Аб’юз та правила відносин, яким не потрібно слідувати

Абьюз и правила отношений, которым не нужно следовать

З самого дитинства кожна людина вибудовує певну картину «ідеальних відносин», які засновані на любові, повазі і взаєморозумінні з партнером. Але реальні відносини рідко збігаються з дитячими та юнацькими очікуваннями – сімейне життя нерідко загрожує конфліктами, дрібними образами та розбіжностями уявлень щодо ведення домашнього побуту. Все це не відповідає образу «ідеальних» відносин, але, з іншого боку, зовсім не є непереборною перешкодою на шляху до сімейного щастя. Всі дрібні побутові проблеми і конфлікти досить легко вирішуються – в цьому вони схожі на океанські хвилі, що піднімаються та осідають, але так і не перетворюються в руйнівний шторм.

До того ж, існує безліч порад по вдалому вирішенню сімейних конфліктів та побудові благополучних і гармонійних відносин. Але от чи завжди варто цим порадам слідувати? Справа в тому, що поради, спрямовані на збереження в цілому здорових конструктивних відносин, не завжди допомагають у разі деструктивних, складних та відверто «токсичних» відносин. Зокрема, це стосується відносин, в яких один їх партнерів є аб’юзером, який застосовує різні форми психологічного насилля.

Аб’юзом називають акт насилля, образи по відношенню до іншої людини, погане поводження.

Психологічний аб’юз має на увазі з боку аб’юзера поведінку, спрямовану на образу, приниження гідності іншої людини, маніпулювання іншим і т.д. Проявлятися психологічний аб’юз може у формі вербальної агресії (образливі висловлювання та лайки), домінантної поведінки (аб’юзер обмежує партнера у виборі особистих інтересів, хобі, спілкуванні і т.д.) і в формі нераціональних ревнощів.

Абьюз и правила отношений, которым не нужно следовать

Аб’юз є елементом вкрай деструктивних відносин, в яких дії партнера спрямовані на зниження самооцінки та самоповаги другої половинки. Ознаками аб’юзу у відносинах можуть бути:

  • Постійні ревнощі без реальних підстав для їх проявів;
  • Надмірний контроль дій партнера, проведення «допитів» і вимога звітувати за кожну дію;
  • Обмеження свободи партнера;
  • Груба поведінка, вербальна агресія, погрози, приниження свого партнера;
  • Перепади настрою, під час яких аб’юзер «зривається» на свого партнера і т.д.

Таким чином, деструктивні відносини, в яких присутній психологічний аб’юз, значно відрізняються від здорових конструктивних відносин – існують правила, які просто «не працюють» в цих відносинах. Це правила відносин, яким не обов’язково слідувати:

Пробачити та забути

У більшості випадків пробачення є дуже важливим аспектом здорових відносин: воно «очищає» людину від деструктивних переживань, сприяє особистісному саморозвитку та допомагає побудувати міцні сімейні відносини. Але в разі відносин з аб’юзером принцип «пробач та забудь» перестає працювати. Забувати випадки аб’юзу – значить віддатися на волю та милість кривдника і загрузнути в деструктивних відносинах, немов у болоті. В результаті, через роки виявляється жорстока істина: півжиття проведено поруч з «не тією людиною» і зовсім не так, як хотілося б.

Дуже часто аб’юз і правда хочеться забути – так спрацьовують механізми психологічного захисту, хочеться викреслити неприємну подію з пам’яті, зі свого серця, щоб хоч якось відгородити себе від болю та страждання, від краху образу ідеальних відносин …

Ось тільки забування образи в цій ситуації призводить до постійного повторення аб’юзів, втягування партнера в непотрібні відносини. Щоб впоратися з травмою, нанесеною кривдником, розібратися в своїх бажаннях та очікуваннях від цих відносин, забувати образи не варто – необхідно завжди тверезо оцінювати характер Ваших відносин в поточний момент. Пробачення може лише призвести до романтизації свого кривдника, але ніяк не до покращення цих «токсичних» відносин.

Відпустити ситуацію

Дуже часто у жертв аб’юзу виявляється психологічна травма, а тому вони відчайдушно потребують розуміння. Однак від сім’ї та друзів вони можуть почути досить поширену пораду: «відпусти і забудь». Мало того, що ця порада свідчить про нестачу співчуття у слухача, вона ще і може привести до ретравматизації жертви аб’юзу (так як оточуючі не вірять в тяжкість травми від аб’юзу і не бажають зрозуміти глибину переживань жертви).

Коли людина втягнута в деструктивні стосунки з партнером-аб’юзером, вона виявляється втягнута в нескінченну низку прихованих маніпуляцій, конфліктів «на порожньому місці», емоційного насилля та образ, які утворюють єдину довгу «гірлянду деструктиву». Так що жертва таких відносин просто не може «відпустити»: намагаючись позбутися від однієї ланки цієї «деструктивної гірлянди», людина мимоволі витягає на світ всі випадки аб’юзу, які були в цих відносинах. Цій людині дійсно важливо осмислювати те, що її травмувало, щоб впоратися з цим і зцілитися.

Не опускатися до рівня кривдника

У нашому суспільстві існує міф, що навіть якщо хтось ображає Вас, то не варто опускатися до рівня кривдника і переносити всі образи треба з королівської витримкою. Та й взагалі, «істерити» у відповідь на образи – некрасиво та ганебно.

Насправді, люди, які так говорять, ніколи не мали справу з постійним аб’юзом. Слід пам’ятати, що всі ми – всього лише люди, і тому не треба соромитися своїх природних реакцій у відповідь на біль та образу. Мати відносини з аб’юзером дуже складно, і для жертв характерно плакати у відповідь на образи, «плекати» плани про помсту і т.д. І ніхто не має права засуджувати таку поведінку – вона всього лише є природною реакцією на аб’юз, на деструктивну поведінку партнера-кривдника. Життя з аб’юзером – це як проживання в Чорнобильській зоні, і часом доводиться опуститися до певного рівня, щоб вижити в цьому «радіоактивному» середовищі.

Абьюз и правила отношений, которым не нужно следовать

Якщо людина стає жертвою – вона сама винна

Ще один міф нашого суспільства свідчить: жертвою може стати лише певна категорія людей з низькою самооцінкою та відсутністю будь-якого самоповаги. Навіть більше, часто жертву звинувачують в провокації аб’юзу: «довела чоловіка / дружину!».

Насправді ж, ніхто не може заздалегідь знати напевно, чи стане він жертвою аб’юзера і як він себе поведе в подібних деструктивних відносинах. Ніхто не застрахований від позиції жертви психологічного насилля: досить часто красиві, розумні та успішні люди опиняються втягнутими у вкрай деструктивні стосунки. У будь-якому випадку, потрібно пам’ятати: кожна людина заслуговує шанобливих здорових відносини, і не варто звинувачувати кого-небудь в «провокації» насилля по відношенню до себе.

Початкова довіра

Існує негласне правило: необхідно проявляти початкову довіру по відношенню до людей, вірити в їх чесність та доброту, поки не з’явиться серйозний привід пересвідчитися в зворотньому. Насправді, довіру ще треба заслужити, а довірчі відносини є результатом спільних життєвих випробувань. Краще спочатку добре пізнати людину, а вже потім «будувати» з нею стосунки і емоційно інвестуватися в неї. Це стане надійною гарантією побудови здорових відносин, заснованих на повній довірі до свого партнера.

Марія Величко
Психолог - це фахівець, що допомагає подолати внутрішні конфлікти, впоратися з проблемами в сім'ї або на роботі і адаптуватися в соціумі.


Ваш коментар

Напишить повідомлення

Ваш email не буде оприлюднено