Ананкастний розлад особистості – це особистісна аномалія, для якої характерна тривожність, схильність до нав’язливих сумнівів, концентрація на деталях.
Особистостям з ананкастним розладом властивий перфекціонізм, вони вперті й ригідні, у них можуть виникати нав’язливі думки, потяги та дії.
Ананкасти – це люди з нав’язливостями, які стали рисою характеру та пронизують всі сфери їх життя.
При особистісних розладах (у застарілій термінології – психопатії) є ознаки, схожі на прояви деяких хвороб. Наприклад, для ананкастного розладу особистості характерний перфекціонізм, але в самій крайній та болючій формі перефекціонізм можна спостерігати при епілепсії у хворих з тугорухомим мисленням та застряганням на дрібних деталях.
Ананкастний розлад особистості найбільш має схожість в проявах з обсесивно-компульсивним розладом та психостенічним типом особистості.
Психостенічний тип – це варіант особистості астенічного полюсу з сензитивністю (підвищеною чутливістю, вразливістю) та рефлексією («думання про думання», надмірна схильність до самоаналізу).
Обсесивно-компульсивний розлад вельми схожий на ананкастну особистість, але є все ж набутим, має свою етіологію, а не виступає, як надмірне акцентування особистісних рис.
Прояви ананкастного розладу особистості
Зацикленість на порядку та дотриманні норм, відсутність гнучкості, ефективності та відкритості, жорсткість та впертість відносяться до проявів ананкастного розладу особистості.
Люди з ананкастним розладом через свій перфекціонізм часто фокусуються на якійсь певній задачі, нехтуючи іншими аспектами життя.
Для збереження суб’єктивного відчуття контролю люди з даним типом розладу повністю зосереджуються на виконанні правил, вимог регламенту, приділяють підвищену увагу деталям, багаторазово перевіряють можливі помилки. Вони неправильно розподіляють пріоритети, нехтуючи ефективністю на користь своїх уявлень про те, як повинна бути виконана робота. Ці прояви ананкастного розладу особистості часто перешкоджають професійній діяльності та створюють проблеми в побуті.
Такі особистості хочуть, щоб все робилося суворого певним чином, тому їм складно делегувати повноваження або співпрацювати з іншими людьми. На службі вони часто зазнають труднощів, оскільки не пристосовані до спільної роботи. Вони складають для своїх колег точні інструкції та не виявляють гнучкості, якщо запропоновано альтернативний спосіб виконання завдання. 
Найчастіше вони відмовляються від чиєїсь допомоги, навіть, якщо вона необхідна, через побоювання, що робота буде виконана не так, як потрібно.
Ті ж проблеми виникають у людей з ананкастним розладом особистості в побуті – вони зберігають аналогічно високі вимоги до ведення домашнього господарства і не довіряють нікому виконання робіт. Якщо людина з ананкастним розладом особистості змушена передоручити щось з домашніх справ своїм близьким, то вона буде ретельно їх інструктувати та контролювати і ніколи не буде повністю задоволена результатом.
Однією з форм прояву ананкастного розладу особистості може бути надмірна захопленість своєю роботою, навіть якщо це не пов’язано з матеріальним заохоченням. Такі люди настільки віддані справі, якою займаються, що нехтують графіком, вихідними та відпусткою.
Відпочинок, зустрічі з друзями, рекреаційна діяльність підпорядковується тим же правилам; вони розглядаються, як важливі завдання, і повинні бути добре організовані. Відсутність спонтанності, низька емоційність та інші складнощі в спілкуванні з ананкастною особистістю призводять до звуження кола близьких друзів та значною соціальною дезадаптацією.
Прояви прихильності до людей у ананкастних особистостей ригідного складу надзвичайно вибагливі. Ананкасти відносяться до інших суворо, жорстко та серйозно, не допускають і засуджують емоційну та експресивну поведінку. Їх судження надмірно логічні та послідовні.
В інших випадках ананкасти схильні до уникнення контактів, бентежаться з приводу своїх особливостей, переживають через них.
Ананкастні особистості ретельно обмірковують свої висловлювання, вони дуже прискіпливі в питаннях етики та моралі, досить самокритичні, в своєму прагненні до ідеалу вони не допускають винятків.
Діагностика ананкастного розладу особистості
Для діагностики ананкастного розладу особистості в першу чергу повинні бути присутніми загальні для всіх розладів особистості ознаки за міжнародною класифікацією психічних хвороб в 10-ій редакції: стан, який не викликаний ушкодженнями та захворюваннями, залучає велику частину сфер функціонування, дисгармонія хронічна і тотальна, що триває з дитинства та до зрілості, призводить до дезадаптації в соціумі.
У старій літературі особистісний розлад називали психопатією, а критеріями психопатії вважали стабільність (спостерігається з народження до старості), тотальність психопатичних рис (вони домінують над усіма іншими формами реагування особистості) та ступінь вираженості цих рис, що приводить до соціальної дезадаптації. Ці ж критерії в різному формулюванні ми маємо і в визначеннях поняття особистісного розладу.
Конкретна діагностика ананкастного розладу особистості базується на наявності трьох з перерахованих в МКХ-10 симптомів:
– Підвищена схильність до сумнівів, надлишкова обережність
– Концентрація на дрібницях, нормах, інструкціях
– Перфекціонізм, прагнення до ідеальності, що перешкоджає виконанню роботи
– Зайва сумлінність та ретельність, від чого страждає якість відпочинку, сімейних та дружніх зв’язків
– Надмірний педантизм та дотримання соціальних вимог і умовностей
– Виражена ригідність, наполегливість, впертість
– Бажання або вимагання від інших людей виконувати роботу так само, як це роблять вони самі, небажання делегувати обов’язки
– Наявність періодичних наполегливих неконтрольованих думок і потягів.
Нозологічна система DSM-5, що застосовується в США, включає в перелік симптомів ще дві ознаки, які можуть доповнювати діагностику ананкастного розладу особистості:
– Неможливість позбутися старих або непотрібних речей, навіть тоді, коли вони не мають емоційної цінності.
– Скупість, ощадливість, скнарість та вимагання від оточуючих аналогічної поведінки. Гроші розглядаються, як об’єкт заощадження на випадок лиха.
Причини розвитку ананкастного розладу особистості
Немає однозначного розуміння причини розвитку ананкастного розладу особистості, як і в-цілому, особистісних розладів.
На їх формування впливають генетична схильність, пре- і перинатальні фактори (внутрішньоутробні, післяпологові та ускладнення під час пологів).
Зовнішні чинники – виховання, соціальні умови – мають значення для відносної компенсації або, навпаки, дезадаптації психопатичних особистостей.
Лікування ананкастного розладу особистості
Люди з ананкастним розладом особистості рідко звертаються за медичною або психологічною допомогою. У період психологічної компенсації вони часто досягають успіху в тих професіях, де потрібне точне дотримання нормативів та інструкцій і відсутня командна взаємодія. Але оскільки відданість роботі завдає шкоди відпочинку і здоров’ю, порушує сімейні та родинні стосунки, може знадобитися лікування ананкастного розладу особистості при станах декомпенсації. Вона з’являється зазвичай при зміні обстановки, в нових ситуаціях, де потрібні інші нерегламентовані дії, та у відповідь розвиваються рясні нав’язливі думки та дії, які супроводжуються підвищеною тривогою.
Психотерапія в цьому випадку має на меті не усунути якісь риси характеру, що просто неможливо зробити.
Для лікування ананкастного розладу особистості результативно показана індивідуальна психотерапія, яка, по суті, є навчанням, призначеним для здобуття способів адаптації в суспільстві, за допомогою яких коригуються дисфункціональні прояви, і людина краще адаптується до соціальних умов.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/anankastnij-rozlad-osobistosti-proyavi-likuvannya/.
Напишить повідомлення