Існує велика кількість різноманітних фобій. Серед них є ті, що здаються абсолютно абсурдними, є такі, які несуть у собі реальну небезпеку, але об’єднує їх одне – людині, яка піддається їм, хочеться швидше усунути їх зі свого життя.
Аерофобія – це один з різновидів фобій, при якій людина боїться літати. З грецької мови слово «фобія» перекладається, як страх. Це виражений, ірраціональний страх чи стійке відчуття надмірної тривоги у певних ситуаціях. Людина, яка страждає цією фобією, намагається будь-яким чином уникнути тієї ситуації або об’єкта, які викликають цей страх і негативні переживання, пов’язані з ним. У деяких випадках фобія може призвести до непритомності, панічної атаки, болю в серці і т.д., що може змусити пацієнта йти хибним шляхом численних консультацій у лікарів соматичного профілю та нескінченних дорогих обстежень.
Аерофобія є неконтрольованим страхом авіаперельотів. Багато хто знає, що в авіакатастрофах гине набагато менше людей, ніж в автомобільних аваріях, але це зовсім не допомагає впоратися з аерофобією, оскільки навіть наявність 1% ймовірності зі 100% призводить до роздумів про те, що є шанс виявитися саме у відсотку нещасних. При аерофобії спостерігається страх авіакатастрофи і страх смерті, неможливість контролю процесу, оскільки керує літаком інша людина. Іноді до аерофобії додаються й інші фобії, наприклад страх замкнутого простору – клаустрофобія або висоти – акрофобія. Близько 15% людей зізнаються, що дуже боятися літати.
Причини виникнення аерофобії
Спровокувати виникнення аерофобії може перегляд негативного сюжету про авіакатастрофу, а також отримання подібної інформації зі ЗМІ або від знайомих. Також виникненню аерофобії може сприяти негативний попередній досвід авіаперельотів, коли спостерігалася виражена турбулентність за несприятливих погодних умов, жорстка посадка або певні технічні неполадки. Аерофобія часто є не єдиним психічним розладом у тих людей, хто страждає нею. Можуть спостерігатися й інші види фобій: клаустрофобія (страх закритих просторів), страх висоти (акрофобія), страх великого скупчення людей (демофобія) та ін. Також аерофобія може спостерігатися у хворих із тривожним та обсесивно-компульсивним розладом (ОКР). Якщо людина зіткнулася з психотравмуючою ситуацією, наприклад, втратою близького – це також може стати причиною виникнення страхів, у тому числі й аерофобії. Безумовно, на виникнення аерофобії можуть впливати певні особистісні особливості людини, наприклад, акцентуація тривожного чи психостенічного типу.
Симптоми аерофобії
Симптомами аерофобії є виражена тривога, внутрішня напруга, яка збільшується при наближення польоту. Людина відчуває сильну тривогу та страх, якщо неможливо відмовитись від авіаподорожі, а тривога провокує викид адреналіну з надниркових залоз. 
Це призводить до активації вегетативної нервової системи, і тому страх перед майбутнім польотом може викликати почастішання серцебиття і дихання, напруження м’язів, тремор рук, запаморочення, головний біль, нудоту, підвищену пітливість або сухість, почервоніння або збліднення шкірних покривів, почуття холоду або жару в кінцівках, метеоризм, проноси і т.д.
Вже в літаку людина з аерофобією відчуває:
– бажання контролювати кожну дію членів екіпажу;
– бажання знайти та детально вивчити інструкцію із правилами евакуації, а також місце, де знаходяться рятувальний жилет, киснева маска тощо;
– бажання контролювати кожен процес, що відбувається в літаку та з літаком (звуки, швидкість тощо), а також з екіпажем, що переміщається салоном під час польоту.
Багато людей, які страждають на аерофобію, намагаються заглушити свої переживання за допомогою самостійно вибраних медикаментів або алкоголю, але подібний підхід є згубним, особливо для тих, хто змушений літати регулярно.
Хочу поділитися випадком зі своєї медичної практики. Один з пацієнтів, який страждав на аерофобію, не міг відмовитися від постійних перельотів через свою роботу, яка вимагала перебування в різних країнах світу. Щоб подолати страх, він вживав настільки велику кількість алкоголю, що його буквально вносили в літак та виносили з нього після закінчення польоту. Закінчилося тим, що проблем на роботі уникнути не вдалося, з’явилася залежність від алкоголю, а аерофобія нікуди не зникла. Тому йому довелося лікувати не лише аерофобію, а й алкогольну залежність.
Лікування аерофобії
При лікуванні аерофобії необхідний комплексний підхід.
Основні напрямки:
– прийом медикаментів, підібраних лікарем;
– психотерапія;
– самостійна робота з фобією, самодопомога.
Медикаментозна терапія при аерофобії
При аерофобії застосовують антидепресанти, як і при інших фобічних розладів. І зовсім не обов’язково, щоб при цьому виді страху спостерігалася депресія. Антидепресанти, що підвищують концентрацію таких нейротрансмітерів, як серотонін та норадреналін у синаптичній щілині, застосовуються також при лікуванні тривожних та обсесивно-компульсивних розладів, які не завжди супроводжуються депресивним станом. Але оскільки цей клас препаратів починає працювати через 3-4 тижні, протягом першого місяця терапії, а в деяких випадках – і більш тривалий час, необхідно застосовувати седативну терапію для того, щоб допомогти людині зменшити прояви страху і тривоги. Тому дуже важливо звернутися за допомогою до професіоналів (психіатра чи психотерапевта), які індивідуально призначать необхідне лікування.
Психотерапія при аерофобії
Для того щоб вирішити проблему, необхідно розібратися в причинах її виникнення, оцінити тривалість її існування, глибину переживань, що виникають. За допомогою різних методик, таких як когнітивно-поведінкова терапія, психодрама, техніка експозиції та ін. можна виявити та усунути першопричину появи аерофобії.
Якщо є можливість відвідування психодраматичної групи – це один із дуже ефективних способів подолати аерофобію. Під час групової терапії людина, яка страждає на аерофобію, може зробити запит, озвучити свою проблему. Учасники відтворюють процес польоту, програють його подібно до того, що роблять актори під час вистави або кінозйомок. Таким чином людина може неодноразово «прорепетирувати» ситуацію, яка її лякає. З’являється можливість подивитися на ситуацію як би збоку, помінятись ролями, наприклад, побути пасажиром, який не боїться, стюардесою або зіграти того, хто переносить політ безстрашно. Завершується психодраматична зустріч обговоренням. Усі учасники процесу можуть дати зворотний зв’язок, розповісти, що саме відчували у тій чи іншій ролі. Після кожен може поділитися тим, наскільки в його житті актуальна саме ця тема, можливо, хтось із учасників уже має досвід подолання подібних ситуацій, може поділитися корисними рекомендаціями.
Самодопомога при аерофобії
Якщо ви літаєте вже не вперше і знаєте, що у вас є аерофобія – скористайтеся такими рекомендаціями:
- Попередьте команду літака. Розкажіть стюардесам про те, що у вас є аерофобія. Поспілкувавшись з ними, ви отримаєте багато інформації про професіоналізм пілотів, переконайтеся, що ви в надійних руках.
- Постарайтеся відволіктися. Для того щоб не концентруватися на процесі польоту, не накручувати себе, не прислухатися до звучання двигуна і кожної повітряної ями, створіть можливість відволіктися. Перед польотом завантажте кілька цікавих фільмів, ігор або створіть плейлист із улюбленою музикою.
- Вживайте смачну їжу чи напої. Якщо дискомфорт під час польоту у вас не пов’язаний із нудотою – скоротайте час, дозволивши собі щось смачненьке. Випийте сік або келих шампанського.
- Спілкуйтесь. Спілкування – один із найкращих способів перемикання уваги. Якщо ви летите один, познайомтеся з попутниками і спробуйте зав’язати діалог. Буває, що розмова настільки захоплює, що політ проходить зовсім непомітно.
- Пройдіться. Під час польоту є моменти, коли потрібно перебувати на своєму місці, однак є періоди, коли можна пройтися по салону. Скористайтеся цією можливістю, щоб трохи розім’ятись, переключити увагу на інших пасажирів.
- Виконайте дихальні вправи. Зменшити тривожність у повітряній подорожі можна за допомогою спеціальних технік дихання. Повільні вдихи та видихи під рахунок із заплющеними очима можуть значно полегшити переліт.
- Сон. Деякі пасажири, які діляться своїми методами подолання страху перельотів, пропонують спробувати заснути. Якщо ви заплющите очі і увімкнете аудіо запис для медитації або звуки сну, можливо, що політ пройде взагалі непомітно.
- Прийом седативних препаратів. Порадьтеся з лікарем та прийміть легкі заспокійливі препарати.
- Вправи на перемикання. Подібні вправи допомагають не лише під час польотів, а й у багатьох інших ситуаціях, коли спостерігається виражена тривога. Єдиний аспект полягає в тому, що ці вправи потрібно виконувати регулярно, а не тільки ситуативно.
Навчитися перемикати увагу можна на багато що. Образи, звуки, тактильні відчуття, смак. Наприклад, заплющивши очі, зробивши пару повільних вдихів та видихів, можна взяти шматочок шоколаду та почати його дегустувати. Відчуйте його твердість чи м’якість, опишіть ступінь його гіркоти чи, навпаки, відчуття від солодкого чи молочного смаку. Спробуйте перерахувати всі його характеристики так, ніби ви розповідаєте про шоколад людині, яка ніколи в житті не пробувала.
Таким чином, ваші думки повністю переключаться на процес, абсолютно не пов’язаний з польотом, а в полі свідомості одночасно, як відомо, може бути щось одне.
У будь-якому випадку, аерофобія – це страх, який не можна ігнорувати. Вчасно звернувшись до фахівців, можна отримати кваліфіковану допомогу та назавжди позбавитися цієї фобії. Подолавши аерофобію, людина отримує безліч бонусів та усуває величезну кількість обмежень. Класно мати можливість кар’єрного зростання без остраху відвідування інших країн, не кажучи вже про відпустку. Тому не варто терпіти те, що можна змінити, і таким чином принести у своє життя безліч яскравих фарб.
Мы постоянно выявляем плагиат на наши материалы без указания кликабельной follow ссылки на них. В таком случае без предупреждения мы обращаемся в DMCA Google, что приводит к пессимизации плагиатора.
Наоборот, мы приветствуем популяризацию наших материалов, но с обязательной активной follow ссылкой на эту страницу psyhosoma.com/uk/aerofobiya-simptomi-ta-metodi-likuvannya-aerofobiiyi/.
Напишить повідомлення