
У клінічній психіатрії термін афект є синонімом поняття (терміну) емоції.
У психології афектом називають короткочасний і дуже виражений емоційний стан. Це відбувається в тому випадку, якщо людина суб’єктивно не бачить можливості вийти із критичної або загрожуючої життю ситуації. До стану афекту може привести відчуття відсутності варіантів вирішення якої-небудь проблеми, яка є для даної конкретної людини стресовою або травматичною. Причому, необхідно розуміти, що виражена емоційна реакція пов’язана з суб’єктивним прийняттям людиною ситуації, яка не завжди сприймається оточуючими, як критична. Також афективний стан можна спостерігати, коли людина переживає дуже сильні позитивні емоції – раптову радість, захоплення.
В тому числі, стан творчого натхнення можна теж можна назвати станом афекту.
Якщо композитор пише похоронний марш, можна припускати, що у нього – афект горя, а якщо прелюдію про ніжність – афект любові.
Афект завжди проявляється, як сильна емоційна реакція на вже сформовану ситуацію та нерідко виникає не тільки при загрозі фізичного існування, а й за певних не тільки негативних, а й позитивних події.
Афект за визначенням деяких авторів може дати не підпорядковану свідомому вольовому контролю розрядку в дії, а також сильні та відносно короткочасні емоційні переживання, що супроводжуються різко вираженими руховими і вісцеральними проявами.
Основними причинами, що найчастіше викликають стан афекту, можуть бути:
- критична або екстремальна ситуація, пов’язана із загрозою життю,
- глибокий та тривалий конфлікт, особливо, якщо людина зазнає критики, сумніву в її здібностях або приниження,
- надмірно емоційна конфліктна ситуація,
- необхідність прийняти будь-яке рішення або вчинити певну дію в умовах жорсткого дефіциту часу,
- необхідність діяти в поєднанні з особистим стійким переконанням, що діяти неможливо,
- виражене бажання задоволення якихось потреб та усвідомлення того, що отримати бажане в даній ситуації неможливо,
- різкий, несподіваний зовнішній вплив в той момент, коли у людини немає власного плану дій,
- неодноразове повторення схожих психотравмуючих впливів,
- вдале одруження або бажане розлучення,
- призначення на бажану посаду або звільнення з роботи,
- виграш великої суми грошей,
- стрибок з парашутом або інші екстремальні задоволення.
Імовірність настання стану афекту багато в чому залежить від особистісних особливостей людини, її характеру та темпераменту, освіти і виховання, установок та потреб. У імпульсивних, нестійких людей стан афекту спостерігається значно частіше. Для негативного афекту найчастіше характерно виникнення почуття гніву і навіть люті, оскільки людина не готова примиритися або не може усвідомити, що отримати бажане неможливо.
Головними ознаками афекту можна назвати вибуховий характер реакції, короткочасність протікання та високу інтенсивність. Бурхлива та яскраво забарвлена емоційна реакція тягне за собою зміну основних характеристик уваги, і людина сприймає виключно ті речі, які пов’язані з лякаючою її ситуацією. Вона погано усвідомлює наявність інших подразників і, відповідно, не реагує на них.
Стан афекту
Стан афекту характеризується утрудненням в зосередженні та аналізі наслідків власних дій. Як правило, в ситуації афекту індивідуум діє не раціонально, оскільки в цей момент він не досить здатний усвідомлено контролювати свою поведінку.
Необхідно врахувати, що для стану афекту характерні інші реакції, ніж ті, які властиві йому в звичайному стані, коли він дотримується прийнятих соціальних норм. У стані афекту людина може бути схильною до скоєння стереотипних, шаблонних дій. Надсильне збудження, обумовлене виниклою травмуючою ситуацією, призводить до ослаблення контролю над власними діями, знижує здатність мислити раціонально, тому нерідко призводить до поведінки, небезпечної і для себе, і для оточуючих.
У людини в стані афекту спостерігаються значні зміни у функціонуванні вегетативної системи (почастішання або уповільнення пульсу та дихання, звуження судин, пітливість, тремор) і зміни в довільно-руховій сфері (явні порушення координації, гальмування або виражене збудження).
Патологічний афект
У цьому стані спостерігається розлад свідомості у вигляді сутінкового стану свідомості (звуженої свідомості) з наступною повною втратою пам’яті за весь період патологічного афекту.
Незважаючи на те, що афект завжди має короткочасний характер, в його розвитку присутні кілька фаз.
Деякі автори також виділяють інші різновиди афекту, наприклад,
- кумулятивний (реакція на регулярно виникаючі травмуючі ситуації або тривалий травмуючий вплив);
- афект неадекватності (проявляється в агресії, найчастіше пов’язаний із завищеними очікуваннями і як реакція на невдачі) і ін.
У людей з особистісними розладами (збудливі, експлозивні психопати) стани афекту спостерігаються досить часто. Для того, щоб запобігти бурхливій емоційній реакції, потрібна довга робота з професійним психологом, психотерапевтом. Спеціаліст разом з клієнтом виявить та усуне ті установки, які провокують надмірну реакцію на негативні висловлювання або певні вчинки інших людей.
Як впоратися з афектом
У доафектній фазі, коли людина ще в змозі адекватно оцінювати те, що відбувається, можна вдатися до таких дій:
- зосередити свою увагу на чомусь, крім об’єкта або ситуації, які викликають афект,
- змінити обстановку, вийти з приміщення, змінити діяльність,
- виконати кілька дихальних вправ, спрямованих на розслаблення м’язів.
Необхідно вчитися технікам релаксації, переглядати свій образ думок, вчитися сприймати критичні зауваження та вчинки оточуючих спокійно і адекватно. У цьому може допомогти кваліфікований психолог, психотерапевт. Якщо вжитих заходів недостатньо, і афективні стани повторюються, що ускладнює соціальну адаптацію, необхідно звернутися за лікарською допомогою.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/afekt-prichini-proyavi-dopomoga/.
Напишить повідомлення