Безоціноче мислення. Суб’єктивнерозуміння та об’єктивна дійсність

Нещодавно разом зі зростанням популярності різних психологічних шкіл, з’явилася тенденція відносити безоціночне мислення до вигідної стратегії комунікацій. Це коли ми говоримо: не «Він жахливо вчинив», а «Я таким чином сприйняв його вчинок»; не «Ви порушили умови нашого з вами договору», а «Я дуже розлютився через це»; не «Ваш трав’яний чай огидний – у ньому плаває тарган!», а «Я настільки вразлива людина, що засмутилась, коли побачила плаваючого таргана в моєму дивовижно смачному трав’яному чаї!».

Звичайно, існують речі, які є об’єктивно не дуже хорошими, і ми маємо право висловити обурення. Не все є наслідком нашого суб’єктивного розуміння, є і об’єктивна дійсність, яка в деяких випадках буває поганою.

Якщо ж, припустимо, чай був приготовлений у брудному чайнику, сама заварка використовується вже вдесяте, через що смак напою є ненасиченим, а кориця, що плаває в чаї, корицею не пахне, і зовсім – чай об’єктивно поганий, це не суб’єктивне сприйняття, а факт. У такому разі не варто давитися цим напоєм та вибачатися за своє настільки чутливе сприйняття. Потрібно ов’язково висловити невдоволення і вимагати свої гроші назад.

Буває так, що нам можуть продати товар жахливої ​​якості, наймачі не дотримуються умов договору, приятелі поводяться токсично по відношенню до нас, а ми бурчим собі під ніс: «Ти зовсім не винна чи винний, просто я це так сприйняв чи сприйняла», тим самим реагуємо, як дурні, зате ми все робимо дуже акуратно. Важливо навчитися розбиратися де об’єктивно річ чи ситуація погані, а де ні.

Не можна однозначно стверджувати, що оцінювання – це зло, незважаючи на те, що безоцінне мислення стає популярним. Адже неможливо досягти успіху в чомусь без періоду отримання негативних оцінок.

Існують такі види оцінок:

1. Оцінка щодо власних уподобань людини.

Приклад: «Напій солодший, ніж мені подобається», «Мене не влаштовує презентація, мені не подобається, коли там багато тексту».

2. Оцінка щодо персональних цінностей людини.

Приклад: «Напій є солодшим, ніж я звик пити. Я давно обмежила себе у споживанні великої кількості цукру», «У презентації дуже багато тексту, таке я не приймаю».

3. Оцінка щодо прийнятих домовленостей.

Приклад: «Напій дуже солодкий, при замовленні я уточнив, скільки цукру покласти», «У презентації відсутня інформація, зазначена в назві».

4. Оцінка щодо, якихось цінностей, певного суспільства, видимих ​​та невидимих ​​локальних норм та правил.

Приклад: «Напій солодший, ніж моя дружина готує вдома», «Презентація не відповідає критеріям, зазначеним на сайті нашого інституту».

5. Оцінка щодо загальних правил та норм, прописаних у документах.

Приклад: «Цей напій не проходить за стандартами ДСТУ», «Текст презентації не відповідає правилам правопису української мови».

6. Оцінка щодо досвіду експертів у певній сфері.

Приклад: «Така величезна кількість цукру, заважає чудовому смаку цього напою повністю розкритися», «Шаблон презентації не відповідає стилю нашого інституту».

Варто пам’ятати, що експертна думка може виявитися хибною.

7. Оцінка щодо особистих, непромовлених та неочевидних очікувань

Такий тип оцінки може створити проблеми.

Приклад: «Напій солодший, ніж я передбачав», але при цьому, замовляючи, людина не сказала нічого про те, скільки цукру потрібно покласти. «У презентації немає відповідей на мої запитання», але при цьому назва або план не припускали дати на них відповіді.

Коли безоціночне мислення може врятувати, а оцінка принести проблеми?

1. В тому випадку, коли дається оцінка і не зрозуміло, щодо чого вона була зроблена.

Приклад: «Напій жахливий», «Презентація безглузда».

Це більше схоже на виплескування емоцій, ніж оцінку. Якщо якась людина дала такого роду оцінку вашому виробу або дії, спокійно ігноруйте це, не приймаючи близько до серця. Але якщо є час і ситуація дає можливість дізнатися, що саме не так у тому, що ви зробили, що конкретно викликало такі неприємні почуття у людини, яка дала таку оцінку, зробіть це. Якщо ж вам самим хочеться дати негативну оцінку чомусь, робіть це розгорнуто, щоб людині було ясно, що саме вас обурило, від чого ви відштовхувалися, коли виносили такий вердикт. Якщо ви дали оцінку і не зрозуміло, щодо чого вона була зроблена, пам’ятайте, що це може створити вам проблеми.

2. У тому випадку, коли оцінка направлена на саму людину, а не на її дії чи їх результат.

Приклад: «Бармен дурний, зробив жахливий чай», «Студент, який зробив цю презентацію, безглуздий. Написав повну нісенітницю».

Тут тактика аналогічна. Почули таке на свою адресу – проігноруйте або дізнайтеся, що конкретно не сподобалося автору оцінки, а також запам’ятайте – не потрібно переносити своє обурення щодо дій або результату діяльності на саму людину-автора. Коли оцінка направлена на саму людину, а не на її дії або їх результат – це більше схоже на образу, ніж на оцінювання.

3. У разі, коли в основі оцінки лежать невиправдані очікування людини.

Приклад: «Напій зовсім не такий, як я собі уявляв», звучить як: «Ви розчарували мене, зробили такий поганий чай, ви не змогли вгадати мої думки».

Якщо вам хтось заявив про те, що він розчарувався – не варто підпускати це близько до серця. Відштовхуючись від обставин і ступеня близькості взаємин з автором оцінки, спробуйте або поговорити, або пропустити це повз себе. Поганою ідеєю буде такий початок розмови: «У цьому немає моєї провини» або впадати в агресивний настрій і вигукувати, наприклад, «Самі ви дурень!». Якщо ви близькі з автором оцінки, можете відповісти «Мені дуже шкода. Що я можу зробити для того, щоб поліпшити цю ситуацію? Які ваші побажання і чи можете ви говорити їх в інший раз?». Ну а якщо ви з людиною і зовсім незнайомі – пропустіть все повз вуха.

Суб’єктивне розуміння чи об’єктивна дійсність?

Буває, важко зрозуміти, де ж ваше особисте суб’єктивне розуміння, а де та сама об’єктивна дійсність? А якщо в бутику я тримаю в руках сукню, а її шви просто розсипаються у мене на очах? Чи існують стандарти, в яких зазначено, які шви повинні бути у таких виробів? Ви не знаєте, але розумієте, що це є неякісний товар. Це не є плодом вашого суб’єктивного сприйняття, це – справжнісінький факт! Якщо вартість сукні не перевищує і ста гривень, ви можете придбати її для того, щоб вдома готувати в ній їжу. Ну а якщо на ціннику вказана сума 2000 гривень, то ви можете надрукувати відгук про магазин у соціальних мережах, розповівши про те, що в ньому продається неякісний товар.

Коли на полиці супермаркету красується товар, що пропустив встановлений термін, – це дійсно погано. Абсолютно адекватно те, що ви даєте негативну оцінку цьому явищу і справа не в особистій тонкій та чутливій перцепції, це недогляд працівників супермаркету.

Назріває питання, а як діяти далі? Обурюватися глибоко у душі – собі на збиток. Переконувати себе в тому, що магазин недостатньо хороший і відвідувати його не варто? Звичайно, можна, але, а навіщо? Потрібно уважно перевіряти, який термін придатності товару перед тим, як заплатити за нього гроші. Помітили проблему – повідомте про це працівників магазину. Якщо це вас заспокоїть, дізнайтеся у працівників, чому така ситуація сталася. Якщо є час і бажання, напишіть відгук про це місце, сповістивши потенційних клієнтів про недоліки магазину.

Споживачі мають повне право оцінювати послуги чи товари. Якщо ж ви виробник, не забувайте звертати увагу на якісь претензії з боку споживачів. Зворотній зв’язок – важливий!

Ви можете спокійно відрізняти, до якої категорії відносяться оцінки авторів. Якщо вам дали оцінку щодо особистих переваг або цінностей, то, можливо, ви позиціонуєте товар маловідповідним чином. Також причина може полягати в тому, що ви просуваєте вироби в аудиторію, яку ваш товар просто не цікавить. Якщо оцінка якості продукту об’єктивна, образи недоречні, вдосконалюйте свій товар.

Дуже важко займатися просуванням продукту, розвивати свій бізнес, якщо ви налаштовані лише на позитивні відгуки. Гостра реакція на погану оцінку йде прямо з дитячої, незрілої сторони особистості людини, яка здатна змістити оцінку діяльності у бік себе самої, наприклад: «Мій виріб поганої якості, отже, і я теж поганий. Мене обов’язково відштовхнуть та відберуть право щось створювати і робити.» Ми всі робимо, якісь вчинки та дії у відносинах з людьми, не завжди вони бувають добрими, це абсолютно нормально. Робити помилки та отримувати негативну оцінку, теж норма. Так само і ми самі маємо право сказати, що дії якоїсь людини непрофесійні або погані. Але тоді виникають питання: «А як діяти далі?», «Що потрібно виправити?». Багато хто боїться негативної оцінки, бо бояться, що від них відстороняться.

Але вже будучи дорослими людьми, ми здатні впоратися з цим страхом. Усі ми маємо право вибирати, змиритися з тим, що нам не подобається чи ні. Всі ми можемо припинити відносини, якщо якісь дії нас не влаштовують настільки, що у нас з’являється бажання завершити співпрацю. Найголовніше – це запам’ятати, що якщо людина зробила жахливий вчинок, це ще не означає, що вона є поганою людиною.

Плюси та мінуси безоціночного мислення.

Якщо безоціночне мислення – це дуже добре, то чому більшість людей не хочуть відмовлятися від оцінки? Оціночне сприйняття дає можливість моментально оцінити об’єкт, що спрощує процес взаємодії з навколишнім світом, допомагаючи швидше і простіше приймати будь-які рішення. Таким чином можна зробити висновок – завдяки оціночному сприйняттю людина заощаджує величезну кількість енергії та сил.

А от якщо йдеться про безоціночне мислення, то тут все трохи навпаки. На цей процес йде безліч часу та сил. Для того, щоб налаштувати себе на безоціночне мислення, потрібні спеціальні практики. Також варто підкреслити, що у цій справі добре допомагає медитація. Важливо перебувати в ресурсі, бути емоційно стабільною людиною та підтримувати гармонію внутрішнього стану. Висновок такий – мінусом безоціночного мислення є те, що це енерговитратний процес.

Як і у будь-якого явища, безоціночне мислення має свої плюси та мінуси, тому поговоримо про позитивний бік. Натренована навичка безоціночного мислення здатна навчити нас не залежати від зовнішньої оцінки, а також не навішувати власних оцінок на об’єкти чи людей. Безоціночне мислення надає нам можливість вибудовувати живі та безпосередні стосунки з навколишнім світом та людьми. Безоціночне мислення допомагає робити справжній і глибокий вибір, не ґрунтуючись на шаблонних, звичних та перевірених рішеннях.

Чому невчасна безоціночність призводить до самодеструкції?

Безоціночне мислення – це круто, але часом воно буває невчасним. У житті бувають обставини, коли варто дозволити собі дати оцінку чомусь, щоб допомогти своїй психіці перенести ситуацію легше. Несвоєчасна безоціночність здатна привести нас до самодеструкції чи аутоагресії.

Виявляється це приблизно таким чином.

1. Ми відкидаємо об’єктивну дійсність, не є в контакті з нею, перебуваючи у своїх ілюзіях.
2. Не маємо можливості стати на захист своїх особистих кордонів, тому що ігноруємо об’єктивну дійсність. І дійсно продовжуємо пити чай з плаваючим у ньому тарганом, якщо ж якась людина стверджує, що з напоєм все нормально, а нам просто здалося.
3. Винимо у всьому себе, обґрунтовуючи це своєрідністю сприйняття та особистими проблемами. Таким чином, підкріплюємо віру в те, що ми якісь не такі та відрізняємося від інших.
4. Відбираємо у себе право на той вид принципів, який хотілося б мати, відповідно до особистих потреб або бажань.
5. Боїмося отримати негативну оцінку. Тим самим, кудись ховаємось, замовчуємо свою думку. В результаті не живемо життя, а просто існуємо.

Коли варто відмовитись від безоціночності?

Відмова від безоціночності – не є злочином. У звичайному житті людині просто необхідно давати оцінки та «вішати ярлики». Це добре допомагає кожному з нас швидше та легше приймати рішення. Якщо оцінка адекватна, об’єктивна, заснована на твердому ґрунті із вагомих аргументів, то не варто її пригнічувати.

Ось у яких випадках варто відмовитися від безоціночності:

1. Якщо розуміємо, як діє оцінка і навіщо вона потрібна. Дозволяючи собі дарувати оцінку чомусь, ми боремося зі страхом отримувати оцінки оточуючих у бік нас самих.
2. Коли вміємо адекватно оцінювати реальність і розуміти, що нам підходить, а що ні.
3. Тоді, коли маємо можливість відстояти свої особисті кордони, не пити напій з тарганами та не витрачати свою енергію і фінанси на те, що приносить нам дискомфорт.
4. В тому випадку, якщо вміємо пояснювати, конкретні причини свого невдоволення і здатні побачити вирішення проблеми.
5. Якщо ми створюємо свою самооцінку здоровим чином, спираючись на явні факти та особисті цінності. Отримуючи критику від оточуючих, коригувати щось у своїх вчинках і діях так, щоб залишатися в згоді з усіма, хто нам дорогий, але при цьому, не руйнувати свої цінності.

І все-таки, оцінка це зло? Звичайно ж, ні, якщо вона об’єктивна! Вчіться давати оцінку правильно та приймати у свій бік лише об’єктивне оцінювання!

Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора. 
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/bezocinoche-mislennya-subyektivnerozuminnya-ta-obyektivna-dijsnist/.