Аб’юз та правила відносин, яким не потрібно слідувати

Абьюз и правила отношений, которым не нужно следовать

З самого дитинства кожна людина вибудовує певну картину «ідеальних відносин», які засновані на любові, повазі і взаєморозумінні з партнером. Але реальні відносини рідко збігаються з дитячими та юнацькими очікуваннями – сімейне життя нерідко загрожує конфліктами, дрібними образами та розбіжностями уявлень щодо ведення домашнього побуту. Все це не відповідає образу «ідеальних» відносин, але, з іншого боку, зовсім не є непереборною перешкодою на шляху до сімейного щастя. Всі дрібні побутові проблеми і конфлікти досить легко вирішуються – в цьому вони схожі на океанські хвилі, що піднімаються та осідають, але так і не перетворюються в руйнівний шторм.

До того ж, існує безліч порад по вдалому вирішенню сімейних конфліктів та побудові благополучних і гармонійних відносин. Але от чи завжди варто цим порадам слідувати? Справа в тому, що поради, спрямовані на збереження в цілому здорових конструктивних відносин, не завжди допомагають у разі деструктивних, складних та відверто «токсичних» відносин. Зокрема, це стосується відносин, в яких один їх партнерів є аб’юзером, який застосовує різні форми психологічного насилля.

Аб’юзом називають акт насилля, образи по відношенню до іншої людини, погане поводження.

Психологічний аб’юз має на увазі з боку аб’юзера поведінку, спрямовану на образу, приниження гідності іншої людини, маніпулювання іншим і т.д. Проявлятися психологічний аб’юз може у формі вербальної агресії (образливі висловлювання та лайки), домінантної поведінки (аб’юзер обмежує партнера у виборі особистих інтересів, хобі, спілкуванні і т.д.) і в формі нераціональних ревнощів.

Абьюз и правила отношений, которым не нужно следовать

Аб’юз є елементом вкрай деструктивних відносин, в яких дії партнера спрямовані на зниження самооцінки та самоповаги другої половинки. Ознаками аб’юзу у відносинах можуть бути:

  • Постійні ревнощі без реальних підстав для їх проявів;
  • Надмірний контроль дій партнера, проведення «допитів» і вимога звітувати за кожну дію;
  • Обмеження свободи партнера;
  • Груба поведінка, вербальна агресія, погрози, приниження свого партнера;
  • Перепади настрою, під час яких аб’юзер «зривається» на свого партнера і т.д.

Таким чином, деструктивні відносини, в яких присутній психологічний аб’юз, значно відрізняються від здорових конструктивних відносин – існують правила, які просто «не працюють» в цих відносинах. Це правила відносин, яким не обов’язково слідувати:

Пробачити та забути

У більшості випадків пробачення є дуже важливим аспектом здорових відносин: воно «очищає» людину від деструктивних переживань, сприяє особистісному саморозвитку та допомагає побудувати міцні сімейні відносини. Але в разі відносин з аб’юзером принцип «пробач та забудь» перестає працювати. Забувати випадки аб’юзу – значить віддатися на волю та милість кривдника і загрузнути в деструктивних відносинах, немов у болоті. В результаті, через роки виявляється жорстока істина: півжиття проведено поруч з «не тією людиною» і зовсім не так, як хотілося б.

Дуже часто аб’юз і правда хочеться забути – так спрацьовують механізми психологічного захисту, хочеться викреслити неприємну подію з пам’яті, зі свого серця, щоб хоч якось відгородити себе від болю та страждання, від краху образу ідеальних відносин …

Ось тільки забування образи в цій ситуації призводить до постійного повторення аб’юзів, втягування партнера в непотрібні відносини. Щоб впоратися з травмою, нанесеною кривдником, розібратися в своїх бажаннях та очікуваннях від цих відносин, забувати образи не варто – необхідно завжди тверезо оцінювати характер Ваших відносин в поточний момент. Пробачення може лише призвести до романтизації свого кривдника, але ніяк не до покращення цих «токсичних» відносин.

Відпустити ситуацію

Дуже часто у жертв аб’юзу виявляється психологічна травма, а тому вони відчайдушно потребують розуміння. Однак від сім’ї та друзів вони можуть почути досить поширену пораду: «відпусти і забудь». Мало того, що ця порада свідчить про нестачу співчуття у слухача, вона ще і може привести до ретравматизації жертви аб’юзу (так як оточуючі не вірять в тяжкість травми від аб’юзу і не бажають зрозуміти глибину переживань жертви).

Коли людина втягнута в деструктивні стосунки з партнером-аб’юзером, вона виявляється втягнута в нескінченну низку прихованих маніпуляцій, конфліктів «на порожньому місці», емоційного насилля та образ, які утворюють єдину довгу «гірлянду деструктиву». Так що жертва таких відносин просто не може «відпустити»: намагаючись позбутися від однієї ланки цієї «деструктивної гірлянди», людина мимоволі витягає на світ всі випадки аб’юзу, які були в цих відносинах. Цій людині дійсно важливо осмислювати те, що її травмувало, щоб впоратися з цим і зцілитися.

Не опускатися до рівня кривдника

У нашому суспільстві існує міф, що навіть якщо хтось ображає Вас, то не варто опускатися до рівня кривдника і переносити всі образи треба з королівської витримкою. Та й взагалі, «істерити» у відповідь на образи – некрасиво та ганебно.

Насправді, люди, які так говорять, ніколи не мали справу з постійним аб’юзом. Слід пам’ятати, що всі ми – всього лише люди, і тому не треба соромитися своїх природних реакцій у відповідь на біль та образу. Мати відносини з аб’юзером дуже складно, і для жертв характерно плакати у відповідь на образи, «плекати» плани про помсту і т.д. І ніхто не має права засуджувати таку поведінку – вона всього лише є природною реакцією на аб’юз, на деструктивну поведінку партнера-кривдника. Життя з аб’юзером – це як проживання в Чорнобильській зоні, і часом доводиться опуститися до певного рівня, щоб вижити в цьому «радіоактивному» середовищі.

Абьюз и правила отношений, которым не нужно следовать

Якщо людина стає жертвою – вона сама винна

Ще один міф нашого суспільства свідчить: жертвою може стати лише певна категорія людей з низькою самооцінкою та відсутністю будь-якого самоповаги. Навіть більше, часто жертву звинувачують в провокації аб’юзу: «довела чоловіка / дружину!».

Насправді ж, ніхто не може заздалегідь знати напевно, чи стане він жертвою аб’юзера і як він себе поведе в подібних деструктивних відносинах. Ніхто не застрахований від позиції жертви психологічного насилля: досить часто красиві, розумні та успішні люди опиняються втягнутими у вкрай деструктивні стосунки. У будь-якому випадку, потрібно пам’ятати: кожна людина заслуговує шанобливих здорових відносини, і не варто звинувачувати кого-небудь в «провокації» насилля по відношенню до себе.

Початкова довіра

Існує негласне правило: необхідно проявляти початкову довіру по відношенню до людей, вірити в їх чесність та доброту, поки не з’явиться серйозний привід пересвідчитися в зворотньому. Насправді, довіру ще треба заслужити, а довірчі відносини є результатом спільних життєвих випробувань. Краще спочатку добре пізнати людину, а вже потім «будувати» з нею стосунки і емоційно інвестуватися в неї. Це стане надійною гарантією побудови здорових відносин, заснованих на повній довірі до свого партнера.

Светлана Нетрусова
Кандидат медичних наук, доцент, лікарь психіатр вищої категорії, психотерапевт.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено