Алкогольною депресією є депресія, яка протікає на тлі зловживання спиртними напоями.
При хронічному алкоголізмі спостерігається хронічна інтоксикація головного мозку етанолом та продуктами його розпаду. Тому це захворювання може бути причиною розвитку депресивного стану та навіть депресивного розладу.
У той же час людина, яка захворіла на депресію і не отримує кваліфікованої медичної допомоги, може почати вживати алкоголь, щоб зменшити вираженість симптомів. Дуже часто люди з непролікованою депресією вживають спиртні напої, щоб заспокоїтися, зменшити тривогу та внутрішню напругу, впоратися з тугою чи виспатися. Але оскільки ефект від алкоголю надзвичайно короткочасний, їм доводиться збільшувати дози, що може призвести до розвитку хронічного алкоголізму.
Таким чином, депресія та хронічний алкоголізм – це два захворювання, які можуть поєднуватися в однієї людини. Сам термін «алкогольна депресія» не є науковим, академічно грамотно називати цей стан депресивним розладом на фоні зловживання алкоголем.
Депресію, сполучену з хронічним алкоголізмом, необхідно лікувати. Чим раніше пацієнт почне отримувати адекватну терапію, тим сприятливіший прогноз. Тим не менш, лікування алкогольної депресії – набагато складніше завдання порівняно з тими випадками, коли людина страждає лише на одне із захворювань.
Симптоми алкогольної депресії
Симптоми великого депресивного розладу на фоні зловживання спиртним такі ж, як у звичайної депресії. Вони відображені у всіх методичних посібниках, якими користуються лікарі психіатри та наркологи. Для діагностики депресії необхідно, щоб спостерігалися не менше двох з основних та не менше трьох з додаткових симптомів.
Основні симптоми депресії:
– пригнічений настрій, який спостерігається практично щодня та більшу частину доби і не залежить від зовнішніх обставин;
– ангедонія – втрата здатності отримувати задоволення, в результаті пацієнт не виявляє інтересу до тих занять, які приваблювали його раніше;
– Виражена стомлюваність, зниження енергії за відсутності значних навантажень.
Додаткові симптоми депресії:
– занижена самооцінка та зниження впевненості в собі, ідеї самозасудження та самозвинувачення;
– песимістичні очікування від майбутнього та оцінка сьогодення та минулого;
– думки про самогубство, продумування чи спроби суїциду;
– труднощі з концентрацією уваги, прийняттям рішень, погіршення пам’яті, що суб’єктивно відчувається;
– порушення апетиту (частіше – значне зниження) та пов’язані з ними зміни ваги;
– психомоторне збудження у разі наявності тривоги (ажитація) чи загальмованість;
– безсоння, уривчастий чи неспокійний сон, ранні пробудження.
Для того, щоб діагностувати алкогольну депресію, необхідно, щоб не менше п’яти із зазначених симптомів спостерігалися довше, ніж два тижні у більшу частину дня на тлі хронічного алкоголізму.
Особливу небезпеку для людини, у якої розвинулася депресія, коморбідна (поєднана) з хронічним алкоголізмом, становить значне зростання ризику самогубства. 
У таких випадках може спрацювати так званий «синергетичний ефект»: кожен із цих розладів може провокувати суїцидальні думки та спроби, а при одночасному перебігу їх ймовірність значно підвищується.
Прояви алкогольної депресії
Алкогольна депресія – розлад, обумовлений безліччю факторів. До її виникнення наводять різні причини: патологічні зміни загального метаболізму, порушення функціонування рецепторів головного мозку, явища абстиненції при утриманні від випивки, неминуча за тривалого зловживання алкоголем деградація особистості, що веде до наростання соціальних та побутових проблем.
Нерідко епізод депресії виникає у тих людей, які проходять лікування від хронічного алкоголізму у спеціалізованих клініках. На початку терапії у них може розвинутися «фобія тверезості» – виражений страх перед необхідностю жити без вживання алкоголю. На цьому етапі спостерігається сумування, пов’язане з перспективою відмови від спиртного.
Другий момент, коли ризик депресії зростає, настає перед випискою із медичного закладу. Саме тоді людина не відчуває наслідків інтоксикації, а його головною проблемою стають психологічні конфлікти.
Депресивний розлад може маніфестуватися і в період ремісії, якщо після інтенсивного лікування хронічного алкоголізму в спеціалізованій клініці людина не може повноцінно повернутися до нормального соціального функціонування. Вона може почуватися втраченою, яка вибилась зі звичного ритму життя, втративши оточення. Вона страждає від зламу колишніх патернів поведінки, змушена відновлювати коло спілкування або напрацьовувати нове, вирішувати проблеми, які виникли в неї внаслідок тривалого зловживання алкоголем. Якщо при цьому відсутня достатня зовнішня підтримка, то внутрішніх резервів людини може виявитися недостатньо, і може розвинутися депресія. Необізнаність у питаннях психічного здоров’я може призвести до того, що людина не звернеться через знижений настрій до психіатра. Депресивний розлад у цьому випадку може спричинити зрив і призвести до подальшої алкоголізації.
Діагностика алкогольної депресії
Симптоми депресії при тривалому зловживанні алкоголю, як правило, виражені помірно. Постійно пригнічений емоційний фон, відчуття порожнечі та відсутності сенсу існування, світ сприймається бляклим, втрачається здатність радіти чомусь і отримувати задоволення – всі ці симптоми депресії при хронічному алкоголізмі важко диференціювати не тільки самому хворому, а й лікарю.
Емоційні порушення супроводжуються моторною та інтелектуальною загальмованістю. Рухи сповільнюються, хода стає важкою, людина говорить тихо і монотонно, їй потрібна пауза для того, щоб осмислити питання та відповісти на нього. Лікарі психіатри звертають увагу на збіднення міміки у таких пацієнтів та сумний вираз обличчя.
Як і при інших формах розладу, при алкогольній депресії у людини часто виникають надцінні ідеї власної нікчемності, винності, вона почувається нікому не потрібною та непристосованою до навколишнього світу. Один із симптомів, які відрізняють депресію від проявів хронічного алкоголізму – це песимістичний погляд на майбутнє, яке видається похмурим і безнадійним (але ті, які продовжують вживати алкоголь, навпаки, зазвичай налаштовані оптимістично). Іноді алкогольна депресія проявляється підвищеною тривогою.
Алкогольну депресію (науково висловлюючись, депресивний розлад на фоні хронічного алкоголізму) діагностують лише тому випадку, якщо симптоматика спостерігається протягом досить довготривало – щонайменше двох тижнів. Її треба відрізняти від «п’яного горя» – емоційного погіршення ситуативного характеру, що минає за кілька годин чи днів.
Алкогольна депресія може супроводжуватися вираженими соматичними симптомами: больовими відчуттями у всьому тілі, порушеннями роботи серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, нудотою, «комом» у горлі, труднощами при диханні, тремором кінцівок тощо. Ці прояви обумовлені нестачею таких нейромедіаторів, як серотонін і норадреналін у синаптичній щілині – місці передачі нервових імпульсів. Соматизованість симптомів алкогольної депресії ускладнює постановку правильного діагнозу, оскільки хронічне зловживання спиртними напоями може спричинити аналогічні прояви.
Алкогольна депресія у жінок
Алкогольна депресія у жінок – частіше явище, ніж у чоловіків. Це пов’язано не тільки з особливостями метаболізму, але і з тим, що у жінок, в принципі, депресія зустрічається вдвічі частіше, ніж у чоловіків. Крім того, гормональні зміни, які є в житті жінок (менструальний цикл, вагітність, пологи, клімакс) є самостійним фактором ризику розвитку депресії.
Депресія після кодування від алкоголю
«Кодуванням від алкоголю» називають кілька методів на людини з метою навіяти їй страх перед вживанням спиртних напоїв. Існує три найчастіше застосовувані види кодування від алкоголю: стресово-емоційний метод, гіпноз, використання медикаментів. В основі цих прийомів лежить страх перед тим, що, випивши навіть невелику кількість алкоголю, людина ризикує померти.
До кодування хворих на хронічний алкоголізм найчастіше примушують родичі, розраховуючи на швидкий і позитивний ефект після одного сеансу. Справді, багато людей, що п’ють під впливом страху, якийсь час (іноді – дуже тривалий) утримуються від вживання алкоголю. Але цей метод, застосований без необхідної реабілітації, може спровокувати розвиток депресивного розладу, оскільки закодований не позбавився тих емоційних проблем, які призвели до зловживання алкоголем.
Кодування, як один із методів медичної допомоги, може бути рекомендований лише, як перший крок до лікування від алкогольної залежності. Раптове припинення вживання спиртовмісних напоїв, відмова від звичного «стимулятора», злом способу життя, постійне бажання випити, усвідомлення того, скільки помилок скоєно в результаті хронічного пияцтва, – всі ці фактори без фізичної та психологічної реабілітації можуть стати фундаментом розвитку депрессивного розладу у тієї людини, яка раніше від нього не страждала.
У тому випадку, якщо страх мук і смерті не переважив потяг до спиртного, і людина, яка страждає на хронічний алкоголізм, після кодування відновлює прийом алкоголю, то вона починає почуватися «невиліковною», що також може стати пусковим механізмом розвитку депресії.
Лікування алкогольної депресії
Лікування алкогольної депресії – надзвичайно складне завдання навіть для кваліфікованого психіатра, оскільки від лікаря потрібно одночасно лікувати два взаємовпливових захворювання.
Доцільно якнайшвидше розпочинати антидепресивну терапію одночасно з заходами щодо дезінтоксикації організму. Нерідко для визначення стратегії лікування потрібні консультація профільних фахівців – нарколога, кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, уролога та ін. для проведення додаткових досліджень.
Психіатр підбирає для кожного пацієнта з алкогольною депресією найефективніші ліки з урахуванням особливостей перебігу розладу, особи пацієнта, супутніх патологій та попереджає про можливі побічні ефекти у разі відновлення пияцтва.
Крім індивідуально підібраної медикаментозної підтримки, пацієнту з алкогольною депресією призначається психотерапія. Як правило, сеанси починаються після того, як в результаті застосування медикаментів, людина, яка захворіла, трохи відновлюється, і у неї з’являється необхідна енергія для психотерапевтичної роботи.
Для лікування алкогольної депресії найчастіше застосовують один або кілька видів психотерапії:
– мотиваційно-стимулююча терапія;
– раціональна терапія;
– когнітивно-поведінкова терапія;
– групова терапія на зустрічах «Товариств анонімних алкоголіків» та ін.
Як вийти з алкогольної депресії
Зцілення від алкогольної депресії – це спільна робота психіатра, нарколога, лікарів інших спеціальностей та психотерапевта у поєднанні зі щирим бажанням пацієнта подолати своє захворювання. Лікування як депресії, так і алкоголізму вимагає наполегливості та мотивації, зазвичай воно досить тривале. Крім того, потрібна активна підтримка близьких людей.
Якщо людина, яка страждає на хронічний алкоголізм, прагне позбутися згубної звички, не розраховує на чудове зцілення, а готова співпрацювати з медичними працівниками, то шанс на відновлення здоров’я досить високий.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/alkogolna-depresiya/.
Напишить повідомлення