Неадекватна поведінка сина, що робити?

В серпні 2017 року помітила зміни та неадекватні висловлювання у сина. Почав насторожено відноситись до свого керівництва, боявся, що «не справляється з поставленими задачами, тому, що не мав інструментів для реалізації». На тлі навантаження на роботі почав наполягати, що за ним слідкують, намагаються «спричинити щось погане». Казав, що «керівництво надіслало людей, щоб вони мене наказали». Наполягав на тому, що «чув вищенаведену інформацію від оточуючих, які постійно сиділи під вікнами на лавці та перешіптувалися». У зв’язку з чим звільнився з роботи та майже без речей повернувся до батьківського дому. Відмовлявся від смартфону («бо через всі дівайси мене можуть вистежити»), ноутбука, змінив Sim-картку. Вдома став спокійнішим, багато  часу проводив в своїй кімнаті. Наявність «голосів» заперечував, хоча стверджував, що всередині голови чує коментарі та підказки. Біля року не працював. Влітку 2018 року (червень) став тривожним, без причини на те став багаторазово дзвонити мені та чоловіку, перепитуючи чи з нами все гаразд. Висловлював побоювання, що «нас хтось шантажує та змушує сплатити 15000 гривень». Переконанням та поясненням не піддавався. Став неадекватним у діях та висловлюваннях. Зізнався, що «постійно чую голоси в голові, …вони говорять зі мною та між собою, як в сфері діаметром  30 м». Перестав спати «бо голоси не дають, …шумлять». Скаржився на «мігруючі голоси в голові, іноді в нозі, в коліні, …голоси жіночі та чоловічі, знайомі та чужі; різні за тональністю та інтонацією, від демонічних до диявольських, …іноді відчуваю себе в середині радіусом у 30 м, в якій розмовляють ці голоси».

Зібрався надавати заяву в поліцію «стосовно посилення голосів», що розцінював, як «дії проти особистості, навмисне призведення до смерті». Висловлював думки, що на нього впливають новітніми технічними пристроями, «роблять  це мені голоси, які провокують мене, …ми з голосами вбиваємо один одного». 7 вересня подзвонив нам (ми були у від’їзді на відпочинку) та попросив звернутися із написаною ним заявою до прокурора – «зробіть це після моєї смерті, та розберіться з ними, а я у 23.00 повішуся». Приготував мотузку, ретельно зробив петлю. Був спинений бабусею, яка до нашого приїзду відволікала, та відмовила хворого протягом ночі. Ми повернулися терміново з відпустки. Але син відмовляється їхати до лікарів. Він не хоче лікуватися! Що робити?