депресивній фазі вираженою мірою, але враховується небезпека зміни фаз, депресивної на маніакальну. Тому антидепресанти призначають тільки при одночасному прийомі з нормотимиками, дозування яких підбирають на підставі їх концентрації в крові.
Психотерапія відіграє важливу роль у лікуванні БАР. Спочатку вона спрямована на ухвалення пацієнтом факту необхідності прийому медикаментів на постійній основі. Багато хто не готовий визнати, що захворювання потребує регулярної медикаментозної терапії. При покращенні самопочуття пацієнти нерідко відмовляються від прийому ліків, що знову повертає їх у стан манії чи депресії.
Також завданням психотерапії при біполярному афективному розладі є набуття пацієнтом навичок керування симптомами захворювання. Під час терапії формується і вміння справлятися зі стресовими ситуаціями, у такий спосіб частково попереджаючи у себе рецидив хвороби.
Психотерапія спрямована на роботу з близькими людьми пацієнта. Людина з цим розладом повинна не тільки навчитися вловлювати найменші зміни у своєму самопочутті та настрої до того, як вони приведуть його до однієї з фаз захворювання, а й намагатиметься пояснити це родичам. Це також повинні аналізувати і близькі люди такого хворого та вчасно виконувати рекомендації лікаря психіатра, що робити в таких випадках миттєво, ще перед зверненням до лікаря. Тільки тоді вдасться вчасно скоригувати лікування. В ідеалі потрібно приділити час не тільки індивідуальній, а й сімейній психотерапії, але на практиці, на жаль, це відбувається вкрай рідко.
Родичі пацієнта повинні знати про БАР якнайбільше. Важливо, щоб вони усвідомили, що прийом медикаментів має бути постійним, що лікування не можна переривати навіть у разі, коли ситуація стабілізувалася. На жаль, без застосування тимостабілізаторів загострення може статися дуже швидко. Щоб цього не сталося – не скасовуйте призначення лікаря, завжди консультуйтеся з психіатром, а більше того, контролюйте прийом стабілізаторів настрою. Робіть це коректно, щоб хворого не ображати, а навпаки привчити до постійного прийому ліків, які зможуть йому дати можливість зберігати якість життя.
БАР – серйозне та важке захворювання, але воно не позбавляє людину можливості жити звичайним нормальним життям. Важливо, що у цьому розладі не формуються особистісні зміни. Головним завданням лікування є досягнення максимально тривалої ремісії, що дозволяє продовжувати вчитися, працювати, будувати стосунки, бути повноцінним членом суспільства.
Однак необхідною умовою є постійний контроль свого стану, регулярна робота з психіатром, прийом необхідних медикаментів та психотерапія.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/bipolyarnij-afektivnij-rozlad-chi-mozhlivo-vporatisya/.
Напишить повідомлення